1. Хворий приймає горизонтальне положення з низьким узголів'ям, а руки його укладаються уздовж тулуби.
2. Провести глибоку пальпацію сигмоподібної кишки:
- Спрямлену кисть правої руки встановлюють під кутом 45о у лівій здухвинній ділянці, на границі зовнішньої і середньої третини лінії, що з'єднує пупок і ость клубової кістки;
- Поверхневим рухом пальців кисті зрушують шкіру медіально в напрямку до пупка на 3-4 см, утворивши складку;
- Використовуючи розслаблення черевних м'язів під час видиху (хворий дихає «животом»), занурюють пальці в черевну порожнину, досягши задньої черевної стінки за 2-3 дихальних цикли;
- На висоті чергового глибокого видиху до початку наступного вдиху роблять ковзання пальцями перпендикулярно до подовжньої осі кишки, оцінюючи форму, діаметр, рухливість, консистенцію, болючість, гурчання.
2.Провести глибоку пальпацію сліпої кишки:
- Кисть правої руки кладуть на праву здухвинну ділянку хворого так, щоб кінці зімкнутих II-V пальців були на границі зовнішньої і середньої третини лінії, що з'єднує пупок і ость правої клубової кістки;
- Поверхневим рухом пальців кисті зрушують шкіру медіально в напрямку до пупка на 3-4 см, утворивши складку;
- Використовуючи розслаблення черевних м'язів під час видиху (хворий дихає «животом»), занурюють пальці в черевну порожнину, досягши задньої черевної стінки за 2-3 дихальних цикли;
- На висоті чергового глибокого видиху до початку наступного вдиху роблять ковзання пальцями перпендикулярно до подовжньої осі кишки, оцінюючи форму, діаметр, рухливість, консистенцію, болючість, гурчання.
3. Провести глибоку пальпацію інших органів черевної порожнини в такій послідовності: здухвинна кишка (термінальний відрізок), висхідна кишка, спадна кишка, велика кривизна шлунка, поперечно-ободова кишка, печінка, селезінка, нирки.
*Примітка: при наявності болів у животі пальпація ураженої ділянки проводиться в останню чергу.
4. Провести пальпацію термінального відрізка здухвинної кишки:
- Напівзігнуту кисть правої руки кладуть на праве стегно хворого так, щоб кінці II-IV пальців були на 2 см вище за лобкову кістку;
- Поверхневим рухом пальців (трохи розпрямляючи їх) зрушують шкіру догори на 2-3 см, утворивши складку;
- Використовуючи розслаблення черевних м'язів під час видиху (хворий дихає «животом»), занурюють пальці в черевну порожнину за 2-3 дихальних цикли;
- На висоті чергового глибокого видиху до початку наступного вдиху роблять ковзання перпендикулярно подовжньої осі кишки, при цьому аналізують її форму, діаметр, рухливість, консистенцію, болючість, гурчання.
5. Провести пальпацію висхідної кишки:
- Пальці лівої кисті укладають у найбільш податливу ділянку правої поперекової області між XII ребром і крилом клубової кістки, а напівзігнуту кисть правої руки – на правий фланк живота так, щоб кінці II-IV пальців були латеральніше, ніж зовнішній край прямого м'яза;
- Неглибоким рухом пальців правої кисті, трохи випрямляючи їх, зрушують шкіру і прямий м'яз живота медіально, у напрямку до пупка, утворивши складку;
- далі виконують дії, аналогічні тим, що проведено в попередніх пунктах.
6. Провести пальпацію спадної кишки:
- Ліву руку проводять під спиною хворого й укладають пальці в найбільш податливу ділянку лівої поперекової області, між XII ребром і крилом клубової кістки, а напівзігнуті пальці правої руки – на лівий фланк живота так, щоб кінці II-IV пальців були латеральніше, ніж зовнішній край прямого м'яза;
- Неглибоким рухом пальців правої кисті зрушують шкіру і прямий м'яз живота медіально, у напрямку до пупка на 3-4 см, утворивши складку.
далі виконують дії, аналогічні тим, що проведено в попередніх пунктах.
7. Визначити положення великої кривизни шлунка аускульто-аффрикційним способом:
- Прийомну камеру фонендоскопа встановлюють на епігастральну ділянку, на 2 см праворуч від серединної лінії і на 5-6 см вище за пупок;
- Вказівним пальцем правої руки роблять горизонтальні потирання (аффрикції) по шкірі черевної стінки від білої лінії живота вліво, переміщаючись зверху вниз на 1 см --до різкого ослаблення резонансу звуку;
- Потім визначають відстань великої кривизни шлунка від пупка в см (за рівнем різкого ослаблення резонансу звуку).
8. Провести пальпацію великої кривизни шлунка:
- Долоня правої руки укладається на живіт так, щоб кінці II-IV пальців були на 2-3 см вище за пупок, а злегка зігнутий III палець знаходився на білій лінії;
- Поверхневим рухом пальців правої кисті зміщається шкіра на 2-3 см догори, утворивши складку;
- Використовуючи розслаблення м'язів під час видиху (хворий дихає «животом»), поетапно занурюють пальці в черевну порожнину, досягши хребта за 2-3 дихальних цикли;
- На висоті чергового глибокого видиху до початку наступного вдиху роблять ковзання пальцями донизу, притискаючи велику кривизну шлунка до хребта й аналізують її фізичні властивості. Якщо відчуття “зсковзування” з «складки» не отримано, прийом повторюють, зміщаючи пальці трохи вище чи нижче за первісний рівень.
9. Провести пальпацію поперечно-ободової кишки:
- Злегка зігнувши у фалангових суглобах пальці обох рук, установлюють їх на 2-3 см нижче рівня великої кривизни шлунка по обидва боки, латеральніше за серединну лінію на 4-5 см;
- Поверхневим рухом пальців зрушують шкіру догори на 2-3 см, утворивши складку;
далі виконують дії, аналогічні тим, що проведено в попередніх пунктах. При відсутності пальпаторного відчуття кишки повторюють спроби ковзання нижче чи вище за даний рівень.
Ситуаційні задачі.