1.Об’єктивне обстеження починають з загального огляду хворого з метою визначення стану хворого. Прийнято розрізняти декілька ступенів загального стану хворого: 1) задовільний; 2) середньої тяжкості; 3) тяжкий; 4) вкрай тяжкий. Загальний стан хворого, що вільно рухається, веде активний спосіб життя , не потребує догляду за собою, у якого немає будь-яких порушень притомності і розладів психіки, можна розцінити як задовільний. Коматозні стани, під час спостерігається повна непритомність, як правили, призводять до вкрай тяжкого стану.
2.Визначення типу конституції:
1) Нормостенічний (череп видовжений, шия середньої довжини, грудна клітка широка, епігастральний кут прямий, живіт овальний, кінцівки довгі)
2) Астенічний (череп видовжений, шия довга і тонка, грудна клітка довга і вузька, епігастральний кут гострий, живіт впалий, кінцівки довгі, лопатки відстають від грудної клітки)
3) Гіперстенічний (обличчя широке, округле; шия коротка і товста, плечі й таз широкі, епігастральний кут тупий, кінцівки короткі товсті).
3.Визначення маси тіла проводиться шляхом зважування за допомогою медичних ваг.
4.Оцінку ступеня вгодованості проводять за допомогою звичайного огляду, вимірювання захопленої пальцями в складку шкіри та зважування.
5.Шкіру і слизові оболонки оцінюють під час огляду. Звертають увагу на її забарвлення, еластичність, вологість, наявність висипки, злущення, розчухи, рубці, стан дериватів, та утворення набряків.
6. Оцінити стан м'язів (ступінь розвитку, атрофія, гіпертрофія) і опорно-рухового апарату (форма кісток і суглобів, деформація, дефігурація, рухливість).
Ситуаційні задачі.