В курсовому проекті визначають тільки категорії приміщень досліджених виробництв за вибухопожежною та пожежною небезпекою [14]. У якості розрахункового критерію вибухопожежної і пожежної небезпеки вибирається найбільш несприятливий варіант аварії або період нормальної роботи апаратів, при якому у вибуху бере участь найбільша кількість речовин або матеріалів, найбільш небезпечних відносно наслідків вибуху.
Кількість речовин, що поступила в приміщення визначається за умов [14]:
- розрахункової аварії апарату, що містить найбільшу кількість пожежонебезпечної речовини;
- надходження усієї речовини, що міститься в апараті, в приміщення;
- одночасного витоку речовин з трубопроводів, що живлять апарат по прямому і зворотному потоках, протягом часу, необхідного для їх відключення;
- випаровування рідини, що розлилася;
- випаровування рідини з апаратів, що експлуатуються з відкритим дзеркалом рідини або з фарбованих поверхонь;
- тривалості випаровування рідини, що дорівнює часу її повного випаровування, але не більше ніж 300 с.
Кількість пилу, яка може утворювати вибухонебезпечну концентрацію, визначається за умов [14]:
- наповнення пилом виробничого приміщення за умов нормального режиму роботи, що передувало розрахунковій аварії;
- планової або раптової розгерметизація одного з апаратів в момент розрахункової аварії з подальшими аварійним викидом в приміщення всього пилу, що знаходився в апараті.
Критерієм оцінки вибуху в приміщеннях є надлишковий тиск ∆Рвиб, що визначається для індивідуальних речовин і сумішей відповідно [14].
Розрахункове обґрунтування категорії приміщення відображається у пояснювальної записці. Результати перевірки додаються до пояснювальної записки у надрукованому виді.