У сільськогосподарському виробництві частина машин (збиральні комбайни, посівні та інші машини, знаряддя) використовуються сезонно та більшу частину року перебувають на зберіганні. При перервах у використанні сільськогосподарських машин спрацьовування їх деталей не припиняється, а в деяких випадках, якщо зберігання машин організовано невірно, навіть збільшується.
Коли машини (механізми) не працюють, на робочих і неробочих поверхнях їх деталей створюються реальні умови для розвитку різноманітних корозійних процесів. У таких умовах експлуатації надійність роботи сільськогосподарської техніки багато в чому визначається ефективністю захисту металевих поверхонь від корозії.
Як захисні мастильні матеріали застосовують рідкі та пластичні продукти. Консерваційні рідкі мастильні матеріали на відміну від консерваційних пластичних мастил мають ряд переваг. Вони легко наносяться на поверхні деталей ручним або механічним способом без підігрівання і за необхідністю легко змиваються з них.
До консерваційних нафтових мастильних матеріалів ставлять такі вимоги:
- надійно захищати від корозії чорні, кольорові метали та їх сплави протягом заданих строків під час експлуатації машин і механізмів у різних режимах;
- бути вологостійкими та мати хорошу адгезію в широкому температурному діапазоні;
- бути нетоксичними, вибухо- й пожежобезпечними;
- не піддавати руйнівному впливу лакофарбові покриття, гумові ущільнення та інші матеріали.
Основними компонентами всіх видів захисних мастильних матеріалів є інгібітори корозії. Застосування інгібованих мастильних матеріалів для різно-манітних видів виробів, умови їх зберігання та транспортування регламенту-ються нормативно-технічною документацією, а також спеціальними стандартами. Загальні вимоги до консервації металевих виробів у сільському господарстві викладені в ГОСТ 7751-85 “Зберігання техніки”.
Досить широко для консервації застосовують технічний вазелін УН (ГОСТ 782-59). Аналогічні властивості і область застосування має масло ПВК (ГОСТ 19537-74), захисні властивості якого дещо поліпшені за рахунок введення протикорозійної присадки. Її можна наносити (в розплавленому стані або у вигляді бензинового розчину) на зовнішні поверхні тракторів і іншої сільськогосподарської техніки, що зберігається на відкритих майданчиках. Вона надійно оберігає поверхні від корозії протягом 1-2 років.
Рідкі масла консервацій К-17 (ГОСТ 10877-76), НГ-203 (ГОСТ 12238-77), НГ-204у (ГОСТ 18974-73) готують на основі мінерального масла з додаванням твердих вуглеводнів і різного типу захисних присадок. Вони володіють рядом переваг: можливість нанесення без підігріву, у тому числі в важкодоступні внутрішні перетини, не потрібне розконсервовування і т.д.
При консервації з агрегатів зливають робоче масло, після чого промивають маслом К-17, надлишок зливають. Під свічки або форсунки двигунів заливають 60-80 г масла і прокручують колінчастий вал двигуна від руки (5-6 обертів). Заздалегідь відключають масляні фільтри.
Перспективно використовування воскових складів ПЕВ-74 (ТУ 38 101103-71), захисної водно-воскової дисперсії ЗВВД-13 (ТУ 38 101716-78). Вони призначені для консервації лакофарбових покриттів, металевих поверхонь, пластмасових деталей, гумотехнічних виробів. Наносять їх на підготовлені (миття, сушка) поверхні кистю, зануренням, розпилюванням. Гарантійний термін захисної дії при відкритому зберіганні техніки до 12 місяців.
Все ширше застосовують для консервації інгібіровані плівкові покриття типу НГ-216 (масплин) (ТУ 38 101427-76), у складі яких міститься інгібітор корозії. Вони утворюють на поверхні деталей захисну плівку, надійно оберігаючи метал від корозії. Покриття наносять розпиленням, зануренням, кистю. Після висихання товщина стінки складає 100-500 мкм.
Склад НГ-216 випускають трьох марок. Марки А і Б – напівтверді продукти чорного кольору, В – желеподібна, світло-коричнева. Покриття А застосовують для захисту від корозії зовнішніх поверхонь металовиробів, що зберігаються на складах і на відкритих площадках в особливо жорстких умовах; покриття Б – для захисту зовнішніх поверхонь металовиробів, в тому числі підкузовної частини і двигуна, а також запчастин; покриття В – для захисту зовнішніх поверхонь металовиробів і запчастин, що зберігаються в середніх і легких умовах.
Для захисту прихованих перерізів кузовів автомобілів використовують склад НГМ-МЛ (ТУ 38 101767-84), який після застигання утворює напівтверду воскоподібну плівку. Аналогічний за призначенням є Мольвин-МЛ.
Для захисту від корозії прихованих порожнин автомобілів служить автоконсервант “Мовиль” (ТУ 6.151131-78). Він є розчином присадки АКОР-1, окисленого петропатума, церезину, оліфи і ряду інших з’єднань в уайт-спіриті.
Особливу групу представляють робочо-консерваційні масла, які забезпечують не тільки тривалу консервацію двигунів, агрегатів трансмісії, але й надійну роботу в процесі експлуатації. Наприклад, присадку АКОР-1 (ГОСТ 15171-70), що являє собою 10% розчин технічного стеарину в мінеральному маслі, можна використовувати не лише як самостійним продукт для консервації техніки, але і як присадку, що надає консерваційні якості моторним маслам. В моторне масло вводять до 5% присадки АКОР-1 і прокручують двигун, при цьому на поверхні деталей утворюється захисна плівка.
В теперішній час створюють робочо-консерваційні масла для двигунів, агрегатів трансмісій, гідравлічної і гальмівної системи.
З введенням в масло до 30% присадки АКОР-1 отримують масла для зовнішньої консервації агрегатів тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин при зберіганні в самих різноманітних умовах.