Відповідно до статті 130 Статуту пред'явленню залізниці позову, має обов’язково передувати пред'явлення до неї претензії.
Право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають:
а) у разі втрати вантажу:
· відправник — за умови пред'явлення вантажної квитанції і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу;
· одержувач — за умови пред'явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверд-жують кількість і вартість відправленого вантажу. У разі неможливості пред'явлення вантажної квитанції подається довідка с відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення неприбуття вантажу;
б) у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу:
· одержувач — за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову;
в) у разі прострочення доставки вантажу — одержувач за умови пред'явлення накладної.
Накладна, вантажна квитанція та комерційний акт подаються лише в оригіналі. Претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу (стаття 131 Статуту).
Претензії, що виникли з перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні заявляються:
а) залізниці призначення, якщо кінцевим пунктом перевезення є залізнична станція;
б) іншому транспортному органу, якщо кінцевим пунктом перевезення є порт.
Претензії вантажовідправників щодо штрафів заявляються залізниці відправлення, а вантажоодержувачів — залізниці призначення.
Статтею 132 Статуту не допускається пред'явлення вимог вантажовід-правників, вантажоодержувачів і залізниць, що випливають із договорів перевезення, на суму менше однієї мінімальної заробітної плати за кожною накладною, за винятком претензій від громадян.
Відповідно до статті 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній квитанції), а для уповноваженої особи ¾ довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
До претензійної заяви мають бути додані документи, які підтверджують претензію. До претензії щодо втрати, нестачі, псування або пошкодження, крім документів, які підтверджують право на пред'явлення претензії, додається документ, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців, а претензії з приводу штрафів ¾ протягом 45 діб (стаття 134 Статуту).
Зазначені терміни обчислюються:
а) з дня видачі вантажу ¾ для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу;
б) через 30 діб з дня закінчення терміну доставки ¾ для претензій про відшкодування за втрату вантажу;
в) через 2 місяці з дня прийому вантажу до перевезення ¾ для претензій про відшкодування за втрату вантажу, що виникли з приводу перевезень у прямому змішаному сполученні;
г) з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення претензії. ¾ в усіх інших випадках.
Відповідно до статті 135 Статуту залізниця зобов'язана розглянути заявлену претензію і повідомити заявнику про результати в такі терміни з дня отримання претензії:
а) протягом 3 місяців ¾ претензії, що виникли внаслідок перевезень у залізничному сполученні;
б) протягом 6 місяців ¾ претензії, що виникли внаслідок перевезень у прямому змішаному сполученні;
У разі часткового задоволення або відхилення претензій у повідом-ленні мають бути зазначені підстави рішення залізниці з посиланням на відповідні статті цього Статуту. У цих випадках подані з претензією документи повертаються заявнику.
Якщо у процесі розгляду претензії буде встановлено, що вантаж переадресовано або видано іншому одержувачу на законних підставах, така претензія відхиляється з повідомленням заявнику про те, де, коли, кому і за чиєю вказівкою видано вантаж, для безпосереднього розрахунку з фактичним одержувачем або з тим органом, за вказівкою якого було переадресовано чи видано вантаж.
Позови до залізниць, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані тільки у разі повної або часткової відмови залізниці задовольнити претензію чи у разі неодержання від залізниці відповіді в установлений термін.
Позови подаються до арбітражного суду або до суду за місцем знаходження залізниці, якій була пред'явлена претензія, у двомісячний термін з дня одержання відповіді залізниці або з дня закінчення терміну, встановленого для відповіді (стаття 136 Статуту).
¨ ¨ ¨ ¨ ¨
4. Особливості перевезення вантажів
автомобільним транспортом