Коротка історична довідка про розвиток заводу
В 1872 році поміщик Строганов побудував Немирівську ґуральню. В роки побудови це було напівкустарне підприємство з добовою потужністю 100-150 дал. спирту із картопляної сировини. Всі операції виконувались вручну, завод працював в одну зміну.
В 1934 році завод був реконструйований, добову потужність було доведено до 800 дал спирту на змішаній сировині (картопля, зерно).
В 1950 році завод піддався значній реконструкції з введенням напів безперервної схеми виробництва спирту з крохмалбної сировини, добова потужність була доведена до 1500 дал.
В 1956-1957 роках побудоване нове приміщення брагоректифікації і змонтовано новий трьохколонний безперервно діючий брагоректифікаційний апарат з добовою потужністю 2100 дал.
В 1964 році добова потужність була доведена до 2500 дал спирту.
В 1972-1974 роках побудований і введений в експлуатацію виробничий комплекс по переробці зерна з добовою потужністю 3050 дал.
З 1992 року котельня заводу переведена на згорання природного газу.
На сучасному етапі завод являється спеціалізованим підприємством з високою комплексною механізацією, автоматизацією і комп’ютеризацією технологічних процесів по виробництву спирту етилового із зернової сировини. Основними зерновими культурами є: пшениця, кукурудза, жито. Завод переробляє за рік 43 тис. тонн зерна. Завод виробляє спирт ректифікат „Люкс”, СО2 із газів бродіння.
 |
В 2004 році розпочато реконструкцію солодового відділення під дріжджебродильне та апаратне відділення по виробництву спирту. В серпні 2005 року рішенням Державної приймальної комісії нове відділення брагоректифікації було прийнято в експлуатацію і потужність заводу доведена до 8500 дал за добу.
Виробнича потужність заводу (використані дані відповідають за 2011 р):
· Добова – 8500 дал;
· Місячна – 190 тис. дал;
· Річна – 1668 тис. дал.
Зерно на завод постачають автомобільним транспортом. Машини завантажуються на станції зберігання зерна. На станцію зерно постачається залізничним транспортом. Зерно перед прийманням як на заводі, так і на станції зберігання провіряють на вміст вологи, крохмалю, вміст сміттєвих домішок.
Парою завод забезпечує котельня. Електроенергію завод приймає від Немирівської електростанції, це не вигідно, деякі спиртові заводи України мають власні електро-турбіни, які забезпечують безперервну роботу заводу. Коли на РЄС трапляються поломки через погану погоду, виробництво припиняється і це приводить до простою.
Воду завод бере зі ставків які знаходяться біля нього, але є свердловина яка качає артезіанську воду. Артезіанську воду використовують у малих кількостях і тільки для деяких процесів, наприклад, розмноження дріжджів.
Більшу частину спирт завод постачає на горілчану компанію „Nemiroff”, яка знаходится неподалік від спиртового заводу. Із спиртосховища етиловий спирт перекачується у цистерни і перевозиться автомобільним транспортом до лікеро-горілчаного заводу. За 2010 рік було реалізовано 1584 тис. дал спирту „Люкс” горілчаній компанії. Обсяги виробленої продукції в порівняльнихцінахза2010р.становить48635тис.грн..
Чистий прибуток заводу становить 9427 тис. грн. за 2005 р., рентабельність виробництва – 51%. Товарообсяг магазинів – 6822 тис. грн., прибуток від магазинів складає 265 тис. грн.. На соціальний розвиток підприємство використало 530 тис. грн., на охорону праці – 150 тис. грн..
Загальна кількість працюючих – 250 чоловік, 195 чол. на виробництві
Професії робітників підприємства:
(основне виробництво)
1. Апаратник БРУ
2. Апаратник процесу бродіння
3. Оператор ЧКД
4. Мельник
(допоміжні виробництва)
5. Слюсар-ремонтник
6. Електромонтер
7. Оператор ГУАР
8. Оператор котельні
9. Налагоджувальник
10. Токар
11. Газоелектрозварник
12. Тесляр
13. Комірник
14. Підсобний робітник
15. Слюсар КВПіА
16. Наповнювач балонів
17. Машиніст компресорних установок
18. Вантажник
19. Приймальник барди
20. Штукатур
21. Муляр
22. Кухар
23. Кухонний робітник
Собівартість продукції 1 дал – 64.00 грн.
Продуктивність праці:
1. В грошовому виразі: випуск товарної продукції в грошовому вигляді розділити на численність виробничо-промислового персоналу
грн.
2. В натуральному вигляді: кількість виробленого спирту за рік поділити на чисельність виробничо-промислового персоналу
грн. на одного працівника
Немирівський спиртовий завод розвиває своє виробництво, впроваджує нові технології, піклується про екологію та своїх працівників. Середньомісячна заробітна плата становить 2770 грн.
3. Характеристика сировини, допоміжних матеріалів, товарної продукції та відходів виробництва.
Характеристика сировини (зернових культур) наведено у таблиці №3.1.
Таблиця №3.1 – Характеристика сировини (зернових культур)
| Назва сировини | Назва та позначення і НД на сировину | Назва показника | Номінальне значення показника |
| Жито, кукурудза, третікале, пшениця, ячмінь | "Инструкция по хранению зернового сырья на спиртовых заводах" | Температура, 0С | Не більше 25 |
| Жито, кукурудза, третікале, пшениця, ячмінь | ГОСТ 13586.5-93 "Зерно. Метод определения влажности" ГОСТ 29305-92 "Кукуруза. Метод определения влажности (измельченных и целых зерен) /для кукурудзи/" | Вологість, %: Ячмінь, жито, пшениця, кукурудза, ін. культури | Не більше 15,5 15,5 14,5 15,0 Згідно НД гр.2 |
| ГОСТ 10967-90 "Зерно. Методы определения запаха и цвета" | Запах і колір | Без стороннього запаху | |
| ГСЕУ 46045-2003 „Зерно. Методи визначенн умовної крохмалистості” | Вміст крохмалю, % | Не нормується | |
| ГОСТ 30483-93 „Зерно. Метоы определения содержания сорной и зерновой примесей” | Засміченість, % | Не більше 5,0 |
Продовження Табл. №1
| ГОСТ 13586-83 "Зерно. Методы определения зараженности" | Зараження і пошкодження шкідниками | Не допускається |
3.2. Характеристика допоміжних, миючих, дезінфекційних засобів
Таблиця №2
| Назва допоміжних матеріалів | Назва та позначення НД | Назва показника | Номінальне значення показника | |
| Кислота сірчана технічна | Кислота серная техническая Технические условия-ГОСТ 2 184-77 | Масова частка моно-гідрата ,% | Не менше 92,5 | |
| Концентровані ферментні препарати: оцукрюючий фермент Сан-Супер | Висновок державної санітарно-епідеміоло-гічної експертизи України №05.03.02-03/14946 від 16.04.2004р. | Зовнішній вигляд | Без осаду | |
| Карбамід . | Карбамид Технические условия-ГОСТ 208 1-92 | Зовнішній вигляд | Білий гранульований і порошок | |
| Ортофосфорна кислота | ГОСТ 10678-76 | |||
| Хлорне вапно | Известь хлорная Технические условия-ГОСТ 1692-85 | Масова частка активного хлору , % | Не менше 28 | |
| Каустична сода | Натр едкий технический Технические условия ГОСТ 2263-79 | Зовнішній вигляд | Білий порошок | |
3.3.Характеристика технічної води
Таблиця №3
| Назва матеріалів | Назва та позначення НД на сировину та матеріали | Назва показника | Номінальне значення показника |
| Вода технічна | "Инструкция по технохимическому контролю спи ртового производства | Лужність, мг екв./дм3 | Не більше 6,0 |
| Твердість, мг екв./дм3 | Не більше 7,0 |
3.4Фізико-хімічна характеристика спирту етилового ректифікованого
Таблиця №4
| Назва показника | "Пшенична сльоза" | "Люкс" | "Екстра" | Вищої очистки | Метод контролю |
| Об' ємна частка етилового спирту, за t+20°С, %,не менше | 96,3 | 96,3 | 96,3 | 96,0 | Згідно з ДСТУ 4181:2003 |
| Проба на чистоту з сірчаною кислотою | витримує | витримує | витримує | витримує | -II- |
| Проба на окислюваність за t+20°С хв, не менше | -II- | ||||
| Масова концентрація альдегідів у перерахунку на оцтовий альдегід в безводному спирті,мг/дм3, не більше | 2,0 | 2,0 | 2,0 | 4,0 | Згідно з ДСТУ 4181:2003 та ДСТУ 4222:2003 |
Масова концен трація сивушного масла :пропіловий, ізопропіловий, бутиловий, ізобутиловий та ізоаміловий спирти, в перерахунку на суміш пропілового, ізобутилового та ізоамілового спиртів (3:1:1) в безводному спирті, мг/дм3, не більше
| 3,0 | 4,0 | 7,0 | 10,0 | --//-- |
| Масова концентрація сивушного масла, в перерахунку на суміш ізоамілового та ізобутилового спиртів (1 :1) в безводному спирті ,мг/дм3,не більше | 2,0 | 2,0 | 3,0 | 4,0 | --//-- |
| Масова концентрація еcтерів , у перерахунку на оцтовоетиловий естер в безводному спирті,мг/дм3,не більше | 1,5 | 2,0 | 3,0 | 5,0 | --//-- |
| Об'ємна частка метилового спирту , в перерахунку на безводний спирт ,%, не більше | 0,005 | 0,01 | 0,02 | 0,03 | --//-- |
| Масова концентрація вільних кислот (без СО2),в перерахунку на оцтову кислоту, в безводному спирті, мг/дм3,не більше | 8,0 | 8,0 | 12,0 | 15,0 | Згідно з ДСТУ 4181:2003 |
| Масова концентрація органічних речовин , що омилюються, в перерахунку на оцтовий естер в безводному спирті, мг/дм3, не більше | 12,0 | 18,0 | 25,0 | 30,0 | --//-- |
| Проба на фурфурол | витримує | витримує | витримує | витримує | --//-- |
| Масова концентрація сухого залишку, мг/дм3, не більше | 5,0 | 5,0 | 5,0 | 10,0 | --//-- |
3.4 Характеристика головної фракції етилового спирту
Таблиця №5
| Назва показника | Характеристика | Методи контролю |
 Об' ємна частка етилового спирту, %
| Не менше 92,0 | ТУУ 18.401-97 "Фракція головна етилового спирту. Технічні умови." |
| Масова концентрація альдегідів в перерахунку на оцтовий ,г/дм3 безводного спирту | Не більше 10,0 | --//-- |
| Масова концентрація вищих спиртів (сивушного масла) в перерахунку на суміш ізоамілового та ізобутилового спиртів (3:1),г/дм3 безводного спирту | Не більше 20,0 | --//-- |
| Масова концентрація складних ефірів в перерахунку на оцтово-етиловий ,г/дм3безводного спирту | Не більше 30,0 | --//-- |
| Об'ємна частка метилового спирту , % | Не більше 1,5 | --//-- |
| Масова концентрація кислот в перерахунку на оцтову кислоту, г/дм3 безводного спирту | Не більше 1,0 | --//-- |
3.5 
Характеристика сивушного масла
Таблиця №6
| Таблиця 6 -Органолептичні і фізико-хімічні показники сивушного масла | ||
| Назва показника | Характеристика | Методи контролю |
| Зовнішній вигляд | Прозора рідина без механічних домішок та помутніння | ГОСТ 17071-91 "Масло сивушное. Технические условия" |
| Колір | Від світло-жовтого до світло-коричневого | --//-- |
| Температурна границя пере- гонки при тиску 101,325 кПа (760мм.рт.ст),° С | Не менше 120,0 | --//-- |
| Об'ємна частка сивушного масла, % | Не менше 50,0 | --//-- |
| Показник заломлення ПД-20 | Не менше 1,395 | --//-- |
| Густина при 20 ° С, г/см3 | Не більше 0,837 | --//-- |
4. Сировина і допоміжні матеріали та їх зберігання
Сировинне відділення розташоване за межами підприємства. Воно розташоване поряд залізничною станцією. На станції зерно зважують на залізних вагах та направляють у силоси на зберігання. Для зберігання зерна на підприємстві використовують зерновий склад ємністю 3000 т, три зернові силоси ємністю по 100 т та два зернові силоси по 180 т. Зерно на виробництво відпускається згідно лімітно-заборної картки на відпуск зерна, яка виписується начальником планового відділу підприємства та підписується директором, головним бухгалтером і головним технологом. В лімітно-заборній карті фіксується кількість зерна, яке поставляється на підприємство щоденно та якісні показники: вологість, вміст крохмалю, вміст сміттєвих домішок. Для навантаження на автомобілі використовують дві навантажувальні машини КШП. На завод зерно подається автомобільним транспортом. Коли машина прибуває на завод вона направляється на механічні ваги, зважується (контрольне зважування), її вага фіксується у журналі, щоб після розвантаження взнати вагу привезеного зерна. Перед розвантаженням з машини беруть пробу зерна, щоб визначити вологість та крохмалистість. Досліди проводить лаборант із сировинної лабораторії. Проба відбирається з різних місць та шарів кузова машини. Після перевірки зерна машина їде на авторозвантажувач. Машину прикріплюють так, щоб вона була не рухома, потім її піднімають так, щоб все зерно висипалось у приймальний бункер. Розвантажена машина при виїзді із заводу ще раз зважується, для підрахунку ваги розвантаженого зерна.
Характеристика основного обладнання.
Обладнання та апаратура, які встановлені на складах, відповідають вимогам ГОСТ 12.2.003.74 „Оборудование производственное”.
Таблиця№1 – характеристика обладнання
| .№ п/п | Назва | Кількість | Основні параметри |
| Вага залізнична | Найбільша границя зважування -150т | ||
| Вага автомобільна | Найбільша границя зважування -ЗО т, марка ЗО ЦВАС | ||
| Вантажні машини | Марка ЗІЛ, 5 т | ||
| Приймальний бункери | Ємність 20 т | ||
| Норія НЦ- 100 | Потужність 75 кВт | ||
| Транспортер ТЛМ -80 | Потужність 15 кВт | ||
| Вантажна машина, КІШІЗМ | Марка Р6, потужність 11 кВт | ||
| Авторозвантажувач ГУАР15Н | Потужність 10 кВт | ||
| Навантажувач МГУ | 5кВт | ||
| Вага автомобільна РП 15 | 15т |
Основні методи та засоби контролю підпроцесу приймання та
зберігання зерна
Таблиця №2 -
| Об'єкт | Місце | Назва | Норма | Частота | Методи та | Хто |
| контролю | контро- | показника, | показника | контролю | засоби контролю | контро- |
| лю | який | лює | ||||
| контролює- | ||||||
| ться | ||||||
| Жито, ку- | Сировин- | Вміст | Не нормує- | Під час | ГСЇ'У 46045-2003 | Інженер- |
| курудза , | на лабора- | крохмалю, % | ться | приймання | "Зерно. Методы | лаборант |
| пшениця, | торія | та відпуску | определения усло- | |||
| ячмінь | зі складу | вной крахмалисто- | ||||
| ти" |
Таблиця. №2
| Жито, куку- | Зараження та | Не | -II- | ГОСТ 13586.4-83 | -II- | |
| рудза | псування | допускає- | "Зерно. Методы | |||
| пшениця | шкідниками, | ться. Крім | определения зара- | |||
| ячмінь | од/кг | зараження | женности и повре- | |||
| кліщем не вище І ст. | жденное™ вредителями | |||||
| Жито, ку- | Сировин- | Вологість, %: | Не більше | ГОСТ 13586.5-93 | -II- | |
| курудза | на ла- | -ячмінь; | -\-- | "Зерно. Метод | ||
| пшениця, | бораторія | -жито; | 15,5 | определения влажности | ||
| ячмінь | -пшениця; | 15,5 | ||||
| -кукурудза | 14,5 | |||||
| ін. культури | 15,0 | ГОСТ 29305-92 | ||||
| Згідно НД | "Кукуруза. Метод | |||||
| гр | определения влаж- | |||||
| ности (измельчен- | ||||||
| ных и целых зерен) | ||||||
| /для кукурудзи/" | ||||||
| Зовнішній вигляд, колір і запах- | Характер-ний для даного виду зерна | -II- | ГОСТ 10967-90 "Зерно.Методы определения цвета и запаха | -//- |
5. Матеріали для оцукрення крохмалевмісної сировини
Мета оцукрювання маси, що пройшла механіко-ферментативну обробку - гідроліз крохмалю і білків ферментами оцукрюючих матеріалів - ферментних препаратів мікробного походження. Оцукрення маси проходить в бродильному апараті. В процесі оцукрювання маси 75-80 % крохмалю гідролізується до глюкози і мальтози ферментами мікробного походження, залишаються 20-25% граничних декстринів, які дооцукрюються в процесі зброджування сусла.
Перед оцукренням в заміс додають ферментний препарат, далі ФП, Термаміл для розрідження, зменшення в’язкості замісу та гідролізу крохмалю
Крохмаль 
декстрини + олігосахариди
Значного впровадження у виробництво спирту із крохмалевмісної сировини набули ферментні препарати фірми "НОВОЗИМ". Серед них найбільш відомі термостабільні α-амілази Термаміл і його різновиди, а також термолабільні ФП БАН 240Л (7.0-75сС), термолабільний ФП Фунгаміл 800Л -стійкий при температурі не вище 60 °С
Термаміл бактеріальна α-амілаза. Виробляється 3-х типів. Термаміл 120Л тип Л і тип С та Термаміл СЦ. Перші 2 типи ферментного препарату одержують шляхом глибинного культивування штаму Bacillus licheniformis, а тип СЦ-шляхом глибинного культивування штаму Bacillus stearothermophilus. Фермент гїдролізує α-1,4 глюкозидні зв'язки в амілозі та амілопектині, завдяки чому в'язкість замісу швидко знижується. Кінцевими продуктами при дії даних α-амілаз на крохмаль є розчинні декстрини та олігосахариди.
 |
Оптимальні умови дії різних типів ФП Термаміл Таблиця №1
| Тип ферментного препарату Термаміл | Оптимальні умови дії | |
| Температура, 0С | рН | |
| Термаміл 120Л тип Л | 80-95 | 6,0-6,5 |
| Термаміл 120Л тип С | 80-95 | 5,4-6,0 |
| Термаміл СЦ | 80-95 | 5,0-6,0 |
Для виробничих умов важливим є те, що ферментний препарат Термаміл типу С майже не потребує, а Термаміл СЦ зовсім не потребує корегування вмісту іонів кальцію в ферментативному середовищі.
Слід звернути увагу на виняткову термостабільність ферментного препарату типу Термаміл. Так, при концентрації сухих речовин в замісі вище 20%, відповідних значеннях рН середовища, Термаміл зберігає свою активність на протязі певного терміну навіть при температурах вище 100°С. Стерилізація замісу при 105°С на протязі декількох хвилин не призводить до повної термічної інактивації ферменту.
Джерела глюкоамілази
Для оцукрювання, розрідженого крохмалю фірма ';НОВОЗИМ' пропонує такі ФП : САН Супер 240Л, САН Ультра Л, АМГ 300Л.
САН Супер 240Л - глюкоамілаза - фермент, який повністю гідролізує крохмаль та його складові, тобто декстрини та олігосахариди, до глюкози. САН Супер 240Л-комплексний ФП до складу якого входять грибна α-амілаза, глюкоамілаза та протеаза. Використовується на стадії оцукрювання.
Характеристика основних фізико-хімічних показників ФП Сан Супер 240Л наводиться в табл. №2.
| Показник | Оптимальні умови дії |
| Температура, 0С | 56-58 |
| рН | 5.0-5.5 |
Таблиця №2 - Фізико-хімічні показники ФП САН Супер 240Л
Глюкоамілазна активність, од/см³ - 3600
Альфа-амілазна активність, од/см³ - 640
Протеолітична активність, од/см³ - 37
Норми витрат ФП на оцукрення пшеничного сусла:
1т крохмалю – 0,55л. Термамілу та 1,2л. Сан Супера
100 дал спирту – 0,9л. Термамілу та 1,97л. Сан Супера
Техніка безпеки при використанні ферментних препаратів ( надалі ФП) фірми "Новоконтакт": всі ферментні препарати фірми "Новоконтакт" сертифіковані і дозволені до реалізації і використання в спиртовому виробництві підприємств України на підставі висновку державної санітарно- епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.
Ведення процесу виробництва спирту з використанням вище вказаних ФП здійснюють по діючих на спиртових заводах схемах у відповідності з режимами , наведеними в "Технологічному регламенті виробництва спиртових бражок при низькотемпературному розварюванні крохмалевмісної си
ровини з використанням концентрованих ферментних препаратів " ТРУ 0032744-812-2002 від 16.12.2002р. "Правилах безпеки для спиртового та лікеро
-горілчаного виробництва" затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 100 від 2.04.1997р.і "Правилах безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва" затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 100 від 2.04.1997р., а також у відповідності з технологічними інструкціями , діючими на заводі.
Ферментні препарати не загоряються , добре розчиняються у воді. При роботі з ФП необхідно дотримуватись загальних правил безпеки , уникаючи прямого контакту і не допускаючи попадання в дихальні шляхи , що може викликати підвищену чутливість. При попаданні розчину ферментів на шкіру або в очі - необхідно негайно промити уражений участок великою кількістю чистої води.
6. Приготування сусла
Для приготування замісу використовують технічну воду, яка надходить з охолоджуючих поверхонь з температурою 60 °С. Не допускається присутність в ній солей важких металів, а також солей азотистої кислоти. Вода не повинна містити аміаку не більше 200 мг/дм3, сульфідів, хлоридів, двовуглекислих солей - не більше 300-400 мг/дм3, нітратів, фосфатів, силікатів - не більше 200 мг/дм3
Норми витрат сировини та допоміжних матеріалів. Кількісні витрати сировини та допоміжних матеріалів залежать від асортименту, якості та визначаються технологією виробництва і нормами виходу спирту. Норми виходу спирту з сировини затверджуються наказом ДААК ДПА України.