рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
- Раздел Производство
- /
- ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ
Реферат Курсовая Конспект
ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ
ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ - раздел Производство, Міністерство Освіти І Науки України ...
Міністерство освіти і науки України
Національний лісотехнічний університет України
Борис М.М.
ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНІ
ТА
ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ
Конспект лекцій
Л ь в і в - 2013
ББК 39.33-082.32я7
Б 82
УДК 656.13:621, 892
Борис М.М.Паливно-мастильні та експлуатаційні матеріали:Консп. лекцій/ М.М. Борис. – Львів: РВВ НЛТУ України, 2013. – 352 с. – 50 прим.
Рецензенти:
Гудз Г.С., доктор технічних наук, професор кафедри експлуатації та ремонту автомобільної техніки Національного університету “Львівська політехніка”
Адамовський М.Г., кандидат технічних наук, професор, завідувач кафедри лісопромислового виробництва та лісових доріг Національного лісотехнічного університету України,
Розглянуто і рекомендовано до видання кафедрою лісових машин та гідравліки (Протокол №6 від 02 травня 2013 року) та науково-методичною радою лісомеханічного факультету НЛТУ України (Протокол №6 від 08 червня 2013 року).
У конспекті лекцій подано відомості про одержання рідких і газоподібних палив та мастильних матеріалів з нафти та з нафтової сировини, а також про основні фізико-хімічні властивості палив, мастильних матеріалів та технічних рідин. Основна увага приділяється технологічним процесам горіння всіх видів палива, вимогам до палив і мастильних матеріалів, а також теоретичним і практичним навикам використання палива, мастильних матеріалів та технічних рідин. Розглянуті системи забезпечення автотранспортної техніки паливо-мастильними матеріалами.
Конспект лекцій призначено для студентів вищих технічних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації відповідно до програми “Паливно-мастильні та експлуатаційні матеріали”. Може бути корисним для інженерно-технічних та наукових працівників лісової галузі, які займаються питаннями експлуатації машин та використанням палива, мастильних матеріалів і технічних рідин, а також їх дослідженнями.
Ó Борис М.М., 2013
Ó РВВ НЛТУ України, 2013
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА.............................................................................................6
РОЗДІЛ І.
1.1. Загальна характеристика палива. Класифікація...............................10 1.2. Склад… 1.3. Теплота згоряння палива....................................................................15ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОДЕРЖАННЯ
2.1. Загальні поняття про нафту................................................................33 2.2. Основні способи одержання палив і масел з… 2.3. Короткі відомості про одержання палив і маселЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ВИКОРИСТАННЯ
ПАЛИВ ДЛЯ ДВИГУНІВ З ПРИМУСОВИМ
3.1. Умови застосування і основні вимоги до бензинів .........................74 3.2. Сумішоутворюючі властивості… 3.3. Нормальне і детонаційне згорання бензину.....................................80РОЗДІЛ ІІ
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО МАСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ....177
1.1. Роль мастильних матеріалів у використанні машин................... ..177
1.2. Аспекти проблеми поняття про тертя і його види.........................178
1.3. Призначення мастильних матеріалів та пред'явлені до них
вимоги.......................................................................................................185
1.4. Класифікація мастильних матеріалів..............................................187
2. МАСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ................190
2.1. Базові масла і способи їх отримання..............................................190
2.2. Функціональні добавки до масел....................................................199
2.3. В’язкість і в’язкісно-температурні властивості масел..................209
2.4. Хімічна стабільність та миючі властивості масел.........................211
2.5. Низькотемпературні властивості масел.........................................220
2.6. Протикорозійні властивості............................................................225
2.7. Вплив вмісту води та механічних домішок на якість масла........226
2.8. Протизносні та протизадирні присадки.........................................228
2.9. Випаровуваність масел....................................................................230
3. МОТОРНІ МАСЛА...........................................................................233
3.1. Вимоги, що пред’являються до моторних масел..........................233
3.2. Склад і умови роботи моторних масел..........................................235
3.3. Класифікація та асортимент моторних масел...............................237
3.4. Взаємозамінність масел..................................................................250
3.5. Спрацьованість та зміна масел......................................................253
4. ТРАНСМІСІЙНІ МАСЛА..............................................................260
4.1. Умови роботи та вимоги до трансмісійних масел........................260
4.2. Основні властивості трансмісійних масел....................................262
4.3. Класифікація та асортимент трансмісійних масел.......................265
4.4. Масла для гідромеханічних передач..............................................271
4.5. Закордонні трансмісійні масла.......................................................273
5. МАСЛА ДЛЯ ГІДРАВЛІЧНИХ СИСТЕМ..................................278
5.1. Загальні відомості і властивості.....................................................278
5.2. Класифікація і асортимент масел для гідравлічних систем.........280
6. ПЛАСТИЧНІ МАСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ..................................285
6.1. Склад, призначення та вимоги до пластичних матеріалів............285
6.2. Методи оцінки основних показників та властивостей масел......289
6.3. Асортимент мастил..........................................................................297
7. МАСЛА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ............................................305
7.1. Індустріальні масла..........................................................................305
7.2. Турбінні масла..................................................................................311
7.3. Обкаточні масла...............................................................................313
7.4. Компресорні масла...........................................................................315
7.5. Масла для компресорів холодильних установок...........................317
7.6. Електороізоляційні масла................................................................320
7.7. Консерваційні масла.........................................................................322
РОЗДІЛ ІІІ
1.1. Призначення та основні вимоги до охолоджувальних рідин........329 1.2. Використання води у якості охолоджувальної рідини..................330 … 1.3. Низькозамерзаючі охолоджувальні рідини....................................335ПЕРЕДМОВА
З розширенням парку автотракторної техніки, підвищенням її технічного рівня збільшується попит на ширший асортимент нафтопродуктів і підвищуються… Ускладнення конструкції і умов експлуатації сучасної автотракторної техніки, в… У теперішній час дуже актуальною є проблема ефективної організації забезпечення автотракторної техніки і…РОЗДІЛ І. Використання та експлуатаційні властивості палив для енергетичних засобів сільськогосподарського виробництва і автотранспортних підприємств
ВИДИ ПАЛИВ, ЇХ ВЛАСТИВОСТІ І ПРОЦЕСИ ГОРІННЯ
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОДЕРЖАННЯ РІДКИХ ПАЛИВ І МАСЕЛ
ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВ ДЛЯ ДВИГУНІВ З ПРИМУСОВИМ ЗАПАЛЮВАННЯМ
ПАЛИВА ДЛЯ ДИЗЕЛЬНИХ ДВИГУНІВ
ГАЗОПОДІБНЕ ПАЛИВО
ВИДИ ПАЛИВ, ЇХ ВЛАСТИВОСТІ ТА ПРОЦЕСИ ГОРІННЯ
1.1. Загальна характеристика палива. Класифікація
1.2. Склад палива
1.3. Теплота згоряння палива
1.4. Тверде паливо
1.5. Рідке паливо
1.6. Газоподібне паливо
1.7. Основи теорії горіння палива
1.8. Технологічний процес горіння палива
Загальна характеристика палива. Класифікація
- порівняно легко займатися; - під час згоряння виділяти якомога більше теплоти; - бути поширеним у природі, доступним під час видобування та дешевим у виробництві;Класифікація палива
Склад палива
Склад твердого і рідкого палива визначається у процентах за масою, газоподібного – у процентах за об’ємом. Вуглець – основна горюча складова, із збільшенням частки якої зростає теплова… Водень за теплотою згоряння майже у 4 рази цінніший ніж вуглець. Враховуючи, що вміст водню у паливі складає до 25% –…Теплота згоряння палива
При згорянні вода, яка міститься у паливі та утворюється від згоряння водню, перетворюється в пару. На пароутворення води витрачається теплота.… Теплоту згоряння визначають експериментальним шляхом у спеціальних приладах –… Під час визначення теплоти згоряння розрахунковими методами необхідно знати елементний склад палива. Найчастіше…Тверде паливо
Дрова за геологічним віком – наймолодше органічне паливо. Вони містять понад 60% целюлози, близько 30% лігніву і приблизно 1% мінеральних домішок.… СГ = 55%, НГ = 6%, ОГ = 43%, NГ = 1%. Основним баластом у дровах є волога, вміст якої у свіжозрубаній деревині дорівнює 50-60%. Дрова бувають: сухі з…Рідке паливо
Нафта складається в основному з вуглеводнів трьох класів: метанові вуглеводні – метан, етан, пропан, бутан, ізобутан тощо; нафтенові вуглеці –… Склад нафти такий: СР = 83-87%, НР = 11-14%, SР = від 0,01 - у малосірчистих… Із нафти, залежно від температури перегонки, одержують нафтопродукти: бензинові, гасові, дизельні, солярові, мазутні.…Газоподібне паливо
Гази, що видобуваються із газових родовищ, складаються в основному з метану (85-95%). Вміст у них N2 – 0-4%, СО2 – не більше 15%, H2S – не більше… Генераторний газ одержують при перегонці твердого палива (кам’яне або буре… Основні характеристики органічних палив України подано у таблицях 1.4 та 1.5.Основи теорії горіння палива
Горіння відрізняється від процесу окислення: швидкоплинністю перебігу в часі; змінністю концентрацій компонентів у міру їх взаємодії; зміною форми… Реакція горіння відбувається не безпосередньо між молекулами вихідних речовин… Залежно від фазового стану речовин, що реагують під час горіння (тверді, рідкі, газоподібні), хімічні реакції поділять…Технологічний процес горіння палива
Швидкість процесу горіння залежить в основному від умов сумішоутво-рення. Залежно від цього горіння розділяють на кінетичне і дифузійне. Якщо процес… За температуру горіння приймають температуру, до якої нагріваються газоподібні… Співвідношення палива і окислювача, яке відповідає хімічній реакції повного окислення паливних елементів називається…ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОТРИМАННЯ
РІДКИХ ПАЛИВ І МАСЕЛ
2.1. Загальні поняття про нафту
2.2. Основні способи одержання палив і масел з нафти
2.3. Короткі відомості про одержання палив і масел з ненафтової сировини
2.4. Способи очищення палив
2.5. Способи очищення масел
2.6. Загальні показники фізико-хімічних і експлуатаційних властивостей нафтопродуктів
Загальні поняття про нафту
Питання походження нафти залишається до теперішнього часу відкритим. Існують ряд гіпотез походження нафти, які базуються на різних теоріях. Нафта – складна за хімічним складом і структурою рідина. Розрізняють… Елементним хімічним складом нафти називають вміст в ній окремих хімічних елементів, виражених в процентах за масою.…Асортимент бензинів і область їх використання
Відповідно до ГОСТ 2084-77 (з доповненнями) автомобільні бензини випускають таких марок: А-80; АИ-93; АИ-98 - розібратися. У марці бензинів А вказує, що бензин автомобільний; И – дослідний метод… Усі бензини, окрім АИ-95 і АИ-98, поділяють на літні та зимові. Сезонність бензину визначається тільки двома…ПАЛИВА ДЛЯ ДИЗЕЛЬНИХ ДВИГУНІВ
4.1. Умови застосування і основні вимоги до дизельних палив 4.2. Умови згоряння палива та забезпечення м’якої роботи двигуна 4.3. Прокачувальна здатність і сумішоутворюючі властивості дизельних паливУмови застосування і основні вимоги до дизельних палив
Дизельні двигуни дуже широко розповсюджені у багатьох галузях народного господарства. У лісовій галузі та сільськогосподарському виробництві… Основна перевага дизельних двигунів – їх висока економічність, питома витрата… Дизельне паливо – це складна суміш парафінових, ароматичних вуглеводнів і їх похідних з числом атомів вуглецю 10-20,…Умови згоряння палива та забезпечення м’якої роботи двигуна
Вища порівняно з карбюраторним економічність дизельних двигунів зумовлюється своєчасним займанням та повним згорянням впорскнутого палива. Ці… Від моменту впорскування палива в камеру згоряння і до виникнення горіння та… Процес згоряння палива, поданий у вигляді розгорнутої індикаторної діаграми (рис. 1.30), може бути поділений на…Прокачувальна здатність і сумішоутворювальні
Властивості дизельних палив
Надійність подачі дизельного палива залежить від прокачувальної здатності, тобто здатності його проходити через елементи системи живлення, головним… На характер надходження палива через систему живлення дизеля впливають його… Якщо паливо має високу в’язкість та його фільтрація обмеженою – це може призвести до порушення подачі палива…Закордонні класифікації дизельних палив
У США і деяких інших країнах технічними умовами, що діють в державному масштабі, встановлюються лише загальні вимоги до найважливіших показників… Паливо 1-Д є гасо-газойлевою нафтовою фракцією і призначено для швидкохідних… Паливо 2-Д – в’язке дистилятне паливо або суміш дистилятних і залишкових палив, призначених для тихохідних…ГАЗОПОДІБНЕ ПАЛИВО
5.1. Загальні відомості. Класифікація
5.2. Характеристика і асортимент газоподібного палива
5.3. Застосування газоподібного палива у ДВЗ
5.4. Суть процесу газифікації. Використання генераторного газу
5.5. Особливості одержання і використання біогазу
5.6. Особливості застосування газоподібного палива в сільському господарстві
5.7. Закордонні класифікації газоподібних палив
Загальні відомості. Класифікація
У лісовому та сільськогосподарському виробництві газоподібне паливо використовується для різних технологічних (опалення теплиць, парників,… Газоподібне паливо – це суміш різних газів (горючих і негорючих). Основними… У паливному балансі України газоподібне паливо з кожним роком займає все вагоміше місце. Великі перспективи…Характеристика і асортимент газоподібного палива
З усіх видів газоподібного палива найпоширеніші природні гази, які поділяють на дві групи: гази газових родовищ і супутні, які добуваються разом з… Природні гази чисто газових середовищ за складом і тепловою цінністю…Застосування газоподібного палива у ДВЗ
Використання газоподібного палива для ДВЗ має переваги в порівнянні з рідкими паливами: - зменшується токсичність відпрацьованих газів, що при сучасній концентрації… - збільшується в середньому на 35...45% моторесурс двигуна і в 2-3 рази строк роботи моторного масла, оскільки…Суть процесу газифікації. Використання генераторного газу
Газифікація відбувається в газогенераторах, шляхом пропускання повітря через розжарений шар твердого палива, яке знаходиться в газогенераторі.… У зоні горіння кисень повітря вступає в реакцію з вуглецем та воднем палива,…Особливості одержання і використання біогазу
За даними ООН, від різних злакових рослин, вирощуваних на планеті, щорічно утворюється 1700 млн т соломи, велика частина якої не використовується.… Із загальної кількості біомаси тільки 0,5% використовується людиною для їжі.… За типом енергетичних процесів, пов’язаних із переробкою біомаси, розрізняють такі способи:Особливості застосування газоподібного палива в
Сільському господарстві
Закордонні класифікації газоподібних палив
Найбільшого поширення стиснутий і розріджені гази, як паливо для ДВЗ, одержали в Японії, США, Новій Зеландії і Канаді, а в європейських країнах - в… У США в 2002 р. використання зрідженого газу, як палива для ДВЗ, досягло… Провідне місце в області застосування газоподібного палива займає Італія. В цій країні переведення автомобілів на…Загальні відомості про мастильні матеріали
Мастильні матеріали та їх властивості
Моторні масла
Трансмісійні масла
Масла для гідравлічних систем
Пластичні мастильні матеріали
Масла іншого призначення
1.1. Роль мастильних матеріалів у використанні машин 1.2. Аспекти проблеми поняття про тертя і його видиАспекти проблеми поняття про тертя і його види
Під час роботи різних вузлів і механізмів відбувається взаємне переміщення дотичних поверхонь деталей, за якого виникає тертя. Тертя у свою чергу… Залежно від характеру відносного переміщення деталей розрізняють тертя… Тертя ковзання за наявності та розподілові на тертьових поверхнях мастильного матеріалу може бути:Призначення мастильних матеріалів та
Пред'явлені до них вимоги
Для забезпечення надійної і довговічної роботи вузла, механізму, двигуна, машини досить важливе значення має якість застосовуваного масла, що… - запобігання або зменшення зношування тертьових поверхонь деталей, а також… - зменшування тертя між сполученими поверхнями, з метою сприяння скороченню непродуктивних втрат енергії, а отже, і…Класифікація мастильних матеріалів
За походженням або вихідною сировиною розрізняють такі мастильні матеріали: - мінеральні або нафтові, які виробляються шляхом відповідної переробки нафти… - рослинні і тварини, що мають органічне походження. Рослинні масла одержують шляхом переробки насінь певних рослин, у…Базові масла і способи їх отримання
Базові масла в залежності від складу можуть бути нафтовими, синтетичними або напівсинтетичними. Нафтові базові масла - одержують із залишку (мазуту), що утворюється після… - вакуумна перегонка дозволяє позбутися висококиплячих компонентів (гудрон) і розділити продукт, що переробляється, на…Функціональні добавки до масел
В процесі роботи машин і механізмів відбувається зношування сполучених пар. Інтенсивність зношування і сила тертя залежать від цілого ряду… З метою запобігання зміни складу і властивостей мастильних матеріалів і… Присадки підвищують стабільність масел проти окислювання, регулюють їх в'язкість і зменшують залежність в'язкості від…В’язкість і в’язкісно-температурні властивості масел
Більшість дослідників вважають, що найбільші зноси - пускові; на них приходиться біля 2/3 загальних зносів. На рис. 2.5 показана залежність зносу… Масло в підшипнику виконує дві функції - охолодження та змащування. Без…Хімічна стабільність та миючі властивості масел
В процесі експлуатації змінюються хімічний склад і властивості масел. Стійкість масел проти окислювання киснем повітря (хімічна стабільність) є… Швидкість окислювання масла залежить від його хімічного складу, умов… Окислювання масел може здійснюватися за двома основними напрямками, з утворенням нейтральних або кислих продуктів.…Низькотемпературні властивості масел
Для масел, які працюють при низьких температурах, велике значення має їх рухомість. Масла з дуже високою в’язкістю або такі, що втратили рухомість… Пуск двигуна здійснюється при такій частоті обертання колінчастого валу…Протикорозійні властивості
Корозія металів та особливо схильних до неї антифрикційних підшипникових сплавів характеризується послідовним протіканням цілого ряду процесів, які… В процесі роботи різних механізмів масло окислюється, в ньому накопичуються… На швидкість корозійного руйнування суттєвий вплив здійснює вода. Вона може накопичуватися в маслі при невиконанні…Вплив вмісту води та механічних домішок на якість масла
Дію води на присадки можна перевірити так. В дві чисті сухі пляшки на 1/2 висоти залити свіже масло та в одну з них додати близько 10 мг води,… Для визначення придатності масла достатньо провести якісний аналіз на… В період зберігання машин в маслі накопичується вода і відбувається корозійний знос деталей, яких в техніці сезонного…Протизносні та протизадирні присадки
Знос різних агрегатів, вузлів, механізмів та деталей тракторів, автомобілів і сільськогосподарської техніки залежить від ряду факторів. Так, різке… На процес тертя і спрацювання контактних поверхонь у машинах і механізмах… В умовах тертя при граничному мащенні в результаті адсорбції поверхнево-активних компонентів масел утворюється…Випаровуваність масел
Вимоги до фракційного складу дизельних масел менш тверді, чим до масел для бензинових і газових двигунів. Зміст у дизельних маслах не більш 5%… Верхні межі температури кипіння масел установлюють керуючись головним чином… Регулювання фракційного складу масляної основи по верхній межі викіпання у сполученні з застосуванням в’язкістних…Вимоги, що пред’являються до моторних масел
Основою вітчизняних моторних масел є продукти, отримані в процесі перегонки нафти, головним чином, у процесі фракційної перегонки мазуту - залишку,… Властивості мастильних матеріалів повинні в максимальному ступені… У загальному випадку до мастильних матеріалів пред'являють наступні основні вимоги: наявність антифрикційних і…Склад і умови роботи моторних масел
Властивості товарного моторного масла визначаються складом і технологією переробки базового масла, а також функціональними властивостями… Суміш базового масла з присадкою не є цільним розчином. В маслі поряд з… В залежності від вихідної сировини, використаної для одержання базового масла, моторні масла поділяють на нафтові…Класифікація та асортимент моторних масел
Для моторних масел установлені позначення відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ 17479.1-85. Стандарт поширюється на масла з присадками, для змащування двигунів внутрішнього згоряння (автомобілів, тракторів, сільськогосподарських і будівельних машин і т.д.), і не поширюється на масла, для авіаційних двигунів.
В основу класифікації моторних масел за ДСТ 17479.1-85 покладені дві характерних ознаки: кінематична в'язкість і якісний рівень, обумовлений сумою найважливіших експлуатаційних властивостей. За в'язкістю масла поділяються на 3 класи: літні, зимові, всесезонні (табл. 2.11). Літні масла нормуються значенням кінематичної в'язкості при + 100°С, зимові - при +100°С та при - 18°С. Всесезонні масла позначаються дробом, у чисельнику вказує клас в'язкості зимового, а в знаменнику - літнього масла.
Таблиця 2.11
Класи кінематичної в'язкості моторних олій (ДСТ 17479.1-85)
| Клас в’язкості | Кінематична в’язкість, мм2/с при температурі | |
| +100 °С | -18 °С, не більше | |
| Зимові класи | ||
| 33 | не менш 3,8 | |
| 43 | не менш 4,1 | |
| 53 | не менш 5,6 | |
| 63 | не менш 5,6 | |
| Літні класи | ||
| 5,6-7,0 | – | |
| 7,0-9,5 | – | |
| 9,5-11,5 | – | |
| 11,5-13,0 | – | |
| 13,0-15,0 | – | |
| 15,0-18,0 | – | |
| 18,0-23,0 | ||
| Всесезонні класи | ||
| 33/8 | 7,0-9,5 | |
| 43/6 | 5,6-7,0 | |
| 43/8 | 7,0-9,5 | |
| 43/10 | 9,5-11,5 | |
| 53/10 | 9,5-11,5 | |
| 53/12 | 11,5-13,0 | |
| 53/14 | 13,0-15,0 | |
| 63/10 | 9,5-11,5 | |
| 63/14 | 13,0-15,0 | |
| 63/16 | 15,0-18,0 |
Примітка: * – визначається за номограмою до введення в дію стандарту на визначення динамічної в’язкості при температурі нижче 0°С.
Система позначень моторних масел включає кілька знаків: букву М (моторне), цифру, що характеризує клас кінематичної в'язкості, і букву, що позначає приналежність до групи за експлуатаційними властивостями (табл. 2.12). Дробові цифри в чисельнику вказують клас в'язкості масла при -18°С, а в знаменнику - клас в'язкості при 100°С. Цифри в буквах позначають наступне: індекс "1" привласнюють маслам для карбюраторних двигунів, "2" - для дизельних. Універсальні масла, призначені для використання як у дизелях, так і в карбюраторних двигунах одного рівня форсування, індексу в позначенні не мають. Універсальні масла, що належать до різних груп, мають подвійне позначення, у якому перше характеризує якість масла як дизельного, друге - як карбюраторного.
Таблиця 2.12
Групи моторних масел за призначенням та експлуатаційними
властивостями (ГОСТ 17491.1-85)
| Группа мастила | Рекомендована область застосування | |
| А | Нефорсовані карбюраторні двигуни та дизелі | |
| Б | Б1 | Малофорсовані карбюраторні двигуни, що працюють в умовах утворення високотемпературних відкладень і корозії підшипників |
| Б2 | Малофорсовані дизелі | |
| В | В1 | Середньофорсовані карбюраторні двигуни, що працюють в умовах окислення масла і утворенню всіх видів відкладень |
| В2 | Середньофорсовані дизелі, що пред’являють вимоги до протикорозійних, протизносних властивостей масел та схильність до утворення високотемпературних відкладень | |
| Г | Г1 | Високофорсовані карбюраторні двигуни, які працюють в тяжких експлуатаційних умовах, що сприяє окисленню масла, утворенню усіх видів відкладень, корозії та іржі |
| Д | Високофорсовані дизелі з наддувом, що працюють в тяжких експлуатаційних умовах або у випадку, коли паливо вимагає використання масел з високою нейтралізуючою здатністю, антикорозійними та протизносними властивостями, малою схильністю до утворення всіх видів відкладень | |
| Е | Лубрікаторні системи мащення циліндрів дизелів, що працюють на паливі з високим вмістом сірки |
У необхідних випадках застосовують додаткові індекси: "рк" робоче-консерваційні масла; "цл" - для циркуляційних і лубрика- торних систем мащення; "З" - масло, що містить загущуючу присадку; "20", "30" - значення лужного числа.
Приклади, позначення моторних масел.
М-8В1 - буква "М" - моторне масло, цифра "8" - клас в'язкості, буква з індексом "В1" позначає, що за експлуатаційними властивостями масло відноситься до групи В1 призначене для змазування середньофорсованих карбюраторних двигунів;
М-10-Г2ДО - буква "М"- моторне масло, цифра "10" - клас в'язкості, буква "Г" з індексом "2" означає, що за експлуатаційними властивостями воно відноситься до групи Г та призначено для змазування високофорсованих дизельних двигунів; буква "ДО" свідчить про те, що масло призначене для автомобілів КамАЗ;
М-63/10-У - буква "М" - моторне масло, 63/10 - клас в'язкості, буква "3" означає, що масло має експлуатаційну присадку, яка поліпшує в’язкістно-температурні властивості і призначено для застосування в якості всесезонного або зимового сорту, буква "У" без індекса означає, що це масло універсальне і призначено для змащування карбюраторних і газових двигунів.
М-43/8-У2М2 - моторне масло класу в'язкості 4З/8, призначено для використання в середньофорсованих дизелях (У2) та високофорсованих карбюраторних двигунах (Г1). Допускається розробка і застосування нових марок масел у межах груп, встановлених стандартом. Основними групами масел для автомобілів, сільськогосподарської техніки, дорожніх і будівельних машин є масла груп В та Г.
Фізико-хімічні показники якості моторних масел для бензинових, газових і дизельних двигунів приведені в таблицях 2.13 та 2.14.
Масла моторні автомобільні для бензинових та газових двигунів Показник М-8В1 М-8Г1 М-63/10Г1 М-12Г1 … Таблиця 2.14 Масла моторні для автотракторних дизелівУ перспективі для високофорсованих дизелів з наддувом, що працюють у особливо тяжких умовах, повинні використовуватися високоякісні масла, наприклад, групи П. У табл. 2.15 дані рекомендації з застосування олій для сучасних автомобілів і сільгосптехніки. Масла групи Г - М-8М2К та М-10М2ДО - призначені для дизелів з наддувом (буква “ДО” - позначення автомобілів сімейства КамАЗ), заміні не підлягають. В даний час вони є кращими маслами для дизелів.
Економічно доцільно збільшити випуск і відповідно використовувати загущені масла та масла поліпшеної якості. Збільшення виробництва високоякісних масел дозволить скоротити їх асортимент, одночасно значно зменшивши витрату. Такими маслами в даний час є мсла групи Г (для дизелів — М-8М2К та М-10М2ДО).
Таблиця 2.15
Рекомендації по застосуванню сучасних моторних масел
| Марка масла | Марка автомобіля, трактора, комбайна | Замінник масла* |
| Масла для бензинових і газових двигунів | ||
| М-8Б1 (всесезонне) | ЗМЗ-53, Москвич-408 та ін. | М-8В1 |
| М-8В1 (всесезонне) | ГАЗ-53, ГАЗ-53А, ЗИЛ-130, ЗИЛ-131, Урал-375, УАЗ-451 та ін. | Взимку - М-8Г1 Літом - М- 12Г1 |
| М-8Г1И або М-8Г1 (зимове) | ГАЗ-24, Москвич-412 | нема |
| М-10Г1И або М- 63/10Г2 (всесезонне) М-12Г1И чи М-12Г1 (літнє) | ВАЗ-2101, ВАЗ-2102 та їх модифікації | - |
| Масла для дизельних двигунів | ||
| М-8В2 (зимове) М-10В2 (літнє) | БелАЗ-540, МАЗ-500А, МАЗ- 503А, МАЗ-504А, КрАЗ-255Б та ін., трактори і комбайни: Д-22, Д-37М, Д-37Е, Д-50 | Взимку - М-8Г2 Літом - М-10Г2 |
| М-8Г2 (зимове) | Великонавантажені автомобілі БелАЗ-548А, МАЗ-537, МАЗ-343, МАЗ- 515Б, Раба-МАН, “Вольво” та інша зарубіжна техніка, трактори і комбайни: СМД-60, СМД-62, СМД-64, Д-130, Д-144 та ін. | Взимку - М-8Г2К Літом - М-10Г2К |
| М-8Г2К (зимове) М-10Г2К (літнє) | Автомобілі сімейства КамАЗ, автобуси “Икарус”, сільгосптехніка з двигунами КамАЗ, автомобілі ЛиАЗ | Відсутній |
Примітка: * - строк служби замінників в 1,5-3,0 рази більший порівняно із строком служби рекомендованих масел.
У закордонних країнах моторні масла поділяються на різні сорти в залежності від їх в'язкості (класифікація SАЕ) і умов застосування (класифікація АРІ).
Відповідно до класифікації SАЕ моторні масла поділяються на сорти, кожний з який позначається номером, що характеризує в'язкість масла. Для зимових масел (SAE5W, 10W, 20W) регламентується в'язкість при -18°С (0°F), а для літніх SАЕ20, 30, 40, 50) - в'язкість при 99°C (210°F). Всесезонні масла, відповідно до класифікації SАЕ, маркуються подвійним номером, наприклад, SАЕ 10W/30. Це значить, що дане масло за в'язкістю при -18°С відповідає сорту SАЕ 10, а при 99°С - сорту SАЕ-30.
У США, країнах ЄЕС, Японії, Австралії, Канаді і ряді інших країн введена в дію нова класифікація SАЕJЗ00е (таблиця 2.16), відповідно до якої масла розділяють на зимові (позначаються буквою W та включають 6 класів) і літні (включають 4 класи).
Таблиця 2.16
Зарубіжна класифікація моторних масел за в’язкістю (SAEJ300e)
| Клас за SAE | В’язкість МПа·с* | Гранична температура прокачування, С** | Кінематична в’язкість, мм2/с (при 100°С)*** | |
| не менше | не більше | |||
| 0W | 3250 при -30 °С | -35 | 3,8 | - |
| 5W | 3500 при -25 °С | -30 | 3,8 | - |
| 10W | 3500 при -20 °С | -25 | 4,1 | - |
| 15W | 3500 при -15 °С | -20 | 5,6 | - |
| 20W | 4500 при -10 °С | -15 | 5,6 | - |
| 25W | 6000 при -5 °С | -10 | 9,3 | - |
| - | - | 5,6 | 9,3 | |
| - | - | 9,3 | 12,5 | |
| - | - | 12,5 | 16,3 | |
| - | - | 16,3 | 21,9 |
Примітка: * - на приборі ССS (за модифікаційним методом АSТМ D2602); ** - за методом ASТМ D3829; *** - за методом АSТМ D445.
За цією класифікацією для зимових масел регламентуються три показники: мінімальна кінематична в'язкість при 100 °С; динамічна в'язкість при низькій температурі і граничній температурі прокачуваності моторних масел. Для літніх масел регламентується мінімальна і максимальна кінематична в'язкість при 100 °С. Класифікація включає моторні масла 10 класів, що відрізняються між собою в’язкістно-температурними характеристиками. Виробництво всесезонних моторних масел класифікація не обмежує, і вони можуть випускатися з різними в’язкістно-температурними характеристиками за умови одночасного задоволення нормам в'язкості одного з літніх і одного з зимових сортів моторних масел.
Пряме порівняння в’язкістно-температурних характеристик зимових і всесезонних моторних масел за класифікацією SАЕ300е і вітчизняних за ДСТ 17479.1-85 важко в зв'язку з розходженням у методиках оцінки в'язкості при низькій температурі і наявністю показника граничної температури прокачуваності масел в класифікації SАЕ300е.
Разом з тим, виходячи з даних показників масел, можна привести приблизну відповідність деяких всесезонних вітчизняних моторних масел за ДСТ 17479-72 і класифікації SАЕ300е:
ДСТ 17479.1-85 SАЕ300е
З/6; 4З/8 SАЕ 10W/20
З/10 SАЕ 10W/30
З/10 SАЕ 15W/30; SAE 20W/30.
Відповідно до класифікації АРІ (Американський нафтовий інститут), запропоновані у 1947 р. моторні масла поділяються на три групи: рядові (regular), преміальні (premium) і для тяжких умов роботи (heavy duty). До першої групи відносяться масла, призначені для бензинових і дизельних двигунів, які працюють у легких умовах експлуатації (в даний час ці масла практично не знаходять застосування). Масла другої групи призначені для двигунів середньої напруженості. Масла третьої групи використовуються для тяжких умов роботи. З появою більш форсованих двигунів були розроблені нові більш якісні сорти. Вони одержали найменування: масла Серії 1 (Supplement 1), Серії 2 (Series 2) і Серії 3 (Series 3). Масла Серії 1 призначаються для двигунів підвищеної напруженості, у тому числі і для дизелів, що працюють на паливі зі вмістом сірки до 1%. Масла Серії 2 рекомендуються для дизельних двигунів підвищеної напруженості, які працюють з наддувом, але на паливі із вмістом сірки до 0,4%. Масла Серії 3 призначені для дизелів, які працюють в особливо тяжких умовах (з наддувом і на паливі із вмістом сірки до 1%).
У 1980 році затверджена нова класифікація АРІ, яка прийнята в багатьох закордонних країнах. Відповідно до цієї класифікації роботи двигунів ув'язані із експлуатаційними властивостями масел (таблиця 2.17).
Таблиця 2.17
Класифікація умов застосування масел АРІ
| Позначення | Умови застосування мастил | Характеристика масла |
| Дизелі | ||
| СА | Двигуни, що працюють в легких умовах експлуатації на високоякісному паливі | Володіє миючими, протикорозійними і протизносними властивостями, необхідними для забезпечення роботи бензинових двигунів та дизелів без наддуву, що експлуатуються на малосірковому паливі (масла за специфікацією МІL-L-2104А) |
| CB | Двигуни без наддуву, які працюють в умо-вах експлуатації се-редньої напруженості на паливі з підвище-ним вмістом сірки | Володіє миючими, протикорозійними і протизносними властивостями, необхід-ними для забезпечення роботи дизелів без наддуву, що експлуатуються на сірковому паливі (масла за специфікацією МІL-L-2104А Сапплемент 1) |
| СС | Двигуни з помірним наддувом, які працюють в тяжких умовах експлуатації | Володіє миючими, протикорозійними властивостями, а також властивістю попереджувати утворення низькотемпературних відкладень та іржі деталей двигунів (масла за специфікацією МІL-L-2104В) |
| CD | Двигуни з наддувом, які працюють в тяжких умовах експлуатації і на паливі з підвищеним вмістом сірки | Володіє високими миючими, протикорозійними і протизносними властивостями, необхідними для забезпечення роботи дизелів з наддувом, які експлуатуються на сірковому паливі (масла за специфікацією МІL-L-45199В серії 3) |
| Бензинові двигуни | ||
| SA | Двигуни, які працюють в дуже легких умовах експлуатації | Без присадки або з добавкою депрессорної та противопінної присадки |
| SB | Двигуни, які працюють в легких умовах експлуатації | Володіє антиокислюючими, притикорозійними і протизадирними властивостями, необхідними для забезпечення роботи двигунів старої конструкції |
| SC | Двигуни, які працюють в умовах експлуатації середньої напруженості | Володіє миючими, протизносними і протикорозійними властивостями, а також властивістю попереджувати утворення низькотемпературних відкладень і іржі деталей двигунів |
| SD | Двигуни, які забезпечують підвищені вимоги до якості масла, які працюють в умовах експлуатації середньої напруженості | Володіє підвищеними миючими, протизносними і протикорозійними властивостями, а також властивістю попереджувати утворення низькотемпературних відкладень і іржі деталей двигунів |
| SE | Двигуни, які забезпечують підвищені вимо-ги до якості масла, які працюють в умовах експлуатації середньої напруженості | Володіє високими антиокислюючими, миючими, протизносними і протикорозійними властивостями, а також властивістю попереджувати утворення низькотемпературних відкладень і іржі деталей двигунів |
| SF | Двигуни, які забезпечують особливо високі вимоги до якості мастила та працюють в умовах експлуатації середньої напруженості | Володіє високими антиокислюючими, миючими, протизносними і протикорозійними властивостями, а також властивістю попереджувати утворення низькотемпературних відкладень і іржі деталей двигунів |
Таблиця 2.18
Співвідношення позначень в класифікації АРІ
| Умови застосування масел за класифікацією АРІ, що прийняті в 1980 р. | Специфікації, які регламентують якість моторних масел, що випускаються в США |
| Дизелі | |
| СА | MIL-L-2104A |
| CB | MIL-L-2104A Сапплемент 1 |
| СС | MIL-L-2104B*; MIL-L-46152**; MIL-L-45162B*** |
| CD | MIL-L-45199B, Серія 3; MIL-L- 2104С**** |
| Бензинові двигуни | |
| SA | - |
| SB | - |
| SC | “Форд М2С 101-А” |
| SD | “Форд М2С 101-B” |
| SE | “Форд М2С 143-А” |
| SF | “Форд М2С 153-B” |
Примітка: * - універсальні масла (SC/CC);
** - універсальні масла (SЕ/CC);
*** - універсальні масла (SF/CC);
**** - універсальні масла (CD/CC).
За цією класифікацією умови застосування масел позначаються двома буквами: перша характеризує тип двигуна (S - бензиновий, D - дизельний); друга (А, У, З, D, Е, F) - рівень експлуатаційних властивостей моторних масел.
У таблиці 2.18 приведене порівняння позначень, прийнятих у класифікації АРІ в різні роки, а також специфікації, що регламентують якість моторних масел, що випускаються в США для наземної техніки.
У США і західноєвропейських країнах частка масел для автомобільних та тракторних двигунів складає більш 50% від загального обсягу виробництва. В асортименті закордонних масел відбуваються значні зміни внаслідок жорсткості умов роботи масел в сучасних двигунах і в зв'язку з цим підвищуються вимоги до якості моторних масел. Наслідком цього розроблені довго працюючі масла для автомобільних бензинових двигунів, а також універсальні масла, придатні для використання як у форсованих автомобільних дизельних двигунах, так і у бензинових двигунах. Універсальні масла однаково, ефективно перешкоджають утворенню на деталях двигунів як високотемпературних, так і низькотемпературних вуглеводних відкладень.
Якість масел США та Англії для автомобільних і тракторних двигунів регламентується специфікаціями МІL-L-2104А і MIL-L-45199A (США); ДЕ 2101В ДЕ 2101С, ДЕ 2101Д і ВS 1905/1965 (Англія). Аналогічні специфікації є й у інших країнах (Франції, Канаді, Бельгії, Австралії тощо). В таблиці 2.19 приведена специфікація МІL-L-2104А на масла типу heavy duty, призначені для бензинових і дизельних двигунів.
Таблиця 2.19
Вимоги специфікації MIL-L-2104А до
фізико-хімічних властивостей масел
| Показники | SAE 10W | SAE 30 | SAE 50 |
| В’язкість, сст при температурі 99 °С -18 °С* | 5,44-7,29 | 9,65-12,98 | 16,83-22,75 - |
| Індекс в’язкості | - | - | |
| Температура, °С: спалаху охолодження | -29 | -18 | -9 |
Примітка.: * - визначається екстраполяцією.
Взаємозамінність масел
Якщо відсутні масла необхідної марки, при їх заміні варто дотримуватися рекомендацій заводів-виготовлювачів, але ніколи не робити заміну маслами…Не дозволяється змішувати масла різних груп. Для змішування необхідно знати весь комплекс присадок, що входять в масла, які змішуються, тому що при змішуванні масел часто спостерігається несумісність присадок.
У США і ряді інших країн для масел використовується класифікація АРІ, що поділяє їх тільки за умовами та областю застосування. Клас в'язкості указується відповідно до класифікації SAEJ300e.
Відповідно до класифікації АРІ масла поділяються на дві категорії: S-категорія сервісу, призначена для легкових транспортних засобів, які використовуються в сфері обслуговування, тобто переважно бензинові і газові двигуни, і D - комерційна категорія, призначена для двигунів автомобілів, що здійснюють комерційні перевезення, для тягачів, будівельно-дорожніх машин, тобто переважно для дизельних двигунів. У залежності від умов роботи в кожній категорії масла поділяються на класи і позначаються двома буквами латинського алфавіту, які вказують категорію і клас масла. Універсальні масла мають маркування двох класів різних категорій, наприклад, SС/СВ. Зразкова відповідність груп моторних масел за ДСТ 17479.1-85 класам АР1 показаний у таблиці 2.20.
Таблиця 2.20
Співвідношення масел різних класифікацій
| Україна | Країни СЕВ | АРІ |
| Б1 | В1 | SC |
| Б2 | В2 | СА |
| В | С | SD/CB |
| B1 | C1 | SD |
| B2 | C2 | CB |
| Г | D | SE/CC |
| Г1 | D1 | SE |
| Г2 | D2 | CC |
Співвідношення класів в’язкості моторних масел за ГОСТ 17479.1-85 та SAEJ300е приведено в таблиці 2.21.
Таблиця 2.21
Співвідношення класів в’язкості масел за ГОСТ 17479.1-85 та SAEJ300e
| ГОСТ 17479.1-85 | SAEJ300e |
| 3З/8 | 5w/20 |
| 4З/6 | 10w/20 |
| 4З/8 | 10w/20 |
| 4З/10 | 10w/30 |
| 5З/10 | 15w/30 |
| 6З/10 | 20w/30 |
Зниження в'язкості масла веде до зниження витрати палива. Наприклад, переведення автомобілів з масла SАЕ 30 на масло SАЕ 20W/30 зменшує витрату палива на 3,5%, а з масла SАЕ 30 на масло SАЕ 10W/30 – на 6%. Застосування загущених масел дозволяє одержати значну економію палива, використання масел «Мобил-1» (синтетичне SАЕ 5W/20), Ессо Голд (SАЕ 10W/40 з дисульфідмолібденом), Арко Графит (SАЕ 10W/40 з колоїдальним графітом) знижує витрату палива на 4-5%.
В табл. 2.22 приведені приклади взаємозамінності вітчизняних і закордонних моторних масел.
Спрацьованість та заміна масел
В зв'язку з підвищенням потужності двигунів, зміною їх конструкції, ускладненням експлуатації умови роботи масел в сучасних двигунах вимоги до масел стали більш жорсткими. Однак терміни заміни масел безупинно збільшуються завдяки поліпшенню їх якості. Передчасна заміна масел економічно недоцільна, оскільки збільшуються їх витрати, витрати на технічне обслуговування, на запасні частини і тощо. Невиправдане збільшення термінів служби масел приводить до підвищеного зносу деталей двигуна, що знижує його надійність і збільшує рівень відмов в його роботі. Визначення оптимальної періодичності заміни масел є трудомісткою тривалою роботою, має важливе економічне і технічне значення.
Періодичне додавання масел в процесі експлуатації частково відновлює його первинні властивості. Через визначений час масло підлягає повній заміні. Періодичність заміни залежить від властивостей масла, типу двигуна, його технічного стану, умов експлуатації, технічного стану масляної системи, способу фільтрації, палива, класності водія та інших параметрів. Необхідність повної заміни обумовлена втратою основних експлуатаційних якостей, тобто старінням масел. Основною причиною спрацювання (старіння) масел, як зазначалося раніше, є окислюваність масел і спрацьованість присадок (рис. 2.9). Крім цього, відбувається забруднення масел твердими продуктами окислювання, вуглеводними часточками, пилом, піском, що попадають в масло ззовні, металевими часточками, що утворяться в результаті зносу деталей двигуна, і продуктами корозії металів, незгорілим паливом, сірчистими з'єднаннями, що містяться у відпрацьованих газах, водою, утвореною при конденсації відпрацьованих газів або при попадає ззовні з повітрям, а також випари легких фракцій масел.
Рис. 2.9. Старіння моторного масла М-63/10М1 в умовах міської експлуатації легкового автомобіля: 1 – лужне число; 2 – механічні домішки
Забруднення масла відбувається в процесі його транспортування, зберігання і заправлення. Кількість механічних домішок в маслі може складати 0,2%. При такому забрудненні під час заправлення двигуна автомобіля, кількість нерозчинних в маслі механічних домішок досягає 10 г.
Домішки, що попадають ззовні і утворюються в процесі експлуатації масел, змінюють характер тертя, засмічують масляні фільтри і канали, збільшують температурний режим роботи деталей двигуна, викликають їх підвищений знос.
Забруднення масел домішками викликається підвищенням прориву газів у масляний картер, а також продуктами неповного згоряння палива (табл. 2.23). Підвищений зміст механічних домішок в маслі свідчить про поганий технічний стан системи фільтрації. В результаті використання повнопоточного тонкого очищення моторного масла знос основних деталей двигуна знижується в 2-3 рази і значно збільшується термін служби моторного масла.
Таблиця 2.23
Вміст забруднюючих домішок в маслі, прорив газів в картер та
угар масла в бензиновому двигуні різноманітного ступеня зношеності
| Технічний стан двигуна | Вміст забрудню-ючих домішок в мастилі, % | Середній прорив газів в картері, м3/год | Середній угар мастила, г/год |
| Новий | 1,22 | 1,6 | |
| Зношений | 3,84 | 6,0 | |
| Зношений після зміни поршнів та кілець | 2,78 | 3,6 |
Сучасні двигуни характеризуються зменшенням обсягів масляної системи, що збільшує продуктивність масляних насосів і кратність циркуляції масла в двигуні. Останнє підвищує насичення масла повітрям, що у свою чергу веде до збільшення швидкості окислювання масла і підвищенню зносів (рис. 2.10).
Рис. 2.10. Темп зносу вкладишів підшипників колінчастого
вала автомобільного двигуна залежно від його аерації
Поряд з експлуатацією на форсованих режимах для багатьох автомобілів характерна робота двигуна з частими зупинками, тривалою роботою на холостому ходу. У міських умовах двигуни працюють близько 80% часу на часткових навантаженнях. При такій експлуатації, особливо в зимовий період часу, двигуни працюють на низькотемпературних режимах. Наприклад, в міських умовах при температурі навколишнього повітря -10...-15°С та поїздці на відстань до 12-20 км температура охолоджувальної рідини в системі охолодження складає близько 50°С. При знижених теплових режимах роботи двигуна збільшується швидкість утворення низькотемпературних осадів, забруднення масла внаслідок неповного згоряння палива і підвищеної конденсації водяних парів.
Тривала робота двигуна на знижених режимах приводить до забруднення поршнів, кілець, підвищеній витраті масла внаслідок збільшення його чаду. Відносна витрата масла в залежності від стану маслозйомних кілець і зношеності двигуна приблизно наступний, %:
Двигун:
- новий, після обкатування 100
- новий із забитими прорізями маслозйомних кілець 460
- зношений 722
- зношений із забитими прорізями маслозйомних кілець 4408
Істотний вплив у дизелях на утворення вуглеводних і інших відкладень здійснює паливо. У відпрацьованих газах дизелів, міститься значна кількість сажі. Кількість сажі, що попадає в масло, наприклад, у двигуні типу ЯМЗ-238 за 200 годин роботи може складати від 60-70 до 500-600 гр. Чим гірший технічний стан двигуна, тим більше сажі міститься у відпрацьованих газах і тим більше попадає їх в масло.
Склад, а також кількість відкладень на деталях двигуна веде до серйозних порушень у його роботі і може служити причиною виходу з ладу.
Вплив палива на кількість органічних відкладень в маслі різко зменшується при роботі двигуна на газоподібному паливі. Так, домішок в маслі дизельних двигунів у 5 разів більше, ніж у бензинових і в 10...20 разів більше, ніж в маслах двигунів, які працюють на газоподібному паливі. За даними НАМИ, в маслі двигуна, що працює на газоподібному паливі, після 10000 км пробігу домішок значно менше, ніж після 5000 км пробігу того ж автомобіля, що працює на бензині; в маслі автомобіля, що працює на газоподібному паливі, після 5000 км пробігу кількість домішок складала 0,4%.
Старіння масла приводить до закоксовування поршневих кілець, їх пригоранню, втрати рухливості; підвищенню температури деталей циліндро-поршневої групи через погіршення тепловідводу; заклинюванню клапанів у направляючих втулках; прогару клапанів; зменшенню прохідного перетину впускного і випускного трактів; забрудненню сіток маслоприйомників насосів, фільтрів, масляних каналів системи мащення, дренажних отворів у маслозйомних кільцях і поршні; зміні в'язкості масла; підвищенню корозійного зносу деталей циліндро-поршневої групи; абразивному зносу деталей твердими часточками домішок; корозії підшипникових сплавів та іржавінню залізовмісних деталей.
Фільтруючі елементи, вентиляція картера сповільнюють, але не запобігають старінню масел. Періодичність заміни масел встановлюється на основі ретельного вивчення експлуатаційних властивостей масел, їх заміни в процесі експлуатації. В останні роки, автотракторний парк істотно модернізований, використовуються якісні нові масла. Прийнята в даний час періодичність заміни масел недостатньо теоретично і практично обґрунтована, тому що лише частково враховує досвід експлуатації нової техніки. Тому потрібно корегування термінів заміни масел, встановлюваних заводом-виготовлювачем, після накопичення і вивчення достатніх експлуатаційних результатів. Встановлення термінів заміни масел за зміною кольору в даний час не представляється можливим. Масло чорніє через кілька десятків годин роботи внаслідок припрацювання присадок. Незважаючи на чорний колір, масло володіє високими експлуатаційними показниками якості.
Для повсякденного контролю за якістю працюючого масла не годяться такі методи, як визначення змісту продуктів зносу і визначення лужності, хоча ці аналізи є найбільш обґрунтованими і достовірними для визначення стану спрацювання масел.
Терміни роботи масел встановлюються виходячи з економічної і технічної доцільності. Тривалість роботи масел в двигунах, що працюють на газоподібному паливі, у 2 рази більше в порівнянні з тривалістю роботи масел у двигунах, які працюють на рідкому паливі. При роботі двигуна на етилованому бензині термін служби моторного масла знижується в 1,5-2 рази в порівнянні з терміном служби масла, що працює в двигуні на неетилованому бензині.
Згідно з наказом Міністерства транспорту України № 48 від 10.05.90 р., встановлені тимчасові норми витрати моторних масел для автомобільного транспорту. Норми витрати масел (літрів) на 100 літрів витрати рідкого палива і зрідженого нафтового газу і 100 м3 стиснутого природного газу наступні:
1) Автомобілі, що працюють на бензині, зрідженому нафтовому і стиснутому природному газі – 2,4;
2) Автомобілі, що працюють на дизельному паливі – 3,2;
3) Автомобілі, обладнані гідромеханічними коробками передач (БелАЗ, МоАЗ) – 5,9.
При цьому, для автомобілів Волзького автомобільного заводу всіх марок норма витрати моторних масел встановлюється в розмірі 0,8 літра на 100 літрів загальної витрати палива. Норми витрати моторних масел знижуються для автомобілів (крім автомобілів ВАЗ), що знаходяться в експлуатації до трьох років, на 50% і збільшується для автомобілів, що знаходяться в експлуатації від восьми років - до 20%.
ТРАНСМІСІЙНІ МАСЛА
4.1. Умови роботи та вимоги до трансмісійних масел
4.2. Основні властивості трансмісійних масел
4.3. Класифікація та асортимент трансмісійних масел
4.4. Масла для гідромеханічних передач
4.5. Закордонні трансмісійні масла
Умови роботи та вимоги до трансмісійних масел
Область використання трансмісійних масел досить широка. Їх використовують в коробках передач, ведучих мостах, бортових передачах, роздаточних коробках, механізмах рульового керування тракторів, комбайнів, самохідних шасі, автомобілів. Основні призначення трансмісійних масел ті ж що і в моторних: зниження зносу зубчастих зачеплень, зменшення затрат енергії на подолання тертя, відвід тепла від деталей і запобігання корозії. Крім цих основних функцій вони повинні знижувати дію ударних навантажень, зменшувати шум та вібрацію шестерень, ущільнювати зазори в сальниках і різних з’єднаннях.
В тракторо- і автобудуванні все ширше впроваджують гідротрансмісії, в яких масло служить робочим середовищем, яке передає крутний момент від двигуна на ведучі системи машин. Крім того, спеціальними маслами заповнюють різні регулюючі пристосування.
Трансмісійні масла працюють в умовах високих питомих тисків і швидкостей ковзання в широкому діапазоні температур. В зубчастих передачах значення тисків в зоні зачеплення складає 200-600 МПа, у спірально-конічних передачах – 1000-2000 МПа. Особливо тяжкі умови роботи масел в гіпоїдних передачах. В цих передачах наряду з великим значенням питомих напружень - близько 4000 МПа проходить відносне ковзання зубів з швидкістю 5-10 м/с. Масла працюючі в таких умовах, повинні мати міцну масляну плівку. З цією метою у склад гіпоїдних масел вводять «осірнення» рослинні масла та сірко-, фосфоро- і хлоровмісні присадки.
Крім попередження стирання, задирів, виникнення втомного викришування поверхонь тертя, трансмісійні масла повинні відповідати загальним вимогам, які пред’являються до змащувальних масел. Під дією високого тиску в зоні контакту різко підвищується температура. Так в зоні контакту зубців вона досягає 350-400 °С. Тому масла повинні мати високі антиокислювальні і антикорозійні властивості. Трансмісійні масла працюють в широкому діапазоні температур і повинні мати добрі в’язкісно-температурні властивості. Максимальне значення в’язкості трансмісійних масел, з метою забезпечення оптимального тертя в автомобілях без попереднього розігріву масла в агрегатах, повинно складати 350-450 Пас для спірально-конічних передач; 500-600 Пас для гіпоїдних передач.
В процесі роботи трансмісійні масла окислюються, забруднюються, спрацьовуються присадки, після чого масла необхідно замінювати. Строки заміни різні в залежності від марки масла, автомобіля, трактора і т.д., умов експлуатації, якості масла, сезонності і т.д. В сучасних легкових автомобілях масла замінюють, як правило, при пробігу від 24 до 50 тис. км. В деяких автомобілях закордонних марок заміна масла не проводиться на протязі всього строку служби, частіше всього в ведучих мостах легкових автомобілів з гіпоїдними передачами. У вітчизняних вантажних автомобілях заміна трансмісійних масел здійснюється, в залежності від конкретних умов, через 20-50 тис. км. пробігу, не рідше одного разу на рік.
Високі експлуатаційні властивості трансмісійних присадок забезпечуються введенням в деякі марки рослинних масел. Більш широке застосування находять згущенні масла. Щоб робота механізмів і вузлів трансмісії була надійною і довговічною в умовах експлуатації, трансмісійні масла повинні відповідати наступним основним умовам:
- зменшувати знос робочих поверхонь зубів шестерень та других високонавантажених деталей;
- знижувати втрати на тертя в зубчастих передачах;
- добре відводити тепло і виводити з поверхонь тертя продукти зносу та інші сторонні механічні домішки;
- не викликати корозію деталей;
- не вспінюватися в процесі роботи зубчастих передач;
- як можна довше зберігати при експлуатації свої властивості;
Повністю виконувати свої функції в різних умовах експлуатації, в широкому діапазоні різних взаємодій.
Основні властивості трансмісійних масел
Властивості трансмісійних масел оцінюються відповідними фізико-хімічними показниками: в’язкістю, в’язкісно-температурною характеристикою, температурою застигання, корозійністю, вмістом механічних домішок та води, змащувальними властивостями тощо.
В'язкісно-температурна характеристика відображає залежність в’язкості трансмісійних масел від температури. Оскільки ці масла являються залишковими високомолекулярними з’єднаннями, які мають велику кількість смолистих речовин із зниженими температурними характеристиками у них різко зростає в’язкість, що в свою чергу, викликає значні витрати потужності на подолання в вузлах трансмісії (особливо при зрушенні машин з місця). Гранична в’язкість масла, при якій можливе провертання механізмів автомобільних і тракторних трансмісій, складає біля 5000 сСТ.
Експлуатація машин (особливо в зимовий період) значно легше, якщо трансмісійне масло володіє оптимальною в’язкістю і пологою в’язкісно-температурною характеристикою. На рис. 2.11 показана залежність тягового зусилля Р, необхідного для забезпечення руху автомобіля ГАЗ-53А і ЗИЛ- 130, в залежності від сорту трансмісійного масла і його температури в трансмісії.
а) б)
Рис. 2.11. Залежність тягового зусилля необхідного для забезпечення
руху автомобіля ГАЗ-53А і ЗИЛ- 130 в залежності від сорту
трансмісійного масла і його температури в трансмісії:
а) для автомобіля ГАЗ 53А; б) для автомобіля ЗИЛ – 130:
1 – літнє трансмісійне автотракторне масло; 2 – зимове трансмісійне
автотракторне масло; 3 – зимове з добавленням 18 % дизельного палива
В даному випадку значення тягового зусилля характеризує суму опорів провертання механізмів трансмісії і якість коліс автомобіля. Якщо розділити ці опори, то виявляється, що для трансмісійного зимового масла (крива 2) при температурі –10°С біля 80% тягового зусилля складають витрати на подолання опору в механізмі трансмісії і тільки біля 20% - на подолання опору коченню коліс автомобіля та механізмів трансмісії.
Великі витрати потужності в механізмах трансмісії (особливо в зимових умовах, якщо в’язкісно-температурні характеристики трансмісійних масел не відповідають необхідним потребам) призводять до значного погіршення економічності автомобілів.
Протизносні і протизадирчні властивості трансмісійного масла являються їх однією з основних характеристик. При відповідній змащувальній властивості масла на поверхнях тертя зубів шестерень утворюється масляна плівка, яка запобігає зварюванню, утворенню задирів та мікронерівностей. Це пояснюється вмістом, в невеликих кількостях, поверхнево - активних речовин у високосмолистих залишкових нафтопродуктах, з яких і отримують трансмісійні масла. Крім того для підсилення протизадирних властивостей в масла добавляють спеціальні присадки, куди входять з’єднання хлору, фосфору, сірки. Дані речовини взаємодіють з металом, при великих тисках і високих температурах утворюють відповідні плівки оксидів, які зберігають металічні поверхні від скачування в точках контакту.
Так як температура масла в картерах механізмів трансмісії машин значно нижча, ніж в двигунах, трансмісійні масла, не дивлячись на неглибоку очистку, є порівняно стабільними при роботі.
В якості протизносних і протизадирних присадок до трансмісійних масел додають:
- ЛЗ-6/9 дибутилсантант етилену із вмістом 38-41% сірки (при низьких температурах ця присадка випадає в осад, що робить неможливим її застосування у північних районах);
- ЄЗ-2, ЄЗ-5, ЄЗН-2 - продукт обробки касторового масла сірчаною кислотою з п’ятисірнистим хлором;
- ОТП - осенентетрапропілен, отриманий осірненням фракції олефинових полімерів (вміст біля 20% сірки);
ФО - продукт взаємодії екстракту фекольного очищення залишкових масел з п’ятисірнистим фосфором.
Дані присадки додаються до масел в кількості не більше 5%.
Температура застигання є важливим показником, що характеризує використання трансмісійного масла в зимових умовах. Для пониження температури застигання отримала широке використання присадка-деприсор Аз НИИ, яку додають в масло в кількості 0,2-0,5 %.
Протиерозійні властивості трансмісійних масел тим кращі, чим більша в них водорозчинність кислот і лугів. На відміну від інших видів нафтопродуктів вміст сірки в трансмісійному маслі позитивно впливає на протизадирні і протизносні властивості і тому не характеризує корозійну взаємодію.
Невспінюваність також відноситься до основних властивостей трансмісійного масла, оскільки відтворення пузирків повітря в маслі різко погіршує його протизносні і протизадирні властивості.
При вмісті води і абразивних механічних домішок трансмісійні масла вважаються непридатними і тому не допускаються до використання.
Класифікація та асортимент трансмісійних масел
Згідно ГОСТ 17479.2-85 на трансмісійні масла, стосовно змазування агрегатів трансмісій автомобілів, тракторів, тепловозів, сільськогосподарських, дорожніх, будівельних машин і судової техніки, введено позначення, яке складається із групи знаків, перша із яких позначається буквами ТМ (трансмісійне масло), друга - цифрами і характеризує приналежність масла до групи за експлуатаційними властивостями. Тертя - позначається також цифрами і характеризує клас кінематичної в’язкості. Наприклад, ТМ-5-9з, де ТМ - трансмісійне масло, 5 - група масла за експлуатаційними властивостями, 9 - клас в’ язкості, 3 - масло має загущуючу присадку.
В залежності від кінематичної в’язкості (в мм2/с) при температурі 100°С трансмісійні масла ділять на наступні класи (табл. 2.24 ).
Таблиця 2.24
Класифікація трансмісійних масел за в’язкістю
| Клас в’язкості | Кінематична в’язкість при температурі 273 °С, мм2/с | Температура, за якої динамічна в’язкість не перевищує 150 Па с, °С не вище |
| 6,0-10,99 | -35 °С | |
| 11,0-13,99 | -26 °С | |
| 14,0-24,99 | -18 °С | |
| 25,0-41,0 | - |
У кожному класі встановлені допустимі границі кінематичної в’язкості при 273 °С та негативна температура, при якій ще забезпечується надійна робота трансмісій, бо динамічна в’язкість при цій температурі не перевищує 150 Пас.
Залежно від експлуатаційних властивостей та рекомендованих галузей застосування трансмісійного масла для автомобілів, тракторів та іншої мобільної техніки віднесені до 5 груп (табл. 2.25).
Таблиця 2.25
Класифікація трансмісійних масел за експлуатаційними властивостями
| Група масла | Склад масла | Рекомендована область застосування |
| ТМ-1 | Нафтові мінеральні масла без присадок | Циліндричні, конічні та черв’ячні передачі, що працюють при контактних напруженнях від 900 до 1600 МПа та температурі масла в об’ємі до 90°С. |
| ТМ-2 | Мінеральні масла з протиспрацювальними присадками | Циліндричні, конічні та червячні передачі, що працюють при контактних напруженнях до 2100 МПа та температурі масла в об’ємі до 130°С |
| ТМ-3 | Мінеральні масла з протизадирними присадками помірної ефективності | Циліндричні, конічні, спірально- конічні та гіпоїдні передачі, які працюють при контактних напруженнях до 2500 МПа і температурі масла в об’ємі до 150°С. |
| ТМ -4 | Мінеральні масла з протизадирним присадками | Циліндричні, спірально-конічні і гепоїдні передачі, які працюють при контактних напруженнях до 3000 МПа і температурі масла в об’ємі до 150 °С. |
| ТМ-5 | Мінеральні масла з протизадирними присад-ками високої ефектив-ності й багатофункціональної дії, а також універсальні масла | Гіпоїдні передачі, що працюють з ударними навантаженнями при контактному напруженні більш 3000 МПа і температурі масла в об’ємі до 150°С |
Нижче проводиться перелік трансмісійних масел, які широко застосовуються в автотракторній техніці.
Масло ТАП - 15 В (ГОСТ 23652- 79), або ТМ-3-18 (ГОСТ 17479.2-85) виготовлено із суміші екстрактів залишкових масел фенольного очищення і дистилятних масел або фільтруванням обезмасленого парафіну. Вміщує протизадирну і деприсорну присадки. Рекомендується для спірально-конічних і циліндричних передач в середній кліматичній зоні. Масло має невисокі протизадирні і погані нізькотемпературні властивості. Так, досвід експлуатації показав, що при температурі - 10°С, в’язкість масла в задньому мості автомобіля ЗИЛ-130 досягає 30-104 мм2/с, ККД трансмісії знижується на 50%, витрата палива зменшується в 2 рази.
За специфікацією США масло ТАП-15В відповідає маслу MIL -2105 з класом в’язкості SAE-90, по групі API-GL-3.
Масло ТСп-10 (ГОСТ 23652-79), або ТМ-3-9 (ГОСТ 17479.2-85), виготовлено із суміші деасфальтизата ембенської нафти з малов’язким низькозастигаючим компонентом. Має протизадирну, деприсійну і антипінну присадки. Рекомендується для спірально-конічних, конічних і циліндричних передач автомобілів та інших машин як всесезонне масло для районів Півночі або в якості зимового; працездатне при температурі до -45 °С.
За специфікацією США масло ТСп-10 відповідає маслу МIL-2105 з класом в’язкості SAE-90, по групі API-GL-3.
Найбільше розповсюдження в Україні одержали трансмісійні масла в’язкості 18, що випускають згідно до ГОСТ 23652-79. Фізико-хімічні та експлуатаційні властивості яких, при ведені в табл. 2.26.
Таблиця 2.26
Фізико-хімічні та експлуатаційні властивості трансмісійних масел
| Показники | ТЄ-15 | ТСп-15К | ТАП-15В | ТСп-14тип | ТАД-17И |
| Кінематична в’язкість при 375 °К, мм2/с Індекс в’язкості, не менше | 15+1 - | 15+1 - | 17,5 | ||
| Температура застигання, °К не вище Масова доля активних елементів, % не менше: Фосфору Сірки | 0,06 3,0 | - - | - 1,2 (з ОТП) 1,9(з ПЗ-23К) | - - | 0,1 2,7-3,0 |
| Змащувальні властивості на ЧКМ: - індекс задиру ИЗ, не менше - навантаження Рс, Н - показник спрацювання Дн при осьовому навантаженні 392 Н при 20 +5С протягом 1 год, мм, не більше - густина при 20 °С, кг/м3 , не більше | - - 0,55 | 0,50 | (*) | (*) | 0,4 |
Примітка: * - показник не нормується. Визначення обов’язкове.
Рекомендації щодо застосування масел у трансмісіях тракторів та автомобілів наведені в табл. 2.27 та 2.28.
Таблиця 2.27
Масла, що використовуються в трансмісіях тракторів
| Трактор | Коробка передач | Трансмісія |
| Т-150, Т-150К К-130,Т-100М, Т-4А, МТЗ- усіх модифікацій ДТ усіх модифікацій, Т-40С, Т-40м, Т-28х 4/х4М, Т-25А, Т- 25 А1, Т-16м | Моторні мастила групи В Моторні мастила групи В ТАП-15В ТЄП-15 | ТАП-15, Тєп-15,ТСп-10 ТСп-10 ТСп-10 |
Таблиця 2.28
Масла, що використовують в трансмісійних автомобілів
| Автомобіль | Коробка передач | Трансмісія |
| ЗИЛ-130, ЗИЛ-131, ЗИЛ-138А, ЗИЛ-ММЗ-555 КамАЗ всіх модифікацій КрАЗ, Урал, МАЗ всіх модифікацій Інші вантажні автомобілі і автобуси ГАЗ-24, ГАЗ-3110 та їх модиф., РАФ-977М, ЕрАЗ-762 Москвич та ЗАЗ всіх модифікацій ВАЗ всіх модифікацій | ТАП-15В ТСп-15К ТСп-15К ТАП-15В ТАП-15В ТАД-17И ТАП-15В ТАД-11И | ТСп-15К ТСп-15К ТАП-15В ТАП-15В ТСп-14тип ТАД-11И ТАП-15В ТАД-17И |
Відповідність позначення трансмісійних масел ГОСТ 17479.2-85 прийому їх позначень наведена в табл. 2.29.
Таблиця 2.29
Відповідність позначень трансмісійних масел за ГОСТ 17479.2-85
прийнятій нормативно-технічній документації
| ГОСТ 17479.2-85 | Гранично допустимі параметри роботи | Прийняте позначення масел | ||
| Група | Класс (сорт) | Тиск, МПа | Температура, оС | |
| ТМ-2 ТМ-3 | 18 (9) 18 (9) | До 2000 Більше 2000 | До 120 Вище 120 | ТЄ-15* ТСп-10 ТАП-15В ТСп-15К |
| ТМ-4 ТМ-5 | 18 (12) | Для гіпоїдних передач Для гіпоїдних передач, що працюють за високих ударних навантажень і швидкостей | В об’ємі не вище 135 Вище 135 | ТСп-14* ТСз-9тип ТС-14тип* ТМ5-12РК ТАД-17И |
Примітка * - не допускається до використання у розробленій і модернізованій техніці.
Масла для гідромеханічних передач
В сучасній автотракторній техніці все більше розповсюдження одержують гідромеханічні передачі (ГМП), що об’єднуються в одному агрегаті: гідроприводі, механічній коробці передач та складній системі автоматичного регулювання. У ГМП, як і в механічних трансмісіях, умови роботи масла характеризуються інтервалом робочих температур, високими навантаженнями та швидкостями ковзання у місцях контакту шестерень. До якості змащувальних матеріалів для ГМП ставлять складні та жорсткі вимоги, що значно відрізняються від вимог до звичайних трансмісійних масел. Перш за все це відноситься до в’язкісних, протиспрацювальних, фрикційних, антиокислювальних та інших властивостей.
При виборі масла для ГМП його в’язкість є однією із найважливіших експлуатаційних характеристик. Це обумовлено необхідністю одержання високого коефіцієнту корисної дії (ККД) гідротрансформатора у великому інтервалі можливих робочих температур. Для створення умов нормальної роботи ГМП з найбільшими ККД та коефіцієнтом трансформації, масло для ГМП повинно мати якомога меншу в’язкість. При використанні малов’язких масел поліпшується паливна економічність і робота автоматичної системи керування ГМП. З другого боку, для забезпечення високої змащувальної властивості особливо зубчастих передач та підшипників для запобігання витокам масел через ущільнення, масло повинно бути відносно в’язким. Масла для ГМП повинні мати також високий індекс в’ язкості. Вимоги до низькотемпературних властивостей масел обумовлені необхідністю забезпечення можливості легкого запуску двигуна при низьких температурах навколишнього середовища.
В ГМП є високо навантажені вузли тертя (зубчасті передачі, підшипники, муфти вільного ходу, плунжерні пари та інші тертьові деталі), тому для цього необхідно використовувати масла, які мають високі протиспрацювальні характеристики. Однак для ГМП, що мають фрикційні диски розробка масел з добрими протиспрацювальними властивостями ускладнена. Це викликано тим, що надійна робота фрикціонів може бути забезпечена маслом з необхідними фрикційними властивостями, які забезпечують контактування дисків з відносно високим коефіцієнтом тертя (від 0,1 до 0,2).
Висока температура масла в ГМП, яка досягає 373-393°К і вище, при контакті масла із різноманітними катамічно-активними металами та киснем повітря викликає інтенсивне його окислення. Внаслідок накопичення в маслі продуктів окислення порушується робота системи автоматичного керування фрикційних дисків та підвищення спрацювання деталей ГМП. Для запобігання окисленню та відкладенню осадів на деталях ГМП в маслах поряд з антиокислювальними вводять додатково миючо - диспергуючі присадки. Поряд з високою окислювальною стабільністю масла для ГМП повинні мати добрі антикорозійні та антипінні властивості, бути сумісними з різними ущільнюючими матеріалами.
Для ГМП масла виготовляють із малов’язких фракцій сірчистих парафінистих нафт шляхом їх селективної очистки та глибокої депарафінізації, а після цього загущують в’язкісними присадками. Випускають три марки для ГМП, характеристика яких наведена в таблиці 2.30.
Таблиця 2.30
Характеристика масел гідромеханічних передач
| Показник | Марка масла | ||
| А | Р | МГТ | |
| Кінематична в’язкість, мм2/с, при: 100 °С 50 °С -20 °С Динамічна в’язкість при -30°С, Пас Індекс в’ язкості Температура, °С спалаху у відкритому тиглі, не нижче Застосування °С, не вище Зольність, % не менше | - 23-30 - - 0,6 | - 12-14 - - 0,6 | 6-7 - - - |
Масло МГТ (ТУ 38 101103-87) призначено для гідромеханічних коробок передач та різноманітних гідравлічних передач.
Закордонні трансмісійні масла
Закордоном трансмісійні маса, як і моторні поділяють на різні сорти залежно від їх в’язкості (класифікація SAE) та призначення (класифікація API). Згідно з класифікацією SAE - 306 В, масла для трансмісій автомобілів і тракторів ділять на зимові з індексом W (75W, 80W, 85W) та літні (90, 140, 250). Крім того, класифікують всесезонні трансмісійні масла (80W-90, 85W-95, 85W-40), у маркуванні яких після SAE спочатку вказують показник зимового масла, а потім літнього.
Відповідно до класифікації SAE, принятою в США, в залежності від класу в’язкості автотракторні трансмісійні масла мають в’язкісну характеристику наведену в таблиці 2.31.
Таблиця 2.31
Класи в’язкості SAE для автотракторних трансмісійних масел
| Клас в’язкості | Температура, при якій динамічна в’язкість не перевищує 150 ПА с, °С не вище | Кінематична в’язкість при 373°К, мм2/с | |
| мінімальна | максимальна | ||
| 70W 80W 85W 80W-90 85W-90 85W-140 | -40 -26 -12 - - - -26 -12 -12 | 4.1 7.0 11.0 13.5 13.5 13.5 | - - - - |
Відповідно до класифікації АРІ трансмісійні масла за рівнем експлуатаційних властивостей поділяють на шість груп залежно від конструкції агрегатів та умов їх експлуатації (табл. 2.32).
Таблиця 2.32
Класифікація API для автотракторних трансмісійних масел
| Група | Умови роботи масла | Тип передачі | Тип масла або специфікація | Концентрація присадок у маслі |
| GL-1 | Легкі | Спірально-конічні, черв’ячні, ручне переключення | Без присадок | - |
| GL-2 GL-3 GL-4 GL-5 GL-6 | Середні Середні Від легких до жорстких Жорсткі Дуже жорсткі | Черв’ячні (транспортні засоби) Спірально-конічні, Ручне переключення Гіпоїдні, ручне переключення Гіпоїдні Гіпоїдні, максимальний рівень експлуатаційних властивостей | Спеціальне | Різні комбінації 2,7 4,0 6,5 |
Масла, відповідають вимогам специфікації API GL-4/MIL-L-2105 і SAE 80 застосовують переважно для коробок передач, а масла API GL-4/MIL-L-2105 і SAE 90 - для задніх мостів.
Орієнтована відповідність між класифікаціями вітчизняних (ГОСТ 17479.2-85) та закордонних трансмісійних масел за в’язкісними класами і за експлуатаційними властивостями наведена в таблиці 2.33.
Таблиця 2.33
Відповідність класів в’язкості і групи трансмісійних масел за ГОСТ 17479.2-85 системам SAE і API
| ГОСТ 17479.2-85 | SAE | ГОСТ 17479.2-85 | API |
| Клас в’язкості | Група | ||
| - - | 75W 80W/85W - | ТМ-1 ТМ-2 ТМ-3 ТМ-4 ТМ-5 ТМ-6 | GL-1 GL-2 GL-3 GL-4 GL-5 GL-6 |
Трансмісійні масла, допущені міжвідомчою комісією до використання на Україні наведені в таблиці 2.34.
Таблиця 2.34
Відповідність марки трансмісійного масла класифікації АРІ
| Марка | Класицікація | Фірма. Область застосування |
| Омскойл (ТМ-3-18) | API GL-3 | АО “Омський НПЗ”. Масло для вантажних автомобілів з негіпоїдними передачами |
| Ангрол Т (ТМ-3-18) | API GL-3 | АО Ангарська нафтохімічна компанія. Масло для вантажних автомобілів з негіпоїдними передачами |
| Ангрол Супер-Т (ТМ-5-18) | API GL-5 | АО Ангарська нафтохімічна компанія. Масло випускається двох модифікацій: з в’язкістю при 100 °С - 13,5-15,5 мм2/с та 16,5-20,5 мм2/с. Для всіх типів передач |
| Яр-Марка Супер-Т (ТМ-5-18) | API GL-5 | АО “Ярославнефтеоргсінтез” Універсальне масло для всіх типів передач. Масло випускається двох модифікацій (аналогічно Ангрол Супер-Т) |
| Яр-Марка Т (ТМ-5-18) | API GL-3 | АО “Ярославнефтеоргсінтез”. Масло для вантажних автомобілів з негіпоїдними передачами |
| Волнез Супер-Т (ТМ-5-18) | API GL-5 | АО “Лукойл-Волгограднеф- тепереработка”. Універсальне масло для всіх типів передач |
| НОВООЙЛ Т (ТМ-5-18) | API GL-3 | АО “Новоуфимский НПЗ” Універсальне масло для всіх типів передач |
МАСЛА ДЛЯ ГІДРАВЛІЧНИХ СИСТЕМ
5.1. Загальні відомості та властивості
5.2. Класифікація і асортимент масел для гідравлічних систем
Загальні відомості та властивості
Широке застосування в автотракторному і сільськогосподарському машинобудуванні гідроприводів визначилося на цей час як один з основних напрямків підвищення технічного рівня машин. В автомобілях гідропривід застосовується для гальмівної системи, приводу зчеплення, гідропідсилювача керма, підйому пристрою самоскидувача тощо. Сучасні трактори та сільськогосподарські машини оснащуються роздільно-агрегатними гідронавісними системами, об’ємними гідроприводами трансмісій та рульового керування, гідроприводами активних робочих органів тощо. З розширенням і ускладненням функцій, виконуваних гідроприводами, особливо є актуальною проблема використання гідравлічних масел, що забезпечують надійну працездатність машин в процесі їх експлуатації. Гідравлічне масло в гідроприводі виконує функції робочого тіла, тому його називають робочою рідиною. Основною функцією гідравлічного масла є передача механічної енергії від її джерела до виконавчих органів із забезпеченням зміни величини або напрямку прикладеної сили. Одночасно воно є змащувальним та охолоджуючим середовищем для тертьових поверхонь гідроприводу.
З підвищенням потужності та компактності гідравлічних систем умови роботи масел стали жорсткішими. Температура робочої рідини в гідроприводах машин перевищує на 40-50°С температуру навколишнього середовища і може досягати 100°С. Робочі рідини контактують з різними матеріалами та киснем повітря, а також дроселюються з великим перепадом тиску через робочі зазори та зазнають дії високих питомих тисків на поверхні пар тертя.
Специфічні умови роботи машин, пов’язані з запиленістю, високою вологістю, широким діапазоном температур навколишнього середовища, високим рівнем вібрації тощо, ставлять жорсткі вимоги до якості робочих рідин. Перш за все вони повинні мати оптимальний рівень в’язкості – високий рівень в’язкості та низьку температуру застигання.
Вибір в’язкості робочої рідини залежить від пускових та робочих характеристик гідравлічної системи. В’язкість масла не повинна бути нижчою за певний рівень, щоб звести до мінімуму втрати через витоки, різні сполучення та ущільнення гідравлічної системи, забезпечити необхідну змащувальну здатність масла. Підвищена в’язкість робочої рідини призводить до збільшення її опору рухові у напірних магістралях, особливо за низьких температур. Для гідроприводів, в’язкість робочої рідини за максимально можливої температури не повинна бути нижчою 8 мм2/с, а за найнижчої – понад 500 мм2/с. Оптимальною в усталених умовах роботи гідросистеми вважається в’язкість 30-40 мм2/с.
Окрім підвищених вимог до в’язкісних властивостей гідравлічні масла повинні характеризуватися такими показниками:
- мати добру змащувальну здатність і необхідні протиспрацювальні та протизадирні властивості;
- мати високі антиокислювальні властивості, термічну та хімічну стабільність, що забезпечують тривалу роботу масла в гідравлічній системі;
- захищати чорні та кольорові метали від корозії в процесі експлуатації і тривалих перервах у роботі;
- бути стійкими до утворення емульсії з водою та піноутворення;
Не впливати шкідливо на гуму, еластомери та інші ущільнувальні матеріали.
Основу для гідравлічних масел складають добре очищені мінеральні масла з відповідними в’язкісно-температурними властивостями. В гідравлічні масла добавляють присадки (вінілоси, поліметакрилати та поліізобутилени), які поліпшують індекс в’язкості і мають високу стійкість до деструкції, зберігаючи механічну стабільність масел протягом тривалого часу. В робочі рідини для гідравлічних систем добавляють присадки, які поліпшують антиокислювальні та низькотемпературні властивості, стійкість до корозії та спрацювання.
5.2. Класифікація і асортимент масел для гідравлічних систем
Гідравлічні масла класифікують за в’язкістю та рівнем експлуатаційних властивостей. Вітчизняна класифікація гідравлічних масел за в’язкістю (ГОСТ 17479.3-85) відповідає в’язкісній градації робочих рідин, прийнятій міжнародною організацією по стандартизації (ISO 3448-75). Згідно ISO гідравлічні масла поділяють на 18 класів. Кожному класу відповідає символ в’язкісної класифікації (VG) та число, яке позначає кінематичну в’язкість масла при температурі 40°С з допуском ±10%. Для вітчизняних масел передбачено 10 класів, класифікація яких за кінематичною в’язкістю подана в табл. 2.35.
Таблиця 2.35
Класифікація гідравлічних масел за кінематичною в’язкістю
(ГОСТ 17479.3-85)
| Клас в’язкості | Кінематична в’язкість при 40°С, мм2/с | Клас в’язкості | Кінематична в’язкість при 40°С, мм2/с |
| 4,14-5,06 | 28,8-35,2 | ||
| 7 | 6,12-7,48 | 41,4-50,6 | |
| 9,0-11,0 | 61,2-74,8 | ||
| 13,5-16,5 | 90,0-110,0 | ||
| 19,8-24,2 | 135,0-165,0 |
Залежно від експлуатаційних властивостей гідравлічні масла поділяють на три групи А, Б і В (табл. 2.36).
Таблиця 2.36
Класифікація гідравлічних масел за експлуатаційними властивостями
| Група масел | Склад масла | Рекомендована область застосування |
| А | Нафтові масла без присадок | Гідравлічні системи з шестернями і поршневими насосами, що працюють при тиску до 15 МПа та температурі масла в об’ємі до 80°С |
| Б | Нафтові масла з антиокислювальними та антикорозійними присадками | Гідравлічні системи з насосами всіх типів, що працюють при тиску до 25 МПа та температурі масла в об’ємі більше 80°С |
| В | Добре очищені нафтові масла з антиокислювальними та протиспрацювальними присадками | Гідравлічні системи з насосами всіх типів, що працюють при тиску вище 25 МПа та температурі масла в об’ємі більше 90°С |
Міжнародною класифікацією ISO 6074/4-1982 (Е) нафтові гідравлічні масла поділять на 4 якісні групи. Відповідність експлуатаційних груп вітчизняних гідравлічних масел класифікаційним групам вітчизняних гідравлічних масел класифікаційним групам ISO наведено нижче:
ГОСТ 17479.3-85 А Б В Із зношеною
передачею
ISO 6074/4-1982 (E) НН HL HM HV
ГОСТ 17479.3-85 передбачає також систему позначень гідравлічних масел, яка складається із знаків, перший з яких позначається літерами МГ – мінеральне гідравлічне, далі вказують клас в’язкості та належність до групи за експлуатаційними властивостями.
Наприклад, МГ-15-В – масло мінеральне гідравлічне (МГ), цифра 15, що характеризує клас в’язкості, вказує на те, що це масло має кінематичну в’язкість 13,5-16,5 мм2/с для температури 40°С, за експлуатаційними властивостями відповідає групі В.
Маркування масел згідно з класифікацією ISO складається з символів якісної та в’язкісної класифікації, наприклад HL VG-46 означає гідравлічне (Н) масло якісної групи, що включає мінеральні масла з антиокислювальними та антикорозійними присадками (L) з кінематичною в’ язкістю за 40°С в інтервалі 41,4-50,6 мм2/с (VG-46).
Позначення гідравлічних масел за ГОСТ 17479.3-85 та відповідність їх раніше прийнятим у нормативно-технічній документації (НТД) подано в табл. 2.37.
Таблиця 2.37
Позначення гідравлічних масел
| ГОСТ 17479.3-85 | НТД |
| МГ-22-А | АУ (ТУ 38 1011232-89) |
| МГ-32-А | ЕШ (ГОСТ 10363-78) |
| МГ10-Б | РМЦ (ГОСТ 15819-70) |
| МГ-15-Б | АМГ-10 (ГОСТ 6794-75) |
| МГ-22-Б | АУП (ОСТ 38 01364-84) |
| МГ-46-Б | МГ-30 (ТУ 38 10150-79) |
| МГ-15-В | ВМГЗ (ТУ 38 101479-74) |
| МГ-15-В | МГЕ-10А (ОСТ 38 01281-82) |
| МГ-22-В | Р (ТУ 38 101179-71) |
| МГ-46-В | МГЕ-46В (МГ-30у) (ТУ 38 001374-83) |
| МГ-68-В | МГ-8А (М-8А) (ТУ 38 1011135-87) |
Не дивлячись на великий асортимент масел для різних гідравлічних систем, що випускаються нафтопереробною промисловістю, у лісовому та сільському господарствах застосовуються небагато з них.
Основні фізико-механічні і експлуатаційні умови гідравлічних масел, що використовуються як робочі рідини в сільськогосподарській техніці наведені в табл. 2.38.
Таблиця 2.38
Характеристика гідравлічних масел
| Марка масла | Кінематична в’язкість, мм2/с | Індекс в’язкості | Температура, °С | Густина за 20°С, кг/м3 | ||
| при 50°С | при –40°С(–50 °С) | застигання, не вище | спалаху, не менше | |||
| МГЕ-10А | ≥10 | (1500) | - | - 70 | ||
| ВМГЗ | ≥10 | 130 | - 60 | |||
| АУ | 12-14 | 13000 | - | -45 | ||
| ЭШ | ≥20 | - | -50 | 850-880 | ||
| МГ-30 | 27-33 | (при –15°С) | -30 | |||
| МГЕ-46В | ≤6 (при 100°С) | (при –15°С) | -30 |
Масло МГЕ-10А (ОСТ 3801281-82) виготовляють на основі глибокоде-ароматизованої низькозастигаючої малов’язкої нафтової фракції. Містить загущуючу, антиокислювальну, антикорозійну та протиспрацьовувальні присадки. Призначене для гідравлічних систем машин, що працюють при температурах від –60°С до +75°С.
Масло ВМГЗ (ТУ 38101479-85) – всесезонне, виробляють на глибоко-очищеній малов’язкій низькозастигаючій нафтовій основі з загущуючою присадкою. Експлуатаційні властивості масла поліпшені протиспрацьову-вальною, антиокислювальною, антикорозійною, антипінною та депресорною присадками. Застосовують як зимовий сорт для гідравлічних систем автотракторної техніки при робочих температурах масла в об’ємі від –50°С до +70°С.
Масло веретенне АУ (ОСТ 3801412-86) – добре очищений продукт з низькою температурою застигання. Виробляють з малопарафінованих нафт нафтенової основи без використання процесу депарафінізації. При виробництві масла з малосірчистих та сірчистих нафт воно зазнає глибокої депарафінізації. Масло забезпечує працездатність гідроприводів при температурах від –30°С до +90°С.
Масло ЭШ (ГОСТ 10363-78) є добре очищеною та глибокодепарафінізо-ваною фракцією, до складу якої введені загущуюча і депресорна присадки. Застосовують як робочу рідину в гідравлічних системах крокуючих екскаваторів та інших аналогічних машинах. Працездатне в інтервалі температур від –45°С до +80-100°С.
Масло МГ-30 (ТУ 38 10150-79) нафтове дистилятне селективної очистки з антиокислювальною, депресорною та антипінною присадками. Призначене для застосування в гідравлічних системах будівельних, дорожніх, підйомно-транспортних та інших машин з об’ємним гідроприводом і гідрокеруванням. Працездатне при температурі масла від –20 °С до +75°С.
Масло МГЕ-46В (ТУ 38 001347-83) готують на основі селективно очищених індустріальних масел з антиокислювальною, протиспрацьовуваль-ною, депресорною ті антипінною присадками. Призначене для використання в гідрооб’ємних передачах сільськогосподарської техніки, що працює при тиску до 35 МПа (короткочасно до 42 МПа). Працездатне при температурі від –10°С до +80°С. У гідроприводах з аксіальнопоршневими машинами рекомендований строк служби – до 2000 год.
Масло МГ-32-Вз (ТУ 38401894-92) готують на основі масла ВМГЗ з композицією присадок і призначене для об’ємного гідроприводу типів ГСТ-90 та ГСТ-112 різних сільськогосподарських машин. Працездатне в інтервалі температур від –30°С до +80°С.
У деяких випадках для сільськогосподарської техніки рекомендують використовувати як робочі рідини моторні масла груп Б та В.
6. ПЛАСТИЧНІ МАСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ
6.1. Склад, призначення та вимоги до пластичних матеріалів
6.2. Методи оцінки основних показників та властивостей пластичних матеріалів
6.3. Асортимент пластичних матеріалів
6.1. Склад, призначення та вимоги до пластичних матеріалів
Пластичні мастильні матеріали належать до особливої групи мастильних матеріалів. Вони являють собою складні колоїдні системи, які представляють собою високоструктуровані тиксотропні дисперсії твердих загустювачів в рідкому середовищі.
Відрізняючою особливістю мастил від масел – це існування межі міцності у пластичних матеріалів, залежність їх в’язкості від температури та швидкості деформації або зсуву, оберненість процесу руйнування структурного каркасу. Це робить їх іноді єдиним, незамінним мастильним матеріалом в окремих вузлах тертя.
Перевага мастил перед маслами являється у здатності утримуватись в негерметизованих вузлах тертя, кращі мастильні якості, більш високі захисні якості, висока економічність використання. Мастила використовуються там, де не має змоги використовувати рідкі масла. Недолік мастил – це погана охолоджуюча здатність деталей тертя, відсутність виносу продуктів зносу із зони тертя, складність подачі до вузла тертя та деякі інші.
Пластичні мастила за властивостями займають проміжне положення між твердими мастильними матеріалами та рідкими маслами. В найпростішому випадку будь яке пластичне мастило складається з двох складників: масляної основи (мінерального, синтетичного, рослинного або іншого масла) та твердого загусника (мильного або немильного). Сучасні мастила звичайно містять стабілізатор структури і присадки, нерідко ще різноманітні наповнювачі (графіт, дисульфід молібдену, порошкоподібні метали або їх оксиди та ін.). Загусник утворює твердий структурний каркас, усередині якого міститься – масло (рис. 2.12). Тому такі мастила називаються структурованими системами. Мастила, до складу яких входять м’які метали або їх оксиди називаються плакучими, наприклад, ЛСЦ-15(з оксидом цинку). Від роду загусника залежать основні властивості мастил: межа міцності, вологостійкості та ін. Низькотемпературні властивості мастил забезпечуються головним чином масляною основою.
Рис. 2.12. Електронні мікрофотокартки (×15000) структури
комплексних кальцієвих мастил виготовлених на стеариновій (а) та
синтетичних жирових кислотах (б)
Частинки загусника, які створюють структурний каркас, мають дуже малі розміри (0,1-1,0 мкм і більше) та форму ниток, маленьких кульок, стрічок, голок, відростків кристалів і т.д. Чим більша анізотропія (відношення довжини та ширини) частинок загусника, тим більш міцну структуру вони утворюють. В мастилах вміст загусника складає 10-20%. Більш поширеними загусниками являються металічні мила високомо- лекулярних кислот або металічні мила природних жирів. Це так звані мильні мастила.
Далеко не всі мила можуть служити в якості загусника мастил. Існують вуглеводні, бентитові, селикагелеєві мастила та ін. В них загусниками являються тверді вуглеводні та неорганічні речовини. Це так звані немильні мастила.
На формування структурного каркаса впливають тип та концентрація загусника, склад та властивості дисперсного середовища, вміст ПАВ, технологія виготовлення мастила. Висока степінь структурування дисперсної фази дає мастилам твердоподібний стан та пластичність. При відсутності навантаження мастила ведуть себе подібно твердим тілам. Під дією дуже малих навантажень структурний каркас руйнується, мастило набуває в’язкотекучий рідкий стан. Важливою особливістю є зворотність процесу руйнування структурного каркаса. При знятті навантаження мастило знову придбає властивість твердого тіла. Властивість відновлення структури каркаса при знятті навантаження в період відпочинку мастила називається явищем тиксотропії. Тиксотропне перетворення мастила із пластичного стану у в’язкотекучий і зворотнє забезпечує перевагу застосування мастил перед рідкими і твердими мастильними матеріалами.
Процес виробництва складний і складається із наступних стадій: підготовки сировини підготовки загусника термомеханічного диспергування загусника (варення мастила), охолодження розплаву оздоблювальних процесів приготування загусника являє собою однією із основних операцій виробництва мильних мастил. Ця стадія вимагає старанного дозування компонентів та суворої послідовності їх завантаження. Приготування мила – хімічний процес, який може продовжуватися дуже довго – до 30 г. На стадії охолодження розплаву загусника в маслі формується структурний каркас мастила. Розміри та форми частинок загусника залежить від умов кристалізації, початкової температури охолодження та швидкості охолодження, гомогенізації (механічної обробки), фільтрування, Деаерація (видалення повітря), відноситься до оздоблювальних робіт і потрібна для отримання однорідних і тиксотропних мастил, тобто здатних при кожному їх руйнуванню багаторазово відновлюватися. Всі оздоблювальні операції для одного мастила використовуються рідко. Розфасовка мастил здійснюється в тару місткістю від 30 г (тюбик) до 200 кг (бочка).
Пластичні мастила представляють собою мазеподібні продукти частіше від світло-жовтого до темно-коричневого кольору, іноді чорні (графітні) або кольорові (№158 – синя). Вони повинні бути однорідними по складу, без комків, абразивних домішок та води, мати високу стабільність, тобто не розшаровуватися на складники. Якщо при зберіганні виникло розшаровування, то необхідно злити масло яке відокремилось, зняти верхній шар мастила який окислився і використовувати тільки залишену частину.
Кількість виготовлених мастил відносно невелика – приблизно 5% від виготовлення всіх мастильних матеріалів. Об’єм та споживання мастил, темпи їх виробництва за останні роки стабілізувалися на одному рівні, не дивлячись на стрімкий ріст кількості транспортних засобів, сільськогоспо-дарських машин верстатного обладнання та інших видів техніки. Більш того, в останні роки намічається тенденція до зменшення виробництва мастил. Це пояснюється покращенням їх якості, виробництвом та використанням довгопрацюючих та “вічних мастил”. До таких мастил відносяться, перед усім багато цільові високоефективні литтєві та комплексні кальцієві мастила. Використання високоякісних мастил у замкнутих вузлах тертя автомобілів у 5-10 разів збільшує пробіг без заміни мастила. Ефективність використання залежить не тільки від вірного вибору сорту мастила та і від високої культури використання мастила та зразкової організації мастильного господарства.
Мастильні матеріали незалежні від умов використання і призначення повинні задовольняти наступним вимогам:
- надійно виконати свої функції (перед усім зменшувати тертя і знос) в широкому діапазоні температур, навантажень, швидкостей переміщення;
- в мінімальній степені змінювати властивості при зовнішніх діяннях в умовах зберігання та використання;
- робити мінімальні діяння на контактуючі з ними матеріали;
- мати хороші екологічні властивості (мінімальне діяння на зовнішнє середовище, пожежо- та вибухобезпечність, здатність до багатократної регенерації та ін.)
Ефективність роботи мастильного матеріалу визначається також конструктивними особливостями вузла тертя (типом, розміром, характером, руху поверхонь тертя тощо).
6.2. Методи оцінки основних показників та властивостей пластичних матеріалів
При підборі мастил необхідно враховувати їх експлуатаційні власти-вості. До найбільш важливих властивостей відносяться: межа міцності, в’язкість, механічна стабільність – тиксотропні властивості, тобто власти-вості, які характеризують структурно-механічні (реологічні) властивості мастил; стабільність мастил (термічна, колоїдна, хімічна, радіаційна, випаровування); стійкість до зовнішніх впливів.
Межа міцності. Для кожного мастила існує визначене критичне навантаження, перевищення якого порушує пропорційність між навантаженням та деформацією, після чого мастило починає вести себе як рідина. Таке критичне навантаження, або напруга зсуву, називається межею міцності, яка виражається в Па·с (г/см2). Для мастил при температурі 20-120°С вона дорівнює 100-500 Па·с (0,5-20,0 г/см2).
Межа міцності є важливою експлуатаційною властивістю мастила.
Межу міцності визначають на зсув за допомогою пластоміра К-2 (ГОСТ 7143-73). Метод заснований на визначенні тиску, під дією якого при заданій температурі відбувається зсув мастила у капілярі пластомера.
Найбільший вплив на механічну міцність створює температура, з підвищенням якої звичайно відбувається інтенсивне руйнування мастил (рис. 2.13). Найбільш важлива властивість мастил є їх здатність відновлювати міцність, тому, що при значному її зменшенні мастила витікають з вузлів тертя. Відновлювання міцності мастил після зняття деформації пояснюється взаємодією частинок загусника та створенням нового структурного каркаса. Мастила, у яких заміщення протікає повільно, мають низькі механічні властивості.
Значення межі міцності мастила залежать від загусника, розміру його частинок та концентрації. На межу міцності значновпливає спосіб виготовлення мастила, особливо режим охолодження мастил (мильних) та гомогенізація.
Мастила з малими значеннями межі міцності викидаються з рухомих деталей, стікають з вертикальних поверхонь, погано тримаються в негерметичних вузлах тертя. При робочих температурах мінімальна межа міцності повинна бути не менше 1-2 г/см2. Дуже велика межа міцності також небажана, тому що таке мастило погано поступає до поверхонь тертя. Межа міцності при 20°С не повинна перевищувати 15-20 г/см2. Межу міцності мастил визначають за ГОСТ 7143-73 на пластометрах.
Рис. 2.13. Вплив температури на межу міцності мастил:
1 – солідол; 2 – солідол С; 3 – ЦИАТИМ-201; 4 – жировий консталін
Ефективна в’язкість. В’язкість мастил є змінною величиною, яка залежить від температури та швидкості деформації. В’язкість мастила тим менша, чим більша швидкість деформації та температура.
Після руйнування структурного каркаса мастило починає текти, подібно рідині. Чим більша швидкість деформації (при постійній температурі), тим швидше зменшується в’язкість мастила, тим легше воно тече. Швидкість деформації (D) вимірюється в с-1. Частіше всього в’язкість мастила визнача-ється при швидкості деформації 10 с-1. Так як в’язкість мастила залежить від швидкості руйнування структурного каркаса, введено поняття “ефективної в’язкості”. Під ним розуміють в’язкість н’ютонівської рідини, яка при даному режимі течії чине той же опір зсуву, що і мастило.
В’язкість мастила також як і межа міцності, залежить від роду загусника, його концентрації, розміру частинок, технології приготування та інших параметрів. Від в’язкості залежить прокачуваність мастил, витрати енергії на відносне переміщення змащуваних деталей, особливо у пусковий період. З двох мастил більш якісною вважається та, у якої при однакових значеннях межі міцності менша в’язкість. В’язкість мастил при мінімальних температу-рах не повинна перевищувати 150-200 Па·с при швидкості деформації 10 с-1.
Ефективну в’язкість визначають на автоматичних віскозиметрах за ГОСТ 7163-84.
Механічна стабільність. При роботі мастила постійно підлягають механічній дії, в результаті чого руйнується їх структурний каркас. Здатність мастил протидіяти руйнуванню називається механічною стабільністю. Здатність мастил самовільно відновлювати структуру каркаса в період спокою називається явищем тиксотропії.
Механічна стабільність та тиксотропія мастил – важливі показники, особливо для підшипників ковзання, шарнірів, плоских опор тощо, так як в них мастила в період роботи безперервно підлягають деформації. Тиксотропні властивості мастил суттєво залежать від типу, концентрації загусника, хімічного складу мастила, температури, інтенсивності механічної дії і інших факторів.
При тиксотропних перетвореннях мастил показники якості не повинні змінюватись, в першу чергу це відноситься до їх механічних властивостей. Але не всі мастила володіють такими можливостями. В деяких мастилах межа міцності і в’язкості встановлюються меншими початкових значень, а в деяких, навпаки, межа міцності і в’язкості набувають більш високих значень у порівнянні з першопочатковими. В таких випадках механічні нестабільні мастила або виливаються із вузлів тертя, або погано надходять до працюючих поверхонь, а сильно затверділі мастила взагалі не потрапляють до поверхонь тертя.
Механічні нестабільні мастила застосовувати недоцільно. Механічну стабільність, тексотропні властивості мастил виявляють на тиксометрах за межею цільності на розрив, індексом руйнування і тиксотропного відновлення згідно ГОСТ 19295-73.
Термічна стабільність і термозміцнення. Під термічною стабільністю розуміють здатність мастил зберігати свої експлуатаційні властивості без змін при зростанні температур. Властивості більшості мастил при нагріванні їх на 50-100°С більше температури плавлення із послідовним охолодженням практично не змінюється. Але деякі мастила після нагріву і послідовного охолодження ущільнюються, в них сильно збільшується межа міцності і в’язкості, аж до втрати гнучкості. Термозміцнення погано відображається на експлуатаційних якостях мастил, оскільки при термокеруванні мастила не поступають до працюючих поверхонь у зв’язку з великими значеннями межі міцності і в’язкості. Інколи межа збільшується до 1,96 Н/см2. В результаті (не дивлячись на достатню кількість мастила в підшипнику) саме поверхні тертя залишаються сухими. Це веде до тимчасового виходу вузла тертя з ладу.
Термозміцнення і механічна стабільність взаємопов’язані.
До термозміцнюючих мастил відносяться, наприклад: натрієві, кальці-єво-натрієві (ЯНЗ-2, 1-13, 1-13с). Термозміцнення виявляють, вимірюючи межу міцності мастил до і після витримки при підвищених температурах за ГОСТ 7143-73. Зібраний прилад вставляють в лазню. Спостерігають за станом мастила в ковпаку. Температура при якій падає перша крапля мастила через спеціальний отвір ковпачка, називається температурою краплепадіння.
Температура краплепадіння. Температура падіння першої краплі мастила при нагріванні у визначених умовах (за ГОСТ 6793-74) називається температурою краплепадіння. За температурою краплепадіння судять про верхню температурну межу працездатності мастила. Працездатна температура повинна бути на 10-20°С нижче температури краплепадіння. Для багатьох мастил визначити робочу температуру за температурою краплепадіння не рекомендується. Наприклад, температура краплепадіння литтєвих мастил звичайно лежить в інтервалі 180-200°С, верхня температурна межа не більше 130°С. Деякі гідротировані кальцієві мастила мають температуру краплепадіння, до 100°С і декілька вище. Тим більше робочі температури цих мастил не повинні перевищувати 65-75°С. Більшість немильних мастил, особливо високотемпературних, взагалі не мають температури краплепадіння.
За температурою краплепадіння можливо визначити робочу температуру вуглеводних мастил.
Рис. 2.14. Прилад (термометр) для визначення температури краплепадіння пластичних мастилЯкісні мастила повинні виділяти найбільшу кількість масла при випробовуванні визначених стандартних вимог. Надмірно стабільні (“сухі”) мастила погано змащують вузли тертя. Особливо важливо виділення деякої кількості масла з мастила для запобігання підвищеного зносу наприклад, в момент зрушення автомобіля з місця, тобто у стартові періоди. Виділення масла, проявлення слою масла на поверхні мастила при зберіганні (явище синерезиса) свідчить про “старіння” мастила, погіршення експлуатаційних якостей. Такі мастила не придатні до експлуатації. Колоїдну стабільність мастил визначають за ГОСТ 7142-74.
Хімічна стабільність. Під хімічною стабільністю мастил розуміють їх стійкість проти окислення при зберіганні та експлуатації. Окислення мастил понижує їх антикорозійні властивості, а також викликає їх розміцнення, погіршення колоїдної стабільності, мастильної та захисної можливості. При підвищенні температури окислення мастил прискорюється.
На хімічну стабільність мастил впливає рід загусника та якість дисперсного середовища. Більшість неорганічних та органічних мастил переважають за хімічною стабільністю (мильні мастила). В мильних мастилах окисленню піддаються масло та загусник. Мила деяких металів є сильними каталізаторами окислення, наприклад, свинцеві. Неможливо отримати хімічно стабільні мастила із масел з низькою хімічною стабільністю без добавки високоефективних антиокисних присадок. Хімічна стабільність дуже важлива для довгопрацюючих та “вічних” мастил, які заправляються в вузли тертя 1-2 рази протягом 10-15 років або один раз за весь період експлуатації, а також мастил, працюючих при темперах 100°С. Мастила з низькою хімічною стабільністю мають невеликий строк експлуатації, вимагають частої заміни, що веде до їх перевитрати. Поява твердої корки на поверхні мастила при зберіганні свідчить про глибоке окислення мастила. Таке мастило не придатне до використання.
Сучасні мастила виготовляють з високоякісних масел та хімічно стійких загусників з добавкою антиокисних присадок, дезактиваторів металів. Корозійність мастил визначають за ГОСТ 9.080-77, а стабільність мастил проти окислення – за ГОСТ 5734-76.
Водостійкістьпередусім важлива для мастил працюючих в негерметичних вузлах тертя або контактуючих з водою. Мастила не повинні змиватися водою або змінювати свої властивості при попаданні в них вологи. При оцінюванні вологостійкості приймається до уваги гігроскопічність мастил. Обводнені мастила втрачають свої якості.
Вологостійкість мастил залежить, головним чином, від роду загусника. Основна маса мастил вологостійка. Недостатню вологостійкість мають комплексні кальцієві мастила, не дивлячись на те, що вони не розчинні у воді. Низькою вологостійкістю в комплексних мастилах володіють кальцієві мила низькомолекулярних органічних кислот, які є стабілізаторами структу-ри. Тому в склад комплексних кальцієвих мастил, працюючих в умовах високої відносної вологості повітря, необхідно вводити гірофобізуючі присадки. Підвищеною вологостійкістю повинні володіти консерваційні – захисні мастила. Високу вологостійкість мають літієві мастила.
Пенетраціяхарактеризує густину мастила. Показник чисто емпіричний, він не має практичного значення. Число пенетрації виражає глибину занурення стандартного конуса в мастило на протязі 5 с при 25°С. Чим м’ягше мастило, тим глибше занурення конуса в мастило. Згідно ГОСТ 23258-78 в найменуванні мастила входить індекс класу консистенції: 00, 0,1-7,0. Найм’якші мастила мають індекс класу консистенції “00”, а найтвердіші – “7,0”. Пенетрацію визначають за ГОСТ 5346-78.
За значенням пенетрації, тобто за всією консистенцією, мастила мають 9 індексів класу консистенції:
Пенетрація
при 25 °С за
ГОСТ 5346-78 400-430 335-385 310-340 265-295
Індекс класу
консистенції 00 0 1 2
Пенетрація
при 25 °С за
ГОСТ 5346-78 220-250 175-205 130-160 85-115 нижче 70
Індекс класу
Консистенції 3 4 5 6 7
Приклади позначень мастил:
- СКа2/8-2-“С” означає, що мастило загального призначення для звичайних температур (солідол); Ка – загусник – кальцієве мило; 2/8 – температурний діапазон використання в межах – 20-80°С; 2 – індекс класу консистенції;
- МЛі 4/13-3-“М” – багатоцільове мастило; Лі – загусник (літієве мило); 4/13 – температурний діапазон використання в межах – 40…+130°С; 3 – індекс класу консистенції Уна;
- 3/12-е3-“У” – вузькоспеціалізовані мастила; На – загусник (натрієве мило); 3/12-температурний діапазон використання в межах – 30…+120°С; е – масляна основа-складні ефіри; 3 – індекс класу консистенції;
- КТ6/5к-г4 -“К” – канатне мастило; Т – загусник (тверді вуглеводи); 6/5 – температурний діапазон використання в межах –60…+50°С; к – виготовлена на основі кремнійорганічної рідини; г – тверда добавка графіту; 4 – індекс класу консистенції.
6.3. Асортимент пластичних матеріалів
Найрозповсюдженішими водостійкими мастилами для змащування вузлів тертя різних машин та механізмів є кальцієві мастила – солідоли.
Синтетичні солідоли СКа2/7-2(ГОСТ 4636-76) виготовляють загусненням масел середньої в’язкості гідратерованими кальцієвими милами синтетичних жирних кислот, отриманих окисленням парафіну. Температура використання синтетичних солідолів не перевищує 50-70°С. Вище цієї температури вони розпадаються. Солідол С можливо заправляти у вузли тертя до температури –10°С, а прессолідоли С–до температури–20°С.
Синтетичні солідоли володіють доброю колоїдною стабільністю. Їх використовують як консервативні мастила, тому що вони практично не змиваються дощем з відкритих поверхонь.
Прес-солідоли використовують для змащування вузлів тертя шасі авто-мобілів; солідол С–в якості літнього та зимового мастила в різних вузлах тертя. Недоліком останнього є відносно низька механічна стабільність.
Жирові солідоли(ГОСТ 1033-79) на відмінність від синтетичних згущуються кальцієвими милами жирних кислот, які входять в склад природних жирів. Жирові солідоли виготовляють двох марок: прес-солідол Ж та солідол Ж. Жирові солідоли взаємозамінні з синтетичними.
Графітна змазкаСКа 2/6-г3 (УСеА) (ГОСТ 3333-80) виготовляється з високов’язкого циліндрового масла з введенням кальцієвого мила і графіту. Ці мастила застосовуються для важконавантажених тихохідних механізмів, в ресорах, різьбових з’єднаннях, торсіонних підвісках і т.д. Температурна межа використання – 20…+60°С.
Жировий консталин(доскональне тугоплавке мастило УТ ГОСТ 23258-78) двох марок: консталин–1-ОНа 2/11-3 та консталин–2-ОНа 2/11-4, котрі розрізняються температурою краплепадіння та значенням пенетрації. Отримують жирові консталини згущенням очищеного або вилуженого мінерального масла натрієвими милами. Використовуються для підшипників кочення з температурою до 120°С.
Автомобільне мастилоОНаКа 3/10-2(ГОСТ 9432-60) призначене для змащування підшипників маточин коліс, черв’ячного валу коробки передач та інших вузлів автомобіля. Воно майже нерозчинне, але емульгується при довгому перебуванні у вологій атмосфері. У вигляді відносно м’якої консистенції та пониженій в’язкості при звичайних температурах це мастило добре змащує підшипники кочення. Температура краплепадіння – не нижче 150°С.
Мастило МЛи 4/12-3(Літол-24 ГОСТ 21150-75)–антифрикційне, багатоцільове, водостійке. Призначене для використання в вузлах тертя колісних та гусеничних транспортних засобах та виробничого обладнання, працюючих при температурах – 40…+120°С.
Мастило Літол-24виготовляється згущенням мінерального масла літієвими милами 12-оксистеаринової кислоти з добавкою антиокисної присадки.
Мастило УЛи 4/13 (13-31)(ГОСТ 24300-80) представляє собою синтетичне масло, згущене стеарином літію та містить в’язкісну, антиокисну та антикорозійну присадки. Призначення мастила–закриті підшипники кочення, які працюють в інтервалі температур від–40 до 130°С.
Мастило ЦИАТИМ-201(ГОСТ 6267-74) призначене для змащування пристроїв та механізмів, які працюють з малим навантаженням зсуву при температурах–60…+90°С.
Карданне мастилоУНа 2/10-2 (АМ) (ГОСТ 5730-51) використовується для змащування поворотних цапф переднього ведучого моста автомобілів. Температура краплепадіння–не нижче 115°С, пенетрація 220-270 при 25°С.
Мастило Уніолвідноситься за своїм складом до комплексних кальцієвих мастил, які виготовляються на милах високо- та низькомолекулярних кислот. Уніол водостійке навіть у киплячій воді. Мінімальна температура використання Уніола однакова з мастилами 1-13 та солідолом С, а за максимальною температурою переважає їх та добре витримує робочу температуру 150-160°С. Володіє доброю колоїдною стійкістю та високими протизадирними властивостями. Недоліком Уніола є його гігроскопічність, що вимагає зберігання його в герметичній тарі. Ці недоліки виключені в Уніолі-1, яке виготовляється на в’язкому авіаційному маслі. Уніол може використовуватися в якості одного автомобільного мастила в заміну солідолу, мастил 1-13, ЯНЗ-2 та ін.
Високотемпературні мастилапризначені для вузлів тертя які працюють при температурі 150-200°С. До цих мастил відносяться літакомоторне тугоплавке СТ (ГОСТ 5573-67), ЦИАТИМ -221 (ГОСТ 9433-80) та ін.
Низькотемпературні мастилапризначені для змащення при низьких температурах. До них відносять мастила ЦИАТИМ–201 та 203, МС-70, ГОИ-54п та ін.
Мастило ЦИАТИМ-203(ГОСТ 8773-73) призначене для змащування механізмів, які працюють за високих навантажень та за температури–50…+90°С.
Консерваційні мастила –це мастила з вуглеводними загусниками: НТ 5/5-3 (ГОИ-54п), ПВК, які містять загусник церезин. Мастило НТ 5/5-3 (ГОИ 54п) (ГОСТ 3276-74) використовується для змащування пристроїв механізмів, які працюють за температур–40…+50 °С, та захисту механічних поверхонь від корозії.
Пластичне мастило ЗТ 5/5-5 (ПВК)(ГОСТ 19537-74) призначене для захисту від корозії металевих виробів за температури –50…+50°С в умовах складно-го зберігання на відкритих майданчиках під навісом та чохлами. Змазка ПВК виробляється сплавленням петрулатума з в’язким залишковим маслом, куди додатково вводять 5% церезиму та присадки. Воно володіє високою водостійкістю та стійкістю, нерозчинне у воді, що дозволяє захищати деталі у воді протягом 10 років.
В табл. 2.39 наведено деякі фізико-хімічні та експлуатаційні показники ряду пластичних мастил. Відповідність марок вітчизняних та закордонних пластичних мастил наведена в табл. 2.40.
Таблиця 2.39
Характеристики деяких пластичних мастил
| Товарне найменування | Температура краплепадіння,°С, не менш | Пенетрація при 25 °С, 10-4 мм | Межа міцності при 20°С, Па | В’язкість при 0°С та швидкості деформації 10 с-1, Па·с | Колоїдна стабіль-ність %, не більше |
| Антифрикційні мастила загального призначення | |||||
| Солідол С | 85-105 | 260-310 | 200-500 (за 50°С) | < 190 | 1-5 |
| Прес- солідол С | 85-95 | 310-350 | 100-400 (за 50°С) | < 90 | 2-10 |
| Солідол Ж | 230-290 | 196 (за 50°С) | < 250 | - | |
| Графітна | 100 (за 50°С) | < 100 | |||
| 1-13 | 180-250 | 500-1000 | < 500 | ||
| Графітна | 225-275 | 150-300 | 250-500 | 8-20 | |
| Мастила багатоцільові | |||||
| Літол-24 | 220-250 | 500-1000 | < 280 | ||
| Фіол-1 | 310-340 | > 250 | < 200 | ||
| Фіол-2 | 265-295 | < 250 | |||
| Фіол-2м | 265-295 | < 250 | |||
| Алюмол | 220-250 | 500-1000 | < 250 | ||
| Мастила термостійкі | |||||
| ЦИАТ, ИМ-221 | 280-160 | 250-450 | 80-200 | ||
| ВНИИ, НП-207 | 220-245 | 250-500 | 180-200 | ||
| ВНИИ, НП-246 | - | 80-240 (за -80°С) | 500 (за -40°С) | ||
| Уніол-1 | 280-320 | 200-500 | < 160 | ||
| Графітол | 265-295 | 350-700 | 300-600 |
| ПФМС-4с | - | - | 100-200 | 200-250 | 1,6 |
| Силикол | 220-250 | 700-1000 | < 550 | ||
| Лимод | 310-340 | ||||
| Мастила низькотемпературні | |||||
| ЦИАТИМ-201 | Не нормується | 250-500 | < 1100 (за -50°C) | ||
| ЦИАТИМ-203 | 250-300 | 250 (за 50°С) | < 1000 (за -30°C) | ||
| Лита | 240-265 | 550-750 | < 1000 (за -30°C) | ||
| Зимол | 240-290 | 300-1000 | < 2000 (за -50°C) | ||
| ГОИ-54п | 200-245 | < 1200 (за -50°C) |
Продовження табл. 2.39
| Консерваційні (захисні) мастила | |||||
| Пушечне (ПВК) | 90-150 | - | - | 1-4 | |
| ВТВ-1 | - | > 1000 | 100-150 | 4,5 | |
| Мастила канатні | |||||
| Канатні 9у | 65-75 | - | - | - | |
| Торсиол-35б | 65-80 | 350-360 | - | 800-1400 | |
| Торсиол-55 | 63-78 | - | 200-260 | - | |
| Ущільнюючі мастила | |||||
| Бензоупорні | 30-80 | > 2500 | - | 1,2 | |
| Замазка ЗЗК-3у | 40-80 | > 2000 | - | - | |
| Автомобільні мастила | |||||
| °АМ карданне | 220-230 | 500-700 | 300-600 | 10-15 | |
| ЛСЦ-15 | 250-280 | > 500 | < 280 | ||
| ШРБ-4 | 260-295 | > 200 | 80-160 | ||
| ШРУС-4 | 250-280 | 300-700 | < 250 | ||
| Фіол-2у | 255-295 | > 300 | < 170 | ||
| №158 | 150-500 | < 400 | |||
| МЗ-10 | 70-220 | ||||
| ЛЗ-31 | 220-250 | 500-600 | < 280 | ||
| Автомобільна | Не нормується | 180 (за 50°С) | < 200 | - |
Таблиця 2.40
Відповідність марок вітчизняних та закордонних пластичних мастил
| Вітчизняне мастило, стандарт | Мастило закордонних фірм | |||
| Shell | Mobil | BP | Exon | |
| Солідол С (ГОСТ 4366-76) | Uneda2,3; Livona3 | Mobil- grease AA2; Greas rex D60 | EnegreaseC 2,C3 EnegreaseG P2, GP3 | Chassis XX; Cazar K2 |
| Прес-солідол (ГОСТ 4366-76) | Uneda1; Retinax C | Mobilgreas e AA1 | Enegrease C1,C3 | ChassisL, H; Cazar K1 |
| Графітне УСса (ГОСТ 3333-80) | Barbatia 2,3,4 | Crarhited No 3 | Enegrease C-3G; Enegrase GP-2G | Van Estan 2 |
| ЦИАТИМ-201 (ГОСТ 6267-74) | Aeroshell Grease 6 | Mobilgrease BRB Zero | Beacom | |
| Літол-24 (ГОСТ 21150-87) | Alvania R3 Cyprina RA | Mobilux 3 | Enegrease L2; Multi purpose | Beacom 3 |
Продовження табл. 2.40
| Фіол-2М (ТУ 38.101233-75) | Retimax AM | Litnium Special | Enegrease L21-M | Beacom Q2 |
| ЦИАТИМ-221 (ГОСТ 9433-80) | Aeroshell 22C | Mobil-grease 28 | Araren BC 290 | |
| Літа (ОСТ 38.01295-83) | Band B | Mobil-grease | Enegrease LC | Lotemp Moly |
| Зимол (ТУ 38.201285-82) | Aeroshell 6 | Mobil-grease BRBZero | Enegrease LT2 | Beacom P230 |
| №158 (ТУ 38.101320-77) | Retimax J | Litnium Special | Enegrease L2-M | Beacom Q2 |
| ШРУС (ТУ 38.201312-81) | Alvania 2c MoS2 | Mobil-grease Special | Enegrease L21-M | Nebula EP2 |
МАСЛА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
7.1. Індустріальні масла
7.2. Турбінні масла
7.3. Обкаточні масла
7.4. Компресорні масла
7.5. Масла для компресорів холодильних установок
7.6. Електроізоляційні масла
7.7. Консерваційні масла
Ндустріальні масла
Індустріальні масла призначені для зменшення тертя, спрацьовування та запобігання задирам тертьових поверхонь різноманітних машин та механізмів… З метою уніфікації, поліпшення якості та розширення виробництва… Згідно з ГОСТ 17479.4-87 залежно від призначення індустріальні масла поділяють на чотири групи: Л, Г, Н і Т, які…Турбінні масла
У турбінних установках змащувальні масла працюють у жорстких умовах при високій температурі (60-100°С), при високому навантаженні й кратності… У сільськогосподарському виробництві найширше застосовують масла Тп-22с і…Обкаточні масла
В процесі прироблення зменшується шорсткість, змінюються фізико-хімічні властивості поверхневих шарів металу, утворюються захисні плівки на… Важлива умова повного прироблення – правильний вибір швидкісного,… Найсприятливіші умови обкатки будуть тоді, коли масло має добру прокачуваність, охолоджуючі властивості і в той же час…Компресорні масла
Компресорні масла використовують для змащення різноманітних вузлів та деталей компресорних машин, їх охолодження, а також для герметизації… Поршневі компресори забезпечують найвищі ступені стиску, тому при їх… Масла для компресорів одержують у вузькому діапазоні температур кипіння з нафтенової сировини у вигляді вакуумних…Масла для компресорів холодильних установок
Окрім змащення, вони забезпечують також відведення тепла від тертьових поверхонь та ущільнення компресійної камери. Діапазон застосування масел для… До масел для холодильних компресорів ставлять специфічні вимоги, обумовлені… При низьких температурах масло повинно бути плинним, не виділяти кристали парафіну та мати низьку температуру…Електроізоляційні масла
До електроізоляційних масел належать трансформаторні, конденсаторні, кабельні та для електричних масляних вимикачів. Як рідкі діелектрики їх… Трансформаторні масла. Характерні для сучасних трансформаторів жорсткі умови… Під час роботи трансформатора в його осерді та обмотках виникають втрати електричної енергії, внаслідок яких…Консерваційні масла
Коли машини (механізми) не працюють, на робочих і неробочих поверхнях їх деталей створюються реальні умови для розвитку різноманітних корозійних… Як захисні мастильні матеріали застосовують рідкі та пластичні продукти.… До консерваційних нафтових мастильних матеріалів ставлять такі вимоги:РОЗДІЛ III. ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ТЕХНІЧНИХ РІДИН
РІДИНИ ДЛЯ СИСТЕМ ОХОЛОДЖЕННЯ
РІДИНИ ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
СПЕЦІАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ РІДИНИ
РІДИНИ ДЛЯ СИСТЕМ ОХОЛОДЖЕННЯ ДВИГУНІВ
1.1. Призначення та основні вимоги до охолоджувальних рідин
1.2. Використання води у якості охолоджувальної рідини
1.3. Низькозамерзаючі охолоджувальні рідини
Призначення та основні вимоги до охолоджувальних рідин
До охолоджувальних рідин висувають наступні вимоги: - висока температура кипіння (щоб запобігти утворенню парових пробок та втрат… - висока теплоємність та теплопровідність;Використання води як охолоджувальної рідини
При використанні води як охолоджувальної рідини утворення відкладень в системі охолодження двигуна визначається в основному наявністю розчинених у… Використовувати технічну воду слід після попередньої її пом’якшення… Використання любого антинакипина повинна випереджати очищення системи охолодження від утвореної раніше накипи.Низькозамерзаючі охолоджувальні рідини
Етиленгликоль (двоатомний спирт СН2ОН – СН2ОН, або С2Н4(ОН)2) є маслянистою жовтуватою рідиною без запаху з температурою кипіння 197°С та… Етиленгликоль та його водні розчини при нагріванні сильно розширюються. Щоб… В склад антифризів вводять противокорозійні присадки: декстрин – вуглець типу крохмалю (1 г на літр), що зберігає від…РІДИНИ ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
2.1. Гальмівні рідини
2.2. Амортизаторні рідини
Гальмівні рідини
Для гідрогальмівної системи автомобіля (рис. 3.6) виробляють гальмівні рідини на касторовій гликолевій основі. Рідини на касторовій основі мають… В 40-х роках ХХ століття в Росії була вперше випущена і до цього часу широко… Спеціально для автомобілів ВАЗ була випущена гальмівна рідина “Нева” на гликолевій основі з в’язкими та…Амортизаторні рідини
Основними показниками для амортизаторних рідин є в’язкість. Більшість робочих рідин мають такі значення в’язкості: за температури 20°С – 30-60… На сучасних автомобілях встановлюють переважно гідравлічні амортизатори… В якості амортизаторної рідини в автомобілях використовують нафтові малов’язкі масла (веретенне марки АУ) або суміш…СПЕЦІАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ РІДИНИ
3.1. Пускові рідини
3.2. Скломиючі рідини
3.3. Мийні засоби
3.4. Рідини для видалення нагару з деталей двигуна
Пускові рідини
Для того щоб мати такі властивості пускові рідини мають компоненти: етиловий спирт, суміш низькотемпературних вуглеводнів, ізопропілнітрат і… Етиловий ефір – це обов’язковий компонент більшості пускових рідин. Він має… Використання етилового ефіру в дизельному двигуні дозволяє знизити температуру самозаймання пальної суміші до…Скломиючі рідини
Мийні засоби
Для очищення двигуна при зміні масла використовують промивочне масло ВНИИНП-ФД. При відсутності спеціального масла працюючий на холостому ходу… Паливний бак автомобіля промивають сильним струменем води, потім бензином,… Деталі карбюратора промивають, занурюючи на 20- 30 хв. в ацетон.Рідини для видалення нагару з деталей двигуна
Найрозповсюдженіші миючі засоби на основі каустичної соди (їдкого натрію) з додаванням рідкого скла, вуглекислого натрію та інших речовин. Але вони… Миючу рідину виготовляють звичайно з розрахунку на 10 л води 100 г… Синтетичні мийні засоби не викликають корозії металевих поверхонь, мають здатністю значно знижувати поверхневий натяг,…БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
2. Большаков Г.Ф. Восстановление и контроль качества нефтепродуктов. – Л.: Недра, 1982. – 350 с. 3. Борзенков В.А., Воробьев М.А., Никифоров А.Н. Нефтепродукты для… 4. Вавапов В.В., Вайншток В.В., Гуреев А.А. Автомобильные пластичные смазки. – М.: Транспорт, 1986. – 144 с.– Конец работы –
Используемые теги: паливно-мастильні, експлуатаційні, матеріали0.069
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
| Твитнуть |
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Реклама
Информация в виде рефератов, конспектов, лекций, курсовых и дипломных работ имеют своего автора, которому принадлежат права. Поэтому, прежде чем использовать какую либо информацию с этого сайта, убедитесь, что этим Вы не нарушаете чье либо право.
© copyright 1999 - 2024 allRefs.net. Все права защищены. Страница сгенерирована за: 0.168 сек.
Новости и инфо для студентов