Завдання 1: B. Завдання 2: 1)-А, 2)-В, 3)-С, 4)-D, 5)-E.
Завдання 3: Під час шлуночкової екстрасистоли імпульс не розповсюджується до синусового вузла (СВ) і не розряджає його. Це приводить до того, що черговий синусовий імпульс збуджує тільки передсердя (шлуночки збудитися не можуть через те, що знаходяться в стані абсолютної рефрактерності після екстрасистолічного збудження). Повне збудження серця (тобто і передсердь, і шлуночків) виникне після появи наступного синусового імпульсу. Таким чином, функція СВ при шлуночковій екстрасистолії не порушується.
Завдання 4. Роль систоли передсердь в наповненні шлуночків кров'ю незначна (біля 15-20 % від всього об'єму крові). Тому, зникнення систоли передсердь не призводить до катастрофічних наслідків для організму. Фібриляція шлуночків приводить, фактично, до зупинки гемодинаміки (тобто до клінічної смерті), оскільки викид крові в аорту і легеневу артерію без систоли шлуночків неможливий.
Завдання 5. Якщо передсердя входять в петлю re-entry, то вони збуджуються з тією ж частотою, що і шлуночки (передсердні і АВ тахікардії), а якщо не входять, то передсердя збуджуються з СВ із звичайною частотою (60-90 в хвилину). До шлуночків вони проводяться рідко, оскільки більшість синусових імпульсів потрапляють в шлуночки в період їх рефрактерності.
Інформацію для забезпечення початкового рівня знань, можна знайти в наступних підручниках:
1. Нормальная физиология. Под ред. В.И. Филимонова. – К.: Здоровье, 1994.-608 с.
2. Зайко Н.Н. Патологічна фізіологія Київ. Здоров'я, 1985.- С.385, 387-388.
3. Ремізов К.Н. Медицинська і біологічна фізика. М.: Высшая школа, 1999.-С. 251-259, 262, 265.
4. Патологічна фізіологія. За ред. М.Н. Зайка і проф. Ю.В. Биця.-Київ: “Вища школа”, 1995, С. 408-412, 417-421.
5. Шлопов В.Г. Основи патологічної анатомії людини. Київ, 1999.-С. 117-122, 129-132, 270-273.
Зміст теми:
Теоретичні питання до заняття:
1. Функція збудливості серця.
2. ЕКГ-ознаки шлуночкової екстрасистоли.
3. Признаки за якими можливе визначення топіки шлуночкової екстрасистоли.
4. Класифікація шлуночкових екстрасистол.
5. Види аллоритмій
6. ЕКГ- Пароксизмальної шлуночкової та суправентрикулярної тахікардії.
7. ЕКГ- ознаки миготіння та Тріпотіння передсердь.
8. ЕКГ- ознаки фібриляції та Тріпотіння шлуночків.
9. Поняття про дефібриляцію
Практичні завдання, які виконуються на занятті:
1. Аналіз ЕКГ у хворих з екстрасистолічною аритмією (при шлуночкових екстрасистолах різної топіки)
2. Аналіз ЕКГ у хворих з пароксизмальною шлуночковою тахікардією.
3. Аналіз ЕКГ у хворих з пароксизмальною суправентрикулярною тахікардією.
4. Аналіз ЕКГ у хворих з миготінням та тріпотінням передсердь.
5. Аналіз ЕКГ у хворих з фібриляцією та тріпотінням шлуночків.
Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| Термін | Визначення |
| Миготіння, фібриляція | Асинхронні посмикування, що не супроводжуються скороченням м’язового органа як єдиного цілого та їх еквіваленти на ЕКГ |
| Тріпотіння | Порушення серцевого ритму, зумовлене порушенням функцій збудливості та провідності з тахісистоліею передсердь та (або) шлуночків |
| Аритмія серця | Порушення ритму діяльності серця (частоти, послідовності серцевих скорочень та збуджень серця) |
| Інтервал зчеплення | Відстань від попереднього екстрасистолі чергового циклу PQRST основного ритму до екстрасистоли |
| Компенсаторна пауза | Відстань від екстрасистоли до наступного за нею циклу PQRST основного ритму |
| Екстрасистола | Передчасне скорочення серця або його частин, що виникає під час відносної рефрактерної фази унаслідок додаткового джерела збудження |
| Топіка екстрасистоли | Місце у якому відбулося формування позачергового електричного імпульсу. |
| Ектопічний водій ритму | Будь-який несинусовий водій ритму. |
Для засвоєння змісту теми ознайомтеся з граф логічними структурами 1,2: