ВИСНОВОК. Контроль є однією з функцій менеджменту.
Його роль полягає у тому, що він забезпечує інформацію про досягнення мети організації і при відхиленні від встановленої мети дає можливість застосувати коригуючі дії, також може використовуватися для стимулювання успішної діяльності. Попередній контроль зазвичай реалізується в формі визначеної політики, процедур і правил.
Перш за все він використовується по відношенню до трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Поточний контроль здійснюється, коли робота вже йде. Заключний контроль здійснюється після того, як робота закінчена чи закінчилося відведений для неї час. Поточний і заключний контроль базуються на зворотному звязку.
Керівники системи в організаціях мають розгорнутий зворотний зв язок, так як управляючий робітник, є по відношенню до системи зовнішнім елементом, може втручатися в роботу, змінюючи і цілі системи, і характер її роботи. Перший етап процесу контролю - це встановлення стандартів, тобто конкретних, тих що піддаються виміру цілей, що мають часові межі. Для управління необхідні стандарти в формі показників результативності обєкту управління для всіх його ключових областей, що визначаються при плануванні. На другому етапі порівнюються показники функціонування з заданими стандартами, визначається масштаб допустимих відхилень.
У відповідності з принципом виключення тільки вагомі відхилення від заданих стандартів повинні визивати спрацювання системи контролю, інакше вона стане неекономічною і нестійкою. Наступний етап - вимірювання результатів - зазвичай є найбільш клопітким і дорогим.
Порівнюючи виміряні результати із заданими стандартами, менеджер отримує можливість визначити, які дії необхідно використати. Такими діями можуть бути зміни деяких внутрішніх змінних системи, зміна стандартів чи невтручання в роботу системи. Контроль часто має сильний вплив на поведінку системи. Невдало спроектовані системи контролю можуть зробити поведінку робітників орієнтованою на них, тобто люди будуть намагатися задовольнити вимоги контролю, а не досягти поставлених цілей. Такі впливи можуть також привести до видачі неправильної інформації. Проблем, виникаючих внаслідок впливу системи контролю, можна уникнути, задаючи обдумані стандарти контролю, встановлюючи двохсторонній зв язок, задаючи досяжні стандарти контролю, уникаючи зайвого контролю, а також винагороджуючи за досягнення визначених стандартів контролю.
Система контролю повинна вчасно забезпечувати менеджера інформацією, скорочувати інтервал між подією і її відображенням у контролюючих інформаційних потоках.
Економічність, означає, що результати здійснення контролю повинні бути більшими за витрати, повязані з його впровадженням. З метою мінімізації витрат менеджерові слід порівнювати співставляти витрати на контроль з вигодами, що від нього очікуються. Гнучкість - система контролю повинна бути спроможною враховувати зміни та вміти пристосовуватися до них. Зрозумілість - система контролю, яку важко зрозуміти усвідомити може бути причиною помилок підлеглих і, навіть, ігнорування ними самого контролю.
Обґрунтованість контролю - стандарти в системі контролю мають бути обґрунтованими виваженими. Завищені стандарти знижують мотивацію. Більшість людей не бажає отримати ярлик некомпетентності , говорячи начальнику, що він вимагає забагато. Стандарти повинні підтягувати виконавців до вищих показників діяльності, але не де мотивувати робітників. Стратегічна спрямованість - менеджмент не здатний контролювати все, що робиться в організації. Навіть, якщо б і міг, то витрати на контроль перевищували б вигоди від нього.
Отже, менеджери мають вибирати для контролю фактори діяльності, які є стратегічними. З цієї точки зору контроль має концентруватися на відхиленнях, що трапляються найчастіше на відхиленнях, що завдають найбільшої шкоди на факторах, які піддаються впливу менеджера які менеджер спроможний змінювати, коригувати. Численність критеріїв. Як менеджери, так і підлеглі бажають виглядати кращими за критеріями, які контролюються.
Якщо контроль використовується з використанням одного єдиного критерію, то зусилля підлеглого будуть спрямовані на намагання виглядати краще саме за цим стандартом. Використання кількох критеріїв контролю забезпечує подвійний позитивний результат кількома критеріями важко маніпулювати, наявність кількох критеріїв руйнує прагнення виглядати краще за одним з них. Система контролю повинна бути такою, що підтримує коригуючі дії. Вона має не тільки сигналізувати про відхилення, але і підказувати, які саме коригуючі дії можна запровадити для виправлення ситуації. Це досягається, наприклад, встановленням стандарту типу якщо - тоді . Відповідність справі - оцінювати та вимірювати потрібно те, що дійсно є важливим.
Список використаної літератури 1. Білорус О. Г Панченко Є. Г, Менеджмент конкурентноздатність і ефективність К. Знання, 1992 40с. 2. Веснин В.Р. Менеджмент Учебник для студ.вузов М. Элит-2000, 2003 546 с. 3. Герчикова И.Н. Менеджмент Учебник 3-е изд перераб. и доп М. ЮНИТИ, 2002 501 с. 4.Глухоа В. В. Основы менеджмента Учеб справ.
Пособие СПб. Специальная