Сутнсть соцальних проблем та особливост х розв язання

Сутнсть соцальних проблем та особливост х розв язання. Соцологчне вивчення сучасного суспльства в Укран потребу з ясування природи, характеру та механзмв процесв, що вдбуваються.

Аналз ситуац свдчить, що змн зазна вся система, вс види суспльних вдносин, тобто процеси змн носять загальний, всеохоплюючий характер по свой природ можуть розглядатись як глибока трансформаця суспльства. В зв язку з цим в останн роки в втчизнянй соцологчнй лтератур набула поширення думка про те, що сучасн соцально-економчн та полтичн процеси в Укран потрбно аналзувати в межах трансформацйно парадигми, маючи на уваз, насамперед, поступову змну, перетворення суспльних структур, в рамках яких можуть спвснувати паралельно як стар, так нов елементи.

Стосовно моделей та концепцй трансформац сну безлч точок зору вд пропозицй якомога бльше запозичити зарубжний досвд та не вигадувати велосипед до закликв повернутися у доперебудовний стан та добудувати соцалзм. На думку багатьох дослдникв, теоретично можлив два пдходи у впровадженн ринкових реформ. Перший лквдувати вс шлюзи, вдкрити простр для ринково стих. Другий поступово замняти державне регулювання ринковим, роблячи новий крок тльки псля створення необхдних передумов, розробляючи вдповдн заходи, спрямован на усунення або хоча б послаблення негативних наслдкв кожного кроку, передусм у соцальнй сфер. Потрбно зазначити, що перший шлях у чистому вид майже неможливий, це одна з великих небезпечних люзй начебто досить лише проголосити економчну свободу, закрпити право приватно власност, як звдусль почнуть пробиватися паростки длово активност пдпримництва.

Такий пдхд був можливий лише в перод Непу. Тод ще були жив представники дореволюцйного пдпримництва, збергались навички господарювання переважну частину населення становили селяни, яким досить було не ставити перешкод, щоб вони завалили державу продуктами харчування.

Нин ситуаця принципово нша. Держава, яка лквдувала приватну власнсть викоренила з свдомост людей приватну нцативу пдпримливсть, сьогодн не може просто вдйти вбк. Це в нтересах тльки тих, хто хотв би взагал зруйнувати ус адмнстративн структури, посилити хаос, щоб скористатись можливстю для особистого збагачення.

Проблематика дослджень на критичному етап реформ визначаться зростаючим протирччям мж соцальними потребами суспльства та розвалом соцально сфери, що посилються, руйнуванням потенцалу, соцально нфраструктури, нтенсивним розшаруванням суспльства, ростом частки злиденних та маргналзованих верств населення, погршенням яксних характеристик популяц, соцального самопочуття людей, ростом соцально напруженост. В цих умовах зроста необхднсть вироблення ефективно соцально полтики та системи соцального захисту, як сприяли б ефективному реформуванню соцально сфери.

Аналз ходу економчних перетворень останнх рокв свдчить, що соцальн втрати Украни за ц роки досягли критично величини, становище соцально сфери кожного з компонентв оцнються як стан глибоко структурно кризи. нтегральним показником продуктивност функцонування соцально сфери кожного з компонентв демографчний стан суспльства, його яксн та кльксн характеристики передусм, народжувансть, смертнсть, тривалсть життя, мграця.

На жаль, в останн роки вс вони мають негативну тенденцю в свой динамц. Починаючи з 1991 року в кран вдбуваться процес депопуляц, який у 1999 роц склав 350 тис. чоловк. Вн обумовлений як низькою народжуванстю, так неуклнним ростом рвня смертност. За останн десять рокв народжувансть знизилася приблизно в два рази. Сумарний коефцнт народжуваност, що показу, скльки в середньому змогла б народити дтей жнка протягом всього життя при збереженост у кожному вц снуючого рвня народжуваност, склав у 1999 роц 1,1 промле, що недостатньо навть для простого вдтворення населення.

Для зставлення, з початку 60-х рокв цей показник був майже незмнним упродовж 20 рокв приблизно 2 дтей. У 90-х вн почав особливо швидко падати, а це свдчить про те, що Украна майже перетворилася на крану однодтно см. Серед причин такого становища слд назвати зменшення жнок фертильного вку, таймнгу народжуваност, змна прокреативно етики. Але крм того, як свдчать дослдження, багато в чому зниження народжуваност реакцю на змни, що вдбуваються в кран. Вдкладене народження в молодих см ях частше всього пов язане з поганим матеральним становищем або небажанням його погршувати.

За даними монторингу, зроста процент респондентв, як вважають, що умови виховання дтей за останнй рк значно погршились у 1995 роц це стверджували 21,7 опитаних, у 1996 22,2, у 1997 23,6 . Звсно, така ситуаця не сприя росту народжуваност. На противагу народжуваност смертнсть в усх вкових групах стйко зроста.

При цьому за останн роки зросла частка померлих серед працездатного населення, особливо смертнсть чоловкв. Серед причин смертност провдне мсце займають серцево-судинн захворювання, як спричиняються такими соцальними факторами, як матеральне та побутове неблагополуччя. На другому мст нещасн випадки, самогубства, вбивства, отруння алкоголем, що свдчить про прогресуюче неблагополуччя в нашому суспльств. Особливу тривогу виклика високий коефцнт дитячо смертност. У 1999 роц вн склав 12,8 промле на 1000 народжених. Для порвняння в сланд цей коефцнт 2,6 промле, в Швец 3,6, Норвег 4, Фнлянд 4,2, Словен 5,2 промле.

А перше мсце серед причин смерт займа стан, що виника в перинатальному перод, тобто пд час вагтност. В 1999 роц вд цього померли 1,9 тис немовлят. Це дуже тривожний факт, який свдчить про реальну загрозу генофонду крани. Слд вдзначити, що зростання смертност пов язане як з проблемам охорони здоров я, так з соцальними проблемами суспльства. Безпосереднм ндикатором стану соцально сфери яксн характеристики популяц.

За визначенням ВОЗ до них вдносять 3 групи показникв, пов язаних з станом здоров я, нтелектуальним потенцалом, освтньо-професйним рвнем населення, культурно-моральними цнностями та девацями. Слд вдзначити, що й тут спостергаться тенденця до погршення показникв. В останн роки в Укран знову появилися та отримують все бльше поширення нфекцйн захворювання туберкульоз, краснуха, скарлатина, коклюш, а також венеричн, гостр кишков нфекц, росте кльксть психчних захворювань.

Зменшуються можливост молодого поколння в отриманн освти, надбанн профес. Знизилась чисельнсть учнв середнх шкл з 7132 тис. у 199091 навчальному роц до 6857 тис. у 199900, все бльше дтей шкльного вку не вдвдують школу, поряд з цим зроста кльксть неповнолтнх правопорушникв 12659 тис. у 1990р. 17652 тис. у 1999р Важливою детермнантою соцально дяльност особистост, групи, цннсн орнтац. Вони втлюються в деалах, нтересах, спрямуваннях людей та визначають поведнку суб ктв соцально сфери.

Вдмова в останн роки вд ранше снуючих цнностей, в центр яких стояла офцйна доктрина та неофцйна установка на проритетну цннсть прац, привнесення захдних моральних установок, розповсюдження соцально принадно мфологеми швидкого збагачення та гарного життя призвели до руйнування у багатьох людей звичних соцальних та моральних орнтирв, в результат непослдовнсть у поведнц та свдомост, нестабльнсть в суспльств на макро- та мкрорвн. Спроба привнеси нову лберально-демократичну систему цнностей, пов язану з ндивдуалзмом, особистою наживою, так не прийнята бльшстю населення, вихованого в дус колективзму.

Традицйне соцально-культурне ядро укрансько цивлзац сьогодн активно розмиваться органами масово нформац, соцальною практикою пореформеного пероду життя суспльства. Вдмова вд принципв соцально рвност, гарантй освти, медичного обслуговування, зайнятост спричиня появу пдвищеного почуття тривожност, безнадйност, невпевненост в майбутньому у бльшост членв соцуму.

Так, у счн 2000 р. майже половина населення Украни вказала на вдсутнсть у суспльств полтичних деалв, як заслуговують пдтримки зростання порвняно з 1995 р. на 8, а близько 40 респондентв вказують на вдсутнсть норм цнностей, як об днують людей у держав зростання порвняно з 1995 р. приблизно на 7. Дестаблзаця суспльства сприя росту числа девантних проявв алкоголзац, наркоман, проституц, бродяжництва, жебракування, кримналзац суспльства. Серед тих, хто сков злочин, росте частка осб, як не мають постйних доходв, в х числ велика частка безробтних.

Росте кльксть тяжких злочинв. За офцйними даними у 1990 роц було сконо 1,9 тис. навмисних вбивств замахв на вбивство, а у 1999 роц 3,5 тис. Загалом у 1999 роц сконо у пвтора рази бльше злочинв, нж у 1990, при чому число злочинв, пов язаних з наркотиками, збльшилось за цей перод майже в 6 разв. Подальше накопичення девантного потенцалу загострить соцальну ситуацю в суспльств. Ще одню проблемою, що спричиня негативний вплив на розвиток соцально сфери, безробття, з яким стикаться все бльше верств населення.

Його особливстю поднання явно та прихованого безробття. За офцальними даними у 1999 роц рвень безробття становив 12 вд клькост економчно активного населення, а у 1995 роц вн був 5,6. Крм того, у 1999 роц 19,4 загально клькост працвникв усх галузей економки знаходилося у адмнстративних вдпустках, ншими словами перебували у стан прихованого безробття, 15,3 працювали в режим неповного робочого дня тижня, тобто в умовах вимушено неповно зайнятост.

Ситуаця ускладнються тим, що в останн роки простежуться тенденця збльшення тривалост перебування без роботи осб, як втратили. Невпорядкован трудов вдносини не сприяють ефективному використанню прац та структурнй перебудов. Довгостроков наслдки цього можуть бути негативними не тльки для окремих робтникв, пдпримств, але для ринка прац в цлому. До негативних наслдкв безробття вдносяться зниження рвня життя смей, зростання кримногенност, соцального напруження в суспльств, погршення соцального самопочуття населення, втрата професйних знань, деквалфкаця робтникв, пдрив фундаментальних трудових мотивацй нових поколнь, що вступають в життя.

Найгостршими проблемами Украни стали зниження рвня життя, глибока диференцаця населення за майновою ознакою, надмрна поляризаця доходв. Ц процеси прийняли в суспльств стихйний, некерований характер. Рвень реальних доходв населення за останн роки значно знизився. Згдно даних монторингових дослджень, у 1997 роц 60 опитаних вднесли себе до незаможних, вдчутно скоротилася в порвнянн з 1994 роком кльксть тих, хто вважа себе людиною середнього достатку 50,6 у 1994 38,7 у 1997. У тому ж 1997 роц 47,8 респондентв вдзначили, що матеральн умови хньо см значно погршились. А у IV квартал 1999 року за даними статистики частка домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у мсяць нижче меж малозабезпеченост 118,3 грн. становила 30,2. Зниження в останн роки добробуту людей помтно позначилося на структур споживання.

Так, якщо у 1985 роц на харчування витрачалося 36,6 середньодушового сукупного доходу, то у 1998 роц ця частка збльшилась до 69,5. У 1999 роц витрати на продукти харчування становили 65,2 сукупних витрат домогосподарств обстеження у 1999 роц проводились за новою методикою.

При цьому в структур харчування переважають картопля, хлб, молочн продукти та овоч. Погршилася ситуаця з забезпеченстю населення товарами тривалого користування. Якщо у 1990 роц на 100 смей було 92 телевзори, 89 холодильникв морозильникв, 65 пральних машин 40 пилососв, то у 1999 роц ц цифри вдповдно складали 42, 46, 42 та 25 товарв на 100 смей. Поруч з цим, засобами масово нформац, особливо телебаченням, активно нав язуються завищен споживацьк стандарти, як не вдповдають рвню життя основно маси населення реклама.

Це ма негативне значення, дестимулю трудову активнсть населення. Представляться важливим для бльшо соцально нтеграц суспльства сформувати так споживацьк стандарти, як можуть бути спввднесен з середнми доходами.

Важливим компонентом соцально сфери соцальна нфраструктура. Пд нею розумться стала сукупнсть матерально-речових елементв, що створюють умови для задоволення всього комплексу потреб втальних та соцально-дяльнсних з метою вдтворення людини та суспльства. По свой внутршнй органзац нфраструктура соцально сфери представля собою систему закладв, пдпримств та органв управлння, що забезпечують ефективнсть функцонування всх нститутв соцально сфери.

При цьому рзномантн потреби ндивдв, смей та суспльства в цлому задовольняються широким та рзномантним набором товарв та послуг. По рвню розвитку соцально нфраструктури, який визначаться за допомогою соцологчного аналзу, можна судити про ступнь задоволення потреб населення, х яксть та кльксть у спввдношенн з рвнем дореформеного суспльства чи розвинутих кран, потребами сучасно цивлзац. Останн десятирччя вдмчене стрмким руйнуванням соцально нфраструктури. В умовах бюджетного дефциту погршуться стан матерально бази для навчання школярв та студентв, лкувально дяльност.

Скоротилося число дошкльних та позашкльних закладв, закладв фзкультури та спорту. В кризовй ситуац знаходиться автомобльне та залзничне сполучення, особливо примське. Найбльш тяжке становище склалося там, де фнансування здйснювалося ранше з бюджетв виробничих пдпримств заводськ дитяч садки, понерськ табори, дальн, полклнки, будинки вдпочинку та санатор. В останн роки все менше менше вводиться в експлуатаця нових об ктв соцально-культурного призначення. Часткове введення платного навчання та медичного обслуговування, скорочення числа мсць у дитячих садках та яслах, в оздоровчих та позашкльних закладах, значний рст вартост побутового обслуговування населення, а також рзке скорочення послуг, що пропонуються службами побуту, призвело до того, що не використовуються потужност освтнх та оздоровчих закладв, як ранше забезпечували задоволення потреб населення, для бльшост смей знижуться доступнсть рзномантних послуг.

Це, в свою чергу, деформу звичний образ життя, збльшу тягар в домашньому господарств, скорочуться вльний час, перед усм -жнки. Як свдчать дан статистики та монторингу, лише невелика кльксть населення користуться послугами побутових закладв.

Значно знизився рвень вдвдування населенням закладв культури мистецтва. Цей показник у середньому за рк на одного жителя у 1985 роц становив 16 вдвдань, у 1990 11, а у 1999 0,1. Можна припустити, що одню з головних причиною такого вдчутного зниження погршення матерального становища смей та брак коштв на культурний вдпочинок, а не небажання вдвдувати вдповдн заклади.

Таку думку пдтверджують дан монторингових дослджень, згдно яких на протяз 1994-1997 рр. бльше третини опитаних стабльно вдзначають, що можливсть брати участь у культурному життя за останнй рк погршилась. Рзке погршення матеральних умов життя значно послабило здоров я людей, скоротило середню тривалсть життя в Укран майже на 10 рокв. Наця почала вимирати за офцйною статистикою з 1991 року чисельнсть населення зменшилась бльш нж на 2 млн. чол за неофцйними пдрахунками на 3 млн бо смертнсть почала перевищувати народжувансть.

Перехд до ринкових вдносин у медичнй сфер також випереджа матеральн можливост бльшост смей. х доходи не дають змоги користуватися платною висококвалфкованою медичною допомогою. За даними монторингу у 1997 роц 69,7 респондентв вдповли, що м не вистача необхдно медично допомоги, у 1995 та 1996 роках ц цифри також були високими вдповдно 69,2 та 58,4. Крм того, протягом 1994-1997 рр. бльше половини опитаних вдзначали, що за останнй рк медичне обслуговування значно погршилося, а бльше 15 вважали, що воно погршилося трохи.

Можна з великою долею впевненост стверджувати, що ця тенденця простежуться надал. Слд додати також, що за даними статистики кльксть лкарняних закладв за 1990-1999 рр. знизилась на 0,6 тис а кльксть лкарняних лжок на 10000 населення зменшилась з 135,5 у 1990 роц до 96,5 у 1999. Реальн змни торкнулися державно системи житлового забезпечення.

В умовах гостро кризи житла, з одного боку, скорочуться обсяг будвництва житла, з ншо зроста обсяг продажу. Практично вдбуваться ринковий перерозподл побудованого в попередн роки житлового фонду, часто це вдбуваться шляхом ураження нтересв слабо захищених верств населення. Вдсутнсть соцального захисту тих смей, котр особливо гостро потребують житла, веде по посилення майново диференцац населення. Супернтенсивнсть проткання процесу розшарування суспльства небезпечна, веде до рзкого збльшення частки знедолених та маргналзованих верств населення при збереженн вдносно невеликою дол багатих.

При цьому багатство останнх, що росте, далеко не завжди пов язане з хнм реальним трудовим внеском. Подбн процеси сприяють розмиванню середнього шару населення, найбльш стйкого ядра суспльства. Це виклика соцально-психологчн стреси у людей, спричиня зниження стабльност в суспльств. Так, у 1997 роц 70,9 респондентв монторингового дослдження стверджували, що м не вистача стабльност в держав та суспльств.

Таким чином, можна стверджувати, що тривала економчна криза, явн прорахунки в соцальнй полтиц призвели до помтного зниження потенцалу соцально сфери. Очевидно, що подальш суспльн перетворення, якщо ми прагнемо утвердження позитивно логки соцального розвитку суспльства, розширення простору соцально активност, пов язан з необхднстю державного регулювання в соцальнй сфер. Держава зобов язана вдновити те, що нею ж було свого часу зруйновано.

З огляду на особливост нацонально психолог, держава ще довго сприйматиметься населенням як гарант соцально справедливост, а тому вона зобов язана мати на озбронн неринков механзми регулювання, розвивати поглиблювати елементи змшано, соцально орнтовано економки. Держава не може не повинна вдмовлятися вд продовження поширення ринкових реформ. Але потрбно змнити пдхд до них. Не реформи заради реформ в над, що, в кнцевому пдсумку, вони забезпечать оздоровлення економки.

А так реформи, як, враховуючи непередбачуван втрати, чтко визначили б позитивн результати та строки х забезпечення. Перспективи розвитку ринкового середовища та напрямки соцально-економчно полтики. Запропонований проект Програми дяльност уряду на 2002-2004 роки, хоча охоплю рзн сфери суспльно-економчного життя Украни по сут, загальним напрямом роботи. Не встановлено конкретних напрямв розвитку економки, не окреслено стратег дяльност на перспективу, не визначена роль держави в стимулюванн розвитку народногосподарського комплексу Украни.

Програма дяльност уряду ма починатися з чтко визначених стратегй розвитку крани, що базуються на всебчнй пдтримц нацональних виробникв нвесторв як основи зростання добробуту народу. Головним завданням дяльност уряду слд вважати побудову ринково економки соцального спрямування за активно участ держави в розвитку проритетних галузей, збльшенн клькост робочих мсць, захист вразливих верств населення. У проект програми треба придлити значно бльше уваги економчному блоку питань.

До 2004 року реальний ВВП плановано наростити на 19,7 вдсотка. Це становитиме лише 68,6 вдсотка вд рвня 1992-го. Тому таке зростання це завдання-мнмум. Крм того, необхдно визначити плани щодо нших макроекономчних показникв. Передусм 1. Зменшити кредиторську заборговансть з 242,5 млрд. грн. у 2001-му до 200 млрд. грн. у 2004 роц. Це становитиме 68 вдсоткв ВВП 2004 року проти 120 вдсоткв у 2001-му. В 1992 роц це спввдношення становило 38,4 вдсотка. 2. Наростити нвестиц в основний каптал у 1,9 разу з 26,7 млрд. грн. 13,2 вдсотка ВВП до 50 млрд. грн. 17 вдсоткв ВВП 2004 року. В 1992 роц це спввдношення становило 18 вдсоткв. 3. Здйснити заходи щодо зменшення частки збиткових пдпримств з 42 вдсоткв у 2001 роц до 25-30 вдсоткв у 2004-му. В 1992 роц таких пдпримств було 9,5 вдсотка.

У проект програми не чтко визначено галузев проритети. Крм лтако судно автомоблебудування це повинн бути й нш галуз, як використовують значн обсяги нацонального технологчного виробничого потенцалу, дають завантаження багатьом пдпримствам-сумжникам.

На новий щабель слд пдняти пдпримства групи Б, що виробляють товари широкого вжитку. Потрбно чтко встановити економчн важел вдтворення даних галузей, сприяти збуту х продукц на внутршньому зовншньому ринках. Важливо визначити, якими темпами ма розвиватися та чи нша галузь виробництво, щоб досягти оптимальних пропорцй в економц. Частка машинобудування в промисловост знизилася з 30,5 вдсотка у 1990-му до 13,4 вдсотка на початок 2001 року, легко - з 10,8 до 1,6 вдсотка.

Треба визначити, яка частка цих та нших галузей в економц ма бути в майбутньому, як будуть важел для х розвитку. Не зовсм обгрунтованим видаться вддання переваг малим пдпримствам. Базову нфраструктуру будь-яко економки становлять потужн пдпримства. Тому мал велик пдпримства мають розвиватися за диними правилами гри. У проект програми декларуться проритет нновацй, але не визначено джерела х фнансування та заходи з стимулювання нацональних нвесторв.

Дуже важливо не допустити адмнстративного тиску на банки щодо фнансування неперспективних проектв. Не зрозумла стратегя виведення надлишкових потужностей в грничо-металургйному комплекс. Необхдно якнайшвидше замнити застарлу технку. У проект зовсм не висвтлена проблема пдвищення якост продукц. Подрбнення пдпримств, х приватизаця без грошового пдгрунтя, вдчуження банкв вд приватизац вже негативно вплива на економку. Це треба врахувати пд час планування подальшо приватизац, особливо обленерго, щоб не розбалансувати цю важливу галузь.

Окремою проблема захисту нацонального товаровиробника. Першим проритетом Кабнету Мнстрв у зовншньоекономчнй полтиц ма бути не вступ до Свтово органзац торгвл, а захист нацонального товаровиробника. Незбалансовансть зовншньоекономчно полтики проявляться в плануванн вдмного торговельного сальдо на 2004 рк за рахунок прискореного зростання мпорту. мпорт товарв послуг в Украну в 2001 роц становив 20,5 млрд. дол. США. Це бльше половини ВВП крани.

Особливо небезпечно, що вдбуваться експанся на наш ринок товарв, аналогчних укранським. мпорт одягу, взуття, деяких видв харчово промисловост збльшився з 30 до 40 вдсоткв обсягу х споживання. мпорт мяса вирс за 2001 рк у 3,4 разу, молока й яць - у 1,9 разу. Це не сприя розвитку власного сльського господарства ще дал заганя в глухий кут укранського селянина. Сльгоспвиробники не мають н дешево технки, н добрив, н можливостей реалзац сво продукц. Проблему посилю питання з приватизац земл, що може попасти в руки шахрав, як не мають нчого спльного з землеробством, як це вдбулося з багатьма державними пдпримствами.

Землю треба передати потужним сльськогосподарським пдпримствам, приватним домогосподарствам, як бажають здатн обробляти землю, мають технку, можуть ефективно використати банквський кредит. Найефективншим важелем стимулювання зростання нацонального виробництва виважена податкова полтика. Сучасна податкова система рунтуться на порочнй методолог, яка зводиться до того, що влада хоче мати дедал бльше податкв, контролювати рух коштв субктв господарювання, при цьому найбльший податковий тиск чиниться на тих, хто ефективно працю чесно сплачу податки.

Непомрний податковий тиск, коли псля оподаткування з гривн на заробтну плату залишаться лише 20 коп заганя в тнь значн грошов потоки, чим звужуться сфера банквського кредитування. За роки свого снування Промнвестбанком було сплачено до бюджету понад 1 млрд. грн. рзних видв податкових платежв.

Це найбльший показник серед банкв Украни. До того ж за останн два роки, банк перевряли понад 90 разв контролююч органи. У програм треба встановити структуру обсяг податкв. Податковий тиск на нацонального товаровиробника й нвестора ма бути знижено з 20 вдсоткв ВВП до 17 - 18 вдсоткв ВВП у 2004 роц. Вже давно назрла потреба радикально зменшити податки на доходи вд нвестицй нацональних нвесторв в економку. Це стотно знизить цну довгострокового банквського кредиту. Назрла необхднсть запровадження спрощено, прозоро, стимулюючо нцативу громадян та зростання виробництва податково полтики шляхом введення диного податку на доходи громадян прибуток пдпримств, зменшивши його наполовину.

Доцльно зменшити кльксть штрафв, обмежити кльксть обсяги переврок, що проводяться податквцями. Сьогодн Мнстерство фнансв функцону само по соб, Державна податкова служба, Пенсйний фонд, Державна митна служба сам по соб, що ускладню управлння державними ресурсами. Важливо встановити дйову систему регулювання руху державних коштв.

Для цього потрбно консолдувати бюджет, включивши до нього Пенсйний фонд, досягти постйного кругообгу, без затримки в окремих банках, грошових коштв, спрямувати х на розвиток економки соцально сфери, встановити суворий контроль за х цльовим використанням. Зменшення адмнстративних витрат пдвищення ефективност управлння ма стати одним з проритетв дяльност уряду. Найстотншим недолком проекту програми вдсутнсть роздлу щодо розвитку фнансово-банквського сектору як головного кредитного важеля вдтворення народногосподарського комплексу. Грошово-кредитна полтика окреслена вкрай розпливчасто не спрямована на динамчний розвиток ц сфери.

Насамперед треба встановити макромонетарн параметри грошово системи. Це грошова маса, рвень монетизац ВВП, частка грошей поза банками. Якщо ми прагнемо вступити у свтов та вропейськ структури, то нам слд мати вдповдн показники грошово-кредитно сфери. Сьогодн рвень монетизац ВВП не перевищу 19 вдсоткв, тод як у розвинених кранах вн становить 50-100 вдсоткв, у Польщ - 42, Угорщин - 45 вдсоткв.

Навть щоб вийти на рвень 1992 року -27,4 вдсотка ВВП, грошову масу потрбно збльшити в 1,7 разу до 80 млрд. грн. До того ж украй важливо зменшити частку грошей, що знаходяться поза банквською системою, з 42,7 вдсотка до 20-25 вдсоткв рвень 1992 року. Тому виведення грошово маси з тньового обгу ма стати одним з першочергових завдань уряду. Це дало б можливсть банкам акумулювати вагом нвестицйн ресурси у розмр 60 млрд. грн. безготвкових коштв. лише тод можливо радикально зменшувати облкову ставку, розробляти фнансувати проекти загальнодержавного масштабу.

Нин банквська система карликовою стосовно свтових фнансових велетнв. Активи вс системи у 100 разв менш, нж активи одного Дойчебанку у ФРН 1 трлн. вро. Лише один з укранських банкв -Промнвестбанк входить до тисяч провдних банкв свту. У проект програми не визначено стимули для банкв щодо кредитування реально економки. Частка кредитв банкв стосовно ВВП Украни становить 13,8 вдсотка, тод як у Чех - 44, Словаччин - 38 вдсоткв.

Лише один Промнвестбанк уклав в економку Украни кошти у сум понад 25 млрд. дол. США, що бльше, нж ус ноземн нвестори разом узят. У банквськй систем мають мсце негативн процеси деконцентрац капталу на тл його концентрац на свтових ринках. Каптал банквсько системи становить 3,9 вдсотка ВВП проти 13-16 вдсоткв у розвинених кранах. Ресурси банкв зменшилися з 100 вдсоткв до ВВП в 1992 роц до 23,5 вдсотка в 2001-му. В 1990 роц Промнвестбанк видав кредитв в економку у пять разв бльше, нж сучасний рвень ВВП сума виданих кредитв усма 153 укранськими банками. Непомрна кльксть банкв подрбнила каптал ресурси, створила пдгрунтя для процвтання банкв-ранть, як не вкладають кошти в реальну економку, а снують за рахунок спекулятивних операцй.

Тльки велик банки спроможн кредитувати реальну економку. Про це свдчить досвд Промнвестбанку, який весь свй ресурсний потенцал, що вирс за 9 рокв у 400 разв, спрямову на розвиток нацонального виробництва.

Щорчно близько 10 тисяч позичальникв усх сфер економки отримують кредити банку. Тому концентраця капталу нагальним завданням не тльки банквсько системи, а й економки у цлому. Пдтвердження - обслуговування паливно-енергетичного комплексу Промнвестбанком, який оперативно задовольня потреби галуз в кредитах, мжнародних розрахунках та нших послугах. Сприяння концентрац ресурсв економки в провдних банках ма стати одним з першочергових завдань уряду.

У проект програми задекларована участь населення у фнансуванн нвестицйних проектв, але не визначено напрями стимулювання залучення коштв населення у банки. Не заплановано обсяги виплат компенсацй вкладникам Ощадбанку. Важливо пднести мдж банквсько системи в очах населення, стимулювати насамперед облковою ставкою збалансовансть попиту пропозиц на ринку банквських депозитв. Найголовнше - банки залишаються законодавчо незахищен. Проектом програми передбачено прийняття важливого законопроекту Про банквський кредит.

Але його основною метою ма стати не просто зменшення обсягв проблемних кредитв, а законодавче визнання незаперечного права банку на виданий кредит вдсотки по ньому та вдповдност позичальника всм свом майном з встановленням суворо кримнально вдповдальност за його несвочасне повернення. Повернення кредитв банкам повинне мати ту саму вагу, що стягнення податкв, бо це - ресурси для розвитку економки. Не розроблена фнансово-економчна стратегя в умовах глобалзац економки.

У проект програми не включено план дй уряду на випадок непередбачених обставин глобальних фнансових криз, терактв, рзкого зростання цн на енергонос. Нещодавн подорожчання пального може призвести до зростання валютообмнного курсу, рвня нфляц, вдповдно, до змни запланованих макроекономчних показникв. Особливо можуть постраждати сльгоспвиробники банки, що х кредитують. Тому потрбно визначити основн компенсацйн заходи за таких обставин. Отже, в Програм дяльност уряду треба 1. Доповнити окремим роздлом про стратег розвитку банквсько системи.

Визначити стратегчну банквську полтику розробити ефективн нструменти важел х реалзац. 2. Установити законодавчий захист механзми стимулювання укранських банкв-нвесторв. Для цього передбачити розробку низки вдповдних законопроектв. 3. Розширити перелк прогнозних макроекономчних монетарних показникв, запланувавши зростання обсягв нвестицй рвня монетизац економки при зменшенн кредиторсько заборгованост грошово маси, що знаходиться поза банками. 4. Визначити важел стимулювання розвитку нацонального товаровиробника захисту нацонально економки при вступ Украни у Свтову органзацю торгвл.

Встановити галузев та регональн проритети. Передбачити забезпечення розрахункв в економц тльки грошовими коштами, органзацю управлння грошовими потоками, виведення з тн капталв спрямування х у реальну економку. Висновки. Псля розвалу радянського союзу Украна, як нш крани, що входили до його складу зткнулися з проблемою переходу до ринково економки.

Цей процес особливо складний тому, що нема аналогв у свтовй стор. Клька проблем, що я представив у свой робот це лише незначна частка того, що довелося виршувати нашому урядов. Так проблема дрбного та середнього пдпримництва ма проти важну й укрупнення виробництва. Воно пов язана з тим, що дрбне виробництво не здатне привабити ноземн нвестиц, необхдн для реформування економки крани, так як Украна не здатна забезпечити фнансування усх важливих процесв, необхдних для реформування економки.

Глобалзаця виробництва дуже важливим аспектом у розвитку економки. Мжнародний подл прац дозволить зосередитись на розвитку клькох галузей господарства, орнтованих на експорт. Проте глобалзаця економки посилю мжнародну конкуренцю, що при низькй продуктивност прац може призвести до витснення втчизняних товарв мпортними на нацональному ринку. Щодо соцальних проблем, то вони мають вдгравати важливе мсце у полтиц держави. Економчн реформи не можуть проткати сам по соб, вони мусять бути узгодженими з соцальною полтикою, так як саме люди двигуном реформ.

А т негативн процеси, що зараз мають мсце у соцальнй сфер няк не сприяють економчним реформам Список використано лтератури 1. Башнянин Г та нш Полтична економя,Ч1,К.Д997 2. Бобров В.Я. Основи ринково економки,К.Либдь,1995 3. Богиня Д. Волинський Г. Структурна перебудова економки в умовах глобалзац та нформатизац Економка Украни 2003 7 C. 19-28 4. Богиня Д Волинський Г. Структурна перебудова економки проблема нвестицй. Економка Украни 12, 1997. 5. Валдайцев С.В Оценка бизнеса и инноваций.

М. 1997 6. Держкомстат Украни. За ред. О.Г. Осауленка. К. Технка, 2000. 576 с. Дорогунцов С. Федорищева А. М. Усталенсть розвитку еколого-економчного потенцалу Украни та регонв Економка Украни. 1996. 7. С. 4 11. 7. Економчний словник-довдник За ред. С. В. Мочерного. К. Femina, 1995. С. 249, 282 283, 318. 8. Жук О ноземн нвестиц х значення у виведенн економки Украни з ниншньо кризи. нформацйний бюлетень Мнстерства статистики Украни - 1-2 29-30 1997 р. 9. Матвнко П Головне завдання - побудова ринково економки Голос Украни. 19.06.2002 110 С. 6 10. Осадчая Г.И. Социология социальной сферы.

М. Изд-во МГСУ Союз, 1999. 279 с. 11. Панна Н Головаха Тенденц розвитку укранського суспльства 1994-1997 рр Соцологчн показники Таблиц, люстрац, коментар. К. нститут соцолог, 1998. 12. Послання Президента Украни до Верховно Ради Украни Про внутршн зовншн становище Украни у 2000 роц. К 2001, с 35. 13. Тарасенко В нновацйна трансформаця в Укран та результати наслдки.

Укранське суспльство на пороз третього тисячолття. Колективна монографя. Пд ред. М.О. Шульги. К. нститут соцолог НАН Украни, 1999 С. 51-69. 14. Укранське суспльство монторинг соцальних змн 1994-1999 рр нформацйно-аналтичн матерали Пд ред. В.М. Ворони, А.О. Ручки. К. н-т соцолог НАНУ, 1999. 134 с. 15. Укранське суспльство монторинг 2000 р. нформацйно-аналтичн матерали. за ред. В.М. Ворони, А.О. Ручки. К. н-т соцолог НАН Украни, 2000. 390 с. 16. Федоренко С.В. ноземне нвестування в Укран. Державний нформацйний бюлетень про приватизацю.

Лютий 1999 р.