1 КРОК. У пропонованого викладачем хворого визначте при вислуховуванні характер везикулярного дихання: нормальне, патологічне – ослаблене, посилене, жорстке, з подовженим видихом, сакадоване. Після попереднього роз’яснення викладача переконайтесь в наявності побічних дихальних шумів (хрипи, крепітація, шум, тертя плеври), уясніть акустичні властивості їх.
2 КРОК. У такій же послідовності самостійно вислуховуйте підібраних хворих, звертаючи увагу на особливості хрипів, сухих (висоту, тривалість, фазу дихання) та вологих (калібр, звучність), зміни їх після підкашлювання, відміни від крепітації та тертя плеври. Правильність сприймання та оцінки перевірте в індивідуальній бесіді з викладачем поза палатою.
3 КРОК. Відпрацювання техніки визначення голосового тремтіння та бронхофонії під керівництвом викладача у хворого без патології органів дихання. Самостійне дослідження хворих, бажано з наявністю рідини в плевральній порожнині, запальної інфільтрації легеневої тканини.
4 КРОК. Обміркування механізму виникнення побічних дихальних шумів, бронхофоні та голосового тремтіння, їх зміни у патології, діагностичне значення у обстежених хворих під керівництвом викладача (в учбовій кімнаті).