Шляхи розв’язування та необхідність і форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем.

Серед глобальних проблем, які стають нині перед людством, найгострішими є :

а) проблема збереження миру;

б) економічна проблема;

в) проблема забезпечення людства продовольством, сировиною, енергією;

г) проблема освоєння Світового океану;

д) проблема економічного відставання країн, що розвиваються;

є) проблема зайнятості населення.

Розв’язання цих глобальних проблем вимагає розробки і реалізації комплексної колективної програми: економічної, екологічної та воєнно-політичної безпеки людства. Розробити таку програму суспільству під силу, але реалізувати її в умовах панування приватної власності неможливо.

Неможливо тому, що її показники будуть мати лише рекомендаційний характер, тобто не обов’язковий для всіх країн, фірм, норко рацій, окремих осіб.

Отже людству потрібна нова модель соціально-економічного розвитку і розподілу виробленого продукту. Основні вимоги до цієї моделі:

а) вона повинна спиратися на важелі централізованого регулювання соціально-економічної системи як на рівні держави, так і світової співдружності в цілому;

б) таке регулювання повинно спиратися перш за все на інтегровані інтереси суспільства і лише потім на інтереси приватного підприємства;

в) здійснити це можливо лише за умови орієнтацій світового співтовариства не колективні, суспільні форми власності, які значно розширюють можливості планованого регулювання економіки, а отже, й можливості не лише розробки, а й реалізації програми розв’язання глобальних проблем і врятування людства від катастрофи.

Основними сферами міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем на сучасному етапі розвитку світового господарства є:

- роззброєння і конверсія;

- ліквідація зон екологічного лиха;

- сприяння країнам, що розвиваються, у вирішенні проблем злиднів, голоду, хвороб, неграмотності;

- встановлення уніфікованих норм та правил природокористування;

- освоєння інформаційних технологій, формування єдиного інформаційного простору.

Виходячи з цього, формати міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем можуть бути:

- реалізація спільних проектів і програм;

- передача технологій;

- виділення кредитів;

- участь у видобуванні та перерозподілі природних ресурсів;

- реформування системи ціноутворення на світові природні ресурси;

- надання країнам, що розвиваються, доступу на світовий ринок;

- загальнопланетарні та регіональні угоди під егідою ООН та інших міжнародних організацій.

Питання позитивного вирішення глобальних проблем упирається, головним чином, у ресурсне забезпечення програм, що розробляються міжнародними організаціями.