Порядок підбору типу балконів, лоджій і козирків
Всі студенти проектують балкони зі збірних залізобетонних плоских суцільних плит балконів, а козирки зі збірних залізобетонних плоских суцільних плит козирків.
Лоджії проектують зі збірних залізобетонних багатопустотних плит лоджій (для будинків зі стінами з цегляної кладки, крупних стінових блоків та з крупних стінових панелей).
1.3 СКЛАД КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Курсовий проект виконується на основі «Завдання на проектування» і складається з графічної частини, яку слід виконувати на двох аркушах формату А1 (594 x 841мм) або чотирьох аркушах формату А2 (420 х 594мм), та пояснювальної записки, яку виконують на аркушах формату А4.
Графічна частина складається з проекцій:
1 План першого поверху (на відмітці 0,000) – М 1:100.
2 План фундаментів – М 1:100.
3 Монтажний або кладочний план типового поверху – М 1:100.
4 Монтажний план перекриття – М 1:100.
5 Монтажний план покриття або крокв – М 1:100.
6 План покрівлі – М 1:100.
7 Поперечний розріз будинку по сходовій клітці – М 1:100.
8 Головний фасад – М 1:100.
9 Схема розташування збірних залізобетонних та бетонних елементів фасаду – М 1:100.
10 Деталі М 1:25; М 1:20.
Пояснювальна записка складається з розділів:
1 Вихідні дані.
2 Об’ємно – планувальні рішення будинку.
3 Архітектурно – конструктивні рішення будинку.
4 Розрахунок на опір теплопередачі зовнішньої стіни, горищного перекриття (при холодному горищі) або покриття (при теплому горищі).
5 Розрахунок звукоізоляції повітряного шуму міжкімнатною перегородкою (для житлових будинків зі стінами з цегляної кладки або з крупних стінових блоків) або міжкімнатною стіною (для житлових будинків зі стінами з крупних стінових панелей).
6 Список джерел, що використовуються.
1.4 ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Проект виконується в певній послідовності. Основні етапи роботи над проектом наступні:
1 Підготовчий етап:
- після прийняття вихідних даних підібрати рекомендовану довідкову й нормативну літературу. Усі незрозумілі питання треба з’ясувати з керівником курсового проекту;
- на підстави вивчення відповідних розділів довідково-нормативної літератури, прийняти об'ємно-планувальне і конструктивне рішення будинку;
- для будинку, що проектується, підібрати за каталогами, довідниками несучі конструкції й конструкції, що обгороджують, (відповідно до заданих об'ємно-планувальних параметрів).
2 Виконання ескізів основних креслень.
Цей етап роботи повинен супроводжуватися розробкою ескізів проекцій на листах міліметрового паперу, з виписками з нормативних, проектних та довідкових джерел.
Далі слід виконати розрахунки:
- опору теплопередачі зовнішньої стіни, горищного перекриття або покриття;
- звукоізоляції повітряного шуму міжкімнатною перегородкою або
міжкімнатною стіною.
За результатами розрахунків визначити товщину та конструкцію зовнішніх, внутрішніх стін та перегородок а також конструктивне рішення утеплювання горищного перекриття або покриття.
Розміри інших конструктивних елементів встановити користуючись
завданням, нормативною, проектною документацією та порадами керівника
курсового проекту, а також за допомогою даних методичних вказівок.
Розібратися з питаннями координації розмірів у будівництві та правилами прив’язки конструктивних елементів будинку до координаційних осей у відповідності до вимог ГОСТ 28984-91.
Горизонтальні розміри між координаційними осями повинні бути модульними – 3М тобто ділитися на 300мм. Усі розміри на кресленнях приймаються в мм.
Перш ніж розробляти ескізи, необхідно прийняти рішення відносно конструктивної схеми будинку, тобто на які стіни будуть спиратися плити перекриттів, на повздовжні чи поперечні.
Креслення проекцій починати з нанесення на міліметровий папір сітки координаційних осей планів поверхів, розрізу, фасадів, планів фундаментів, планів перекриттів, планів покриттів або даху, планів покрівлі.
При цьому необхідно дотримуватися вказаних масштабів. Після того як будуть нанесені осі всіх креслень проекту, слід починати розробку ескізів. Для цього необхідно нанести в тонких лініях на планах поверхів: стіни, перегородки, вікна, двері, сходи, балкони, лоджії та інше.
На цьому етапі курсового проектування необхідно закінчити виконання об’ємно-планувальних рішень: відкоригувати розміри приміщень та їх площу, визначитися з взаєморозташуванням та взаємозв’язком кімнат в квартирах, а також визначити розміщення вентиляційних каналів.
Далі необхідно закінчити вирішення архітектурно-конструктивних рішень будинку: прийняти конструктивну схему будинку, конструкції фундаментів, стін, перекриттів, покриття, даху, покрівлі, вікон, дверей, підлог, сходів, балконів, лоджій.
На цьому етапі необхідно розпочати складання пояснювальної записки проекту: виконати титульний лист, перший розділ «Вихідні дані», почати складати список використаної нормативної, проектної, технічної літератури та виконати оформлення розрахунків опору теплопередачі та звукоізоляції.
Наслідком другого етапу роботи над курсовим проектом повинні бути ескізи планів поверхів, фасадів, планів фундаментів, планів перекриттів, планів покриттів або даху, планів покрівлі, а також частина пояснювальної записки.
3 Остаточна розробка об’ємно-планувальних та архітектурно-конструктивних рішень будинку:
- викреслити креслення за допомогою тонких ліній і погодити з керівником;
- виконати остаточне оформлення креслень згідно з вимогами [5.1];
- скласти пояснювальну записку до проекту.
4 Захист проекту.
2 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ Й КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ
Житлові будинки мають невеликі за розміром приміщення, що визначає їх прості конструктивні схеми з малими прольотами перекриттів і покриттів. Основним архітектурно-композиційним елементом житлового будинку, що визначає його об'ємно-планувальне рішення є квартира розрахована на проживання однієї родини. До складу квартири входять: житлові кімнати, кухня, санітарний вузол, передня, коридори, убудовані шафи, комора.
Житлові будинки повинні проектуватися з урахуванням побутового устрою родини, природно-кліматичних особливостей місця будівництва належних умов освітлення, звукоізоляції, вогнестійкості конструкцій, можливість швидкої евакуації у випадку пожежі.
До числа основних вимог, яким повинні задовольняти житлові будинки, зокрема їхні житлові приміщення, ставляться достатні розміри приміщень і оптимальні співвідношення їхніх глибин і широт (тобто гарні пропорції).
Розміри приміщень, зокрема їхньої площі, призначаються за нормами проектування. Висота житлових кімнат (від підлоги до стелі) приймається не менше ніж 2,5м. Житловим кімнатам намагаються надавати квадратну або прямокутну форму, бажано зі співвідношенням сторін 1:1,5, але не більш ніж 1:1,75.
Освітленість житлових та загальних приміщень квартири характеризується розрахунковою площею світлових прорізів (вікон і заскленої частини балконних дверей) до площі підлоги приміщення і складає не менш ніж 1:8, а для сходових клітин не більш ніж 1:8.
Шляхи та час евакуації з приміщень визначаються розрахунком (належною вогнестійкістю частин будинків, пристроєм протипожежних перешкод, що відповідають розташуванням сходів, їхніми розмірами, ухилами маршів тощо).
У даному курсовому проекті необхідно запроектувати багатоквартирний житловий будинок середньої поверховості. У житлових будинках навколо сходових кліток групуються окремі квартири, що створюють житлові секції. На планувальне рішення впливають конструктивна схема будинку.
Житлові будинки зводяться відповідно до стінової конструктивної системи, яка може бути виконана за наступними конструктивними схемами: з повздовжніми, поперечними несучими стінами та коробчаста.
У більшості випадків проектування й будівництво житлових будинків здійснюється з використанням уніфікованих конструкцій, типових рішень та індустріальних виробів. Створено міжгалузеву систему уніфікації будівельних рішень, яка заснована на положеннях МКРС (модульної координації розмірів у будівництві) [5.2].
Для житлових будинків установлені основні об'ємно-планувальні параметри:
- проліт – відстань між координаційними осями в напрямку основної несучої конструкції покриття або перекриття;
- крок – відстань між координаційними осями в іншому напрямку;
- відмітка 0,000 – рівень чистої підлоги житлового приміщення квартири
першого поверху;
- висота поверху – від рівня підлоги до рівня підлоги наступного поверху;
- висота приміщення – вимірюється від рівня підлоги до стелі.
Уніфікація, застосування типових індустріальних виробів передбачає певну систему розташування конструктивних елементів (стін) щодо координаційних осей – правила прив'язки. Деякі правила прив'язки конструктивних елементів щодо координаційних осей наведені на рис. 2.1, 2.2, 2.3.
1 – зовнішні несучі стіни;
2 – зовнішні самонесучі стіни; 3 – внутрішні несучі стіни; 4 – внутрішні несучі стіни з вентиляційними каналами.
а – у плані поверхів; б – у розрізі; в – у плані перекриттів з плитами перекриттів.
Рисунок 2.1 – Прив’язки основних будівельних конструкцій будинків зі стінами з цегли до координаційних осей
1 – зовнішні уздовжні несучі стіни;
2 – зовнішні поперечні несучі стіни; 3 – внутрішні несучі стіни;
а – у плані поверхів; б – у розрізі; в – у плані перекриттів з плитами перекриттів.
Рисунок 2.2 – Прив’язки основних будівельних конструкцій крупнопанельних будинків до координаційних осей
1 – зовнішні несучі стіни;
2 – зовнішні cсамонесучі стіни; 3 – внутрішні несучі стіни;
а – у плані поверхів; б – у розрізі; в – у плані перекриттів з плитами перекриттів.
Рисунок 2.3 – Прив’язки основних будівельних конструкцій крупноблочних будинків до координаційних осей
У процесі розробки даного курсового проекту необхідно застосовувати типові конструктивні елементи, підбір яких виконується за відповідними каталогами, серіями, підручниками, даними методичними вказівками. Далі наводяться деякі рекомендації що до вибору конструкцій.