Надання послуг пасажирських автостанцій та автовокзалів організовується згідно з вимогами технологічного процесу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від від 28.08.2001№ 565, який розробляється власниками автостанцій з урахуванням рекомендацій цього Типового технологічного процесу.
Перелік обов'язкових та додаткових послуг, що надаються населенню, пасажирам та пасажирським перевізникам автобусного маршруту (далі-перевізник), визначається статутом (положенням) автостанції.
До обов'язкових послуг, що надаються населенню та пасажирам, відноситься користування послугами:
· залу чекання поїздки;
· залу продажу квитків;
· інших приміщень автостанції;
· лужби інформації (крім послуг довідкового бюро);
· громадських вбиралень.
До обов'язкових послуг, що надаються перевізникам, відносяться послуги:
¨ кас автостанції;
¨ з організації посадки пасажирів в автобус;
¨ з диспетчеризації руху автобусів;
¨ з надання платформ для посадки та висадки пасажирів і місць на майданчику відстою автобусів;
¨ кімнат короткотермінового відпочинку водіїв;
¨ з інформування водіїв щодо дорожніх умов і безпеки дорожнього руху;
¨ проведення технічного огляду та прибирання автобусів.
До додаткових послуг відносяться послуги з:
· попереднього продажу квитків;
· бронювання місць;
· замовлення квитка за телефоном;
· замовлення таксі;
· замовлення автобуса;
· переоформлення квитка;
· відпочинку в готелі автостанції;
· кімнат матері та дитини;
· довідкового бюро;
· доставка квитка додому;
· замовлення квитка для поїздки з іншого міста.
Населенню, пасажирам та перевізникам можуть надаватися також інші види обов'язкових та додаткових послуг згідно з чинним законодавством.
За договором з власником автостанцій перевізникам можуть надаватися приміщення для облаштовування офісів та відокремлені посадочні платформи.
Типовим технологічним процесом регламентовано організація продажу квитків, диспетчерського управлінняі, руху дорожніх транспортних засобів і пішоходів на території автостанції, інформаційне забезпечення, організація надання побутових послуг, а також порядок укладення договорів і проведення розрахунків за надані послуги.
¨ ¨ ¨ ¨ ¨
4.8. Основні положення з перевезення небезпечних вантажів
Основні нормативно-правові документи, що забезпечують перевезення небезпечних вантажів в Україні: Закон України «Про Приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)», Европейское соглашение о международной дорожной перевозке опасных грузов (ДОПОГ), Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів», Закон України «Про транспорт», Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом». «Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів».
Пряме відношення до небезпечних матеріалів та їх перевезень мають Закони України: «Про відходи», «Про пестициди і агрохімікати», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про охорону праці», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про транзит вантажів», «Про аварійно-рятувальні служби», «Про Цивільну оборону України», «Про страхування».
Головним документом, який регулює питання перевезень небезпечних вантажів різними видами транспорту, в тому числі й автомобільним, є Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.2000 р. Закон складається із п’яти розділів (26 статей), де розглянути питання щодо прав та зобов’язань суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, державного управління і державного регулювання безпеки перевезення. На органи Державтоінспекції МВС України Законом покладаються завдання розробити і узгодити з центральним органом виконавчої влади нормативно-правові акти з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажів. Законом передбачається, що спеціально уповноваженими органами у сфері перевезення небезпечних вантажів повинен бути центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту. Законом розглянутий комплекс питань про умови перевезення, вимог до транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі, документального оформлення перевезень, страхування, фізичного захисту і супроводження небезпечного вантажу, ліквідації наслідків аварії у процесі перевезення та інше. Вимагається приведення усієї законодавчої бази, що регламентує перевезення небезпечних вантажі, у відповідність із вимогами Закону.
Законом України «Про транспорт» від 10.11.94 покладається обов’язок на вантажовідправника або вантажоодержувача забезпечити охорону та супровід небезпечних вантажів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також ставиться вимога перед відправниками і одержувачами небезпечних вантажів про гарантію безпеки організації перевезення таких вантажів.
Законом України «Про охорону прані» від 14.10.92 значна кількість питань присвячена створенню для працівника безпечних і нешкідливих умов праці.
Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.99 «Про заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом» Уряд визнав за необхідно приділити серйозну увагу підготовці водіїв автомобілів до перевезення небезпечних вантажів та отримання ними в органах Державтоінспекції відповідних свідоцтв на право виконання такого перевезення.
ГОСТ 19433-88 «Грузы опасные. Классификация и маркировка» і ГОСТ 27352-87 «Автотранспортные средства для заправки и транспортировки нефтепродуктов». З прийняттям Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» усе те, що не відповідає цьому Закону, застосовуватись не може. Це сказано у Постанові Верховної Ради України від 13.09.91 щодо дії на території України законодавчих актів колишнього СРСР, при умові, що вони не суперечать Конституції України і законам України.
Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України 31.12.93 з наступними змінами та доповненнями, на водія покладені обов’язки контролювати перед початком руху розміщення і кріплення вантажу, очищення тари після перевезення небезпечного вантажу. Ці обов’язки мають особливе значення, коли мова йде про перевезення небезпечного вантажу. Треба звертати увагу на інформаційні таблиці у разі перевезення небезпечних вантажів і на заборонні знаки.
¨ ¨ ¨ ¨ ¨