Студентський колектив відрізняється від інших такими особливостями:
1) основним видом діяльності (навчання, направлене на отримання вищої освіти);
2) єдністю цілі і мотивації (прагнення членів колективу придбати спеціальність і принести якомога більшу користь);
3) однорідністю складу за віком, освітою;
4) обмеженим періодом співіснування (до 5 років);
5) стабільним складом;
6) строгою послідовністю і планомірністю навчальної роботи.
У структурі взаємовідносин студентського колективу можна виділити кілька сфер: офіційну, суспільно-політичну, побутову, а також особисті психологічні відносини.
Офіційні відносини визначаються Статутом ВНЗ, Законом України «Про вищу освіту».
Суспільно-політичні відносини пов'язані з контактами студентів у період проведення різних зборів, дискусій, бесід, зустрічей, активних змагань і т.п.
Побутова сфера взаємовідносин також дуже важлива, так як багато студентів живуть з рідними і близькими, мають друзів і часто з ними зустрічаються.
Характер і сила впливу колективу студентів на особистість і діяльність кожного з них залежить від того, який психологічний клімат склався в академічній групі, наскільки вибір індивідуальних цілей узгоджений із цілями всього колективу.
Стосунки між особистостями, ділові стосунки у студентському середовищі настільки значні, що у кожному виді діяльності (навчання, громадська робота, спорт і т.ін.) висувається свій лідер.
Тому у студентському середовищі можливе досить значне число лідерів різних напрямків: лідери-організатори, що згуртовують групу для оптимального вирішення спільної задачі, лідери-«генератори» емоційного настрою групи; лідери-«ерудити», що володіють найбільшим об’ємом знань. Є випадки коли не співпадають формальні і неформальні лідери. Іноді навіть не всі старости груп являються фактичними лідерами-організаторами. Студентський колектив у своєму розвитку проходить три стадії.
Перша стадія відповідає першому і частково другому курсу. У цей період колектив засвоює елементарні вимоги, норми і традиції університетського життя, на основі яких пізніше будуть створені групові традиції і норми поведінки.
Друга стадія відповідає частково другому і третьому курсу. У цей період в колективі групи складається, формується суспільна думка, працездатний актив, студенти широко залучаються до організаторської роботи, між членами групи встановлюються дружні і товариські стосунки, готовність до спільних дій.
Третя стадія відповідає четвертому і п'ятому курсу. У цей період кожен член групи стає виразником суспільних вимог, намагається надати максимальну допомогу товаришам у досягненні наміченої цілі.
На особисті відносини між студентами в групі значний вплив має темперамент. Існує 4 типи темпераменту.
Сильний, збуджений, неврівноважений тип - це фізіологічна основа холеричного темпераменту; сильний, рухливий, врівноважений тип це основа сангвінічного темпераменту; сильний, малорухомий інертний тип лежить в основі флегматичного характеру; слабкий тип, капризний, неврівноважений – це основа меланхолічного темпераменту.
Кожен студент повинен правильно усвідомити й оцінити плюси і мінуси свого темпераменту, і намагатись його удосконалювати.
Так у холерика позитивною рисою являється активність; у сангвініка – бадьорість, кмітливість; у флегматика й не поспішність, стриманість, завзятість; у меланхоліка – глибина та усталеність емоцій, почуттів.
Негативними рисами холерика можуть бути різкість, поверховість; сангвініка – легковажність, нестійкість; флегматика – повільність, в'ялість, байдужість; меланхоліка – замкнутість, песимізм.
Кращі риси темпераментів розвиваються там, де володарює бадьора, життєрадісна атмосфера, де заохочуються активність, ініціатива, сміливість, підтримується хороший робочий настрій, піднесеність, уява. Наостанок відзначаємо, що кожен студентський колектив має свого наставника, вихователя в особі куратора, який надає різносторонню допомогу в організації і згуртуванні колективу, бере участь у громадсько-політичних заходах групи.
Студентська молодь особливо на перших курсах, ще не має достатнього життєвого досвіду, не навчилась самостійно здійснювати основні функції колективу – навчальну і виховну. Вчорашній школяр за роки навчання звик до того, що в громадських і шкільних справах клас отримує допомогу зі сторони класного керівника, тому роль куратора полягає передусім у згуртуванні колективу, перемаганні розрізненості, відчуженості у відносинах між студентами, особливо на 1-му курсі.
Куратор наділений значними правами, пов'язаними з призначенням стипендії, поселенням у гуртожитки, складанням характеристик на студентів, рекомендаціями в аспірантуру тощо.
Хороший психологічний клімат у колективі студентської академічної групи, формує її професійна направленість, впевненість, взаємна вимогливість, дружба, досягнення успіхів у навчанні, формування особистості вцілому.