Принципи ландшафтної архітектури

Логічність і простота рішень

Планувальне рішення територій, що озеленяються, повинно бути логічним і простим, добре пов’язаним з рельєфом місцевості, розташовуваною на ній рослинністю, відповідати цільовому призначенню території. Всі паркові доріжки обов’язково повинні вести до якоїсь цілі – річка, альтанка, майданчик, квітник, фонтан, їх повинно бути логічно достатньо для пересування по території. При роздвоєнні доріжки повинні круто розходитися в різні сторони, для того щоб не було сумніву в необхідності такого роздвоєння. Всі вони повинні мати плавні завороти, обумовлені стилем рельєфу, кущем, деревом, каменем.

Принцип композиційних осей і перспектив

Повинні бути чітко визначені композиційні осій центри. Головну вісь загальної паркової композиції слід намічати від місця чи споруди, що особливо виділяється за своїм значенням. При створенні ландшафту в багатьох регулярних парках особливо широко використовують перспективи.

Перспективою називається зорова зміна предметів у міру їхнього віддалення від спостерігача. На прикладі російських парків і садів видно, що композиції і перспективи найбільш ефективні й декоративні, якщо вони створюються з використанням галявин, берегів водойм, звивів доріг, вільно розташованих серед мальовничих груп насаджень.

Закони перспективи установлюють співвідношення між фактичними розмірами, формою і станом предметів в навколишній дійсності.

У благоустрої розглядаються перспективи різної далекості: ближні – до 50 м, середні – 100-150 м, далекі – більше 200 м.

У садово-парковому будівництві широко використовують два види перспектив лінійна і повітряна. Лінійна перспектива пов’язана із зоровим зменшенням величини і зміною форми предметів, повітряна – із зміною фарбування і сили тону.

Принцип чергування відкритих і закритих просторів

Для підвищення інтересу до парку важливо при створенні видів використовувати принцип чергування відкритих і закритих просторів, тобто між великими й малими пейзажними картинами створюються проміжки закритого простору у вигляді зімкнутих насаджень, розміщених по обидва боки дороги. Чергування різних за площею і конфігурацією галявин вносить велику розмаїтість у сприйняття всієї композиції. Навіть невелика галявина сприймається дуже яскраво після довгого шляху по темному коридору алеї.

Принцип контрасту і раптовості

Для усунення монотонності й посилення розмаїтості в парковій композиції застосовують принцип контрасту і раптовості.

Контраст – зіставлення предметів чи явищ, протилежних за своїми властивостями. Між об’єктами, що контрастують, повинні бути забезпечені плавні переходи, щоб лінії тону мінялися поступово, але сам контраст повинен виявлятися різко і яскраво.

Раптовість, тобто несподіване розкриття предмета, простору змушує звернути увагу в певному напрямку. Цей предмет обов’язково повинен бути цікавим в естетичному відношенні, інакше надалі він може викликати розчарування.

Пропорційність і єдність частин

Всі предмети та їх форми повинні бути взаємозв’язані між собою, підкорені єдиній ідеї і перебувати у пропорційних співвідносинах.