Завдання 1:
I: Систола шлуночок:
1. Період напруги(0,08-0,09 сек):
а) фаза асинхронного скорочення (0,05-0,06 сек);
б) фаза ізометричного скорочення (0,03-0,04 сек);
2. Період вигнання (0,25-0,28 сек);
ІІ. Діастола
1. Фаза ізометричного розслаблення шлуночок (0,6-0,07 сек);
2. Фаза наповнення шлуночок (тривалість залежить від частоти ритму):
а) фаза швидкого наповнення (0,14-0,18 сек);
б) фаза повільного наповнення (залежить від частоти ритму);
в) фаза атріосистоличного наповнення (»0,10 сек).
Завдання 2: Фаза ізометричного розслаблення шлуночок (0,6-0,07 сек);
Завдання 3: I тон - систола шлуночків: період напруги і вигнання ; ІІ тон – на початку діастоли (фаза ізометричного розслаблення шлуночків) , ІІІ тон - фаза швидкого наповнення ; IV тон - фаза атріосистоличного наповнення.
Інформацію для забезпечення початкового рівня знань, можна знайти в наступних підручниках:
1. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И., Анатомия человека: Учебник. – С.-Петербург: Изд-во «Гиппократ», 1998. – 755 с.
2. ”Нормальна фізіологія”, за ред. В.І.Філімонова, Київ: Здоров’я, 1994.-608 с.
3. Ремизов К.Н. Медицинская и биологичная физика. М.: Высшая школа, 1999.-387с.
Зміст теми:
Теоретичні питання до заняття:
1. Походження серцевих тонів (I,II, III, IV).
2. Проекції клапанів серця на передню грудну стінку, місця вислухання їх, послідовність вислуховування.
3. Відмітні ознаки I і П тонів.
4. Зміни гучності (посилення, ослаблення) одночасне обох тонів, механізм змін, акустичні властивості.
5. Зміна гучності тонів (посилення, ослаблення) ізольоване одного з них, механізм змін, акустичні властивості.
5. Зміни тембру тонів, механізм змін, акустичні властивості.
6. Діагностичне значення впливу фізіологічних умов на гучність тонів.
7. Діагностичне значення змін гучності і тембру серцевих тонів в патології.
Практичні завдання, які виконуються на занятті:
1. Визначення і характеристика тонів серця й змін гучності в нормі.
2. Визначення і характеристика тонів серця на ФКГ в нормі.
3. Визначення і характеристика змін гучності тонів серця в патології.
4. Визначення і характеристика змін гучності тонів серця на ФКГ в патології.
5. Інтерпретація змін гучності тонів серця в нормі і патології.
Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін | Визначення |
Акцент | Відносне або абсолютне посилення тону серця |
Атеросклероз | Хронічна хвороба, яка характеризується ліпідною інфільтрацією внутрішньої оболонки артерій з наступним розвитком у їх стінці сполучної тканини |
Аускультація | Метод дослідження хворого шляхом вислуховування звукових явищ |
Бікуспідальний | Клапан серця, який складається з двох стулок |
Вигнання, зганяння | Виштовхування крові з шлуночків серця в судини у певний період систоли |
Діастола | Ритмічне розслаблення м’язів і розширення порожнин серця, що настає після їх скорочення |
Мітральний | Відноситься до лівого передсердно-шлуночкового клапана серця |
Фаза | Певний момент фізіологічного циклу |
Фонокардіографія | Графічна реєстрація звукових коливань, що виникають внаслідок діяльності серця |
Систола | Фаза серцевого циклу, яка складається з послідовних скорочень міокарда передсердь та шлуночків |
Тон | Аускультативний феномен над ділянкою серця та судин |
Рис. 1. Характеристика змін гучності тонів серця
Герметичність камер шлуночків залежить від щільності змикання атриовентрикулярних клапанів у період ізометричного скорочення. Гучність I тону залежить саме від швидкості, а не від сили скорочення шлуночків у фазу ізометричного скорочення. Чим більше наповнений шлуночок, тим менша швидкість його скорочення, а значить і гучність I тону. Гучність II тону залежить від коливань півмісяцевих клапанів аорти та легеневої артерії впродовж протодіастолічного періоду. Чим швидше атріовентикулярне проведення збудження, тим ширше відкриті стулки клапана, тим більше осциляції І тону. Гучність тонів залежить від властивостей провідного середовища (легень, грудної стінки) та резонансу примикаючих органів (шлунка, наявності, пневмотораксу, чи порожнини в легені).
Для засвоєння змісту теми ознайомтеся з граф логічними структурами: