Вітчизняні апарати для ультразвукової терапії працюють з частотою 880 і 2640 кГц, які збуджують пружні та щільні хвилі. Інтенсивність (сила) коливань оцінюється щільністю потоку енергії, яка проходить за 1 сек через 1 см площини (Ви/см2) перпендикулярно розповсюдженню ультразвукових хвиль. Енергія ультразвукових хвиль безперервно поглинається тканинами людини. Максимальне поглинання її проходить на кордоні переходу однієї тканини в іншу. Тут відбувається відбиття ультразвукових хвиль. Величина відбиття тим більша, чим більша різниця акустичного опору середовища.
При цьому шар повітря товщиною всього 0,01 мм майже повністю відбиває ультразвукові хвилі. З метою виключення повітряних прошарків при ультразвуковій терапії між тілом хворого і випромінювачем розташовують воду або вазелін, гліцерин.
Ультразвук викликає механічну, фізико-хімічну дію, яка проявляється в основному місцево в області дії.
Механічна дія ультразвуку обумовлена перемінним акустичним тиском і пов'язана з ним високочастотними коливаннями середовища і тканин. Воно супроводжується мікро-вібрацією і відповідним мікромасажем на клітинному і субклітинному рівнях. Це призводить до підвищення проникливості клітинних мембран і гістогематичних перешкод.
Фізико-хімічна дія ультразвуку пов'язана з перебудовою внутрішнюклітинних молекулярних комплексів, підвищенням активності ряду ферментів, генерацій вільних радикалів та зміною концентрації вільних іонів в тканинах. Ультразвуковий вплив малої інтенсивності посилює гліколітичні процеси та біологічне окислення, підвищує активність мітохондрій. Під виливом ультразвуку підвищується міотична активність клітин, підвищується в тканинах та крові вміст серотоніну, активується гормоноутворення в корі надниркових залоз.
Термічна дія ультразвуку зумовлена поглинанням енергії механічних коливань і перетворенням її у тепло. Особливістю теплоутворення при впливі ультразвукових хвилі є спершу локалізація тепла на межі розподілу двох тканин. В теперішній час термічному фактору в біологічній дії ультразвуку не надають суттєвого значення, в зв'язку з тим, що температура тканин підвищується менше ніж на 1°С. Разом з тим, підвищення температури в тканинах сприяє прискоренню процесів, впливає на процеси мікроциркуляції.
При ультразвуковому впливі, поряд з місцевими змінами в тканинах, в організмі виникають загальні, рефлекторні та гуморальні реакції, що мають фазний характер. Неврогенна дія ультразвуку проявляється в зміні діяльності різних відділів нервової системи та внутрішніх органів. Багаточисельні реакції з боку органів і систем носять характер комиенсаторно-пристосувальний, що сприяє підвищенню неспецифічної резистентності організму.
Поглинання енергії звукових коливань призводить до помірного розширення судин та посилення в них кровотоку, посилюється циркуляція лімфи, прискорюються процеси регенерації та репарації, активується функція сполучної тканини Лікувальне застосування ультразвуку засновано на його болезаспокійливій, протизапальній, спазмолітичній та роз-смотуючій дії.
Показання для ультразвукової терапії захворювання суглобів, травми м'язово-зв'язкового апарату, затримання консолідації переломів кісток, захворювання і наслідки травм периферичної нервової системи, захворювання органів дихання, травлення, урологічні, гінекологічні, стоматологічні захворювання, деякі хвороби очей, шкіри та ін.
Протипоказання: злоякісні новоутворення, активні прогресуючі форми легеневих сухот, виснаження, серцева недостатність Н-ІІІ ступеня, хвороби крові, гіпотонія, схильність до кровотеч.
Не показані ультразвукові впливи на область серця, паренхіматозних органів, головного мозку, вагітної матки, на зони з порушеною чутливістю.
Апарати для ультразвукової терапії, техніка та методика проведення процедур. В сучасних апаратах для ультразвукової терапії генерація ультразвуку здійснюється на основі зворотнього п'єзоелектричного ефекту. Використовується властивість кристалів кварцу, титанату барію та інших речовин змінювати свої розміри під впливом вогнища ураження або на проекцію паталогічно зміненого органу. Непрямий вплив на уражені органи або ділянки тіла виконують через відповідні рефлексогенні зони.
В клінічній практиці ультразвукові процедури звичайно проводять контактно, рухомим методом. Нерухомий метод використовують рідше, скорочуючи час впливу та інтенсивність ультразвуку. Інтенсивність та час впливу визначається характером патологічного процесу, функціональним станом нервової системи, віком та ін. З лікувальною метою використовують в основному інтенсивність ультразвукових коливань в межах від 0,05 до 0,6 Вт/см2. Тривалість ультразвукових процедур коливається від 1 до 3-5 хвилин на вибране поле, а при впливі на декілька полів загальний час не перевищує 15 хвилин Процедури виконують щоденно або через день. Курс лікування 10-12 процедур.