Потреби людини не є постійними. Їх характер, структура і способи задоволення залежать від досягнутого рівня продуктивних сил, ступеня розвитку культури і нації, соціально-економічного устрою. Взаємодія потреб і виробництва породжує дію економічного закону зростання потреб.
Закон зростання потреб відображає причинно-наслідкові зв ‘язки між розвитком суспільного виробництва та процесом кількісного та якісного удосконалення потреб суспільства.
Потреби у сподиванні породжують стимули до виробництва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові потреби. Складний механізм взаємодії потреб та виробництва забезпечує безперервність суспільного відтворення.
Однак прагнення задовольнити на кожний момент часу зростаючі потреби наштовхується на відносну обмеженість ресурсів.
Вирішення протиріччя між безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів породжує проблему вибору і визначає мету економічної діяльності. В умовах безмежності потреб суспільство, що прагне забезпечити їх найповніше задоволення, повинно прагнути до ефективного використання економічних ресурсів, їх раціонального поєднання та розподілу між виробництвом різних благ і на цій основі створювати умови для задоволення одних потреб і просування до інших.