З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник – К.: Арістей, 2007. ¾ 456с. (Представлена авторами як другачастина навчального посібника “Загальний курс транспорту)
ISBN 00000
У навчальному посібнику викладено окремі теми дисциплін: «Взаємодія видів транспорту», «Загальний курс транспорту», «Транспортно-експедиторська робота», “Комерційна робота на транспорті”, “Організація перевезень та управління на транспорті”, “Вантажні перевезення”, “Логістика”. Розглянуто транспортні системи світу і України, технологічна, технічна, економічна, правова та інформаційна взаємодія видів транспорту при перевезенні вантажів, особливості перевезення вантажів залізничним, автомобільним, водним і авіаційним транспортом. Придилено увагу елементам логістики і транспортно-експедиторської діяльності.
Навчальний посібник відображає сучасний стан транспортного забезпечення національної економіки, він грунтується на міжнародної і національної нормативно-правової базі щодо перевезень вантажів.
Для студентів вищих навчальних закладів транспорту за напрямом 1004 “Транспортні технології” для спеціальностей “Транспортні системи”, “Організація перевезень і управління на транспорті”, “Організація та регулювання дорожнього руху”, працівників транспортних та екпедиторських підприємств.
ISBN 0000
Від авторів
Входження України до європейського економічного, політичного, правового, наукового та культурного простору, інтеграція у транспортні структури Європи, сучасні інтеграційні європейськи процеси в галузі освіти (“Сорбонсько-Болонський процес”) і заняття там місця, що відповідає рівню високорозвиненої держави, потребує удосконалення підготовки фахивців відповідних галузей.
Процес європейської інтеграції дедалі помітніше впливає на всі сфери життя держави, не оминув він і вищої освіти. Відтак, Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності у контексті європейських вимог, наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.
Болонська угода – це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою на Європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має лише просвітнє та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має стримувати глибинне її реформування.
Шукати шляхи підвищення ефективності вищої освіти можна лише на основі глибокого аналізу взаємодії таких взаємопов'язаних факторів, які проявляються у трикутнику – ринок освітніх послуг, ринок праці та якість підготовки.
Навчальні плани вищих закладів України нараховують біля 80 дисциплін, які в обсязі 10–12 вивчаються одночасно щосеместрово. Одночасне викладання такої кількості дисциплін не сприяє систематичній роботі студентів, розпилює увагу, знецінює мотивацію та відповідальність. В західних університетах протягом року вивчається 3–4 базові дисципліни.
Книга “Транспортне забезпечення виробництва” є логічним продовженням і умовно представлена автором як друга частина навчального посібника “Загальний курс транспорту”*. З урахуванням вимог різних вузів у рамках Болонської угоди друга книга містить основну інформацію з окремих практичних питань дисциплін “Взаємодія видів транспорту”, «Загальний курс транспорту», «Транспортно-експедиторська робота», “Комерційна робота на транспорті”, “Вантажні перевезення” і “Логістика”. Ця інформація включена в програми спеціалізованих і окремих факультетів різних вузів,
Таким чином, у посібнику представлена систематизована інформація з шести дисциплін, яка максимально наближена до практичної діяльності майбутнього фахівця. Він об’єднує широко коло питань і дає змогу більш усвідомлено зрозуміти напрям підготовки “Транспортні технології” для спеціальностей “Транспортні системи”, “Організація перевезень і управління на транспорті”, “Організація та регулювання дорожнього руху”.
Посібник може бути використаний також працівниками транспортних і експедиторських підприємств, місцевих органів виконавчої влади, структур Мінтрансу, користувачів послуг усіх видів транспорту, власників транспортних засобів.
При підготовці посібника використано міжнародні конвенції й угоди, закони і постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Уряду України та інші нормативно-правові акти, наведено анотації і коментарі з урахованням вимог до знань та умінь спеціалістів з напряму підготовки “Транспортні технології”.
Нормативно-правові, інформаційні та методичні матеріали, які викладені у посібнику, направлені на формування у викладачів та студентів навчальних закладів відповідного профілю основи знань з організації міжнародних і внутрішніх вантажних перевезень в умовах взаємодії різних видів транспорту. Приділено увагу практичним питанням перевезень пасажирів.
В окремих главах посібника автором використаний частково відредагований оригінальний текст джерел, зокрема [2, 15, 16, 18, 20, 21, 22, 23, 26, 27].
Бажаєм Вам щастя, здоров'я, успіхів в навчанні і роботі, нових ідей і здобутків.
З повагою,
Автори
Вступ
Економіка будь-якої держави не може ефективно функціонувати без транспорту. Він відіграє значну роль у задоволенні потреб країни у вантажних і пасажирських перевезеннях.
Рівень розвитку транспортної системи держави — один із найважливіших ознак її технологічного прогресу й цивілізованості. Потреба у високорозвиненій транспортній системі ще більш підсилюється при інтеграції в європейську і світову економіку, транспортна система стає базисом для ефективного входження України у світове співтовариство.
Швидкі темпи економічного розвитку країн в сукупності з інтеграційним процесом у Європі ведуть до інтенсифікації міжнародних зв’язків та зростання обсягів торгівлі, і, як наслідок, — зростання потужності вантажопотоків, що сприяє розвитку транспортної галузі. Чільне місце в процесі реалізації торгових угод відводиться транспортному забезпеченню.
Для реалізації свого призначення транспорт має розвинену інфраструктуру, яка складається з специфічних інфраструктур окремих видів транспорту. При цьому кожний вид транспорту виділяє окремі види сполучень (магістральні, місцеві, тощо), які забезпечуються відповідним рухомим складом і транспортними технологіями. У загальному випадку процес доставки вантажів і пасажирів включає в себе перевезення як з участю різних видів транспорту, так і у межах одного виду транспорту з використанням різних видів сполучення. Отже, предметом взаємодії видів транспорту є розгляд відносин, які виникають при доставці вантажів і пасажирів різними видами транспорту або різними видами сполучень у межах одного виду транспорту.
При організації доставки вантажів відправники, посередники, експедитори, перевізники, митники, страхувальники та представники інших організацій вступають у складні взаємовідносини, які визначаються міжнародними і національними правовими нормами, кон’юнктурними процесами на товарних і транспортних ринках, економічно-політичними та соціальними чинниками. У таких постійно мінливих умовах, при високому рівні конкурентної боротьби, на ринку транспортних послуг чільне місце займає пошук раціональних шляхів транспортного обслуговування, обгрунтування транспортно-технологічних схем доставки вантажів, впровадження прогресивних форм і методів організації процесу перевезень, удосконалення діючих та розробка перспективних транспортних технологій. Вирішення цих складних завдань потребує постійного вивчення питань забезпечення процесу доставки вантажів і покладається на персонал транспортних фірм.
Мережа шляхів сполучення — це сукупність усіх шляхів, що зв'язують населені пункти країни чи окремого регіону. Транспортна мережа є одним із найважливіших елементів кожного виду транспорту, що характеризує рівень потенційної транспортної забезпеченості держави або окремої її території. Густота мережі, її конфігурація, пропускна і провізна спроможність окремих напрямів визначають значною мірою обсяг транспортної роботи. Формування транспортної мережі, її видова структура, густота шляхів сполучення як загалом, так і окремих видів транспорту, проходження основних магістралей визначаються галузевою структурою господарства, його виробничою спеціалізацією, територіальною організацією, густотою населених пунктів, особливостями історичного розвитку, природними умовами, а також економіко-географічним положенням території країни або її регіонів.
Інтегрування України в європейську транспорту систему вимагає відповідності міжнародним стандартам технічної, правової, технологічної, організаційної, економічної та інформаційної бази. Успішність роботи національних транспортних підприємств в інтегрованій транспортній системі залежить від їх конкурентоздатності, яка, за інших рівних умов, визначається рівнем підготовки кадрів.
Таким чином, імідж національних транспортних підприємств та доходи від їх діяльності визначаються рівнем підготовки кадрів, який безпосередньо залежить від засвоєних знань та умінь.
Взятий курс на інтеграцію України в європейську та світову транспортну системи потребує створення і використання міжнародних транспортних коридорів. Україна має великий транспортний потенціал для здійснення міждержавного транзиту, тому велика увага приділяється перевезенню вантажів різними видами транспорту.
¨ ¨ ¨ ¨ ¨