Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, визначають права, обов’язки і відповідальність власників автомобільного транспорту – Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів – Замовників.
Ці Правила не регламентують перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог під час вантажно-розвантажувальних робіт, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил з відповідними компетентними установами.
Вантажі, які подаються для перевезення, відповідно Правил класифікуються за такими ознаками: вид продукції різних виробників, фізичний стан, наявність тари, спосіб вантаження і розвантаження, специфічні властивості, маса та габарити.
За видами продукції вантажі поділяються на:
· продукцію сільського господарства;
· продукцію лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості;
· руди металічні;
· продукцію паливно-енергетичної промисловості;
· мінеральну сировину, мінерально-будівельні матеріали та вироби;
· продукцію металургійної промисловості;
· продукцію хімічної промисловості;
· продукцію харчової, м’ясо-молочної та рибної промисловості;
· промислові товари народного споживання;
· продукцію машинобудування, приладобудування і металообробної промисловості;
· інші вантажі.
За фізичним станом вантажі можуть бути твердими, рідкими і газоподібними.
За наявністю тари вантажі підрозділяються на ті, для яких тара потрібна і для яких вона не потрібна.
За способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними.
Такі вантажі як швидкопсувні, небезпечні, антисанітарні та живі – мають свої специфічні властивості.
В залежності від маси, габаритів одного вантажного місця та специфіки вантажі підрозділяються на такі, перевезення яких здійснюється: за загальними правилами і за спеціальними правилами (великовагові, великогабаритні, небезпечні).
За загальними правилами здійснюються перевезення безпечних вантажів, маса і габарити яких в транспортному положенні разом з транспортним засобом не перевищують обмеження, що встановлені Правилами дорожнього руху України.
Правила складаються з 29 пунктів, у яких послідовно викладені всі питання, зв'язані з перевезенням різних вантажів: 1) терміни і поняття, 2) загальні відомості про вантажі, 3) укладання договорів, 4) страхування вантажів, 5) упакування вантажів, 6) визначення ваги вантажів, 7) маркування вантажів, 8) вантаження і розвантаження вантажів, 9) пломбування вантажів, 10) приймання вантажів до перевезення, 11) оформлення документів на перевезення, 12) транспортування вантажів, 13) здача вантажів, 14) розрахунки за перевезення, 15) складання актів, 16) пред’явлення і розгляд претензій, 17) перевезення вантажів у контейнерах, 18) перевезення вантажів на піддонах та у пакетах, 19) перевезення продукції сільського господарства, 20) перевезення продукції лісової, деревообробної і цілюлозно-паперової промисловості, 21) перевезення мінеральної сировини, мінерально-будівельних матеріалів та виробів, 23) перевезення продукції металургійної промисловості, 24) перевезення продукції хімічної промисловості, 25) перевезення продукції харчової, м’ясо-молочної та рибної промисловості, 26) перевезення промислових товарів народного споживання, 27) перевезення продукції машинобудування, приладобудування і металообробної промисловості, 28) міжміськи перевезення вантажів, 29) перевезення швидкопсувних вантажів у міжміському сполученні.
¨ ¨ ¨ ¨ ¨