Парки
Парк – це велика територія (від 10 га), на якій існуючі природні умови (насадження, водойми, рельєф) реконструйовані із застосуванням різних прийомів ландшафтної архітектури, зеленого будівництва й інженерного благоустрою. Парк являє собою самостійний архітектурно-організаційний комплекс, де створено сприятливе в гігієнічному і естетичному відношенні середовище для відпочинку населення.
Існує кілька типів парків: парк культури і відпочинку, спортивний парк, парк розваг, міський парк, дитячий парк, меморіальний парк, парк-виставка, ботанічний парк, зоологічний парк, лісопарк, гідропарк, лугопарк, зони масового відпочинку, парк-заповідник.
Крім перерахованих вище парків у деяких регіонах можуть створюватися історичні парки з історичними пам’ятниками ландшафтної архітектури, що збереглися, і відреставрованими історичними будинками; етнографічні парки, призначені для демонстрації унікальних зразків житлових, побутових та інших споруд минулого в умовах природного ландшафту; національні парки, що поєднують функції заповідників і лісопарків.
Міські сади і сквери
Міський сад – зелений масив, розташований у житловому районі, за розмірами менше парку. Сад призначений для відпочинку населення прилягаючих кварталів. У ньому можуть розміщуватися споруди і майданчики для ігор, розваги.
За характером використання території міські сади можна поділити на дві групи: сади, призначені для прогулянок і спокійного відпочинку, з невеликою кількістю споруд; сади, в яких побудовані кінотеатри, майданчики для ігор. Число і призначення споруд у садах залежить від займаної площі.
Сквери– невеликі озеленені ділянки на площі чи вулиці, використовувані для короткочасного відпочинку, декоративних цілей і транзиту пішоходів. Призначення скверів може бути різним. Площа скверу не перевищує 2 га, але іноді вона може досягати значних розмірів. Під насадження в сквері рекомендується відводити 65-75 % території, під доріжки і майданчики – 23-32 %, під квітники і декоративні споруди – 2-3 %.
Бульвари. Насадження на міських вулицях
Бульвар– озеленена смуга уздовж проїзної частини вулиці чи набережної. Служить для пішохідного руху і короткочасного відпочинку. Іноді бульвари мають значну довжину і великуплощу. Зазвичай на бульварах розміщують небагато споруд, іноді встановлюють пам’ятники і декоративну скульптуру.
При плануванні бульварів мають дотримуватися наступних вимог:
· територію бульвару ізолюють від вулиць щільними смугами насаджень;
· на бульварі створюють затінені й освітлені сонцем алеї і майданчики;
· міждеревами залишають інтервали, що забезпечують вертикальне провітрювання.
Зелені насадження на міських вулицях можуть виконувати такі функції:
· захисні;
· гігієнічні;
· психологічного впливу;
· оптичного впливу;
· орієнтації в умовах суміжних перетинань вулиць і майданів.
На вибір типу озеленення конкретної вулиці впливають такі параметри:
· кліматичні умови,
· система озеленення району,
· інтенсивність руху транспорту і його види,
· інтенсивність пішохідного руху,
· ширина вулиці, призначення будинків,
· необхідність затінення тротуарів і будинків.