Адресація ресурсів Internet.

Ресурсами Internet є host - машини, машини - клієнти, програми(наприклад, сервер WWW, сервер FTP, та ін.), інформаційні ресурси(файли на серверах, host - машинах і машинах - клієнтах).

Усі ресурси в Internet мають свою адресу. Повна адреса(ідентифікатор) складається з двох частин: IP- адреси машини(чи хост- машини, або глобальної мережі), і URL для ідентифікації ресурсів на цій машині(іноді вважається, що URL включає IP - адреса). IP - адреса має доменну структуру і може бути представлений в символьному або цифровому виді.

Хост - машина є доменом, тобто адміністративною одиницею, що має право надання адрес підпорядкованим об'єктам, які утворюють "дерево" хоста.

Синтаксис IP- адреси визначає, що повне ім'я комп'ютера включає в якості крайнього правого елементу ім'я домена першого рівня. Підпорядковані домени перераховуються лівіше за домен першого рівня і відділяються один від одного точкою.

Наприклад, mesi.ru/ - це повне ім'я хост - комп'ютера Московського Державного університету економіки, статистики і інформатики(МЭСИ), зареєстроване в домені першого рівня "ru"(від RUssia).

Усі ЕОМ, підключені до цього хосту, об'єднуються в групу, що має таке ж значення перших двох рівнів адреси. Якщо університет має у своєму складі інститут інформаційного менеджменту(im), то host- комп'ютер, що стоїть в цьому підрозділі, утворює свій домен(нижчого рівня). Повна IP- адреса цього нового домена буде:

im.mesi.ru/

Якщо одному з host- комп'ютерів в інституті інформаційного менеджменту присвоєно ім'я "cafedra vms", то повна IP- адреса цієї ЕОМ буде:

cafedra _ vms.im.mesi.ru/

Доменна система адресації гарантує, що в усьому Internet немає двох ЕОМ з однаковими адресами.

У імені може бути будь-яке число доменів. Але найчастіше використовуються імена з кількістю доменів не більше трьох - п'яти.

Кожна група, що має домен, може створювати і змінювати адреси, що знаходяться під її контролем. Наприклад, якщо в інституті з адресою im.mesi.ru буде створене новий підрозділ - лабораторія аналітичних досліджень, то для іменування його host- комп'ютера інститут не повинен запитувати ні у кого дозволи. Досить додати нове ім'я(наприклад, analysts), внаслідок чого будь-який користувач Internet зможе звертатися до цієї ЕОМ за адресою:

analysts.im.mesi.ru/

Для підпорядкованих доменів(тобто доменів нижніх рівнів) можна використати будь-які імена, що не повторюються. Але для назви доменів самого верхнього рівня існує стандарт(угода) : таким ім'ям можуть бути дві букви, що визначають країну, в якій розташований вузол(всього таких імен 244), що адресується : ru - Росія; su - Радянський Союз; de - Німеччина; fr - Франція; uk - Великобританія; иа - Україна; kg - Киргизія; і так далі

чи три букви, що означають рід діяльності : стільник - комерційні організації; net - мережеві організації; edu - учбові і наукові заклади; gov - урядові учереждения; mil - військові організації; org - інші організації.

Домен другого рівня - це унікальне для Інтернет ім'я хост- комп'ютера, яке не повинне повторюватися в домені першого рівня(за цим і стежить РосНИИРОС).

Домен третього рівня може так само означати унікальне для домена другого рівня ім'я хост-компьютера, але може бути і віртуальним об'єктом - ім'ям Web - сайту, розташованому на хост- комп'ютері, зареєстрованому в домені другого рівня.

Нині проводиться реєстрація доменів другого рівня російською мовою, на мовах країн СНД і балтии. Планується застосування в доменних адресах ієрогліфів.

Цифрові IP - адреси складаються з чотирьох цілих чисел, кожне з яких не перевищує 256. Числа відділяються один від одного точками: наприклад, 194.84.93.10 або 200.5.78.175. У цифровому виді IP - адреса має довжину 32 біта.

Перетворення імен в цифрові адреси проводиться автоматично за допомогою Internet - служби DNS(Domain Name System). Сервери DNS зберігають інформацію про відповідність символьних і цифрових імен.

Користувачі працюють з цифровими адресами досить рідко: при підключенні до Internet вказується цифрова адреса DNS - сервера; при роботі з Intranet цифрова адреса використовується для вказівки свого сервера WWW.

Доменна система адресації(IP- адресація) використовується для адресації підключених до Internet електронних обчислювальних машин. Але на цих ЕОМ є велика кількість різноманітних ресурсів(бази даних, файлові бібліотеки, Web - сайти, поштові скриньки...), адресація яких виконується за допомогою URL(Universal Resource Lokator) - Універсального Локатора Ресурсів. URL - це адреса будь-якого ресурсу Internet, що включає і IP, - адреса ЕОМ, на якій цей ресурс розташований, з вказівкою того, по якому протоколу до цього ресурсу потрібно звертатися. Приклад URL - адреси:

http://www.microsoft.com/ie

Тут http - назва протоколу(WWW); ie - ім'я каталогу;

www.microsoft.com - ім'я сервера WWW.

Адреса ftp://www.mycompany.ru/business/index.html описує доступ до файлу index.html, розташованому в каталозі business на сервері www.mycompany.ru . Символи ftp вказують, що звернення йде саме до файлу, а не до Web - сторінці, що зберігається в цьому файлі(тобто робота з файлом index.html вестиметься по протоколу ftp, а не http, або іншими словами, працювати з файлом будуть програми ftp - сервісу Internet, а не www - сервісу, хоча файл з таким ім'ям за умовчанням є домашньою сторінкою Web - сайту).

Розширення файлу складається з чотирьох букв, а не трьох(як прийнято в MS DOS). Це пов'язано з тим, що ЕОМ в Internet працюють під управлінням операційних систем, відмінних від DOS. Але досить часто розширення файлів мають і по 3 символи.

Після доменної адреси ЕОМ може знаходитися номер порту, тобто номер програми, яку потрібно завантажити на сервері для обробки запиту, що поступив . Приклад:

ftp://123.45.6.78:9535/workarea/common/main/text.doc .

Тут номер порту відокремлений від IP - адреси двокрапкою.

Зазвичай порти вказувати немає необхідності - вони використовуються за умовчанням.

Типи протоколів сучасні програми так само пізнають самостійно. Тому замість http://www.kat.ru/users можна використати www.kat.ru/users . Ось якщо до цього каталогу потрібно звернутися по іншому протоколу, то його необхідно вказувати явно.

Адреси електронної пошти складаються з двох частин, що розділяються символом @. Праворуч від цього символу розташовується IP - адреса ЕОМ, на якій знаходиться поштове відділення абонента. Зліва від нього розташовано ім'я абонента. Наприклад:

ivanov@analysts.im.mesi.ru .

Навігація в Internet(т.е.переход від одного ресурсу до іншого) часто може проводитися без набору довгих URL - адрес, по так званих "гіперпосиланнях". Гіперпосилання бувають текстові і графічні. Кожне гіперпосилання складається з двох частин: покажчика(Anchor) і адресної частини(URL reference). При використанні текстових гіперпосилань користувач бачить покажчик - спеціально виділене слово або групу слів(зазвичай покажчик виділяється синім кольором і підкреслюється). При використанні графічних гіперпосилань покажчики ніяк не виділяються.

Просто картинка або її частина зроблена активною. Виявити будь-яке гіперпосилання можна кусором миші - якщо він потрапляє на покажчик текстового або графічного гіперпосилання, то його форма міняється на стислу в кулак руку з відігнутим вказівним пальцем.

Адресна частина гіперпосилання користувачеві не видно. Вона є повний URL - адреса об'єкту, до якого необхідно перейти. Знаходиться вона в описі того, яким чином необхідно відобразити на екрані використовуваний ресурс, тобто в тегах мови HTML.

Якщо ресурс знаходиться на своєму комп'ютері, то замість URL - адреси набирається повна адреса цього ресурсу в нотації MS DOS. Наприклад: d:institutweb - siteindex.htm .