Світове господарство — це сукупність, єдина система національних господарств, об'єднаних міжнародним поділом і кооперуванням праці, які перебувають у певних економічних взаємовідносинах. Національні економіки — матеріальна основа світового господарства. Домінуючі у них суспільні і технологічні способи виробництва зумовлюють тип світових економічних відносин і структуру світового господарства.
Залежно від обраного показника класифікації структуру світового господарства можна подати так:
1. Соціально-економічна структура (залежно від рівня економічного розвитку країни). Показником зарахування країн до розвинених; тих, що розвиваються, і слаборозвинених є виробництво валового внутрішнього продукту на душу населення.
2. Структура відтворення. Показником зарахування країн до промислово розвинених і аграрних є питома вага цих галузей національного господарства у сукупному валовому внутрішньому
продукті.
3. Структура міри інтегрованості у світове господарство. До показників міри інтеграції національних економік у світове господарство належать:
· частка зовнішньоторговельного обігу на душу населення;
· структура зовнішньоторговельного обігу;
· частка зовнішньоторговельного обігу у валовому національному
продукті;
· зовнішньоторговельна квота (сукупність вартості експорту та імпорту поділена надвоє відносно вартості валового внутрішнього продукту);
· експортна квота (процентне підношення експорту товарів і послуг до валового внутрішнього продукту);
· зовнішній обіг послуг;
· обіг довгострокових капіталовкладень тощо.
Проте всі ці показники однобічні і не дають повного уявлення про міру інтегрованості національної економіки у світове господарство. Повну уяву можна мати, коли вченими буде знайдений показник, який охопить усі зовнішньоекономічні зв'язки країни.
4. Структура щодо функціонування регіональних і транснаціональних господарських комплексів. Регіональні господарські комплекси — це інтеграційні комплекси, які складаються з національних господарств певних країн і відрізняються від інших розвиненішим взаємним поділом праці, тіснішим переплетенням капіталів, кооперативних зв'язків, мірою взаємного регулювання ілс-подарства.
Транс національні корпорації – фірми, які здійснюють основну частину своїх операцій за межами країни, в якій вони зареєстровані - найчастіше в декількох країнах, де розміщені їхні відділення, філії, підприємства.
Таким чином, можна зробити висновок, що світове господарство поєднується:
· поділом праці і торгівлею;
· науково-технічною і виробничою кооперацією;
· валютно-кредитними відносинами (докладніше — у наступних схемах);
· системами транспорту і зв'язку;
· об'єднанням механізмів дії регіональних і транснаціональних господарських комплексів.