До початку проведення робіт по зведенню цегельних стін слід уважно вивчити технологічну документацію (проектну і нормативну). Необхідно установити: види матеріалів і міцнісні характеристики, передбачені проектом для цоколя, стін, простінків, перемичок і карнизів. При цьому треба визначити розташування місць можливого армування кладки, а також вимоги до контролю якості матеріалів і робіт із зведення цегельних конструкцій.
Потім виконують розбивку осей будинку відповідно до проекту, а також розмітку місць з’єднання зовнішніх і внутрішніх стін, деформаційних швів, прорізів, пілястр, ніш і можливих отворів. Крім цього, визначають нульову позначку і передають проектні позначки по елементах кам'яних стін, міжповерхових перекриттях та інших конструкціях.
Кладку зовнішніх і внутрішніх стін необхідно виконувати одночасно, однак у виробничих умовах іноді виникає потреба тимчасово припинити кладку. При такій умові в місці припинення укладання цегли влаштовують штрабу, що забезпечує надійний зв'язок між двома частинами кладки. Розрізняють вертикальну й убіжну штрабу. Вертикальні штраби армують стержнями, кількість яких повинна бути не менше трьох, а укладають їх через 2 м по висоті й обов'язково в рівнях перекрить.
Прийоми укладання цегли, виконувані муляром, істотно впливають на продуктивність праці. При цьому враховують кваліфікацію виконавця робіт, пластичність розчину та ряд інших факторів. Залежно від технологічних властивостей розчину і вимог до зовнішньої (лицьової) поверхні конструкцій (під штукатурку або розшивку) застосовують наступні способи укладання цегли.
Укладання у притиск (мал. 4.1) застосовують, вкладаючи тичкові й ложкові ряди на жорсткому і пластичному розчині. Таке укладання муляр виконує в наступній послідовності. Поданий розчин розрівнюють кельмою, підготовляють постіль для укладання декількох цеглин. При цьому розчин розстеляють з відступом від лицьової поверхні стіни на 10 мм. Ребром кельми підгортають частину розчину з верху постелі і притискають до вертикальної грані раніше покладеної цегли. Лівою рукою муляр укладає цеглу і притискає її до раніше покладеної, одночасно правою рукою витягаючи кельму догори. При цьому утворюється щільно заповнений розчином вертикальний шов. Далі рукою або рукояткою кельми муляр осаджує цеглу на розчинній постелі до необхідної товщини шва. Після укладання двох - чотирьох цеглин він підрізає кельмою розчин, що виступив зі швів, і накидає його на розчинну постіль.
Мал. 4.1. Укладання цеглин способом впритиск ложкового (I) і тичкового (II) рядів: