Вплив амортизації на величину грошового потоку

Значною частиною грошового потоку є амортизація, і на­самперед з таких причин:

- амортизація, як правило, є найбільшою за вартістю статтею витрат у бюджеті інвестування;

- амортизація знижує податкові зобов'язання; - амортизація - це не грошові затрати, тобто ніякі гроші не залишають фірму, вони зостаються у ній, і вона може використовувати ці гроші.

Існує два варіанти врахування амортизації:

- за книгами бухгалтерського обліку, які передбачають рівномірне нарахування амортизації;

- для податкових цілей - форма амортизації прискоре­на. Це дає фірмі можливість знизити оподаткування доходу і, як наслідок, суму своєї заборгованості. Податкова сума дозволяє збільшити чисті доходи фірми.

Реальну суму амортизації можна визначити шляхом по­рівняння величини зносу на кінець і початок періоду дослі­джень. Різниця між цими показниками відображає грошові відбиття суми амортизації.

Важливішим економічним бажанням у системі аморти­заційної політики є методи нарахування амортизації. Під методом нарахування амортизації розуміють розподілення вартості засобів праці по роках їхньої служби у повному еко­номічному порядку. В умовах, що передували становленню ринкових відносин, наша практика знала лише один такий метод — рівномірного нарахування амортизації з накопи­ченням її на особливому рахунку і наступному централізо­ваному перерозподіл за об'єктами введення вдію основних фондів. Даний метод побудовано на визнанні прямої залеж­ності між зносом та строком служби. В умовах відносної ста­більності цін на машини та обладнання, розцінок на будів­ничі роботи, низьких темпів інфляції - такий метод нара­хування амортизації має свої позитивні якості:

- рівномірність надходження до амортизаційного фонду;

- стабільність та пропорційність у нарахуванні аморти­зації на витрати виробництва та обігу;

- простота й точність розрахунків; Але він має й недоліки:

- по-перше, його застосування не завжди забезпечує пов­не перенесення вартості основних фондів на вироблений продукт;

- по-друге, утворюється недоамортизація основних фон­дів, що являє собою пряму втрату вартості, тобто збиток;

- по-третє, рівномірне нарахування амортизації нерідко не забезпечує концентрацію ресурсів, необхідних для замі­ни засобів праці.

На сучасному етапі розвитку економіки простежуються зовсім інші умови господарювання: пройшов процес прива­тизації та роздержавлення власності, комерціалізації дер­жавних суб'єктів господарювання, лібералізації цін на базі кризових явищ в економіці, трансформуються засоби та ме­тоди господарювання. Все це викликає необхідність викорис­тання інших методів створення амортизаційних фондів - методів прискореної амортизації.

Практика свідчить, що знос машин та обладнання зрос­тає в перший період їхньої експлуатації - період освоєння. Потім, упродовж відносно тривалого часу, простежується стабілізація величини зносу, після чого знос знову, але вже більшою мірою зростає. Є нерівномірним і моральний знос, який діє з особливою силою в перший період упроваджен­ня нових машин, коли вони не досягли ще достатнього ступеню зрілості і тому стають застарілими раніш, ніж всти­гають відновити свою вартість. Такій динаміці фізичного і морального зносу безперечно більш відповідають методи прискореної амортизації, які дозволяють списувати більшу частку вартості основних фондів упродовж перших років їхнього служіння.

Методам прискореної амортизації віддають перевагу в деяких випадках формування амортизаційного фонду не тільки теоретично, але й на практиці. Прискорена аморти­зація більш точно відбиває процес зносу основних фондів, активізує виведення з експлуатації фізично зношеного й морально застарілого обладнання та інших видів основних фондів, відповідає розширенню самостійності суб'єктів гос­подарювання та розвитку ринкових відносин, завданню прискореного оновлення основних фондів. Перевагу при­скореної амортизації можна порівняти з безпроцентною позикою на технічний розвиток підприємства. В першій половині строку служби введених засобів праці штучно підвищуються витрати за рахунок підвищення амортизацій­них відрахувань, відповідно занижується прибуток і податок на нього, у розпорядженні господарського суб'єкта зали­шається більше коштів для фінансування технічного розвит­ку. У другій половині строку служби простежується проти­лежна картина. Таким чином, прискорена амортизація має переваги перед іншими видами податкових пільг тому, що додаткові ресурси, які надаються підприємствам за рахунок її застосування, згодом повертаються до держбюджету.

Підхід до застосування рівномірного або прискорено­го методу нарахування амортизації повинен бути диферен­ційованим відносно різних галузей, окремих суб'єктів гос­подарювання та виходити із завдань технічного прогресу, оновлення та підвищення ефективності використання ос­новних фондів, забезпечення зростання продуктивності праці. Тобто в умовах необмежених можливостей застосу­вання різноманітних методів амортизації господарський суб'єкт розробляє найбільш ефективну в конкретних умо­вах господарської діяльності амортизаційну політику, яка передбачає оптимальне використання як методів рівномір­ного, так і методів прискореного нарахування амортизації на різні види основних фондів.

Діючі в Україні «Положення про порядок нарахування амортизаційних відрахувань» та «Положення про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних від­рахувань на витрати виробництва (o6iry)V.передбачають можливість прискорення амортизації активної частини ос­новних фондів (машини, устаткування, транспортні засоби та інше), яке введено до дії після 1991 року та використову­ється для підвищення виробництва засобів обчислювальної техніки, нових прогресивних матеріалів, обладнання, роз­ширення експорту продукції. Перевага при застосуванні прискореної амортизації надається тим підприємствам, які водночас здійснюють заходи щодо всебічної замгни зноше­ної та застарілої техніки новою, більш прогресивною. Крім того, застосування прискореної амортизації дозволено малим підприємствам для стимулювання відновлення машин та устаткування.

Дозволено у перший рік експлуатації нараховувати до 30 % первісної вартості основних фондів з терміном служби більш ніж 3 роки. З часом межі застосування методів приско­реної амортизації розширюються. Тому в наш час підприємст­вам харчування необхідно приділяти особливу увагу приско­реній амортизації шляхом розробки економічно обґрунтованої амортизаційної політики. При здійсненні амортизаційної політики слід врахувати наступні чинники:

- науково-технічний прогрес у сучасних умовах приско­рює моральний знос основних фондів та скорочує строки їхнього служіння, тому науково-технічний прогрес несе у собі об'єктивну тенденцію до підвищення норм аморти­зації та необхідності переходу до методів прискореної амортизації;

- розвиток ринкових відносин веде до створення най­більш великих об'єднань у важкій промисловості, особливо у виробництві обладнання, де рівень концентрації вироб­ництва вищий в середньому, ніж у інших галузях, а конку­ренція великим об'єднанням утруднена, тому зростання цін на виробниче обладнання випереджує підвищення цін на інші товари. Внаслідок цього господарчі суб'єкти в усіх га­лузях намагаються підвищити величину амортизаційних відрахувань не тільки для того, щоб компенсувати це випе­реджуюче зростання цін на обладнання у даний момент часу. Для того щоб упередити наслідки цього зростання цін, треба максимально підвищити суму амортизаційних відра­хувань у даний момент, щоб як скоріше перетворити їх в нове обладнання. Саме тим вони намагаються уникнути па­діння реальної величини суми амортизації, що накопичуєть­ся, яке відбувається внаслідок нарощення техніки;-

- завищення норм амортизації хоч і приховує частину при­бутку від оподаткування, але водночас є великою вірогідність негативних наслідків, пов'язаних з впливом інфляції.

Таким чином, для розробки ефективної амортизаційної політики господарчому суб'єктові треба врахувати всі зовнішні та внутрішні, як сприятливі, так і несприятливі чин­ники, та на базі цього виробити сугубо конфіденційний підхід до застосування різних методів амортизації основних фондів. Тому більш детально проаналізуємо ефективність застосування найбільш поширених методів нарахування амортизації.

Зупинимося на використанні деяких методів нарахуван­ня амортизації та виявимо їх позитивні якості й недоліки в сучасних умовах господарювання. Це методи рівномірного нарахування амортизаційних відрахувань та прискореної амортизації. Розрахуємо середньорічну суму амортизацій­них відрахувань основних фондів, первісну вартість яких визначаємо теоретично як 100 %, ліквідаційну вартість 7,8 %, строк служби 5 років:

- за методом рівномірної амортизації амортизаційні відра­хування розподіляються рівномірно по роках всього строку служіння і становлять 18,44 % (100-7,8/5). Таким чином, ви­користовуючи цей метод амортизації, підприємство може щорічно акумулювати в амортизаційному фонді 18,44 % вар­тості придбаної машини;

- сутність метода подвійного зниження балансової вар­тості полягає в тому, що підприємство може мати норми амортизації удвічі більші ніж за рівномірний метод: у нашому випадку норма амортизації становить 40 % (100/5x2). Ці нор­ми перемножують на залишкову вартість (недоамортизовану частину машин та обладнання) і таким чином визначають суми амортизаційних відрахувань за кожен рік. За цим ме­тодом ліквідаційна вартість основних фондів не вилучаєть­ся з їх первісної вартості. Розрахунки занесено до табл. 4.1. Таким чином, використовуючи даний метод нарахування амортизації, підприємство за перші 3 роки акумулює в амор­тизаційному фонді 78,4 % (40+24+14,4) первісної вартості основних фондів (ОФ);

- за методом суми років допускають, що основні фонди найбільш інтенсивно використовуються або за перші роки служби, або за останні.

 

Таблиця 4.1

Розрахунок сум щорічних амортизаційних відрахувань основних фондів за методом подвійного зниження балансової вартості

Рік	Балансова вартість	Залишкова вартість	Норма зниження	Амортизаційні відрахування
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й		21.6		14.4 8.6 5.2
Підсумок				92.2
Ліквідаційна вартість				7.8

 

Річні амортизаційні відрахування розраховують так:

1) складають цілі числа років служби (1 +2+3+4+5);

2) визначають дріб відділення цілих чисел років служби та суми усіх років служби. При цьому дріб відділення ціло­го значення останнього року служіння ставлять на перше місце, передостаннього — на друге і т. д. (5/15,4/15,3/15,2/15, 1/15);

3) відповідну для кожного року дріб перемножують із пер­вісною вартістю основних фондів і таким чином визначають суму щорічних амортизаційних відрахувань (табл. 4.2).

 

Таблиця 4.2

Розрахунок сум щорічних амортизаційних відрахувань за методом суми років

Рік	Балансова вартість основних фондів	Множник	Амортизаційні відрахування
1-й		5/15	33,3
2-й		4/15	26,7
3-й		3/15	20,0
4-й		2/15	13,3
5-й		1/15	6,7
Підсумок

 

 

Таким чином, за даним методом господарський суб'єкт протягом трьох років експлуатації придбаного обладнання зосереджує в амортизаційному фонді 80% (33,3+26,7+20,0) його первісної вартості. Результати розрахунків узагальнено в табл. 4.3. Так, якщо амортизаційну політику господарського суб'єкта спрямовано на стабілізацію щорічних амортизацій них відрахувань та їхню рівномірність, то підприємству слід засто­сувати перший метод — метод рівномірної амортизації. Якщо господарський суб'єкт прагне оновлення й переозброєння ос­новних фондів на базі використання відповідних джерел фі­нансування, тоді треба застосувати один з методів прискоре­ної амортизації. За перші два роки експлуатації основних фондів суми амортизаційних відрахувань за методом подвійно­го зниження балансової вартості вищі ніж за методом рівно­мірної амортизації у 2,16 разів і у 1,3 разів відповідно, а за ме­тодом суми років — у 1,8 разів і 1,44 разів відповідно.

Тобто господарчий суб'єкт за перший період часу експ­луатації (3 роки) основних фондів, застосовуючи один з ме­тодів прискореної амортизації, акумулює до 80 % первісної вартості даної машини, а використовуючи рівномірний ме­тод, лише 55,3 %, тобто на 24,7 % менше, що негативно вплине на можливості фінансування розвитку основних фондів за рахунок власних коштів.

 

Таблиця 4.3

 

Співвідношення сум щорічних амортизаційних відрахувань за умов застосування різних методів амортизації

Сума амортизації	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік
Рівномірний метод	18,44	18,44	18,44	18,44	18.44
Прискорений метод, а саме: - подвійного зниження
1 ) сума;	40,0	24,0	14,40	8,60	5,20
2) у % до рівномірного;	216,90	130,20	78,10	46,60	28,20
- суми років: 1 ) сума; 2) у % до рівномірного.	33,30 180,60	26,70 144,80	20,0 108,50	13,30 72,10	6,70 36,30

 

Крім того, слід врахувати вплив інфляції на реальну ве­личину амортизаційних відрахувань. Саме в сучасних умо­вах господарювання даний чинник займає одну з основних позицій у розробці амортизаційної політики підприємства. В умовах інфляції із-за заниженої первісної вартості основ­них фондів відбуваються викривлення у нарахуванні їх зно­су. Пояснення цього в тому, що в умовах інфляції викорис­тання фактичних оцінок при нарахуванні амортизаційних відрахувань призведе до утворення інфляційного надприбут­ку. У результаті частина коштів економічно необґрунтовано вилучається у вигляді податку, а економічний потенціал підприємства знижується. Крім того, грошові кошти, що на­копичуються в амортизаційному фонді, підлягають знеціню­ванню з часом, що особливо характерно для умов інфляцій­ної кризи. Саме в сучасній ситуації найбільш сприятливо ви­користовувати методи прискореної амортизації, тому що майбутня вартість грошей набагато нижча від теперішньої.

Виконано розрахунок загальної суми амортизаційних відрахувань за п'ятирічний період за трьома методами форму­вання амортизаційного фонду з урахуванням дисконтування. Теоретично рівень інфляції визначено як 150 % протягом року. При розрахунках використано наступну загальновідому формулу:

(4.16)

де PV—теперішня вартість грошей;

FV— майбутня вартість грошей;

R — базовий рівень інфляції;

N — кількість періодів.

Результати розрахунку подано у табл. 4.4

З таблиці видно, що реальна вартість амортизаційних відрахувань за рівномірним методом значно нижча, ніж за прискореними та складає 56,1 % (29,24/47,524x100) у по­рівнянні з методом суми років. Таким чином, використову­ючи методи прискореної амортизації, господарчий суб'єкт може хоч би частково зберегти кошти амортизаційного фон­ду від впливу інфляції та, крім того, за перші три роки експ­луатації акумулювати до 99,3 % (79,1 +22,5+6,7) за методом подвійного зниження балансової вартості, загальної суми амортизаційних відрахувань.

Таблиця 4.4

Динаміка суми щорічних амортизаційних відрахувань з урахуванням дисконтування

Показник	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік	Разом
Метод рівномірної амортизації	8,44	7,37	2,95	0,47	0,01	29,24
- у % до загальної суми відрахувань	3,07	25,20	10,10	1,60	0,03	100,0
Метод подвійного зниження балансової вартості	40,0	9,60	2,30	0,22.	0,003	52,123
- у % до загальної суми відрахувань	6,70	18,40	4,40	0,495	0,005	100,0
Метод суми років	33,30	10,68	3,20	0,34	0,004	47,524
- у % до загальної суми відрахувань	70,10	22,10	6,70	0,692	0,008	100,0