6.1. Організація перевезень вантажів авіаційним транспортом
Перевезення у повітряному сполученні визначаються Варшавською угодою, Повітряним кодексом України (1993р.), Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок повітряного сполучення через державний кордон України" (1995р.), положенням "Про порядок видачі Тимчасового дозволу на здійснення міжнародних польотів з (до) аеропортів (аеродромів), в яких відсутні пункти пропуску через державний кордон України"(1996р.), наказом "Про організацію повітряних перевезень літерними та підконтрольними рейсами" (1997р.), положенням "Про проведення конкурсу на право отримання статусу національного повітряного перевізника"(1997р.) та іншими нормативно-правовими документами.
Міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА) на регіональних конференціях встановлює: тарифи, знижки, розклад руху. Крім цього, ця міжнародна організація займається уніфікацією перевізних документів, уніфікацією порядку бронювання, розробкою принципів загальних умов перевезень та відношень авіапідприємств з агентами.
Правилами ІАТА передбачається можливість для перевізника укладати угоду про наскрізне перевезення з іншими авіакомпаніями, що дає відправникам вантажу можливість мати вибір маршруту і розкладу руху, а вантаж може перевозитись практично між будь-якими пунктами по одній накладної і наскрізному тарифу. При цьому, у вантажній накладній звичайно вказується самий короткий маршрут. Якщо же це не зроблено, то вантаж буде відправлений по тому маршруту, який, на думку перевізника, забезпечує його найбільш швидку доставку.
При вирішенні питання про перевезення вантажу повітряним транспортом необхідно враховувати, яким літаком він буде відправлений пасажирським або спеціалізованим вантажним. По міжнародним правилам на рейсових пасажирських літаках до перевезення приймаються вантажі, маса одного місця яких не перевищує 200 кг, а габарити відповідають розмірам вантажного люку.
Перевезення важковагових та великогабаритних вантажів здійснюється спеціалізованими вантажними літаками, які мають вантажні люки і приміщення значних розмірів. Ці літаки обладнаними спеціальними засобами для навантаження, швартування і вивантаження.
Для здійснення чартерних рейсів (особливо з перевезень вантажів на міжнародних рейсах) оформлюється вантажна накладна міжнародного зразку. Вантажна накладна — перевізний документ, що видається перевізником і є доказом укладання договору на перевезення. Вантажна накладна міжнародного зразку повинна бути заповнена відправником на англійській мові. Внесення у вантажну накладну (комплект, що включає 12 примірників) даних, що стосуються тарифів і зборів виконуються перевізником. Три примірника в комплекті є оригіналами і призначаються:
· оригінал № 1 — для перевізника, що видавав накладну. Є документальним свідоцтвом підписання перевізником і відправником договору на перевезення;
· оригінал № 2 — для одержувача. Слідує з вантажем до пункту призначення і видається одержувачу разом з вантажем;
· оригінал № 3 — для відправника. Видається відправнику і служить документальним доказом прийняття вантажу перевізником до перевезення і як документальне свідоцтво підпису перевізника і відправника під договором на перевезення.
Дев'ять інших примірників в комплекті є копіями і призначені для різних цілей.
Вантажна накладна може бути заповнена самим перевізником. І в цьому випадку буде вважатися, що перевізник діяв від імені відправника і за його дорученням. Якщо вручена разом з вантажем накладна не містить всіх необхідних даних або заповнена неправильно, перевізник має право зробити в ній необхідні доповнення або уточнення, що, однак, не є його обов'язком.
Накладна для повітряних вантажних перевезень служить як: доказ про укладання угоди на перевезення і прийняття вантажу для перевезення; відомість відправлених вантажів, куди вносяться перевізні документи, а при необхідності також фіксуються особливі умови відправника; документ для нарахування фрахту; страховий поліс, якщо укладено угоду про страхування через посередника-фрахтувальника; митний документ при вивозі, проїзді або ввезенні; підтвердження поставки.
Для авіаперевезень авіанакладна — такий же документ, що й коносамент у морських перевезеннях. Однак існують суттєві відмінності. Авіанакладна не є оборотнім документом, її не можна індосувати (передати іншій особі за допомогою передавального підпису), вона не може бути документом, що засвідчує право власності на вантаж як такий. В авіанакладної немає оригіналу, що передається вантажоодержувачеві для надання йому права володіння товаром. Вантаж віддається у розпорядження названого вантажоодержувача після пред'явлення ним засвідчуючих його особу документів, підписаної квитанції та сплати необхідних зборів.
Коли повітряним шляхом відправляються вантажі різних відправників, то головний вантажовідправник виписує своєму агентові у кінцевому пункті прибуття не звичайну накладну, а звідну — з вказівкою на кожну окрему партію товару. Після прибуття вантажу агент передає його окремими партіями у розпорядження вантажоодержувачів, вказаних у звідній авіанакладній. Як і в коносаменті, в авіанакладній повинна бути детальна інформація про вантажоодержувача і про товар, що транспортується.
Плата за авіафрахт звичайно нараховується за масою в кілограмах, при цьому маса заокруглюється на півкілограма у більшу сторону. Коли співвідношення маси й об'єму вантажу перевищує 6 (для Великобританії — 5), тоді плата стягується з огляду на об'єм вантажу.
Відповідальність за збитки (шкоду) під час повітряних вантажних перевезень поширюється на всі види завданої шкоди, що виникла у період, протягом якого вантаж знаходився в аеропортах чи на борту літака.
¨ ¨ ¨ ¨ ¨