1. Міжнародний поділ праці — вищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці, в основі якої лежить спеціалізація виробництва різних країн на окремих видах продукції, якими ці країни обмінюються. Участь країни міжнародній спеціалізації приводить до згортання ряду застарілих неперспективних виробництв і розширення найефективніших, значною мірою орієнтованих на експорт, що веде до підвищення ефективності національної економіки.
2. Розвиток продуктивних сил, використання у виробництві досягнень науково-технічного прогресу зумовили взаємозалежність національних економік, і створили принципово нову базу подальшого розширення сфери сполучення всіх частин світу, інтернаціоналізації виробництва. Інтернаціоналізація виробництва — це процес створення світових продуктивних сил, формування спільного економічного механізму, яким і є світове господарство.
3. Світове господарство — це сукупність, єдина система національних господарств, об'єднаних міжнародним поділом і кооперуванням праці, які перебувають у певних економічних взаємовідносинах.
4. Можна виділити основні форми зовнішньоекономічної діяльності: міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталів, міграція робочої сили, міжнародні валютно-фінансові відносини, діяльність міжнародних економічних організацій.
5. Для характеристики зовнішньоторговельної діяльності важливим показником є торговий баланс, який значною мірою характеризує економічний стан країни і є одним з важливих показників міри залежності її економіки від зовнішніх ринків, від стану кон'юнктури, міжнародної конкуренції.
6. Міжнародна міграція робочої сили – переміщення працездатного населення з однієї країни іншу з метою процесу роботи нових сфер застосування своїх здібностей, кращих умов життя. Міграція робочої сили може здійснюватися в різних формах: організований набір; переміщення, зумовлене стихійними і економічними причинами; обмін фахівцями; кадрова допомога; "відплив мозку" тощо.
7. Міжнародний рух капіталів – переміщення засобів за кордон (або з-за кордону) з метою отримання прибутку. Вивозити капітал можливо в грошовій або товарній формі з метою більш прибуткового вкладення його за кордон порівняно з внутрішнім.
8. Інтернаціоналізація виробництва, розвиток і підсилення міждержавних господарських зв'язків об'єктивно вимагають укладення різнобічних міждержавних угод, створення міжнародних економічних організацій.
9. Світові господарські зв'язки неможливі без налагодженої системи валютних відносин, які функціонують у сфері розподілу й обміну. Світова валютна система — це і юрма організації міжнародних валютних відносин, зумовлених рівнем розвитку світових господарських зв'язків і засобом визначення валютних курсів.
10. Важливою характеристикою стану тієї чи іншої країни в системі валютних відносин є стан платіжного балансу. Платіжний баланс – це вираження у валюті кожної окремої країни співвідношення між сумою платежів, отриманих з-за кордону, й сумою платежів, переведених за кордон за певний період часу, як правило, за рік.
Вивичення матеріалу, поданого в темі 12, передбачає засвоєння таких термінів і понять:
Від’ємне торгове сальдо;
додатнє торгове сальдо;
експорт;
зовнішньоторговельний оборот;
імпорт;
інтернаціоналізація виробництва;
курс валюти;
міграція трудових ресурсів;
міжнародна економічна інтеграція;
міжнародний поділ праці;
міжнародний рух капіталу;
портфельні інвестиції;
протекціонізм;
прямі інвестиції;
світова торгівля;
світове господарство;
торговельний баланс;
фритредерство.