Навантаження і кріплення вантажів

 

Загальні положення. Технічні умови навантаження і кріплення вантажів (ТУ) визначають технічні вимоги до розміщення і кріплення вантажів у вагонах, які повинні забезпечувати безпеку руху і схоронність вантажів при перевезенні.

ТУ складаються з таких розділів і глав:

Розділ І. Розміщення і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі.

Розділ II. Технічні умови розміщення у вагонах відкритого типу вантажів дрібних фракцій, що перевозяться без тари.

Розділ III. Технічні умови розміщення і кріплення вантажів в критих вагонах.

Розділ IV. Технічні умови забезпечення схоронності вагонів при вантажних операціях.

Розділ 1. Розміщення і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі складає 10 глав, які визначають вимоги до розміщення і кріплення основних видів вантажу, в т.ч.:

Глава 1. Загальні вимоги до розміщення і кріплення вантажів в вагонах (цією главою регламентовано також порядок розробки схем розміщення і розрахунків кріплення вантажів, що не передбачено ТУ).

Глава 2. Розміщення і кріплення лісоматеріалів.

Глава 3. Розміщення і кріплення металопродукції і металолому.

Глава 4. Розміщення і кріплення залізобетонних, азбесто-цементних та інших виробів і конструкцій.

Глава 5. Розміщення і кріплення вантажів у ящиках і без ящиків з плоскими опорами.

Глава 6. Розміщення і кріплення вантажів циліндричної форми.

Глава 7. Розміщення і кріплення машин на колісному ходу.

Глава 8. Розміщення і кріплення машин на гусеничному ходу.

Глава 9. Розміщення і кріплення контейнерів і соломи на відкритому рухомому складі.

Глава 10. Розміщення і кріплення довгомірних вантажів, які перево-зяться на зчепах чотиривісних платформ із застосуванням турникетних опор.

Глава 1. Загальні положення.Розміщення і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі повинно здійснюватися у відповідності до ТУ, або до креслень, затверджених у порядку, встановленому цією главою. Загальні положення, які викладені у цій главі, повинні дотримуватись при перевезенні всіх вантажів на відкритому рухомому складі. За наявності в інших главах ТУ відступів від загальних положень необхідно керуватися вимогами, передбаченими у відповідних главах.

Вантаж на відкритому рухомому складі (з урахуванням упаковки і кріплення) повинен розміщуватись у межах встановленого габариту навантаження за умови, якщо вагон стоїть на прямому горизонтальному відрізку колії і повздовжні осі рухомого складу та колії співпадають в одній вертикальній площині. При цьому розміри вантажу будуть відповідати габариту навантаження у поперечних перерізах, якщо його довжина не перевищує значень, вказаних у таблиці 1.1 §1 глави 1 ТУ.

У разі розміщення вантажів на рухомому складі візки вагонів повинні бути завантажені рівномірно. Якщо рівномірне розміщення вантажу забезпечити неможливо (коли центр ваги розташований не посередині вантажу або коли в одному вагоні завантажуються вантажі різної маси), то в залежності від загальної маси вантажів допускається зміщення їх загального центру ваги від вертикальної площини, в якій знаходиться поперечна вісь вагона, на величини, зазначені в табл. 1.4.3 глави 1 ТУ.

Вантажі повинні завантажуватися без перевищення вантажопідйом-ності вагона.

Різниця у завантаженні візків вагонів не повинна перевищувати: чотиривісних ¾ 10 т, шестивісних ¾ 15 т і восьмивісних ¾ 20 т. Одночасно необхідно додержуватись такої умови, щоб навантаження на кожний візок не перевищувало половини їх вантажопідйомності.

У разі завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність організація, яка провадила навантаження (відправник, залізниця, порт), зобов'язана вивантажити надлишок.

Призначення працівників вантажовідправників, за навантаження, розміщення і кріплення вантажу у вагонах.Вантажовідправник, організація, що здійснює навантаження і кріплення вантажів, несе відповідальність за недотримання ТУ, в тому числі щодо розмірів і якості реквізитів кріплення, застосувань, пристроїв і матеріалів, які застосовуються для розміщення і кріплення вантажів, державних стандартів і розділу IV.

Працівник вантажовідправника, який відповідає за дотриманням навантаження і кріплення вантажів, на зворотній стороні накладної у графі 1 проставляє відмітку: “Вантаж розміщено і закріплено згідно з § ... глави ... Технічних умов правильно" і завіряє її підписом із зазначенням своєї посади та прізвища.

Такі працівники повинні здати іспити із знань загальних вимог до розміщення і кріплення продукції, яка ними відвантажується, у вагонах згідно з ТУ.

Іспити провадяться один раз у два роки, а також при призначенні на посаду, у складі комісії:

· старшого комерційного ревізора або комерційного ревізора (голова);

· начальника станції або його заступника з вантажної роботи;

· представника організації, яка виконує вантажні операції.

Керівники організацій повинні надати станції відправлення накази про призначення працівників, які пройшли іспити, відповідальними за правильність завантаження, розміщення і кріплення вантажів у вагонах.

У разі виявлення працівниками залізниць порушень при відвантаженні вагонів, відповідальні за навантаження працівники відправника відстороняються начальником станції від керівництва вантажними роботами до здачі повторних іспитів у знанні ТУ. Працівники, які не здали таких іспитів, до керівництва вантажними роботами не допускаються, накладні за їх підписом у гр.1 зворотної сторони станцією не приймаються.

Контроль за дотриманням відправниками вимог ТУ.Контроль за дотриманням відправниками ТУ на відкритому рухомому складі здійснюють працівники залізниць. У цьому разі вони повинні звертати увагу на відповідність розміщення вантажу способу, встановленому Технічними умовами, кресленням або схемою; правильністю розміщення і кріплення вантажу; дотриманням вимог загальних положень про розміщення і кріплення вантажів.

У разі пред'явлення до перевезення вантажу, спосіб розміщення і кріплення якого передбачений Технічними умовами, працівники станцій і відділків залізниць можуть вимагати від вантажовідправника надання необхідної документації, креслень і ескізів, затверджених вантажовідп-равником, на яких повинна бути вказана маса і основні габаритні розміри вантажу; положення центру ваги кожного вантажного місця, загального центру тяжіння вантажу, центру тяжіння вагона з вантажем; площа бокової підвітрової поверхні, навантаження від опор вантажу на підлогу вагона або люки напіввагона; розміщення, кількість і розміри елементів кріплення і інші дані, які підтверджують що спосіб розміщення і кріплення вантажу відповідає вимогам відповідної глави Технічних умов.

Правильність розміщення і кріплення масових навалочних вантажів (вугілля, баласту, руди і т. ін.) перевіряє прийомоздавач вантажу і багажу залізниці, а вантажів, способи розміщення і кріплення яких передбачені Технічними умовами, — старший прийомоздавач вантажу і багажу; в пунктах, де його нема, — начальник станції або його заступник. В вагонному листі повинна бути зроблена його відмітка: "Завантаження і закріплення вантажу правильне" з підписом і зазначенням посади та прізвища.

Перевезення вантажів, не передбачених технічними умовами.Для перевезення вантажів, спосіб розміщення і кріплення яких Технічними умова встановлено, вантажовідправник не пізніше ніж за п'ять днів до дня навантаження зобов'язаний надати у відділ комерційної роботи дирекції залізниці (ДЦУ, РП, ДН ¾ надалі дирекції залізниці) заяву, чотири екземпляри затверджених ним креслень розміщення і кріплення вантажу і пояснювальної записки з розрахунками, виконаними у відповідності з вимогами, викладеними в главі 1 ТУ. Розрахунки і креслення перевіряють начальники відділів ¾ комерційного та вагонного господарств, а також працівники, призначені головним інженером дирекції залізниці, разом з головним інженером підприємства або спеціалістом, що розробляв спосіб перевезення вантажу, із залученням в необхідних випадках інших працівників. Якщо креслення і розрахунки складено правильно, начальник комерційного відділу дирекції залізниці складає акт, який підписують працівники, що приймали участь в розгляді креслень, і затверджує головний інженер дирекції залізниці. Форма акту надається на стор. 21 ТУ. Всі підписи про узгодження і затвердження способу розміщення і кріплення вантажу проставляються також на кресленнях або схемах.

Акт складають в трьох екземплярах, із яких один надсилається відправнику вантажу, другий — начальнику станції навантаження, а третій залишається у відділку залізниці. До кожного екземпляру акта додається опис, креслення і пояснювальна записка. Четвертий екземпляр креслень і пояснювальної записки надсилається до Комерційної служби ¾ Центру комплексного транспортного обслуговування залізниці.

Розміщення і кріплення вантажу здійснюється у відповідності з затвердженим способом під керівництвом відповідального працівника відправника або організації, що провадить навантаження.

Начальник станції або його заступник особисто перевіряє відповідність розміщення і кріплення вантажу вказаним вище кресленням. Таку перевірку може виконати також працівник станції, призначений наказом начальника відділку залізниці. Працівник вантажовідправника або організації, що відповідає за навантаження, розміщення і кріплення вантажу на рухомому складі, і працівник станції, який перевіряє правильність розміщення і кріплення вантажу, проставляє відмітку на зворотній стороні накладної в графі 1, яку засвідчує своїми підписом із зазначенням посади і прізвища, а також штемпелем станції “Вантаж розміщений, зак­ріплений відповідно до затвердженого креслення № ... від .... Для кріп­лення застосовані такі реквізити (перераховується найменування і кількі­­сть, наприклад, стойок — 8, розтяжок — 4, упорних брусків — 4 і т.д.)".

У разі повторного відвантаження такого вантажу в таких же вагонах повторного затвердження способу розміщення і кріплення вантажу не треба. Навантаження здійснюється на підставі акту, складеного раніше.

У разі масового відвантаження вантажу з однієї станції або у разі відправлення вантажу із двох або більше станцій однієї залізниці, розміщення і кріплення цього вантажу провадитись за місцевими технічними умовами, які розроблюються згідно з вимогами Глави 1 ТУ і затверджуються головним інженером залізниці.

Умови перевезення негабаритних вантажів.Перевезення негабаритних вантажів здійснюється у відповідності з інструкцією “Инструкция по перевозке негабаритных и тяжеловесных грузов на железных дорогах СССР колеи 1520 мм", 1985р.

Інструкція встановлює порядок і умови перевезення залізницями негабаритних вантажів і вантажів на транспортерах, в т.ч. і складається із глав:

Глава 1. Габарити завантаження. Класифікація негабаритних вантажів.

Глава 2. Порядок узгодження перевезень. Завантаження, прийом, відправлення негабаритних і великовагових вантажів.

Глава 3. Пропуск негабаритних і великовагових вантажів на перегонах і станціях.

Глава 4. Виконання маневрової роботи з транспортерами і вагонами, завантаженими негабаритними вантажами, і порядок постановки в поїзди.

Глава 5. Порядок використання транспортерів при перевезенні негабаритних і важковагових вантажів.

Глава 6. Порядок відправлення негабаритних вагонів, електросекцій і електропоїздів (габарит Т) в недіючому стані.

Глава 7. Загальні вимоги до розміщення і кріплення негабаритних і великовагових вантажів у вагонах відкритого типу.

Глава 8. Порядок узгодження і оформлення перевезень негабаритних, великовагових і довгомірних вантажів на платформах і транспортерах у міжнародному сполученні.

Вантаж є негабаритним, якщо він при розміщенні на відкритому рухомому складі, що стоїть на прямому горизонтальному відрізку колії (якщо повздовжні осі вагона і колії співпадають в одній вертикальній площині), перевищує межі габариту навантаження або його вихід за межі габариту навантаження в кривих перевищує геометричний винос розрахункового вагона.

Геометричним виносом вантажу або рухомого складу називається відхилення його по повздовжній вісі від вісі колії в кривій при розташуванні рухомого складу по хорді.

Параметри розрахункового вагона: довжина 24м, база =17м.

Узгодження перевезень негабаритних на платформах, напіввагонах та великогабаритних на транспортерах (габаритні і негабаритні) провадиться відповідно до глави 2 Інструкції в три етапи:

П е р ш и й попереднє узгодження можливості і способу перевезення.

Згідно з рішенням 21 засідання Ради залізничного транспорту від 14-15 липня 1998р. таке узгодження провадиться Управлінням перевезень МПС РФ (далі ЦДВ МПС РФ).

Узгодження провадиться на стадії ескізного проектування і вибору розмірів вагових параметрів вантажу. Для такого узгодження відправник надає:

· заявку на узгодження перевезення з обгрунтуванням необхідності перевезення вантажу як негабаритного або ж великовагового. В заявці зазначається також найменування відправника, станції відправлення і призначення, кількість відправок або план перевезень та інші необхідні дані;

· ескіз вантажу в 3 проекціях або схему транспортування, де зазначено розміри, масу, положення центру ваги і координати найбільш виступаючих (критичних) точок, які визначають негабаритаість.

Якщо вантаж довгомірний, то на головному виді і виді зверху повинні бути додатково вказана відстань уздовж продольної вісі від центру ваги до вказаних точок.

Після узгодження спецвідділ ЦДВ МПС РФ надає відправнику дозвіл (телеграма, лист) на розробку документації на перевезення: креслення і розрахунки негабаритності, стійкості, розміщення і кріплення негабаритного (великовагового) вантажу; креслення контрольної рами ¾ для понаднегабаритних вантажів, а також негабаритних 6 ступеню бокової і нижньої негабаритності.

Д р у г и й ¾ узгодження документації з управлінням залізниці відправлення.

Розгляд і узгодження креслень і розрахунків розміщення і кріплення повинно провадитись службами перевезень (Д), комерційної роботи (М), колії (П) і вагонного господарства (В), а у разі вертикальної понаднегабаритності — також із службою електрифікації і енергетичного господарства (Е).

У разі узгодження документації для вантажів 1-3 ступенів бокової негабаритності, 1 ступеню верхньої негабаритності на платформах, напіввагонах, чотири-і шестивісних транспортерах участь служби колії, як правило, не потребується.

Для узгодження відправник повинен пред'явити у службу перевезення залізниці:

¨ чотири екземпляри затверджених ним креслень і розрахунків розміщення і кріплення негабаритного або великогабаритного вантажу;

¨ копію документу ЦДВ МПС РФ про попереднє узгодження перевезення.

Т р е т і й ¾ остаточне узгодження документації із спецвідділом ЦДВ МПС РФ на вантаж великих ступеней негабаритності (нижня — 3-6, бокова ¾ 4-6, верхня ¾ 3 , понаднегабаритних) і на транспортерах. Для цього відправник повинен надати один екземпляр узгоджених управлінням залізниці креслень і розрахунків розміщення і кріплення вантажів на транспортерах або вантажів на платформах (напіввагонах) із ступенями негабаритності: нижня — 3-6, бокова ¾ 4-6, верхня ¾ 3 і понаднега-баритних.

У разі узгодження такої документації спецвідділ ЦДВ МПС РФ повідомляє про це телеграмою ЦДВ УЗ, Д залізниці відправлення і відправника.

Про узгодження залізницею креслень і розрахунків для вантажів меншого ступеню негабаритності, Д залізниці відправлення інформує ЦДВ УЗ телеграмою.

 

¨ ¨ ¨ ¨ ¨