1. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: Навч. посібник К: 2008.– 223 с.
2. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / Львів, 2010.- 384 с.
3. Гончарук В.Є., Качан С.І., Орел С.М., Пуцило В.І., «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник, Видавництво НУ «Львівська політехніка». Львів, 2004р. - 136с.
4. Євдін О.М., Могильниченко В.В. та ін. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. "Техногенна та природна небезпека". Т.3."Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) та містобудування".Посібник.- К.: КІМ, 2007, 2008.- 636 с.,- 152 с.
6 Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна безпека: Навч. посібник.– К: Центр учбової літератури, 2008.– 158 с.
7. Осипенко С.І., Іванов А.В. "Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту". Навчальний посібник. -К., 2008. -286с.
8. Русаловський А.В., Вендичанський В.Н. Цивільний захист: Навч. Посібн./За наук.ред. Запорожця О.І., -К.: АМУ, 2008, -250с.
9. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник.– К: Знання-Прес, 2007.– 487 с.
1. Моніторинг та ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Моніторинг— безперервне стеження за яким-небудь процесом або назвичайною ситуацією з метою виявлення його відповідності бажаному результату або тенденцій розвитку. Методологічно моніторинг це проведення ряду однотипних замірів при цьому головна інформація полягає навіть не в самих значеннях результатів, а в їх зміні, динаміці від одного заміру до іншого.
Моніторинг може бути класифікований за достатньо великою кількістю підстав. Залежно від тих підстав, що можуть бути використані для порівняння, можна виділити такі види моніторингу:
Динамічний, коли підставою для експертизи служать дані про динаміку розвитку об'єкта, явища або НС. В даному випадку, за допомогою динамічного виду моніторингу є попередження про можливу небезпеку, з'ясування причин.
Конкурентний, дає можливість оцінити величину небезпеки її критичність.
Порівняльний, дає можливість рандомізувати або врахувати більшість причин зсувів оцінок.
Комплексний,дає можливість використати декілька підстав для експертизи.
Інформаційнийдає можливістьструктуризація, накопичення і розповсюдження інформації.
Базовий (фоновий)— дає можливість виявити нові проблеми і небезпеки.
Проблемний — з'ясування закономірностей, процесів, небезпек, тих проблем, які відомі і суттєві з погляду управління. Мета цього виду моніторингу — виявлення і оцінка нових небезпек, його провокує швидке зростання небезпек, частина з яких носить глобальний характер.
Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей, що може призвести до людських і матеріальних втрат.
Надзвичайні ситуації можуть виникнути внаслідок стихійного лиха, виробничих і інших аварій, катастроф, а також при виникненні військових канфліктів.
Під стихійним лихом розуміють такі явища природи, які викликають загрозу загибелі і загибель людей, руйнування і пошкодження будівель і різних споруд, знищення матеріальних цінностей.
До стихійного лиха відносяться повені, бурі, урагани,смерчі, снігові заноси, ожеледиці ,селеві потоки, зсуви, виверження вулканів, тривалі засухи, пожежі (лісові, польові).
Щорічно в усьому світі стихійне лихо призводить до загибелі тисячі людей і приносить великі матеріальні збитки.
Аварії – це пошкодження,руйнування машин, верстатів, обладнання, будівель і т.п.,які викликають раптову зупинку, чи порушення процесу виробництва на промисловому виробництві, транспорті, інших об'єктах, що приводять до ушкодження чи знищення матеріальних цінностей.
Катастрофи– це аварії із загибеллю людей.
Причинами аварійних ситуацій значною мірою є порушення технології виробництва, невиконання правил зберігання і перевезення сильнодіючих отруйних і вибухових речовин; недисциплінованність і неуважність обслуговуючого персоналу, помилки і упущення при будівництві і проектуванні тих чи інших об'єктів.
Аварії і катастрофи також приносять багато лиха людям, призводять до великих людських втрат.
Багато втрат приносять аварії на транспорті, на шахтах.
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 році, крім людських жертв, призвела до сильного радіоактивного забруднення великої території, тобто до екологічної катастрофи. Забруднення рівноцінне забрудненню радіоактивними речовинами при використанні більш як 100 ядерних боєприпасів такої ж сили, які були використані США в Японії в кінці другої світової війни.
2. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ
А. Повінь – це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звичайного рівня. її причини – зливи, швидке танення льоду, виникнення затопів льоду. Вона може бути також наслідком верхових „нагонів” води з боку моря.
Повені створюють загрозу життю та здоров’ю людей, руйнують будинки та споруди, комунікації, знищують посіви, псують майно та обладнання. В Україні повені найчастіше спостерігаються в західних районах. Можуть також виникати в інших районах країни весною після довгої сніжної зими. Більш за все страждають від повеней сільські населенні пункти.
При загрозі повені здійснюються попереджувальні заходи, які дають можливість зменшити збитки і створити умови для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІГНР) в зонах затоплення.
Проводять своєчасне інформування населення про стихійне лихо і правила поведінки, підсилюють спостереження за підняттям води,перевіряють стан дамб, гребель, мостів – виявлені недоліки усувають, готують сили і засоби на випадок проведення рятувальних робіт. Для зменшення збитків в небезпечних районах в деяких випадках проводять евакуацію населення, вивіз матеріальних цінностей,
При евакуації на плавзасобах (особливо при евакуації дітей) необхідно перед посадкою людей в човни чи інші плавзасоби переконатись, що вони добре закріплені до місця посадки. Заходити на плавзасоби необхідно по одному. Під час руху забороняється змінювати місця, сідати на борти човна. При русі ніс човна необхідно держати перпендикулярно до хвилі.
Впавши у воду, людина не повинна піддаватися паніці, необхідно заспокоїтись, зорієнтуватися в обставинах та пливти під кутом до течії до найближчої незатопленої ділянки місцевості. В залитій ділянці, зарослій чагарником чи високою травою, не треба робити різких рухів, бо можна заплутатись.
До потопаючого підпливати потрібно ззаду, слідкуючи за тим щоб він не схопив за ноги, руки, шию чи тулуб рятівника. Брати його можна за комір, голову, передпліяччя, голову,руки чи під пахви, повернувши обличчям догори. Плисти з потопаючим потрібно на боці чи спині.
При наявності човна, наближатися до потопаючої людини потрібно проти вітру. Витягати з води краще всього зі сторони корми.
Перша допомога при рятівних роботах в даній ситуації може бути така:
– потерпілого необхідно переодягнути в сухий одяг, тепло закутати, дати заспокійливі засоби (при необхідності), дати теплий напій;
– при утопленні потерпілому додатково (при необхідності) видаляється вода в органів дихання робиться штучне дихання.
3. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ
Вони можуть виникнути як наслідки аварії чи катастрофи, як було сказано на початку лекції.
Аварія - це подія техогенного характеру, що виникає з конструктивних, виробничих, технологічних причин, або випадкового зовнішнього впливу і полягає в пошкодженні, виході з ладу, руйнуванні технологічного обладнання або споруд, транспортних засобів.
Катастрофа- це широкомасштабна аварія, яка потягла за собою людські жертви, знанні матеріальні збитки та інші тяжкі наслідки.
Надзвичайні ситуації техногенного походження в залежності від того, де вони стались або виникли від яких конкретних причин можна поділити:
- транспортні аварії (катастрофи) - пожежі, вибухи;
- викиди хімічно небезпечних речовин;
- викиди радіоактивних речовин;
- викиди біологічно небезпечних речовин;
- раптове руйнування будинків, споруд;
- руйннування енергетичних систем;
- руйнування в комунальних системах життєзабезпечення;
- руйнування очисних споруд;
- руйнування гідроспоруд (дамби, мости і ін.);
В умовах кожної із цих ситуацій виникають великі матеріальні збитки, як від припинення експлуатації об´єкта на якийсь час, так і від стороннього впливу на інші об'єкти. Поряд з цими втратами можуть бути і людські жертви (загибель, травмування), що теж потребує чималих матеріальних відшкодувань.
Особливої уваги заслуговує аварія на Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася в квітні (в ніч з 25 на 26) 1986 р. Окрім величезних матеріальних збитків при ліквідації наслідків аварії постраждало багато людей.
Наслідки аварії будуть відчутні довгий час: місцевість забруднена викидами. Радіоактивний цезій 137 з періодом напіврозпаду 30 років (його випало 27 кг) випав на площі, яка дорівнює трьом 30-км зонам, стронцій - 90 (4 кг) випав на площі у 2 рази більшій 30-км зони, його період напіврозпаду теж 30 років.
Плутонію випало 40 кг. він весь осів в 30-км зоні, його напіврозпад складає від 14 років до 25000 років.
Поряд з цим є потенціальна можливість аварій на хімічних підприємствах, а також місцях зберігання для виробничих потреб хлору, аміаку. Так, в місцях забору води на водогінній мережі (Корбутівка) зберігається понад 50 т хлору.
Розгерметизація тари може призвести до зараження повітря площею в цілий міський район.
Особливо небезпечні аварії на залізниці при перевезенні сильнодіючих отруйних речовин в залізничних цистернах.