Транспортна система України є розвинутим сучасним промислово-господарським комплексом і включає усі види транспорту - автомобільний, залізничний, повітряний, морський, річковий, трубопровідний і шляхи сполучення загального користування. Вона має розгалужену інфраструктуру для надання всієї сукупності транспортних послуг. До найважливіших якісних характеристик цієї системи належать: цілісність вантажів і безпека пасажирів; регулярність і надійність транспортних зв'язків; швидкість; вартість перевезень.
Порівняно з іншими галузями економыки, транспорт має розподілену лінійно-вузлову структуру розміщення основних фондів. Саме транспорту властива мережна структура, що характеризується наявністю двох елементів транспортної мережі – транспортних вузлів і транспортних магістралей.
Транспортні вузли поділяються на спеціалізовані (з одним видом транспорту) й інтегровані (з кількома видами транспорту).
Серед транспортних магістралей розрізняють водні і наземні. Останні, у свою чергу, поділяються на автомобільні шляхи і залізничні колії сполучення.
Система морських портів становить другий за важливістю після флоту елемент морського транспортного комплексу України. Вона складається з 19 виробничих одиниць, що розміщені по морському узбережжю країни, у гирлах річок Дунай, Дніпро, Південний Буг, у Картинітській затоці, на узбережжі Криму, на півдні й у північній частині Азовського моря.
За своїм географічним розташуванням та роллю в транспортному обслуговуванні економіки та зовнішньоекономічних зв'язках України її морські порти поділяються на чотири основні групи:
Дунайські порти: Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ;
Причорноморські порти: Бєлгород-Дністровський, Іллічівськ, Одеса, Південний, Октябрськ, Миколаїв, Херсон, Скадовськ;
Кримські порти: Євпаторія, Севастополь, Ялта, Феодосія;
Азовські порти: Керч, Бердянськ, Маріуполь.
Основні транспортно-виробничі характеристики українських морських портів такі:
• площа території – 1461 га;
• кількість причалів – 189 одиниць;
• протяжність причалів – 29971 р. м;
• площа критих складів – 2203 тис. кв. м;
• проектна пропускна спроможність портів – 119,73 млн тонн вантажу на рік; у тому числі по Дунайському регіону – 26,95 млн тонн, Чорноморському регіону (Причорномор’я та Крим) – 74,09 млн тонн, Азовському регіону – 18,69 млн тонн.
Крім цього, Україна має 12 річкових портів із загальною протяжністю причалів 17457 р. м, з яких на механізовані вантажні та вантажопасажирські причали припадає 11384 р. м.
Судноплавство здійснюється по річках Дунай, Дніпро, Десна, Дністер, Південний Буг, Ворскла, Горинь. Їх глибина сягає 0,7-4,5 м. Експлуатаційна довжина внутрішніх судноплавних шляхів становить 3,2 тис. км, у тому числі по р. Дніпро – 1000 км.
Інфраструктура залізничного транспорту України найбільш багатогалузева і становить понад 45 відсотків усіх основних фондів транспортної галузі.
У складі Державної адміністрації залізничного транспорту – 6 залізниць, 1761 станція, більш як 430 депо, 68 вантажних вагонних депо, 235 пунктів технічного обслуговування.
Рух на залізницях України забезпечується двома видами тяги – електричною і тепловозною. Експлуатаційна довжина першої з них – 8595 км, у тому числі на змінному струмі – 3819 км.
Сортувальна робота виконується на 54 опорних станціях та цілому ряді менших станцій за єдиним планом формування потягів.
Шляхи і шляхове господарство це: 63731 км стрілок, 13878 км безстикувальних шляхів, 55196 тис. одиниць шпал. Середня вага рейки на головних шляхах – 61,4 кг/п.м., середня вантажонапруженість-брутто 27,2 млн ткм/км на рік, частка термоукріплених рейок – 46,1 відсотка.
Вагонне господарство забезпечує обслуговування близько 10 тис. пасажирських і 160 тис. вантажних вагонів різних типів. На цей час електрифіковано 38 відсотків мережі, з них 55 відсотків – постійним і 45 відсотків – змінним струмом.
Загальна протяжність автомобільних шляхів в Україні становить понад 170 тис. км, у тому числі з твердим покриттям – 164 тис. км.
Потенційні можливості Державної корпорації "Укравтодор" в утриманні автошляхів у технологічно нормальному стані дають змогу забезпечити щорічно будівництво і реконструкцію 2500 км і ремонт 30 тис.км доріг. Однак у зв'язку з економічною кризою і недофінансуванням ці потужності використовуються не більше, ніж на 50 відсотків.
Навіть такий надто короткий опис транспортно-дорожнього комплексу України свідчить про його величезні потенційні можливості. Але його технічний стан з кожним роком дедалі погіршується. Тому практично безальтернативним варіантом виводу із кризи цього системоутворюючого для економіки країни комплексу є його включення у систему міжнародних транспортних коридорів.