Загальна чисельність населення | ||||||
Оптимістичний варіант | 49036,5 | 47330,3 | 46198,5 | 45243,7 | 44326,7 | 43352,2 |
Песимістичний варіант | 49036,5 | 47301,6 | 45726,2 | 44054,2 | 42238,2 | 40355,5 |
Чисельність чоловіків | ||||||
Оптимістичний варіант | 22775,7 | 21938,2 | 21427,4 | 21044,5 | 20709,4 | 20359,2 |
Песимістичний варіант | 22775,7 | 21923,8 | 21185,8 | 20434,1 | 19635,1 | 18809,0 |
Чисельність жінок | ||||||
Оптимістичний варіант | 26260,8 | 25392,1 | 24771,1 | 24199,2 | 23617,3 | 22993,0 |
Песимістичний варіант | 26260,8 | 25377,8 | 25540,5 | 23620,1 | 22603,2 | 21546,5 |
За оптимістичним варіантом прогнозу до 2026 р. загальна чисельність населення України скоротиться до 43,3 млн. осіб, а за песимістичним – до 40,4 млн. осіб.
Загальні параметри демографічного руху змінюватимуться відповідно до коливання кількості народжених, померлих і загальної кількості населення. Депопуляція, імовірно, дещо послаблюватиметься протягом першого десятиріччя ХХІ ст. (за оптимістичним варіантом – до середини другого десятиріччя) завдяки вступу до найбільш активного репродуктивного віку когорти народжених у середині 80-х років (останнього періоду істотного підвищення народжуваності в Україні). З цього часу різниця між кількістю померлих та народжених неминуче зростатиме.
Аналіз перспективних розрахунків до 2026 р., тобто приблизно на довжину одного покоління, здійснені Відділом демографії і відтворення трудових ресурсів Інституту економіки НАН України, не дає надії на кардинальні зміни у бік поліпшення ситуації. За найбільш вірогідним сценарієм населення України до початку 2026 р. зменшиться до 42 млн. осіб (міське – до 28 млн., сільське – до 14 млн. осіб). Особи віком 60 років і старше становитимуть 24,6% (у чоловіків – 19,5%, у жінок – 29,2%), тобто слід чекати підвищення рівня постаріння населення. Частка дітей у населенні може зменшитися з 17,2% у 2001 р. до 15% в 2026 р., внаслідок чого статевовікова піраміда наближуватиметься до форми «гриба».
Рис. 38. Статевовіковий склад населення України на початок 2026 р. (прогноз)
У міських поселеннях у зв’язку з надзвичайно низьким рівнем народжуваності старіння населення в найближчій і більш віддаленій перспективі поглиблюватиметься, а в сільській місцевості, у зв’язку з деякою нормалізацією сильно деформованого вікового складу за рахунок переміщення найбільш значних деформацій в старші вікові групи і змінами в особливостях міграційних процесів – уповільнюватиметься, тобто в селах слід чекати деякого зниження рівня постаріння населення, в той час як у містах – підвищення. На початок 2011 р. рівні постаріння населення в міських поселеннях і сільській місцевості майже зрівняються. На кінець прогнозного періоду (2026 р.) ступінь постаріння в містах буде значно вищим, ніж в селах. Відповідно неминуче зростатимуть рівні навантаження населення працездатного віку, що викликатиме низку соціально-економічних проблем, які вимагатимуть посиленої уваги органів влади.
За прогнозом «навантаження» працездатних непрацездатними в містах збільшиться (до 787%), а в селах – зменшиться (до 805%). Загальна величина «навантаження» працездатних непрацездатними дещо збільшиться (до 793% на початок 2026 р.), але в його складі число дітей істотно зменшиться (до 288%), а число людей похилого віку значно зросте (до 505%). Відмінності між рівнями сукупного «навантаження» в міських поселеннях і сільській місцевості значно згладяться, залишившись більш суттєвими за компонентами, причому навантаження людьми похилого віку в містах буде значно більшим, ніж в селах. У зв'язку з цим посилиться побутове навантаження на міських жінок, що загострить проблему розвитку суспільних форм догляду за людьми похилого віку, оскільки його можливості в міських сім'ях звичайно менші, ніж у сільських.
Отже, старіння населення в близькому і більш віддаленому майбутньому буде залишатися важливою проблемою для України. Потрібні неординарні зусилля для того, щоб ця проблема не перетворилась на «кризу старіння», яка загрожує сьогодні країнам з низькою народжуваністю. Тому залишається актуальним вирішення питання про загальну оцінку старіння населення і його наслідків з демографічної і соціально-економічної точок зору.