• Інгаляції слід проводити в спокійному стані, без сильного нахилу тулуба вперед, не відволікаючись розмовою або читанням. Одяг не повинен стискати шию і утруднювати дихання.
• Інгаляції приймають не раніше ніж через 1,0-1,5 год після прийому їжі або фізичної напруги.
• Після інгаляцій необхідний відпочинок протягом 10-15 хв, а в холодну пору року 30-40 хв. Безпосередньо після інгаляцій не слід розмовляти, співати, курити, приймати їжу протягом години.
• При хворобах носа, приносових пазух вдих і видих слід робити через ніс, без напруги. При захворюваннях глотки, гортані, трахеї, великих бронхів після вдиху слід затримати дихання на 1-2 сек, а потім зробити максимальний видих. Видих краще робити носом, особливо пацієнтам із захворюваннями біляносових пазух, оскільки під час видиху частина повітря з лікарською речовиною з-за негативного тиску в носі потрапляє в пазухи.
• При призначенні інгаляцій антибіотиків слід визначити чутливість до них мікрофлори і зібрати аллергоанамнез. Такі інгаляції краще проводити в окремому кабінеті.
Бронхолітики необхідно підбирати індивідуально на підставі фармакологічних проб
• Під час курсу інгаляційної терапії обмежується прийом рідини, не рекомендується палити, вживати солі важких металів, відхаркувальні засоби, полоскати перед інгаляцією рот розчинами перекису водню, перманганату калію і борної кислоти.
• При використанні для інгаляцій декількох ліків необхідно враховувати їх сумісність: фізичну, хімічну і фармакологічну. Несумісні ліки в одній інгаляції застосовуватися не повинні.
• Важливою умовою успішної інгаляції є хороша прохідність дихальних шляхів. Для її поліпшення застосовують попередні інгаляції бронхолітиків, дихальну гімнастику, інші фізіотерапевтичні методи.
• Фізико-хімічні параметри (рН, концентрація, температура) використовуються для інгаляцій розчинів ліків повинні бути оптимальними або близькими до них.
• Інгаляційна терапія, особливо при бронхолегеневих захворюваннях, повинна бути етапної і диференційованою. Зокрема, при хронічних запальних захворюваннях легень вона включає дренування або відновлення бронхіальної прохідності, эндобронхиальное санування, репарацію слизової оболонки.
• При комплексному застосуванні фізіотерапевтичних процедур інгаляції проводяться після світлолікування, електротерапії. Після парових, теплових і масляних інгаляцій не слід робити місцеві і загальні охолоджуючі процедури.