Т а б л и ц я 2.7. Розподіл витрат між продавцем і покупцем

 

 

Умови “Інкотермс-2000” Витрати з доставки товару
Підготовка товару до відвантаження Доставка до основ-ного перевізника (порт) Експортні ліцензії, дозволи, митні платежі Перевантаження на основний тра­­- нспортний засіб Перевезення між- народним транспор-том Страхування при перевезенні Розвантаження в пункті призна- чення Імпортні ліцензії, дозволи, митні платежі Доставка на склад одержувача
EXW Пр По По По По По По По
FAS Пр Пр По По По По По По
FOB Пр Пр Пр Пр По По По По
FCA Пр Пр Пр Пр По По По По
CFR Пр Пр Пр Пр Пр По По По
CPT Пр Пр Пр Пр Пр По По По
CIF Пр Пр Пр Пр Пр Пр По По По
CIP Пр Пр Пр Пр Пр Пр По По По
DAF Пр Пр Пр Пр Пр/По По По По
DES Пр Пр Пр Пр Пр По По По
DEQ Пр Пр Пр Пр Пр Пр Пр По
DDU Пр Пр Пр Пр Пр Пр По Пр
DDP Пр Пр Пр Пр Пр Пр Пр Пр

 

 

В зв'язку з тим, що торговельні терміни використовуються в різноманітних галузях торгівлі і різноманітних регіонах, надто важливим є точне визначення обов'язків сторін. У відношенні деяких питань необхідно звертання до торговельних звичаїв певного місця або до практики, яку сторони встановили в своїх ділових відносинах. Бажано, щоб у ході переговорів по укладанню контракту продавець і покупець інформували один одного про такі торговельні звичаї, а у випадку непорозумінь уточнювали конкретне положення у відповідних статтях контракту. Подібні приписи контракту можуть відрізнятися від відповідного правила тлумачення "Інкотермс".

Термін "вільно" (франко), що використовується при позначці базисних умов, означає, що покупець вільний від ризику і всіх витрат по доставці товару до пункту визначеного за словом "вільно".

У деяких випадках у момент вступу контракту в дію складно визначити точно місце призначення або місце, куди продавець повинен надати товар для здійснення перевезення. При цьому може бути вказано "ряд" місць призначення або достатньо широке місце призначення (наприклад, порти конкретного моря). У такому разі необхідно вказати, що покупець в майбутньому має право уточнити або конкретизувати місце призначення. У випадку невиконання покупцем обов'язку визначення місця призначення, на нього може бути покладена відповідальність за ризики і додаткові витрати, які виникали у зв'язку з цим. Продавець, у випадку порушення покупцем обов'язку по зазначенню пункту призначення, має право сам обрати придатний пункт.

Бажаним є, щоб митна очистка товару здійснювалася стороною, яка знаходиться в країні її проведення, або яка може уповноважити кого-небудь для цієї операції. Тому за звичаєм експортер здійснює очистку товару, що вивозиться, а імпортер — товару, який ввозиться. Однак, в "Інкотермс" передбачено і інші можливості, за яких покупець і продавець приймають на себе ризик неотримання відповідно експортної або імпортної ліцензії. Аналогічні проблеми виникають тоді, коли продавець зобов'язується поставити товар в таке місце призначення в країні покупця, якого не можна досягнути без здійснення митних процедур по ввозу, а покупець не має обов'язку по забезпеченню митної очистки товару, що ввозиться (DDU).

Можлива також ситуація, коли покупець, згідно терміну EXW хоче отримати товар на складі продавця, або згідно терміну FAS хоче отримати його вздовж борту судна при забезпеченні продавцем митної очистки. В цьому випадку у відповідному торговельному терміні повинно бути додано "з оплатою митного збору для вивозу". З іншого боку, якщо продавець готовий поставити товар на умовах DEQ або DDP, але не приймає на себе обов'язки по сплаті мита або інших офіційних видатків, пов'язаних з ввозом товару, в терміні DEQ повинно бути додано "без оплати мита", якщо ж продавець взагалі не має наміру оплачувати які-небудь збори і податки, повинно бути додано "без оплати податку на додану вартість" ("vat unpaіd"). У деяких випадках продавець, приймаючи на себе обов'язок по доставці товару в приміщення покупця в країні імпорту, погоджуючись на оплату митної очистки, не приймає на себе оплату зборів. В цьому випадку термін DDU повинен бути доповнений словами "DDU з митною очисткою".

Базисні умови поставки товару визначають лише основні обов'язки продавця і покупця в частині видатків, пов'язаних з транспортуванням вантажу. Всі ж конкретні деталі, пов'язані з доставкою вантажу замовнику, включають в себе транспортні умови контракту. При укладанні договору перевезення (як договір перевезення виступає коносамент, залізнична, авто- і авіаціна накладні), продавець або покупець переносить в нього всі транспортні умови контракту, які погоджені з торговельним партнером.

В зв'язку з тим, що обов'язки продавця по упаковці можуть значно відрізнятися в залежності від виду транспорту і тривалості транспортування, необхідно передбачати обов'язок продавця по забезпеченню упаковки товару, відповідній виду транспорту, який пропонується для перевезення, за умови, що відповідні обставини транспортування були відомі йому до укладання контракту.

Інколи покупцю доцільно забезпечити перевірку товару до або під час передачі його продавцем перевізнику. За відсутності іншого врегулювання в контракті, безпосередньо покупець, оскільки це здійснюється в його інтересах, оплачує витрати по проведенню такої перевірки. Однак, якщо така перевірка проводиться з метою з'ясування дотримання обов'язкових правил у відношенні експорту товару з країни продавця, такі видатки по проведенню перевірки покладаються на продавця.

У відповідності з термінами групи "F", продавець зобов'язаний передати товар для перевезення згідно вказівкам покупця, тому в обов'язки останнього входить укладання договору перевезення і вказівка перевізника. У зв'язку з цим немає необхідності в даній групі термінів вказувати докладно, яким чином товар передається продавцем перевізнику. Також може виявитися надмірним вказівка перевізника, оскільки в обов'язки покупця входить сповіщення продавця про те, кому повинен бути переданий товар для транспортування.

В преамбулі тлумачення терміну FCA наведено визначення перевізника і транспортних документів, що має важливе значення для комерсантів. Необхідно підкреслити, що визначення перевізника включає не тільки фірму, яка безпосередньо здійснює перевезення товару, але і фірму, яка приймає зобов'язання продавця здійснити або сприяти здійсненню транспортування. При цьому ці фірми разом із зобов'язаннями приймають на себе таку ж відповідальність, що і перевізник. Іншими словами, під терміном "перевізник" розуміють як самого перевізника, так і експедитора.

Оскільки в різних країнах приписи відносно експедиторів різні, в преамбулі, з урахуванням практики, вказується, що продавець безумовно зобов'язаний слідувати вказівкам покупця у відношенні експедитора, навіть якщо цей останній відмовляється прийняти на себе відповідальність як перевізник.

Термін FCA використовується у випадках, коли продавець виконує свій обов'язок шляхом передачі товару перевізнику, означеному покупцем. Даний термін може бути використаний також при морському перевезенні в тих випадках, коли товар не передається на судно традиційним шляхом через борт судна.

Продаж товару на умові "FOB" і "CІF" найбільш прийнятний для продавця, бо він в обох випадках знімає з себе ризик випадкової загибелі або пошкодження товару з моменту навантаження товару на судно і одержання коносаменту, а інколи — з моменту прийняття товару до навантаження в порту відправлення. Продавець одержує платіж відразу після поставки товару і пред'явлення банку відповідних документів, тобто задовго до одержання покупцем відправленого йому товару. Крім того, при умові "CІF" продавець одержує можливість фрахтувати судно на свій розсуд і завдяки цьому отримувати додатковий прибуток за рахунок різниці між вартістю фрахту, яка заявлена в ціні, і фактичною ціною сплаченою фрахтівнику, а також шляхом використання тоннажу, який зафрахтовано, для перевезення вантажів зворотним рейсом.

Природно, що традиційний FOB не придатний, коли продавець зобов'язується до прибуття судна передати товар на термінал порту, бо він не може нести ризики і оплачувати витрати з моменту, коли він не в стані контролювати товар або давати інструкції у відношенні його утримання.

Згідно термінам "С" продавець за свій рахунок зобов'язаний укласти договір перевезення на звичайних умовах. Тому у відповідному терміні необхідно вказувати той пункт, до якого він повинен оплачувати транспортування. Особлива увага повинна приділятися доповненню обов'язків продавця на умовах термінів групи "С" стосовно ризиків. Надто важливим в даній групі термінів є звільнення продавця від подальших видатків і несення ризиків після належного виконання їм зобов'язань по контракту шляхом укладання договору перевезення, передачі товару перевізнику і його страхування, згідно умовам CІF і CІP.

Багато договорів перевезення, що передбачають перевантаження товару в проміжних пунктах з метою досягнення місця призначення, зобов'язують продавця оплачувати такі видатки, як витрати по перевантаженню товару з одного транспортного засобу на інший. Якщо ж перевантаження здійснює перевізник, наприклад, для уникнення непередбачених перешкод (таких як льодостав, зіткнення, трудові конфлікти, урядові заборони, війна або інші військові дії), такі витрати відносяться на покупця.

Часті випадки, коли сторони бажають уточнити, до якого ступеню продавець забезпечує перевезення — враховуються витрати по розвантаженню або ні. Хоча такі видатки звичайно входять у вартість фрахту при перевезенні товару на регулярних судноплавних лініях, договір купівлі-продажу часто передбачає, що перевезення здійснюється або повинно здійснюватися на умовах "liner terms". В інших випадках після вказівки CFR або CІF додається з розвантаженням (landed). Використання подібних додаток у скороченому виді небажано, якщо тільки значення скорочення не є достатньо ясним і погоджене сторонами, що домовляються або слідує з норм права, які використовуються або звичаїв торгівлі. Продавцю не слідує приймати які-небудь обов'язки у відношенні прибуття товару в місце призначення, оскільки ризик будь-якого спізнення в період транспортування лежить на покупцеві. Тому будь-які зобов'язання продавця у відношенні терміну повинні мати вказівку на місце відвантаження або вивантаження, тобто "відвантаження (вивантаження) не пізніше, ніж...". Так, домовленість "CFR Київ не пізніше ніж..." є неправильним використанням терміну і тягне за собою відмінності у тлумаченні. Сторони при цьому повинні або вважати, що товар повинен прибути в Київ в обумовлений час, або вважати, що продавець повинен відвантажити товар в такий термін, щоб забезпечити його нормальне прибуття в Київ до обумовленої дати, якщо тільки із-за непередбачених обставин перевезення не буде затримане.

Сторонам договору купівлі-продажу потрібне ясне розуміння того, яким часом володіє продавець для навантаження товару на судно або інші транспорті засоби, що надаються покупцем, а покупець — часом, необхідним для одержання товару від перевізника в місці призначення. Також важливо визначити, до якого моменту продавець несе ризики і оплачує витрати по здійсненню навантажувальних операцій згідно термінам групи "F" і розвантажувальних операцій згідно термінам групи "С". Той факт, що згідно договору перевезення, що укладений продавцем, термін чартеру — "free out" означає звільнення перевізника від виконання розвантажувальних операцій, не обов'язково тягне за собою перехід ризику і оплати вартості таких операцій на покупця за договором купівлі-продажу, бо з положень договору купівлі-продажу або із звичаїв порту може слідувати, що укладений продавцем договір перевезення включає розвантажувальні операції.

Важливе значення має ув'язка транспортних умов контракту з умовами перевезення, що виражається передусім у чіткому визначенні обов'язку сторін по навантаженню і вивантаженню вантажу. Нечіткий запис в контракті, а отже в коносаменті, може призвести до подвійної оплати витрат за одні і ті ж вантажні операції (в ціні товару продавцю і в тарифі на вантажні роботи транспорту). Тому в кожному окремому випадку укладання контракту необхідно окрім базису поставки, транспортних умов, визначити за чий рахунок буде виконуватись вивантаження товару в порту. Наприклад: ""CІF" Київ/free out перевезення за рахунок покупця". Тут є чітка вказівка, хто оплатить вивантаження. Написати просто ""CІF" Київ" явно недостатньо, тому що це буде тільки лише базисом контракту. Далі, поясненням транспортних умов є позначка free out, що свідчить про звільнення перевізника від видатків по вивантаженню в Києві. Щоб не виникла суперечка про те, хто буде нести витрати по формуванню вантажних місця в трюмі судна для підйому і перенесення через рейлінг на причал до місця складування в порту, краще зробити конкретний запис, що уточнить "вивантаження за рахунок одержувача". Отже, подібний запис у контракті, а отже в коносаменті означає не тільки умови поставки, транспортування, але і означає розподіл витрат між власником вантажу і судновласником в порту. При цьому відповідно в ціні товару покупець має право зажадати компенсації своїх видатків по вивантаженню.

Коли товари передаються продавцем перевізнику до прийняття їх на борт судна або навіть до прибуття судна в порт рекомендується використати терміни групи "F" або "С", що не передбачають передачу товару на борт судна, в частковості FCA, CPT або CІP замість FOB, CFR і CІF.

Традиційно коносамент є єдиним документом, який подається продавцем згідно термінам CFR і CІF. Коносамент виконує три основні функції: є доказом передачі товару на борт судна, доказом укладання договору перевезення, а також засобом для передачі під час транзиту прав на товар третім особам. Інші транспортні документи виконують дві перші перераховані функції, однак не забезпечують контроль за поставкою товару в пункт призначення і не надають покупцю права продати товар під час перевезення. Замість цього подібні документи вказують найменування сторони, правомочної отримати товар в місці призначення. Той факт, що необхідним для одержання товару від перевізника в місці призначення є володіння коносаментом, істотно ускладнює його заміну засобами комп'ютерного зв'язку (EDІ).

Транспортні документи можуть свідчити не тільки передачу товару перевізнику, але і те, наскільки поінформований перевізник про належний стан товару. Будь-яка вказівка в транспортному документі про нестаток товару робить його "нечистим", що не допускається Правилами для документарного акредитиву. Незважаючи на вказаний юридичний характер коносаменту, в майбутньому він, напевне, буде замінений засобами комп'ютерного зв'язку (EDІ).

В останні роки відбувається значне спрощення транспортних документів. Коносаменти часто замінюються необоротними документами, такими як "морська накладна", "лінійна накладна", "фрахтова розписка", тощо. Такі документи зручні для користування, за винятком випадків, коли покупець має намір шляхом передачі транспортного документа новому покупцю продати товар, який перебуває в дорозі. В тих же випадках, коли сторонам відомо, що покупець не має наміру продавати товар в дорозі, вони можуть домовитися про звільнення продавця від обов'язку подавати коносамент або вони можуть використати терміни CPT і CІP, в яких відсутній обов'язок надавати коносамент.

Оплачуючи товар на умовах поставки термінів групи "С", покупець повинен бути впевнений, що після одержання платежу продавець не має права давати перевізнику які-небудь нові вказівки. Ряд документів, що застосовувались, при перевезенні деякими видами транспорту (повітряним, автомобільним або залізничним), надають сторонам можливість позбавити продавця права на такі нові вказівки перевізнику шляхом подання покупцю єдиного оригіналу або дублікату накладної. Подібні накладні є умовою "про нерозпорядження". Однак, документи, які використаються при морському перевезенні, крім коносаменту, не мають, як правило, такої "обмежувальної функції". Тому, покупцю, у випадку сумніву, не слід оплачувати товар проти необоротних документів.

Комерсанти, які бажають використати "Інкотермс" - 90, повинні обумовити про це в договорі купівлі-продажу.

¨ ¨ ¨ ¨ ¨