Джерелами р/а зараження при аваріях на АЕС являються продукти ланцюгової ядерної реакції, ядерне паливо, наведена радіоактивність в середині ядерного реактора.
Всього може бути більше 200 різних видів радіонуклідів.
- При невеликих аваріях в навколишнє середовище в першу чергу можуть бути викинуті газоподібні радіонукліди (ксенон, кріптон) аерозольні частинки йоду і цезію.
- При великих аваріях, коли відбувається викид великої кількості різноманітних р/а речовин.
При цьому в зв’язку з тим, що в середині реактора знаходиться велика кількість ядерного палива (більше 100 тон), може відбутися більш сильне р/а забруднення території, ніж при ядерному вибуху. Так, зараження території, яке відбулося в результаті аварії на ЧАЕ9 1986 р. приблизно відповідає забрудненню, яке могло виникнути при вибусі 100 ядерних боєприпасів такої ж потужності, якою був ядерний боєприпас, зірваний над м. Хіросіма (Японія) в кінці другої світової війни.
При аварії на АЕС в складі викиду в відсотковому відношенні більше довго живучих радіонуклідів, ніж при ядерному вибуху. Це пов’язано з тим, що ланцюгова реакція йде годинами і коротко живучі радіонукліди встигають розпастись до моменту розгерметизації реактора. Тому рівні радіації не такі високі, крива складу рівнів радіації більш полога, ніж при ядерному вибуху.
4. ВОГНИЩА БАКТЕРІАЛЬНОГО УРАЖЕННЯ
Вогнища бактеріологічного ураження - це місто, або інший населений пункт чи об’єкт народного господарства, заражені бактеріальними рецептурами, що можуть бути джерелом інфекційних захворювань. Це вогнище характеризується наявністю масових захворювань серед людей, сільськогосподарських тварин, або падінням гризунів чи тварин. Однак часто захворювання багатьох людей глибоко впливає на здорових і може призвести до паніки, що створює умови і загрозу розповсюдження захворювання в інших містах та населених пунктах.
Вогнища бактеріального ураження людей можуть виникнути при застосуванні бактеріологічної зброї, а також при виникненні епідемій різноманітних інжекційних захворювань.
Бактеріологічна (чи біологічна) зброя – це боєприпаси і бойові прилади, уражаюча дія яких базується на використанні хвороботворних властивостей мікроорганізмів і токсичних продуктів їх життєдіяльності.
Патогенні мікроорганізми - збудники інжекційних захворювань незвичайно малі за розмірами, не мають кольору, запаху, смаку, і тому не визначаються органами чуття людини. В залежності від розмірів, будови та біологічних властивостей вони діляться на класи; бактерії, віруси, грибки.
Бактерії - це одноклітинні мікроорганізми рослинної природи, різноманітні за формою. Розміри - від 0,5 до 8-10 мкм. Розмножуються плостим діленням. Під дією прямих сонячних променів, дезінфікуючих рідин та високої температури бактерії швидко гинуть. До низьких температур не чутливі і вільно переносять охолодження до мінус 25 градусів цельсію і більше. Деякі види бактерій для того, щоб вижити в несприятливих умовах, здатні покриватись захисною капсулою чи перетворюватись в спору, яка має високу стійкість до впливу зовнішнього середовища. Патогенні бактерії є причиною багатьох важких інфекційних захворювань, таких як чума, холера, сибірська виразка, туляремія, сап, бруцельоз та ін. Деякі бактерії, знаходячись в зовнішньому середовищі сприятливому для їхнього розвитку, активно утворюють продукти життєдіяльності, які мають стосовно людини високу отруйність та викликають важкі ураження і часто смерть. Ці отруйні продукти життєдіяльності одержали назву мікробних токсинів, які викликають таке захворювання, як ботулізм
Лекція №3
Тема. Оцінка обстановки надзвичайної ситуації
Мета: Дати студентам основні поняття і визначення щодо оцінки радіаційної, хімічної, інженерної та пожежної обстановки при надзвичайних ситуаціях (НС) мирного і воєнного часу.
Професійна спрямованість: майбутній спеціаліст повинен уміти оцінювати обстановку, яка склалася на території об'єкту господарювання (навчального закладу), де він буде працювати, в разі аварійних ситуацій, а також при застосуванні сучасних засобів ураження чи при терористичних актах.
Основні поняття: радіаційна аварія, РНО,ЧАЕС, ХНО, радіонукліди, зона зараження, глибина зараження, зона розповсюдження, тривалість хімічного зараження, еквівалентна кількість СДОР.
План
1. Визначення і основні поняття щодо оцінки обстановки.
2. Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах та при застосуванні сучасних засобів ураження.
3. Оцінки хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах, а також при застосуванні хімічної зброї.
4. Оцінка інженерної та пожежної обстановки з урахуванням впливу обстановки на організацію спасіння людей.
Обрані методи: лекція, бесіда.
Питання для самостійного вивчення:
1. Визначення меж і площ осередків ураження.
2. Визначення допустимої тривалості перебування людей на зараженій території.
3. Оцінка інженерного захисту об'єкта господарювання.
4. Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах.
5. Практичне розв'язування типових задач при оцінці обстановки.
Запитання для самоаналізу та самоперевірки
1.Які існують методи оцінки радіаційної обстановки, їх характеристика.
2. Поняття про фактичну радіаційну обстановку, порядок нанесення радіаційної обстановки на карту.
3. Порядок виявлення радіаційної і хімічної обстановки за даними розвідки на об'єктах.
4. Охарактеризувати ступені руйнування будинків, споруд та об'єктів.
Рекомендована література
1. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: Навч. посібник К: 2008.– 223 с.
2. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / Львів, 2010.- 384 с.
3. Гончарук В.Є., Качан С.І., Орел С.М., Пуцило В.І., «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник, Видавництво НУ «Львівська політехніка». Львів, 2004р.,-136с.
4. Євдін О.М., Могильниченко В.В. та ін. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. "Техногенна та природна небезпека". Т.3."Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) та містобудування".Посібник.- К.: КІМ, 2007, 2008.- 636 с.,- 152 с.
5. Михайлюк В.О. Цивільний захист: Навчальній посібник. Ч.3: Цивільна оборона. – Миколаїв: УДМТУ, 2002.- 155 с.
6 Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна безпека: Навч. посібник.– К: Центр учбової літератури, 2008.– 158 с.
7. Осипенко С.І., Іванов А.В. "Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту". Навчальний посібник. -К., 2008. -286с.
8. Русаловський А.В., Вендичанський В.Н. Цивільний захист: Навч. Посібн./За наук.ред. Запорожця О.І., -К.: АМУ, 2008, -250с.
9. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник.– К: Знання-Прес, 2007.– 487 с.
9. Сусло С.Т., Заплатинський В.М., Харамда Г.М. Цивільний захист: Навч. посібник/ За ред.. проф.. М.О. Біляковича.– К.: Арістей, 2007.– 386 с.
1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ЩОДО ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ
У мирний час у разі виникнення аварій на об'єктах атомної і енергетичної промисловості, на хімічних об'єктах і транспорті, виникнення епідемій хвороб або у воєнний час при застосуванні противником ядерної, хімічної і біологічної зброї потрібно провести оцінювання обстановки. За масштабами, тривалістю й вражаючою дією на людей і сільськогосподарського виробництва особливо небезпечним є радіоактивне забруднення і хімічне зараження. Оцінку обстановки проводить:
- керівник органу управління ЦЗ;
- командири формувань за участю спеціалістів об'єкта чи населеного пункту. Загроза ураження людей радіоактивними, бойовими отруйними і небезпечними хімічними речовинами вимагають швидкого виявлення і оцінки радіаційної, хімічної та пожежної обстановки, враховуючи її вплив на організацію рятувальних невідкладних аварійно-відновних робіт та життєдіяльності людей.
2. ОЦІНКА РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ
Радіаційна обстановка - це обстановка, яка складається на території внаслідок зараження місцевості радіоактивними речовинами і яка вимагає прийняття певних заходів захисту.
Радіаційна обстановка характеризується масштабами (розмірами зон) і характером радіоактивного зараження (рівнями радіації). Оцінка радіаційної обстановки включає два етапи: виявлення радіаційної обстановки і власне оцінку обстановки.
Виявити радіаційну обстановку - це означає виявити і навести на мапу зони радіоактивного забруднення і рівня радіації на окремих ділянках місцевості. Радіаційна обстановка може бути визначена двома способами: методом прогнозування і по даним радіаційної розвідки.
По-скільки процес формування радіоактивних слідів продовжується декілька годин і більше, то попередньо проводять оцінку радіаційної обстановки за наслідками прогнозування радіоактивного забруднення місцевості. Прогнозовані дані дозволяють раніше, тобто до приходу радіоактивної хмари до об'єкта, провести заходи із захисту населення, працівників і особового складу формувань, підготовки підприємств і закладів до переведення їх на режим роботи в умовах радіоактивного забруднення, підготовці протирадіаційних сховищ і засобів індивідуального захисту.
Метод прогнозування радіоактивного зараження місцевості дозволяє провести виявлення місцезнаходження і розміри зон радіоактивного зараження. Це завдання може бути вирішено при наявності необхідної інформації про викиди радіоактивних речовин ядерним вибухом і метеріологічних даних.
Для прогнозування радіоактивного забруднення необхідно мати наступні дані:
- час виникнення ядерного вибуху /викиду радіоактивних речовин/,
- його координати,
- вид і силу ядерного вибуху /кількість радіоактивних речовин у викиді/,
- напрямок і швидкість вітру.
Після чого по цим даним, використовуючи довідкові таблиці розмірів зон радіоактивного зараження, формуються зони радіоактивного зараження, за якими приймаються попередні рішення. Але це орієнтовно. Точні дані про радіоактивне забруднення можна отримати тільки з даних радіаційної розвідки з допомогою дозиметричних приладів. Тільки такі дані дозволяють об'єктивно оцінювати радіаційну обстановку. Радіаційна розвідка проводиться постами радіаційного і хімічного спостереження, ланками і групами радіаційної і хімічної розвідки.
Штаб ЦО об'єкта, отримавши відомості про рівні радіації і час їх вимірювання, заносить їх у журнал радіаційної розвідки і спостереження. Після чого рівні радіації наносяться на карту або схему розташування об'єкта. Для оцінки радіаційної обстановки необхідно мати такі вихідні дані:
• рівні радіації в районі відповідних дій;
• коефіцієнт послаблення іонізуючих випромінювань (використовувані тип захисних їх споруд (будинків);
• допустиму /установлену/ дозу опромінення людей іонізуючими випромінюваннями;
• поставленими завданнями і термінами їх виконання. Для оцінки обстановки вирішуються завдання:
• визначаються можливі дози опромінення людей;
• визначається допустима тривалість перебування людей на забрудненій місцевості;
• визначаються режими радіаційного захисту людей;
• вирішуються питання населення з тих, чи інших районів.
Виявлення радіаційної обстановки при аваріях на РНО - радіаційно-небезпечних об'єктах (АЕС, ядерні енергетичні установки, науково-дослідницькі реактори і ін.) також передбачає визначення її методом прогнозування чи за даними радіаційної розвідки з методом визначення впливу на життєдіяльність населення і дію формувань радіоактивного забруднення місцевості і атмосфери.
3. ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ
Хімічна обстановка - це обстановка, яка складається на території адміністративного району, населеного пункту чи об'єкту господарювання внаслідок викиду (виливу) СДОР, або застосування ворогом хімічної зброї, яка істотно впливає на боєздатність формувань ІДО, роботу підприємств, життєдіяльність населення і потребує вжиття заходів захисту.
Методика оцінки хімічної обстановки опрацьована штабом ЦО України. Вона призначена для завчасного оперативного прогнозування масштабів зараження на випадок викидів СДОР в навколишнє середовище під час (руйнувань) на виробництві і транспорті.
Є два способи оцінки хімічної обстановки:
1. за формулами —математичні розрахунки;
2. за таблицями, складеними відповідно до основних видів СДОР.
Методика використання при плануванні заходів по захисту і робітників, службовців населення від СДОР і вжиття заходів захисту і безпосередньо після аварії в районах, містах, областях.
В Україні є 1057 хімічно небезпечних об'єктів. На яких - 280 тис. тонн СДОР.
Через Україну проходять газопроводи (2500 км ), аміакопровід Тольятті-Одеса, тиск до 20атм.. в ньому на 1 км - 55 тонн аміаку.
Розглянемо методику прогнозування масштабів зараження СДОР при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах і транспорті.
Під терміном аварія розуміють порушення технологічних процесів виробництва, пошкодження транспортних засобів при перевезенні і інші, які призводять до впливу (викиду) СДОР в атмосферу в кількості, яка складає небезпеку масового ураження людей і тварин.
Під терміном руйнування розуміють стан внаслідок катастроф стихійного лиха, які призводять до повного руйнування всіх ємностей і порушення технологічних комунікацій.
Зона зараження СДОР - територія, яка заражена СДОР в небезпечних для життя людей концентраціях.
Прогнозування масштабу зараження СДОР - визначення глибини і площі зараження СДОР.
Первинна хмара - хмара СДОР, утворена в результаті миттєвого (1-3 хв.) переходу в атмосферу частини вмісту ємкості із СДОР при її руйнуванні.
Вторинна хмара —хмара СДОР, утворена в результаті випаровування розлитої речовини з підстилаючої поверхні.
Порогова токсодоза - інгаляційна токсодоза, що виключає початкові симптоми ураження.
Еквівалентна кількість СДОР - така кількість хлору, масштаб зараження яким при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даному ступені вертикальної стійкості повітря кількістю даної речовини, яка переходить в первинну (вторинну) хмару.
Масштаби зараження СДОР в залежності від їх фізичних властивостей і агрегатного стану розраховуються по первинній і вторинній хмарі.
На хімічно небезпечних об'єктах прогнозуванням масштабів хімічного зараження займається штаб ЦО. Черговий диспетчер у випадку аварії (викид, вилив СДОР) повідомляє робітників і службовців об'єкту, доповідає в штаб ЦО району (міста) і т.д., згідно з планом ЦО об'єкту на випадок аварії (катастрофи), стихійного лиха.
На інших об'єктах господарювання хімічну обстановку виявляють пости (ланки) радіаційного і хімічного спостереження (розвідки) в випадку виникнення надзвичайних умов.
Під оцінкою хімічної обстановки розуміють визначення масштабів і характеру хімічного зараження приземних шарів атмосфери і місцевості; аналіз їх впливу на життєдіяльність населення роботу об'єктів і дію формувань ЦО; висновки і заходи по зниженню (запобіганню) можливих втрат, найбільш цілеспрямовані дії в даній ситуації.
4. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ ТА ПОЖЕЖНОЇ ОБСТАНОВКИ З УРАХУВАННЯМ ВПЛИВУ ОБСТАНОВКИ НА ОРГАНІЗАЦІЮ СПАСІННЯ ЛЮДЕЙ
Обсяги і терміни проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залежать від ступенів руйнування будинків, споруд, а також об'єктів. При визначенні ступеня руйнування враховується кілька чинників, зокрема, характер руйнування, збитки та можливість подальшого використання конкретного будинку чи споруди.
Ступені руйнування поділяються на кілька видів: повні, сильні, середні та слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг рятувальних та аварійних робіт, а також обсяги і терміни проведення відновлювальних робіт.
Повне руйнування - руйнування всіх елементів будинків, включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки складають більше 70% вартості основних виробничих фондів (більше 70% балансової вартості будинків, споруд, комунікацій), подальше їх використання неможливе.
Відновлення можливе тільки за умови нового будівництва.
Сильне руйнування - руйнування частини стін і перекриття верхніх поверхів, виникнення тріщин в стінах, деформація перекриття нижніх поверхів, ураження значної частини людей, що знаходилися в них. Збитки складають від 30 до 70% вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будинків, споруд і комунікацій), можливе обмежене використання потужностей, що збереглися. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту.
Середнє руйнування - руйнування, головним чином, другорядних елементів будинків та споруд (покрівлі перегородок, віконних і дверних заповнень), виникнення тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей - - здебільшого уламками конструкцій. Збитки складають від 10 до 30% вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будинків, споруд і комунікацій). Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будинки і споруди після капітального ремонту.
Слабке руйнування - руйнування віконних і дверних заповнень та перегородок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи повністю збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки складають до 10% вартості основних виробничих фондів (будинків і споруд). Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту.
При оцінці матеріальних збитків і величини витрат населення в містах (населених пунктах) після виникнення надзвичайних ситуацій, що викликані вибухами і утворенням повітряної хвилі надлишкового тиску, узагальненим критерієм слугує ступінь ураження міста (населеного пункту).
Розрахунок втрат незахищеного населення в місті (населеному пункті) від дії ударної повітряної хвилі ( вибухової хвилі) виконується з урахуванням ступеня ураження міста (населеного пункту) за табл.. 4.13,
Сили і засоби медичної служби визначаються, виходячи з кількості санітарних втрат населення (табл.. 4.14).
Оцінка стану інженерних мереж і комунікацій міста (населеного пункту), в залежності від площі забудови та довжини комунікацій в метрах на квадратний кілометр площі наведені в табл. 4.16. розрахункові дані та результати паспортизації будинків, споруд та інженерно-технічних систем забезпечення.
Ступінь руйнування конкретного об'єкта може бути орієнтовно визначений за ступенем руйнування основних будинків, споруд, а також комунікацій при надлишковому тиску ударної хвилі для руйнувань слабкого, середнього, сильного і повного типу.
Для промислових підприємств об'єктів слабкі, середні, сильні і повні .ступені руйнування можуть бути визначені залежно від кількості вибухових речовин (тротилу) або від тиску в фронті ударної хвилі від вибуху газоповітряної суміші згідно з даними, які наведені в табл. 4.17.
Стан інженерних мереж і комунікацій визначається залежно від ступеня руйнування об'єкта господарської діяльності і довжини комунікацій на квадратний кілометр площі об'єкта за табл. 4.18.