Системи змішаних перевезень

Розрізняють мультимодальні, інтермодальні і комбіновані перевезення. Під мультимодальними перевезеннями розуміють переве­зення, у яких беруть участь як мінімум два різних види транспорту. Отже, будь-який перевізний процес носить мультимодальний характер. Інтермодальні — це мультимодальні перевезення, у процесі яких вантаж до місця призначення перебуває в то­му самому знімному модулі — вантажній одиниці, якими є контейнери, знімні кузови, напівпричепи, автотранспортні засоби.

Інтермодальні перевезення, у процесі яких значна частина рейсу припадає на залізничний або морський транспорт, а початковий і кінцевий максимально короткі відрізки шляху здійснюються автомобільним транс­портом, мають назву комбінованих перевезень.

Згідно визна­ченням Європейської угоди АGТС, комбіновані перевезення — це інтермодальні перевезення, у рамках яких велика частина рейсу припадає на залізничний, внутрішній водний або морський транспорт, а початковий і кінцевий відрізки шляху, на яких ви­користовується автомобільний транспорт, є максимально короткими.

Таким чином термін «інтермодальність» застосовується для описання системи транспортування, яка припускає використання двох або більше видів транспорту для перевезення однієї й тієї самої вантажної одиниці або вантажного автотранспортного засобу в рамках комплексного транспортного ланцюга (від дверей до дверей) без перевантаження самого вантажу при зміні виду транспорту.

Комбіновані перевезення мають і такі характерні ознаки:

— координація і контроль виконання перевезення з боку оператора комбінованих перевезень — експеди­тора;

— наявність договору між оператором і власни­ком вантажу про транспортування вантажу з обумовленого місця відправлення до місця призначення, що оформлюється до­кументом комбінованого перевезення і супроводжує вантаж протягом усього процесу перевезення;

— роль оператора як юридичної особи у стосунках із власником вантажу і субпідрядником, який виконує перевезення, роботи і послуги за угодами з оператором;

— прийняття оператором відповідальності перед власником ван­тажу на весь період транспортування вантажу;

— застосування в розрахунках за перевезення наскрізних ставок тарифу, що включають вартість усіх перевезень і послуг, які виконуються у процесі доставки вантажу.

Необхідність розвитку міжнародних комбінованих пе­ревезень обумовлюють:

® нагальна потреба у скороченні витрат обігу та торгівлі, що викликає необхідність впровадження транспортних технологій, які поєднують відносно високу швидкість і по­мірну вартість доставки вантажів;

® лібералізація цін на енергоносії потребує впровадження нових техно­логій перевезень, які забезпечать економію;

® тенденція до втрати залізницями традиційних транс­портних ринків через відсутність з їх боку пропозицій щодо надання сучасних видів послуг і технологій, які забезпечують конкуренто­спро­можні умови перевезень;

® конкуренція між підприємствами автомобільного та заліз­ничного транспорту, особливо на міжнародних маршрутах середньої дальності;

® різке скорочення обсягів міжнародної торгівлі країнами-учасницями ОСЖД, що викликало недовикористання наявної виробничої бази націо­наль­них залізниць;

® екологічні вимоги національних законодавств до транспортних підприємств щодо скорочення шкідливих викидів, вихлопних газів і шуму, а також безпека руху транспортних засобів.

В рамках комбінованого транспорту впроваджено інші види вантажних одиниць — знімні кузови й авто­мобільні напівпричепи — разом із технологіями їх транспортування і перевантаження. У сфері застосування комбінованих перевезень з використанням водного і сухопутного видів транспорту перевагу надано змішаним автомобільно-залізничним перевезенням.

Змішані перевезення являють со­бою один з напрямків технічного прогресу, що швидко розвивається на залізничному транспорті. Спостерігається загальна тенденція до розвитку технологій змішаних перевезень, які сполучають переваги автомобільного та залізничного транспорту. Їх обсяг складає 20... 25 % загальних вантажних перевезень західноєвропейських і північноамери­кансь­ких залізниць.

Обсяги комбінованих перевезень у країнах Європейського Союзу зросли за період 1970... 1995 рр. на 50 % і, згідно з прогнозами, до 2010 ро­ку орієнтовно збільшаться ще на 40 %. Для забезпечення цих перевезень реалізується Програма активізації комбінованого транспорту. Основна її мета — переведення вантажопотоків з автомагістралей на інші види транс­порту і створення збалансованішої транспортної системи, котра знижує екологічне навантаження і забезпечує розвиток міжнародних інтермодальних перевезень.

Роль змішаних перевезень на європейському транспортному ринку по країнах і окремих напрямках залежить від багатьох чинників. Досвід показує, що є можливості для істотного збільшення частки комбінованого транспорту в перевезеннях на ряді важливих транспортних напрямків. Для цього необхідно створити відповідні базові умови і вжити належних директивних заходів. Ком­бінований транспорт може відіграти важливу роль у досягненні цієї мети шляхом переорієнтування значних транспортних потоків з автомобільного на інші види транспорту. Цього можна досягти, наприклад, групуючи вантажі, що перевозяться автомобілями, у такі значні транспортні одиниці як маршру­тні поїзди.

Важливим напрямком транспортної політики, з якими пов'я­зують перспективи сталого розвитку транспорту в Європі, є стимулю­вання комбінованих перевезень як найбільш ефективних і екологічно безпечних перевізних технологій. Переорієнтування у теперішній системі роз­поділу перевезень вантажів за видами транспорту в Європі — з автомобіль­ного транспорту на залізничний, внутрішній водний або каботажні переве­зення — дало б змогу підвищити транспортну ефективність у деяких галузях економіки.

Змішані перевезення сприяють також підвищенню продуктивності праці на транспорті, що надає можли­вість залізницям, наприклад, Північної Америки тримати тарифи на рівні у 2...3 рази нижчому від європейського.

Використання залізничних вагонів для перевезень напів­причепів (трейлерів) і контейнерів зі збором і доставлянням їх за допомогою авто­транспорту має переваги порівняно з перевезеннями самим лише автотранспортом. Широке застосування інтермо­дальних перевезень забезпечує більш збалансовану національну транспортну інфраструктуру й уповільнює зношування автомобільних шляхів. Крім того, кількість аварій, викликаних утомою водіїв автотранс­порту, можна знизити завдяки полегшенню режиму роботи водіїв — їм не потрібно буде долати великі відстані, проводячи тривалий час поза домів­кою.

Ще одна з переваг комбінованих перевезень — значно ефективніше використання палива. Залежно від рівня обслуговування при комбінованих перевезеннях паливо використовується у 1,4... 3,4 рази ефективніше, ніж при прямих перевезеннях автотранспортом.

Розвиваються перевезення вантажів прискореними контейнерними поїздами, включаючи міжнародні маршрути.

На сьогодні склалася певна система техніко-технологічної класифі­кації комбінованого транспорту. Вона дає змогу подати цілий спектр по­слуг, що може потенційно надавати новий вид транспорту.

Контейнерні перевезення припускають перевезення власне контейнерів стандартів 180, а також знімних (обмінних) кузовів. Знімний кузов вантажного автомобіля не має постійного жорсткого зв'язку з шасі і може легко зніматися з нього. Так само, як і контейнери, знімні кузови можуть перевантажуватися з автотранспортного засобу на залізничний і навпаки за допомогою кранів. Зовні знімні кузови з брезен­товим верхом подібні до кузовів автомобілів.

Контрейлерні перевезення пов'язані з перевезеннями автотранспортних засобів — великовантажних автопоїздів (тягачів з напів­причепами й автомобілів з причепами), а також окремих напівпричепів. При перевезеннях повних автопоїздів використовуються спеціалізовані платформи. На залізницях колії 1520 мм з цією метою застосовуються платформи з пониженими вантажними площадками (ПВП), а на залізни­цях колії 1435 мм — платформи типу «RoLa». Основними залізнич­ними транспортними засобами є вагони з кишенями, платформи з низько розташованими навантажувальними площадками.

Бімодальні перевезення здійснюються за допомогою спеціальних напівпричепів, пристосованих до експлуатації як на автомагі­стралях, так і на залізницях.

Вибір найбільш ефективного варіанту перевезення автомобільних напівпричепів залізницею здійснюється за схемою, яка передбачає порів­няльний аналіз особливостей способів перевезення. При цьому використо­вуються визначені критерії — оцінні показники, основою яких є відомості про конструктивні особливості транспортних і переван­тажувальних засобів, їх технічні можливості, а також умови експлуата­ції.

Тривалість перевезення залежить від тривалості обслуговування і перебу­вання вантажу на терміналі, точності доставки вантажу на термінал і виве­зення його з терміналу, часу виклику засобів транспорту, циклічності кур­сування поїздів, часу роботи обслуговуючого персоналу, обмеження руху автотранспорту наприкінці тижня й у нічний час, місткості прикордонних станцій, чіткості роботи митних служб. Зазначені чинники, а також кіль­кість і розташування терміналів впливають на ціну перевезення, яка без­посередньо випливає з витрат на перевезення.

Розглядаються три групи оцінних показни­ків, пов'язаних з терміном перевезення, вартістю й організаційно-техніч­ними заходами. До першої групи показників належать: швидкості руху, припустимі за маршрутом проходження; габаритні обмеження; час ванта­жно-розвантажувальних операцій. Другу групу складають показники вар­тості перевезення: ціна вагона; вартість його утримування; витрати на бу­дівництво терміналу; вартість перевантаження; витрати на утримання пер­соналу. До третьої групи належать такі показники: багатофункціональність системи перевезень; співвідношення нетто/брутто; річний пробіг у завантаженому стані; екологічна безпека.