Банк як субкт пдпримництва

Банк як субкт пдпримництва. Слово банк походить вд талйського banco, що означа стл. Ц банко-столи встановлювалися на площах, де вдбувалася жвава торгвля товаром, у Стародавнй Грец Стародавньому Рим для обмну валют проведення деяких нших грошових операцй. Разом з розвитком виробництва торгвл виникла необхднсть у нагромадженн коштв наданн х у тимчасове користування як позички, тобто розвивалися кредитн операц.

Разом з кредитними операцями давнх банкв поступово розвивались розрахунки по обслуговуванню вкладникв як найпростш форми безготвкових платжних розрахункв. Банки обслуговували, здебльшого, торгвлю commerce, товарообмнн операц й платеж. Основною клнтурою були торговц, звдси назва комерцйний банк. Однак з розвитком промислового виробництва виникла й потреба в операцях по короткостроковому кредитуванню виробничого циклу позички на поповнення оборотного капталу, створення запасв сировини готово продукц, виплата заробтно плати т.д. з часом частина банквських ресурсв почала використовуватися для вкладень в основний каптал, цнн папери т.д. накше кажучи, термн комерцйний у назв банку втратив первинний сенс. Вн означа дловий характер банку, його орнтовансть на обслуговування всх видв субктв пдпримницько дяльност, незалежно вд роду х дяльност.

Банк це такий рвень розвитку кредитно справи, при якому кредитн, грошов розрахунков операц стали в х сукупност концентруватися в диному центр.

Тому в довдкових виданнях банк характеризуться однозначно як крупна установа. 5 Найбльш поширеним визначення банку як юридично особи, установи, органзац. Так, вдповдно до Закону Украни Про банки банквську дяльнсть банк юридична особа, яка ма виключне право на пдстав лценз Нацонального банку Украни здйснювати так операц залучення у вклади коштв фзичних юридичних осб та розмщення зазначених коштв вд свого мен, на власних умовах на власний ризик, вдкриття ведення банквських рахункв фзичних та юридичних осб. Подбне визначення банку зустрчаться як у науковй, так навчальнй лтератур, банквських нормативних актах прес. В основ цього визначення лежить сторичний, юридичний аспект операцй, як виконували банки.

Це визначення ма стотне значення для аналзу, воно немов би наближа нас до розкриття сутност банку, однак деяк аспекти його дяльност все ж залишаються незрозумлими. 2 Дяльнсть сучасних банквських установ така рзнопланова, що х дйсна сутнсть виявляться невизначеною.

Банки не тльки органзовують грошовий оборот кредитн вдносини, але через них здйснються фнансування народного господарства, страхов операц, купвля-продаж цнних паперв, а в деяких випадках посередницьк угоди й управлння майном. Кредитн установи здйснюють консультування, ведуть статистику, взамодють з ншими пдпримствами тощо. Визначення сутност банку це, насамперед, визначення економчно основи банку та його специфки, що забезпечують виконання належного обсягу послуг операцй.

Тобто аналз сутност банку вимага послдовного опрацювання не випадкового набору питань щодо банквсько дяльност взагал, а вдповд на конкретн питання, зумовлен обраною методологю аналзу. накше розгляд сутност банку може перетворитися на описовий перелк видв робт, що здйснюються банком. Проте спочатку необхдно розглянути обктивн умови виникнення функцонування банкв. Наявнсть грошей, нервномрнсть х обгу приводить до утворення в господарському оборот, з одного боку, тимчасово вльних грошових засобв, а з ншого боку, зумовлю додаткову потребу в них. Тому неминучою поява субктв пдпримництва, що акумулюють вльн грошов засоби банкв субктв господарювання, яким вони надаються для задоволення х потреб шляхом продажу або надання послуг за плату. 1.2. Формування витрат комерцйного банку Витрати комерцйного банку можна класифкувати за формою способом облку.

За формою розрзняються процентн витрати, безпроцентн та нш витрати.

Процентн витрати складаються з вдсоткв, сплачених клнтам по вкладах до запитання термнових депозитв, депозитам нших банкв, за кредитн ресурси, куплен в нших банкв, випущеним цнним паперам. Безпроцентн витрати включають частина загальбанквських операцйних витрат ус витрати на змст апарата керування . нш витрати звязан з створенням резервв, як вдносяться на собвартсть банквських операцй, сплатою податкв, збитками вд спекулятивних операцй на ринку цнних паперв, валютному ринку, вд продажу майна банку т.д. По способ облку видляють три групи витрат 1 операцйн рзн витрати банку 2 витрати на змст апарата керування 3 штрафи, пен неустойки, сплачен банком.

До операцйних рзних витрат банку вдноситься частина податкв, що сплачуються банком, що сплачуються вдсотки за притягнут ресурси, амортизаця основних фондв, знос МБП нематеральних активв, витрати по оренд, на рекламу, оплату послуг обчислювальних центрв, поштов телеграфн витрати, плата за навчання, за бланки, магнтн нос нформац, пакувальн матерали деяк нш витрати некаптального характеру.

Як видно з цього перелку, операцйн витрати подляються на процентн, безпроцентн та нш. До операцйних витрат банку вдноситься тльки частина податкв банку податок на майно, податок на користувачв автомобльних дорг, податок з власникв транспортних засобв, податок на придбання автотранспортних засобв, податок на землю, податок на додану вартсть, спецальний податок у фонди фнансово пдтримки найважливших галузей народного господарства.

Усе це податки, як вдносяться на собвартсть банквських операцй. Податок на прибуток на вдмну вд перерахованих операцй сплачуться з балансового прибутку банку, тобто одним з напрямкв розподлу. До друго групи - витрати на змст апарата керування - вдносилася зарплата, премя й нш виплати стимулюючого характеру, що компенсу, перерахування у фонди соцального призначення, витрати по змсту будинкв, устаткування легкових автомоблв, на охорону, представницьк, командировочн канцелярськ витрати та н. По характеру ця група витрат вдноситься до безпроцентних витрат.

Деяк витрати можуть вдноситися на видатков рахунки банку, тобто на собвартсть його операцй, у межах Законодавчих норм. Це - витрати на вдрядження, компенсац за службов поздки на особистих автомоблях, представницьк витрати, витрати на рекламу, процентн витрати на оплату мжбанквського кредиту. Видляться також група витрат, що вдноситься безпосередньо на рахунок Прибутки та збитки звтного року збитки вд розкрадань, прорахунки нестач по касових операцях, збитки вд прийняття неплатоспроможних фальшивих грошових знакв монети.

Ус ц витрати по змсту представляють прям збитки банку. 10, с. 246-249 Процентна маржа - рзниця мж процентним доходом витратами комерцйного банку, мж вдсотками отриманими сплаченими. Вона основним джерелом прибутку банка покликана покривати податки, збитки вд спекулятивних операцй так називане тягар - перевищення безпроцентного доходу над безпроцентними витратами, тобто частина загальнобанквських витрат, банквськ ризики.

Розмр марж може характеризуватися абсолютною величиною в карбованцях, а також поруч фнансових коефцнтв. Абсолютна величина марж може розраховуватися як ризниця мж загальною величиною процентного доходу витрати банку, а також мж процентним доходом по окремих видах активних операцй процентних витрат, звязаним з ресурсами, що використан для цих операцй. Наприклад, мж процентними платежами по позичках процентнй витрат по кредитних ресурсах Динамка абсолютно величини процентно марж визначаться деклькома факторами обсягом кредитних вкладень нших активних операцй, що приносять процентний доход процентною ставкою по активних операцях банку процентною ставкою по пасивних операцях банку рзницею мж процентними ставками по активних пасивних операцях СПРЕД часток безпроцентних позичок у кредитному портфел банку часток ризикових активних операцй, що приносять процентний доход спввдношенням мж власним капталом притягнутими ресурсами структурою притягнутих ресурсв способом нарахування стягнення вдсотка системою формування й облку доходв витрат темпами нфляц.

Маються значн розходження мж втчизняними закордонними стандартами облку процентних витрат банку, що впливають на розмр процентно марж. Процентн витрати по нашй систем облку вдбивають у звтност по момент надходження хнй па рахунок або списання з рахунка банку.

За закордонними стандартами в звтност повинн вдбивати доходи витрати, що вдносяться винятково до звтного пероду незалежно вд часу вдображення операцй.

Витрати, що вдносяться до даного звтного пероду, але не отриман або не виплачен до кнця звтного пероду, називаються нарощеними. Розмр нарощених вдсоткв визначаться в такий спосб 1 де В розмр нарощених вдсоткв p процентна ставка t перод нарощування З залишок заборгованост або депозиту. Рзниця мж процентною маржею при укранськй закордоннй систем облку складе вдсотки нарахован й отриман банком, що вдносяться до попереднього пероду, мнус вдсотки, фактично сплачен банком, що вдносяться до попереднього пероду - вдсотки нарощен належний банк за звтний перод мнус вдсотки нарощен пдлягаюча сплата банком вдсотки нарахован, але не сплачен клнтами в звтному перод через вдсутнсть засобв. Нарощен вдсотки не можуть розглядатися як реальний доход або витрата банку.

Це тльки право на доход або зобовязання по сплат засобв на користь ншо особи. Тому рст процентно марж за рахунок нарощених вдсоткв не може розглядатися як позитивне явище. Потрбно ретельний критичний аналз форм органзац кредитних вдносин, що приводять до значного розмру нарощених вдсоткв.

У закордоннй практиц при простроченй бльш 90 днв заборгованост по процентних платежах нарощування вдсоткв припиняться. У нашй практиц на розмр нарощених вдсоткв вплива прострочена заборговансть, пролонгаця боргу банков основного процентного платежв, стягнення вдсоткв наприкнц термну користування позичкою. Коефцнти процентно марж можуть показувати фактичний достатнй рвень у даного банку.

Коефцнт фактично процентно марж характеризу вдносну фактичну величину процентного джерела прибутку банку. Вн розраховуться в такий спосб 1 варант , 2 де Кфакт коефцнт фактично процентно марж во.факт. вдсотки, отриман в перод факт вс.факт. вдсотки, сплачен за перод факт Асер. середнй залишок у перод активв, що приносять доход. Активи, що приносять доход ус види кредитв юридичним фзичним особам, банкам, вкладення засобв у цнн папери, у факторингов лзингов операц, в нш пдпримства. 2 варант 3 де Кфакт коефцнт фактично процентно марж по позичковим операцям во.факт. вдсотки, отриман по позичках вс.факт. вдсотки, сплачен за кредитн ресурси Зсер. середнй залишок позичково заборгованост перод.

Аналогчно розраховуться коефцнт процентно марж по кредитних операцях на мжбанквському ринку валютному карбованцевому, ринку цнних паперв. Приведений варант 3 розрахунки припуска вибр принципу розподлу ресурсв мж активними операцями банку. У великих середнх банкв це можуть бути 1 принцип загального казана ресурсв 2 принцип, заснований на реструктуризац балансу з урахуванням лквдност активв необхдност пасивв. нш доходи - це комсйний доход вд послуг банку не кредитного характеру, тобто плата за розрахунково-касове обслуговування, нкасацю, нформацйн консультацйн послуги банку, за нш послуги, вдшкодування клнтам поштових, телеграфних нших витрат банку, вдсоток комся, доодержан за минул пероди, штрафи, пен, неустойки. Достатня маржа може розраховуватися на основ фактичних даних за минул пероди прогнозн величини на планований перод.

До останнього часу достатня маржа у великих середнх банкв незначно перевищувала нульову оцнку.

Це означало, що багато кредитних установ могли беззбитково функцонувати при дуже низькому процентному доход, не особливо турбуватися про зворотний рух позичок, якост кредитного портфеля. Така ситуаця порозумвалася поганою матерально-технчною базою, низькими витратами на охорону банку, навчання персоналу, високими валютними доходами нфляцйного характеру, низькою якстю обслуговування клнтв.

Розвиток ринкових вдносин, боротьба за клнта, кримногенна ситуаця, уведення валютного коридору змнили розмр необхдно процентно марж. Порвняння достатньо марж, розраховано на основ звтних даних, фактично отримано марж за цей перод у цлому по банквських операцях або окремих хнх видах дозволя оцнити керування доходом виявити тенденц, що характеризують фнансову стйксть банку. Тенденця падння фактично марж, скорочення рзниц мж нею маржею достатньо тривожним сигналом критичним фактором.

Розрахунок прогнозно достатньо марж необхдний, насамперед, для формування договрно процентно ставки на майбутнй перод. Мнмально необхдний банков вдсоток по активних операцях складаться з реально вартост ресурсв, марж достатньо виправлення на очкуван темпи нфляц. Порвняння коефцнта фактично марж по окремих активних операцях позичковим, на ринку мжбанквських кредитв МБК цнних паперв дозволя оцнити рентабельнсть напрямкв роботи комерцйного банку. 13 1.3.