Значення харчово промисловост у соцальному та економчному розвитку Украни

Значення харчово промисловост у соцальному та економчному розвитку Украни. Ринкове трансформування народно-господарського комплексу Украни явля собою процес змни визначальних характеристик економчно системи, зокрема, елементв, звязкв мж ними та пропорцй розвитку. Причому це стосуться не тльки економки в цлому, а й пдсистем галузевого рвня, серед яких особливу роль вдгра харчова промисловсть, прискорений розвиток яко одним з приортетв державно соцально-еконеомчно полтики.

Система трансформування харчово промисловост ма розглядатися з таких точок зору змна структури управлння галуззю змна структури галуз спввдношення мж групами субктв господарювання, видленими за такими критерями форма власност, органзацйно-правова форма пдпримництва, розмр, фнансове становище тип органзацйно структури змна структурних галузевих ринкв змна структури ресурсв, що споживаються галуззю змна структури асортименту, що виробляться галуззю змна структури створюваного галуззю валового внутршнього продукту.

Змни у структур управлння галуззю повинн мати характер остаточного вдходу вд прямого втручання держави у виробничо-господарську дяльнсть пдпримств у звязку з х приватизацю. Станом на 1 счня 1998р. в систем мнстерства АПК Украни повнстю приватизовано масложирову, миловарну, тютюнову, кондитерську, парфумово-косметичну, макаронну галуз, зерноробн без хлбоприймальних пдпримства, 98 пдпримств молочно промисловост, 93 цукрово, 88 пдпримств Держкомрибгоспу.

Отже, у подальшому серед форм власност у втчизнянй харчово промисловост домну приватна в рзних видах власнсть виняток становить спиртова пдгалузь, що перебува у власност держави. Найбльш привабливими органзацйно-правовими формами пдпримництва для новостворених малих та середнх пдпримств харчово промисловост товариства з обмеженою вдповдальнсть та закрит акцонерн товариства. Водночас для великих промислових пдпримств приортетною формою пдпримництва вдкрите окцонерне товариство, оскльки саме така форма дозволя залучити значн обсяги фнансових ресурсв на фондовому ринку.

Пожвавлення процесу створення малих пдпримств у харчово промисловост зумовлене незначним розмром стартових нвестицй, високою нвестицйною привабливстю дано галуз, значною мсткстю ринку продовольчих товарв. Ефективне функцонування харчово промисловост значною мрою залежить вд структури ресурсв, як вона спожива.

Доцльно окремо розглянути структуру матеральних сировинних та енергетичних, фнансових трудових ресурсв. Основн стратегчн напрями змни структури сировиннних ресурсв, що спожива харчова промисловсть Украни, мають стати полпшення яксних показникв сльськогосподарсько сировини, яка використовуться у виробництв продуктв харчування, використання нетрадицйних видв сировини, харчових добавок та н максимальне зменшенняч залежност вд мпортних сировинних ресурсв насамперед таро-пакувальних матералв забезпечення комплексно переробки сировини та мнмзаця витрат.

До основних цлей соцально-економчного розвитку крани належить зростання частки ВВП, створено харчовою промисловстю як галуззю з порвняно невисоким оборотом капталу, зорнтовано на задоволення кнцевого попиту. Структура ц частки в процес ринкових перетворень у середньостроковй перспектив змнюватиметься з урахуванням вихдних припущень щодо здйснення урядом послдовно антинфляцйно полтики, одержання державних кредитв вд мжнародних фнансових органзацй, легалзац економчних наслдкв зменшення податкового тягаря у таких напрямах стаблзаця частки фонду оплати прац за рахунок пдвищення продуктивност прац та ефективного оподаткування скорочення частки чистого податку на 3-4 зростання питомо ваги валового прибутку нагромадження капталу за його рахунок поступове пдвищення рвня нагромадження основного капталу зокрема у вигляд нематеральних активв.

Основн напрямки системного трансформування харчово промисловост Украни 1. явля собою фонову нформацю для розробки ефективних економчних стратегй пдпримств галуз 2. щодо органзацйно, ресурсно та асортиментно структури галуз, то вони можуть розглядатись як комплекс яксних стратегчних цлей. Досягнення яких дозволя у майбутньому подолати галузеву структурну деформацю, що залишилася у спадщину вд командно-адмнстративно системи управлння.

II. Основн етапи розвитку харчово промисловост Пвнчно-Схдного економчного району Украни та х сировинно бази. Сучасний стан галуз.

Сукупнсть галузей промисловост, пдпримства яких виробляють продукти харчування, а також мило, тютюнов вироби, парфумерно-косметичн вироби та н. До харчово промисловост належать три найбльш галуз харчо-смакова, мясо-молочна, рибна. Вона обдну бльше 40 пдгалузей виробництв, що подляються на добувн рибна, соляна, виробництво мнеральних вод, переробка дикорослих культур обробн. Фабрично-заводське виробництво харчових продуктв в Укран виникло у другй половин ХХст. Переважали дрбн, кустарн, напвкустарн пдпримства.

До 1917р. мясо-молочна промисловсть тльки почала розвивиатись, рибна обмежуться промислом у прибережнй зон Азовського Чорного морв. У 1940р. обсяг виробництва продуктв в УРСР майже в 6 разв перевищив рвень 1913р. Основн потужност створювались у пслявонний час. Полпшилась галузева структура харчово промисловост, зокрема зросла питома вага мясо-молочно промисловост. Як вдомо псля створення СРСР у кран почалася полтика ндустралзац. Це, звичайно вдобразилось на промисловост Украни. У першй пятирчц в харчовй промисловост виникли нов галуз маргаринна, сироробна, комбкормова, хлбопекарська.

Передбачалося створення чимало клькост нових пдпримств, зокрема у цукровй промисловост планом першо пятирчки передбачалося будвництво 11 нових пдпримств. Але х часом виявилося, що сльське господарство не може забезпечувати сировиною такий прирст потужност. Тому побудовано було лише 3. З них Лохвицький 1929р. та Купянський 1937р У пслявонн роки, за роки четверто пятирчки, значно збльшився випуск продукц харчово промисловост.

Так, довонний рвень по виробництву цукру у 1950р. був перевищений на 4, масла рослинного на 85, мяса на 25. Харчова промисловсть при СРСР була галуззю спецалзац республки, якй належала важлива роль у мжнародному обмн продовольчими продуктами. Характерна особливсть розвитку зростання концентрац виробництва, створення заводв фабрик оптимальних потужностей. Псля розпаду СРСР вдбулася руйнаця виробництва та економчнизх звязкв Украни з республками, тому вдбувся перерозподл галузей по територ Украни.

III. Розмщення продуктивних сил Пвнчно-Схдного економчного району Украни Особливост фактори розмщення До складу Пвнчно-Схдного економчного району входять Харквська 31,4 тис км2, 3197 тис чол, Полтавська 28,8 тис км2, 1757 тис чол, Сумська 23,8 тис км2, 1431 тис чол област. Вн характеризуться сприятливими грунтово-клматичними умовами для розвитку сльського господарства, яке забезпечу сировинну базу для харчово промисловост.

У Пвнчно-Схдному економчному район сформувалось чотири основних економчних вузлв району Харквський Харкв, Дергач, Мерефа, Люботин, Чугав, Псочин та н, Кременчуцький Кремечук, Комсомольськ та примськ селища Кременчука, Полтавський Люботин, Миргород та н. мста Полтавсько област та Сумський Суми навколишн селища. Природн умови ресурси У район вдло поднуються рвнинна поверхня, приятливий клматичний режим, родюч грунти значн запаси корисних копалин. Район розташований у межах Днпровсько-Данецько западини, яка в рельф виражена приднпровською низовиною полтавською рвниною.

Клматичн умови характеризуються зростанням континентальност зменшенням клькост атмосферних опадв з пвнчного заходу на схд. Помрно холодна зима, середня температура счня 7-8оС часто посушливе лто, середня температура липня 1920 оС. Кльксть днв з температурою, що первищу 10 оС, становить 149-172. Рчна сума активних температур становить вд 2600 оС до 3465 оС. територя району недостатньо зволожена за винятком пвнчно та пвнчно-захдно частин.

Рчна кльксть опадв становить вд 450 до 560 мм у полтавськй 450-565, Сумськй 510-588, Харквськй 495-570. Бльша частина опадв випада в теплий перод року. Для району характерн сухов, ерозйн процеси, значне промерзання грунту, заболочення територй. Це, безумовно, позначаться на територальнй органзац господарства. У район переважають чорноземи, цнн й родюч грунти. На пвноч видляються мало- середньогумусн чорноземи, як менш родюч, а також пдзолист боллотян грунти.

Високоврожайн чорноземн грунти сприятлив клматичн умови дають змогу району займати в Укран важливе мсце у виробництв товарного зерна, зокрема пшениц, кукурудзи, цукрових бурякв, соняшника розвивати содвництво й овочвництво, мясо-молочне й мясне тваринництво. Серед рчок найбльше народногосподарське значення мають Днапро з Кременчуцьким водосховищем, Днпродзержинське Червоноармйське водосховища. Решта рчок невелик, маловодн Ворскла, Сверський Донець верхня течя, Десна, Сули, Псьол, Хорол. Водн ресурси достатньо забезпечують лише полтавську сумську област.

У Харквськй вони недостатн. Вдом джерела мнеральних вод у Полтавськй Миргородське, Гоголвське Харквськй Березвське областях. Завдяки значному природно-ресурсному потенцалу район вдгра важливу роль у народногосподарському комплекс Украни. Населення Загальна чисельнсть населення 6384,4 тис. чол. це понад 12 чисельност населення крани. Середня густота нижча вд середньо в Укран становить приблизно 74,3 чолкм2 середнй показник по Укран 86 чолкм2 найгустше заселена Харквська область 101,8 чолкм2 Сумська Полтавська майже однаково вдповдно 60,2 60,9 чолкм2. У мстах Пвнчно-Схдного економчного району прожива 65,9 населення, що на 2 менше, нж в Укран в цлому.

Найбльш урбанзованою Харквська область 79,2. Найнижча частка мського населення в Полтавськй област 57,9. Одню з проблем Пвнчно-Схдниого економчного району територальна нервномрнсть розвитку. Основн промислов виробництва зосереджен у Харков, Полтав, Сумах, Кременчуц, а багато малих мст селищ розвинут недостатньо, особливо в Полтавськй Сумськй областях Сучасна географя розмщення харчово промисловост у Пвнчно-Схдному економчному район.

Пвнчно-Схдний економчний район ма потужний агропромисловий комплекс, який забезпечу сировиною харчову промисловсть, адже бльшсть галузей харчово промисловост переробляють сльськогосподарську сировину. Основу АПК становить сльське господарство. Традицйне сльське господарство длять на дв галуз рослинництво та тваринництво.

Рослинництво вважаться провдною галуззю, бо, окрм продуктв харчування та сировини для промисловост, воно виробля корми для домашнх тварин. Сльськогосподарськ угддя становлять 78 ус площ району. Рослинництво розвиваться краще, нж тваринництво. Сльське господарство в основному спецалзуться на вирощуванн зернових культур, цукрових бурякв, соняшнику. Поблизу великих мст, особливо Харкова, розташован овоче-молочн господарства примського типу. Розмщення основних галузей сльського господарства люстру Додаток 1. У рослинництв домну виробництво зернових культур, особливо озимо пшениц.

Найбльш вирощуван технчн культкри цукров буряки та соняшник. Картоплю овоч вирощують скрзь, найбльше поблизу великих мст. Це стосуться також садвництва та ягдництва. За результатами вирощення основних видв рослинництва у 1998р. табл.1 Пвнчно-Схдний економчний район займа досить значн позиц. Таблиця 1 Виробництво основних видв рослинництва у 1998р. Зерно у ваз псля доробкиЦукровий бурякНасння соняшникаКартопляОвочУкрана26470,115522, 62266,315405,25492,2Полтавська1674,81185 ,4121,3518,7316,5Сумська988,5763,422,179 6,9116,1Харквська1353,1699,4206,7655,140 2,2Частка Пвнчно-Схдного району 15,217,115,512,815,2 Найбльше значення у район ма цукрова промисловсть.

Вирощення цукрового буряку у регон становить 17 вд загальноукранського. Проте щодо безпосереднього виробництва цукру регон ма ще бльш значн показники понад 20 табл 2. На територ Пвнчно-Схдного економчного району 59 цукрових заводв. Лохвицький цукровий комбнат Полтавська обл одне з найпотужнших пдпримств галуз в Укран. До великих цуцкрових заводв належать також Купянський, Орльський Харквська обл цукров заводи та цукрорафнадний завод у м. Дружб Сумська обл Додаток 2 Тенденця до скорочення виробництва спостергаться у цукровй промисловост.

У 1997р. порвняно з 1996 роком поставки цукрових бурякв зкоротилися на 23. Впродовж останнх рокв знижуться виробництво цукру. Усе це зумовлено скороченнямченням посвних площ, зниженням врожайност бурякв та х цукристост, а також вдсутнстю дино державно полтики щодо розвитку галуз.

Кльксть цукрового буряку, вирощеного в Укран могла б вльно задовольнити потреби внутршнього ринку, але надмрний експорт бурякв не да можливост цукровй галуз працювати на нацональнй сировин. Спостергаться закономрнсть, що кожного року вже до березня-квтня мсяця на цукрових пдпримствах закнчуються запаси цукрових бурякв, тому вони вимушен переходити на мпортну сировину цукрову тростину та мпортний цукор-сирець.

Але справа в тому що сезонний ввз цукрово тростини у цих мсяцях ще не розпочатий, що призводить до дисбалансу у виробництв цукру. Таблиця 2 Звтн дан роботи цукрово промисловост у сезон 1999р. Назва обласного формуванняПрийнято буряку на переробку, тис тПерероблено буряку, тис тВиготовлено цукру, тУкрцукор14210,9134441638892Полтавацукор 1102,91056,4140885Сумицукор61558776920Ха рквцукор14311345,4186261 Важливий напрямок виходу цукрово галуз з кризи виршення питання кредитування та створення умов для ефективного функцонування.

Виника потреба в законодавчому врегулюванню врегулюванн всх цих проблем. Так, у червн 1999р. був прийнятий Закон Про державне регулювання виробництва й реалзац цукру, основними положеннями якого встановлення мнмально цни та квотування виробництва та реалзац цукру. Борошномельно-крупяна промисловсть по характеру та призначенню сво продукц вдгра важливу роль серед галузей харчово промисловост. Вона ма найбльш глибок звязки з сльським господарством обми виробництва зернових культур, успшний розвиток зернового господарства безпосередньо впливають на обми випуску продукц в галуз.

Вирощення зернових культур вдображено у Додатку 3. Як видно з даних таблиц 1, вирощення зерна у Пвнчно- Схдному економчному район знаходиться на високому рвн. Полтавська область займа трет мсце серед областей Украни по вирощенню зернових культур Одеська 1845, Внницька 1858,7. Значне скорочення обсягв виробництва, лбералзаця цн на сировину, матерально-технчн ресурси й послуги призвели до пдвищення собвартост, а вдтак цн на зернову продукцю. Особливо зросли оптов цни пдпримств борошномельно-крупяно промисловост.

Водночас калорйнсть харчування населення зменшилася на 26,4 вдсотка. Значно збднв рацон блково- й втамновмсних продуктв, овочв, фруктв тощо. Натомсть понад фзологчн норми люди споживають хлбопродукти, питома вага яких у структур харчування сяга 44. З огляду на забезпечення населення продовольством, а тваринництва комбкормами, галузь хлбопродуктв проритетна.

Тому важлива науково-технчна передумова подальшого розвитку галуз сертифкаця сльськогосподарсько сировини та харчових продуктв з борошна. Таким чином можна буде ефективно визначити яксть продукц, забезпечити ретельний контроль за дотриманням економчних вимог, пдвищити конкурентоспроможнсть виробв. Але матерально-технчна база галуз хлбопродуктв не вдповда сучасним вимогам, характеризуться значною спрацьованстю обладнання. Це негативно позначаться на економчних показниках. Примром, спрацьовансть основних виробничих фондв у галуз сяга 48 вдсоткв, а темпи оновлення х основно частини значно вдстають вд потреби.

Стосовно основно частини вони становлять менше 56 вдсоткв на рк. Рвень механзац прац на пдпримствах не перевищу 50 60 вдсоткв. Продуктивнсть прац в галуз в 2 3 рази нижча, нж на спорднених пдпримствах у зарубжних кранах з розвиненою економкою. Для створення мцно матерально-технчно бази на час активне формування нагромадження нвестицйного потенцалу, перетворення амортизацй у найважливший реновацйний ресурс, впровадження сучасних технологй тощо. Нин найголовнше завдання пдпримств галуз полпшення х фнансового стану.

Визначальний чинник платоспроможност тут стан обгових коштв, як розпорошуються через постйне зростання дебторсько заборгованост. отже, ефективне викорисгання коштв проритетний напрямок фнансово дяльност пдпримств. Реалзувати його можна за допомогою стаблзац виробництва. При зменшенн обсягв випуску продукц ефективнсть використання обгових коштв неминуче погршуться.

Це зумовлено тим, що обсяги сировини, матералв, нших ресурсв палива зменшуються швидшими темпами, нж обсяг випущено продукц. Нин кервники заготвельних зернопереробних пдпримств особливу увагу мають звернути на норматив власних обгових коштв. Вн ма бути орнтиром для пдтримання фнансового стану виробництва на рвн, що забезпечить нормальний реалзацйний вдтворювальний цикли. Крм того необхдна структурна перебудова з урахуванням наявного нвестицйного та нновацйного потенцалв.

Кондитерська промисловсть. В спадщину вд СРСР Укран залишилось 28 кондитерських фабрик. Тобто фактично у кожнй област д свй виробник. Але якщо ранше вони забезпечували солодощами 270 млн. населення СРСР, то нин реальний ринок збуту скоротився у деклька разв. До того ж значно впала купвельна проможнсть населення, а ринок перенасичений мпортними товарами. Фнансова криза восени 1998р. витснила з укранського ринку мпортн кондитерськ товари дала можливсть деяким нацональним виробникам збльшити обми продукц.

Чимало факторв сприяло насиченост Пвнчно-Схдного економчного району кондитерськими фабриками. Одними з найбльших в Укран Харквська бсквтна фабрика, Тростянецька кондитарська фабрика Крафт Якобз Сушард Украна, Харквська кондитерська фабрика. Основним аргументом втчизняного виробника в боротьб за ринок збуту цна. Але проблема поляга в тому, що практично у всх виробництвах доля мпортних нгриднтв у випуску виробв крм печива склада 15-20 фзичного обму, а при виробництв, наприклад, шоколаду, доходить до 40. Кондитери вимушен мпортувати какао-боби, жири, пальмове, арахсове, кокосове масло, ароматизатори, упаковку.

Крм того, у боротьб за споживача пдпримства намагаються пдвищити яксть продукц, збергши доступн цни, та збльшити асортимент сво продукц. Так, кльксть найменувань продукц на Харквська бсквтна фабрика становить 99, на Крафт Якобз Сушард Украна 60 одиниць. Вдбуваться постйний перерозподл ринкв збуту.

Мал пдпримства витсняються кондитерськими магнатами. Зокрема у листопад 1998р. Харквська бсквтна фабрика викупила 51 статутного фонду Харквсько кондитерсько фабрики. Олйно-жирова промисловсть складна галузь харчово ндустр, що складаться з взамоповязаних виробництв ол, жирв, харчового масла, маргарину. Олйно-жирова промисловсть у якост вихдно сировини використову насння маслчних культур соняшнику, льну, бавовнику, со, грчиц, арахсу, рапса, конопл тощо. Розвиток олйного виробництва оляйного виробництва суттво вплива на розширення посвв олйних культур у сльському господарств, пдвищення х врожайност, збльшення жирност насння.

Готова продукця галуз оля надходить до торговельно мереж для задоволення попиту населення, а також важливим напвфабрикатом - обовязковим компонентом при виготовлен широкого асортименту предметв споживання маргарину, майонезу, мила, стеаринових свч, олфи, парфумв. Отже, важливе значення для олйно-жирово промисловост обми вирощено сировини. В Укран найбльш поширеною сировиною дано галуз соняшник.

Складн часи пережива олйножирова галузь. Як видно з даних Додатку 3, посви олйних культур займають бля частини посвв технчних культур у Семськй та Полтавськй областях, а у Харквськй бльше 50. Але у 1997р. на пдпримтва галуз надйшло лише 25 насння соняшнику поточного врожаю, решту вивезено за меж держави. Цього року може повторитися ситуаця, коли через дефцит сировини вс олйн заводи достроково припинять роботу, а цни на олю рзко зростуть, що призведе до збльшення експорту ц продукц.

Слд зазначити, що при вивезенн сировини замсть продукц держава втрача значн кошти. Вд переробки насння соняшнику прибуток втрич бльший, нж вд його продажу за кордон. Для використання цих резервв необхдно вжити термнових заходв щодо тарифного й нетарифного регулювання експорту насння соняшнику. Перше мсце в Укран за обмами виробництва маргарину займа Харквський жирокомбнат. За обммами випуску товарв мойонезно групи комбнат займа друге мсце. При чому навть у ниншнх кризових умовах комбнат у 1999р. дав прирст виробництва по маргаринах на 50,7, майонезв на 61 у порвнянн з 1998р. збльшення обмв дозволив збльшити завантаження потужност виробництва до 60. Загальний обм виробництва у 1999р. становив 134,7 млн. грн а балансовий прибуток - 13,7 млн.грн. Тваринництво друга пасля рослинництва важлива галузь сльського господарства.

Вона забезпечу населення цнними продуктами харчування молоком, маслом, яйцями, а харчову промисловсть сировиною.

Тваринництво подляться на наступн галуз скотарство, свинарство, ввчарство, птахвництво, бджльництво, зврвництво тощо. Скотарство провдною галуззю тваринництва. Поголвя рогато худоби на 100га сльськогосподарських угдь у Пвнчно-Схдному економчному район становить 55-65 голв. Загальне ж поголвя рогато худоби у Харквськй та Полтавськй областях становить понад 900 тис. голв що ненайвищий показник в Укран. У Сумськй област поголвя дещо менше 750-900. В основному переважа молочно-мясний напрямок, а навколо великих мст Харкв, Суми, Полтава, Кременчук переважа молочний напрямок. Тут збергаються традицйн для району мясо-сальний сальний напрямок свинарства. поголвя свинейна 100га орно земл у Полтавлькй та Харквськй областях становить понад 35голв, у Сумськй 30-35. поголвя свиней у Полтавськй та Харквськй област також наближаться до максимальго в Укран понад 600тис. голв. Тваринництво сировинною базою для мясно промисловост.

У торгвл харчовими продуктами мясо поступаться лише хлбобулочним виробам. Головними пдпримствами ц галуз мясокомбнати, що зосереджен в основному у великих мстах, а також у районах розвитку тваринництва.

Найбльшими у Пвнчно-Схдному економчному район Харквський та Полтавський. За останн роки виробництво мясно продукц значно зменшилось таблиця 3. За даними таблиц вцлому у Пвнчно-Схдному економчному район у 1998р. порвняно з 1997р. виробництво мяса скоротилося на 12,5, а порвнянн з 1990р. на 61. Такий стан у галуз ма деклька передумов. Одню з причин скорочення споживчого ринку, тому що у 90-х роках доходи населення значно скоротилися, що призвело до змни рацону.

Так, споживання мясопродуктв зменшилося, а збльшилося споживання хлбопродуктв та картопл. Молочна промисловсть. Серед галузей харчово промисловост молочна промисловсть займа трет мсце за обсячгами псля Мясно та хлбопекарсько. Молочно промисловсть обдну так основн виробництва маслоробне, сироробне, виробництво незбираного молока та молококонсервне. На розмщення молокопереробних заводв вплива сировинний чинник та наявнсть масового споживача.

Так, вироблення продукц з незбираного молока пастеризованого молока, сметани, кефру, ряжанки розмщене у великих мстах, тобто орнтоване на масового споживача. Виробництво масла, сиру, молочних консервв зосереджено в невеликих мстах селищах, у сльськогосподарських районах з розвинутим молочним тваринництвом. З початку 90-х рр. кльксьт видоного молока скоротилась майже у 32 рази. З зменшенням загальних надов змнилася загальна структура розподлу молочних ресурсв.

Приватний сектор прода свй товар з минулою нтенсивнстю, але сльськогосподарськ пдпримства, продукця яких складала у 1994р. 94,1 загального ринку молока, у 1997р. забезпечують продукцю лише 64 ринку молока. За даними таблиц 4 виробництво молока у Пвнчно-Схдному економчному район за перод 1990-1998 рр. зменшилось на 49. При цьому обми продажу переробних пдпримств знизилися у 7 раз. Проблеми молочних пдпримств почалися на початку 90-хх рр коли на сльськогосподарську продукцю були офцйно вдпущен цни та скоротились дотац на не цни на незбиране молоко пднялись у 5р. Наслдком подорожчання було таке ж рзке зниження купвельно проможност населення та, як наслдок, зменшення обмв споживання сльськогосподарсько продукц, що викликало штучний надлишок. Для господарств утримання молочного стада стало збитковим. На фон загального спаду виробництва у галуз деяким ггантамт вдаться нарощувати обми виробництва.

Зразком такого господарства ОАО Харквський молокомбнат, що випуска молоко пд маркою Т-молоко.

Добре розвинут маслоробна сироварна галуз. Найбльш молококонсервн заводи у Купянську Харквська область Бликах Полтавська область. У Хорол Полтавська область на основ молока виробляться дитяче харчування. На скорочення виробництва харчових продуктв вплинуло звуження внутршнього ринку продовольства через низьку купвельну спроможнсть населення, а також втрата зовншнх ринкв. На робот пдпримств негативно позначаться мпорт продукц з консервантами, що подовжу термн збергання.

Тим часом з торговельно мереж витсняться яксна втчизняна продукця. Отже, маючи потужну сировинну базу, харчова промисловсть району за обсягами виробництва поступаться тльки машинобудуванню. IV.