До західної української діаспори (понад 5 млн. осіб) слід додати також українців Холмщини, Перемишлянщини, Надсяння, Підляшшя, Пряшівщини, Мараморошчини та Сучавщини, свого часу відокремлених від суцільного українського етнічного масиву, і давні компактні утворення в Угорщині, Югославії, Австрії, Німеччині, й етнічні вкраплення в населення Великобританії, Франції, Італії, Бельгії та інших європейських країн, і суцільні райони та навіть провінції у Канаді, США, Аргентині, Австралії.
Кількісна характеристика західної діаспори виглядає нині таким чином. У США проживає близько 2 млн. осіб, половина з яких — у штаті Пенсильванія, до 20 % — у штатах Нью-Джерсі, Нью-Йорк, менше — в Мічигані, Огайо та Коннектикуті. Серед них спостерігається стійка тенденція до збереження національних цінностей, зокрема, мови.
У Канаді мешкає близько 1 млн. україноканадців, в основному у провінціях Манітоба, Саскачеван, Альберта, Онтаріо (2,3%), де створені національні громадські організації, школи, відділення університетів. Українська діаспора в Канаді також прагне зберігати національні традиції. Подібне спостерігається також в інших країнах, але у менш відчутних проявах: в Аргентині та Бразилії, де проживає приблизно по 300 тис. українців, у Парагваї (понад 10 тис.), Венесуелі (понад 4 тис.), Уругваї (10-15 тис.), Австрії (понад 5 тис.), Бельгії (4 тис.), Великобританії (понад 30 тис.), у Данії, Іспанії, Греції, Італії, Люксембурзі (приблизно по 1 тис. осіб).
Особливе місце серед країн української діаспори займає Югославія. Українські переселенці (нині їх налічується близько 36 тис.) перебралися до Воєводини ще у XVIII ст., утворивши у місті Руський Керестур свій значний осередок.
Ще давніша українська діаспора у Болгарії. Українці почали прибувати до неї ще у IX-X ст. — ченці, купці, студенти, а головне — викладачі Києво-Могилянської академії, котрі започаткували там традицію викладання курсів з актуальних гуманітарних проблем. Пізніше в числі таких просвітників був видатний письменник, учений та громадський діяч Михайло Драгоманов.
Загальна динаміка чисельності та розміщення українців у світі має такий вигляд: у 1719 р. із загальної кількості українців (5,8 млн.) в Україні проживало 4,9 млн., у тому числі в межах Російської держави — 448 тис., у зарубіжній Європі 379 тис.; у 1858 р. із загальної кількості українців (16,1 млн.) в Україні проживало 12,8 млн., у Росії — 2,2 млн., в зарубіжній Європі — 941,5 тис.; у 1926 р. відповідно: 37,2 млн., 27,6 млн., 8,4 млн., 745,8 тис. і до 500 тис. в Америці; у 1979 p. — 44,1 млн., 36,5 млн., 5,9 млн., 490 тис. і 1,3 млн.; нарешті, у 1989 р. із загальної кількості українців світу (51,9 млн.) 37,4 млн. проживало в Україні, 11 млн. у республіках СРСР, 853 тис. у зарубіжній Європі, а в країнах Америки — понад 2,5 млн.
Українська діаспора, розсіяна по всьому світові, являє собою могутній етнічний кущ, котрий живиться культурою материнського регіону України — і від того, як проходитимуть етнокультурні процеси в Україні, багато в чому залежить життя української діаспори: як східної, так і західної.
Станом на 2009 р. за межами України мешкає від 10 до 15 млн. українців, тобто біля третини нації.
Таблиця 15.
Українська діаспора (2009 рік)
| Країна | Чисельність (тисяч) | Регіони проживання |
| Росія | 4363—5000 | В Москві, Санкт-Петербурзі, в районах Курська, Воронежу, Саратова, Самари, Астрахані, Владивостоку, Кубані (Краснодарський край), Дону, від Оренбургу до Тихого океану, в Закаспійській області, в Приморській Краю над рікою Усурі, в Амурській області («Зелений Клин») |
| Казахстан | 896,2—2400 | На півночі, промислові центри. |
| США | 500—2000 | Штати: Пенсильванія, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Массачусетс, Коннектикут, Огайо, Іллінойс, Мічиган, Міннесота, Меріленд, Флорида, Каліфорнія, Техас, Вісконсін |
| Канада | Провінції: Онтаріо, Альберта, Манітоба, Саскачеван, Квебек, Британська Колумбія | |
| Молдова | 600,4—650 | Придністров'я, Кишинів |
| Польща | 360—500 | Регіони: західна і північна частини Польщі (воєводство Ольштинське, Щецінське, Вроцлавське, Гданське, Познанське) |
| Білорусь | 291—500 | Брестська, Гомельська області. |
| Аргентина | 100—250 | Провінції: Буенос-Айрес Місійонес, Чако, Мендоса, Формоса, Кордова, Ріо-Негро |
| Бразилія | 50—350 | Штати: Парана, Сан-Пауло, Санта-Катеріна, Ріу-Гранді-ду-Сул |
| Узбекистан | 153,2 | Промислові центри. |
| Румунія | 70—250 | Регіони: Південна Буковина (Сучавщина), Мармарощина, Банат, Південна Добруджа. |
| Киргизстан | Промислові центри. | |
| Словаччина | 40—100 | Регіони: Східна Словаччина, місто Пряшів |
| Латвія | Промислові центри. | |
| Португалія | Промислові центри. | |
| колишня Югославія | Регіони: Воєводіна (Бака), Боснія, Хорватія, (Славонія) | |
| Грузія | 52,4 | Промислові центри. |
| Чехія | Судети. | |
| Естонія | Промислові центри. | |
| Литва | Промислові центри. | |
| Туркменістан | 35,6 | Промислові центри. |
| Франція | Регіони: Центральна, Східна, Південно-Західна і Північно-Західна Франція. | |
| Великобританія | Графства: Ланкашір, Йоркшир, Центральна Англія, Південна Англія, Шотландія. | |
| Австралія | Штати: Новий Південний Уельс, Вікторія, Південна і Західна Австралія. | |
| Азербайджан | 32,3 | Промислові центри. |
| Німеччина | Землі: Баварія, Баден-Вюртемберг, Гессен, Північний Рейн-Весфалія, Нижня Саксонія. | |
| Парагвай | Регіони: поблизу колонії Фрам, Сандови, Нової Волині, Богданівки, Тарасівки. | |
| Уругвай | Регіони: Монтевідео, Сан-Хосе, Пайсанду. | |
| Вірменія | 8,3 | Промислові центри. |
| Австрія | Регіони: Відень і його околиці. | |
| Бельгія | Регіони: Середня і Східна Бельгія. | |
| Угорщина | 3,00 | Регіони: басейн середньої течії річки Тиса. |
| Венесуела | 3,00 | Регіони: Каракас, Валенсія, Маракан. |
| Нідерланди | 0,6 | Регіони: поблизу кордону з Німеччиною. |
| Нова Зеландія | 0,5 | Регіони: Крайстчерч, Окленд, Веллінгтон. |