Завдання 1: Нижня межа легенів у небіжчика розташована вище ніж у живої людини, так як відбувається посмертний ателектаз легенів.
Завдання 2: Проекція часток легенів на передню поверхню: праворуч – верхня і середня частка, ліворуч – верхня; на бокову: праворуч – середня, нижня; ліворуч-нижня і верхня; на задню поверхність з обох сторін верхні і нижні частки.
Завдання 3: А.
Завдання 4: С.
Завдання 5: А.
Завдання 6: У огрядної людини в перкуторній сфері над легенями міститься більше щільних елементів, тому звук притуплений (тихіший, вищий та коротший) і перехід його в тупий – менш визначний; жирова клітковина є “амортизатором” коливань звуку.
Інформацію для забезпечення початкового рівня знань, можна знайти в наступних підручниках:
1. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И., Анатомия человека: Учебник. – С.-Петербург: Изд-во «Гиппократ», 1998. – 755 с.
2. ”Нормальна фізіологія”, за ред. В.І.Філімонова, Київ: Здоров’я, 1994.-608 с.
3. Ремизов К.Н. Медицинская и биологичная физика. М.: Высшая школа, 1999.-387с.
Зміст теми:
Теоретичні питання до заняття:
1.Уявлення про відносну та абсолютну тупість органу; залежність сили перкуторного удару від глибини розташування органа.
2.Проекція на грудну клітку нижньої границі легенів, їх часток, верхівок, газового пузиря шлунку.
3.Опізнавальні ділянки та лінії на грудній клітці.
4.Фізичні основи правил техніки топографічної перкусії легенів.
5.Діагностичне значення пересування границі легенів ( нижньої, верхньої ), екскурсія нижньої границі легенів, конфігурація простору Траубе.
Практичні завдання, які виконуються на занятті:
1. Визначення висоти розташування верхівок легенів (попереду, позаду) і характеристика висоти розташування верхівок легенів (попереду, позаду) в нормі.
2. Визначення висоти розташування верхівок легенів (попереду, позаду) і характеристика висоти розташування верхівок легенів (попереду, позаду) в патології.
3. Визначення ширини полів Креніга в нормі.
4. Визначення ширини полів Креніга в патології.
5. Визначення нижньої границі легенів за всіма топографічними лініями в нормі.
6. Визначення нижньої границі легенів за всіма топографічними лініями в патології.
7. Визначення активної екскурсії нижньої границі легенів (праворуч і ліворуч) в нормі.
8. Визначення активної екскурсії нижньої границі легенів (праворуч і ліворуч) в патології.
9. З’ясування розміру і форми простору Траубе.
10. Інтерпретація змін нижніх границь легенів (праворуч, ліворуч), висоти розташування верхівок, ширини полів Креніга.
Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| Термін | Визначення |
| Ателектаз | Спадання альвеол внаслідок звуження просвіту бронхів(обструктивний) або стиснення легеня зовні (компресійний). |
| Гідроторакс | Накопичення рідини (транссудату, ексудату, крові, лімфи) у плевральній порожнині |
| Перкусія | Метод дослідження внутрішніх органів, заснований на вистукуванні по поверхні тіла з оцінкою характеру виникаючих при цьому звуків. |
| Плеврит | Запалення плевральних листків, яке супроводжується накопиченням у плевральній порожнині рідини або випадінням на поверхню плеври фібрину. |
| Пневмоторакс | Наявність газу (повітря) у плевральній порожнині |
| Трикутник Гарленда | Відповідає стиснутому ексудатом легені при ексудативному плевриті |
| Трикутник Раухфуса | Обумовлене зміщенням середостіння у здоровий бік при ексудативному плевриті |
| Спланхноптоз | Стан, який характеризується опущенням внутрішніх органів. |
Для засвоєння змісту теми ознайомтеся з граф логічною структурою: