Міжнародний поділ праці — вищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці, в основі якої лежить спеціалізація виробництва різних країн на окремих видах продукції, якими ці країни обмінюються.
Участь у міжнародному поділі праці прискорює інтенсифікацію стадій відтворення, оскільки вихід на світовий ринок суттєво розширює межі вибору найраціональніших економічних рішень на кожній стадії — від вибору проектів, технологій, сировини, матеріалів і обладнання до вибору ринків. Прискорюється обмін інформацією.
Міжнародний поділ праці в межах індустріального технологічного способу виробництва проходив у два етапи.
1. Розвиток міжгалузевої спеціалізації, виражений головним чином у відокремленні конкретних видів праці.
2. Розвиток внутрішньогалузевої спеціалізації:
· предметної (спеціалізація по випуску готових чи однорідних груп виробів);
· подетальної і технологічної (спеціалізація по випуску вузлів і деталей, комплектуючих виробів, спеціалізація на виконанні окремих стадій і переробці початкового продукту).
Ці процеси сформували необхідну матеріальну основу сучасної міжнародної виробничої кооперації, матеріальну базу для міжнародного кооперування щодо випуску окремих готових виробів чи їх груп на основі єдиної виробничої програми.
Формами сучасної міжнародної кооперації є:
1) субпоставки;
2) спільне виробництво;
3) спільні підприємства.
Останніми роками зростає значення другої і третьої форм міжнародної кооперації, оскільки подібні форми відносин дозволяють повною мірою мобілізувати можливості партнерів, створюють триваліші і стійкіші зв'язки між ними, допомагають подолати протекціоністські перепони.
Сучасні процеси міжнародного поділу праці виразно ілюструє вислів американського економіста Шслдома Вейніга: "...Якби я починав нове технологічне виробництво сьогодні, мої дії були б такими: новаторство — в США, проектування — в Японії, вироблення — в Кореї, продаж — у всьому світі".
Участь країни міжнародній спеціалізації приводить до згортання ряду застарілих неперспективних виробництв і розширення найефективніших, значною мірою орієнтованих на експорт, що веде до підвищення ефективностінаціональної економіки.