Методичні рекомендації

Підприємництво - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, наданню послуг і зайняттю торгівлею з метою одержання прибутку.

Принципи підприємницької діяльності:

• вільний вибір видів діяльності;

• залучення на добровільній основі до здійснення підприємницької діяльності майна і засобів юридичних осіб та громадян;

• самостійне формування програм діяльності і вибір постачальників і споживачів виробленої продукції;

• встановлення цін у відповідності із законодавством;

• вільний найм робітників;

• залучення до використання засобів виробництва, які не заборонені і не обмежені законодавством.

Умови для розвитку підприємницької діяльності:

• створення необхідної законодавчої та нормативної бази;

• конкурентний режим господарювання;

• формування елементів ринкової інфраструктури;

• заохочення і розвиток дрібного підприємництва, створення сприятливого економічного середовища;

Основні форми організації підприємництва:

• одноосібне володіння (приватне, сімейне);

• товариство (партнерство);

• корпорація.

На всіх етапах розвитку економіки основною ланкою є підприємство. Саме на підприємстві здійснюється виробництво продукції, відбувається безпосередній зв'язок працівника з засобами виробництва. Підприємство самостійне здійснює свою діяльність, розпоряджається продукцією, що випускається, отриманим прибутком, що залишився в його розпорядженні після сплати податків і інших обов'язкових платежів.

В умовах ринкових відносин ключовою фігурою виступає підприємець. Статус підприємця здобувається за допомогою державної реєстрації підприємства. При цьому суб'єктом підприємницької діяльності може бути як окремий громадянин, так і об'єднання громадян. Таким чином, підприємство – це самостійний суб'єкт, що хазяює, створеним чи підприємцем об'єднанням підприємців для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.

Умови функціонування підприємств та організацій нині різко змінюються на макро- та мікроекономічному рівні. Так, підприємства в умовах централізовано-планової економіки відрізнялися від аналогічних орієнтованих на ринок підприємств як за окремими характеристиками, так і за «поведінкою» в зовнішньому середовищі. Це означає, що кожному підприємству потрібно самостійно розв’язувати проблеми.

Нині існує кілька «концепцій підприємства»: ресурсна, інформаційна, поведінкова тощо. Усе більше прихильників здобуває концепція підприємства як «відкритої системи» (рис.3.10). У табл. 3.6 наведено порівняльну характеристику «закритого» та «відкритого» підприємств, яка дає змогу визначити переваги останнього.

Діяльність будь-якого підприємства можна описати з точки зору моделі «вхід – вихід»: на вході підприємства є всі види матеріальних і нематеріальних ресурсів (сировина, техніка, персонал, фінанси, інформація тощо), а на «виході» – товари, послуги, висококваліфіко-ваний персонал та ін. Діяльність підприємства – це погоджений у часі та просторі поток ресурсів (сировини, матеріалів, обладнання, грошей, трудових ресурсів, інформації), а також їх запасів, які допомагають балансувати та підтримувати ці потоки для отримання запланованих результатів діяльності.

 

 

Рис.2.10. Концепція підприємства як «відкритої системи»

 

Передумови розвитку підприємства:

• правові – законодавчі, нормативні акт, чинні в країні;

Таблиця 2.6

Порівняльна характеристика «закритого» та «відкритого» підприємств

Параметри	«Закрите підприємство» (техніко-економічна система)	«Відкрите підприємство» (соціально-економічна система)
1. Філософія	Управлінський раціоналізм	Системний, ситуаційний підходи
2. Умови діяль­ності	Стабільні	Змінюються
3. Успіх досягається завдяки	Раціональній організації виробництва, зниженню витрат за рахунок внутріш-ніх резервів, зростанню продук-тивності праці, ефективному використанню ресурсів	Адаптації до зовнішніх факторів, пошуку та реа-лізації нових можливостей розвитку (за змістом і співдією); техніко – орга-нізацій­ним факторам, що залежать від змін у зовнішньому середовищі
4. Цілі й задачі	Структуровані цілі досяг-нення певних параметрів; діють тривалий час; кооперація та концентрація	Різноманітність цілей; перевага цілей розвитку
5. Стратегія	Зростання обсягів (масштабів) виробництва; поглиблення спеціалізації	Підпорядкування вироб-ництва споживанню, задо-воленню ринкового попиту; диверсифікація; інновації
6. Організа­ційні структури управління	Основа побудови – функціо­нальна ознака; чіткий розподіл праці, спеціалізація, концентрація; визна-чення обов’язків у стандартних документах	Основа – децентралізація різних типів; багато варі-антність форм; гнучкість, універсальність; частина ла-нок має тимчасовий характер; система автоном­них виробничо-управлінських підрозділів

Продовження табл. 2.6

7. Механізм управління	Основа – довгострокове планування та ефективний контроль усіх видів	Основа – виявлення проб-лем і генерація нових рі-шень; страте­гічне управ-ління переважно за «слабкими сигналами»
8. Вимоги до персоналу	Знання технічних ком-понентів виробничого процесу; знання економіки та організації діяль­ності свого підприємства; орієн­тація діяльності: чітке та організоване виконання планів та інших рішень, які доводяться «згори»; чітке виконан-ня встановлених норм і правил	Керівники - підприємці, сполучення спеціальних професійних знань з ши-роким світоглядом; ініціа-тива на всіх рівнях управ­ління, можливість прояву талантів; організаційна культура як основа поведінки

• економічні – інснування різних суб’єктів власності, що дозаоляє на свій страх і ризик приймати рішення про використання майна, продукції, тощо;

• політичні – сприятливий політичний клімат для підприємництва на основі відповідної податкової, митної, кредитної політики та ін.;

• психологічні – позитивна громадська думка щодо підприємницької діяльності