Стать як наукова категорія. За загальним визначенням стать - це сукупність генетичних, морфологічних і фізіологічних характеристик організму. Які забезпечують статеве розмноження.
Стосовно людини стать визначається як комплекс тілесних (генетичних, морфологічних і фізіологічних), репродуктивних, поведінкових,соціальних, соціально-психологічних і психологічних ознак, які визначають біологічний і соціальний статус людини як чоловіка або жінки.
В таблиці 2 представлено різні аспекти визначення статі людини.
На основі ознаки статі будується найважливіша демографічна структура – статева структура (статевий склад) населення.
Статева структура (статевий склад) населення – розподіл населення на чоловіків і жінок. В демографії використовується два різних способи представлення статевої структури.
Перший – простий розрахунок абсолютної чисельності і частки чоловіків і жінок у всьому населенні і в окремих вікових категоріях.
Другим способом представлення статевої структури являється визначення співвідношення статей, тобто відношення чисельності чоловіків до чисельності жінок (або навпаки) у всьому населенні і в окремих вікових категоріях.
Як правило, співвідношення статей розраховується як число чоловіків в розрахунку на 100 або 1000 жінок.
Статева структура населення залежить від сукупного впливу трьох факторів: вторинного співвідношення статей (див. нижче); диференціальної смертності, тобто від відмінності смертності чоловіків і жінок в різних вікових категоріях; статевих відмінностей в інтенсивності міграцій.
Перший фактор (вторинне співвідношення статей) являється практично незмінним і однаковим для всього населення.
Таблиця 2- Типологія статі людини
Найменування | Характеристичні ознаки |
Генетична стать, або генотип | Наявність в клітинах XX (жіноча стать) або XY (чоловіча стать) хромосом |
Гонадна, або дійсна стать | Будова статевих залоз (яєчка або яєчники) |
Гаметна стать | Здатність статевих залоз продукувати сперматозоїди або яйцеклітини |
Гормональна стать | Функція статевих залоз виробляти чоловічі (андрогени) або жіночі (естрогени) статеві |
Морфологічна (соматична) внутрішня і зовнішня стать | Будова внутрішніх репродуктивних органів і зовнішніх геніталій (генітальна зовнішність) |
Аськриптивний, або приписана, цивільна, паспортна стать | Генітальна зовнішність дитини при народженні |
Стать виховання | Стать в якій виховується дитина відповідно до її аскриптивної статі |
Пубертатна стать | Особливості статевого дозрівання, що включають співвідношення андрогенів, що виробляються, і естрогену (пубертатна гормональна стать), вторинні статеві ознаки, що формуються під впливом гормонів (пубертатна морфологія), і еротичні переживання (пубертатна еротика) |
Психічна стать, або статева самосвідомість | Самоідентифікація індивіда як чоловіка або жінки |
Соціальна | Статеві ролі чоловіка або жінки в суспільстві |
Отже, вирішальна роль у формування статевої структури населення належить диференціальній смертності та статевим відмінностям в інтенсивності міграцій, які, в свою чергу, залежать від соціально-економічних умов.
Різні країни світу мають різний розподіл населення на чоловіків і жінок, яке визначається особливостями їх історії.
В демографії і статистиці прийнято розрізняти первинне, вторинне і теоретичне співвідношення статей.
Під первинним співвідношенням статей розуміють співвідношення числа чоловічих зародків (гамет) до числа жіночих при заплідненні, проте прямий вимір такого показника неможливий.
Вторинне співвідношення статей - це співвідношення хлопчиків і дівчаток серед народжених живими. Воно являється фундаментальною природною константою ф і дорівнює приблизно 105 -106 народжень хлопчиків на 100 народжень дівчаток, або на кожну 1000 новонароджених завжди приходиться приблизно 512 хлопчиків і 488 дівчаток (рисунок 2).
Теоретичне співвідношення статей – це пропорція чоловіків і жінок в репродуктивному віці, або в інших вікових категоріях.
Дослідження показників теоретичного співвідношення статей і вторинного співвідношення статей входить в сферу інтересів демографії, тому що від них залежать характеристики відтворення населення і окремих демографічних процесів.