1. Кількість хімічних сполук, що надходять з добривами на 1 га у десятки разів вища, ніж та, яка надходить з пестицидами;
2. Контроль за пестицидами проводиться за діючою речовиною та метаболітами, а контроль за мінеральними добривами - за вмістом супутніх елементів (добрива, які виготовляються з відходів промисловості та агро руд і мають високі концентрації баластних елементів).
3. Кількість діючої речовини пестицидів, що є токсичною і підлягає контролю у природному середовищі через деструкцію (руйнування) зменшується, а кількість токсичних речовин, що надходять у агроекосистему з мінеральними добривами (важкі метали, радіонукліди) із часом збільшується і нагромаджується, якщо не в ґрунті, то у суміжних середовищах.
Таблиця 1
Класифікація мінеральних добрив за показниками впливу
на ґрунтову систему
| Критерій | Клас небезпечності | |||
| І особливо небезпечні | II небезпечні | IIІ помірно небезпечні | IV мало-небезпечні | |
| Перевищення фонового вмісту (елементи І-П класу небезпечності), кратність | >6 | 5-6 | 3-4 | <2 |
| Перевищення ГДК (елементи І-ІІкласу небезпечності, рухомі форми), кратність | > 10,0 | 2,1-10,0 | 1,1-2,0 | < 1.0 |
| Час досягнення критичної концентрації - Тк. роки | <10 | 10-30 | 31-100 | > 100 |
| Зміна кислотно-основних показників ґрунту; • рН н2о підвищення кислотності на одиниці рН · підвищення лужності на одиниці Рн • рН КСl (од. рН) підвищення на • гідролітична кислотність підвищення на мг-екв/100 г ґрунту | >2,5 >1,3 >1,5 >4,0 | 2,5-1,0 1,3-0,8 1,5-1,0 4,0-2,0 | 0,9-0,5 0,7-0,3 0,9-0,5 1,9-1,0 | <0,5 <0,3 <0,5 <1,0 |
| Активність радіальної міграції: • Ксч кратність · швидкість, см3 /місяці | >5,0 >50 | 3,0-5,0 50-21 | 1,1-2,9 20-10 | <1,0 <10 |
| Вплив на біологічну активність ґрунту: зниження чисельності/ активності, % • час відновлення, місяці | 51-100 >6 | 26-50 3-6 | 10-25 1-2 | <10 <1 |