Стратегія формування Інвестиційних ресурсів
Одним із напрямків фінансового проектування є розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів підприємства, етапи якої ми детально розглянемо.
Першим етапом єпрогнозування потреби в загальному обсязі інвестиційних ресурсів.Він проходить у наступній послідовності: По-перше, визначається необхідний обсяг фінансових коштів для реального фінансування. Для цього потрібно розрахувати вартість нового чи будівництва, чи придбання. Вартість будівництва нових об'єктів може бути визначена:
- за фактичними витратами на будівництво аналогічних об'єктів (з урахуванням інфляції);
- за питомими капітальними вкладеннями.
В останньому випадку вона розраховується за відомою формулою:
(8.1)
де KB – загальна потреба в капітальних вкладеннях для будівництва нового об'єкта;
П – потужність об'єкта, що передбачається, у відповідних одиницях;
ПКВ – середня сума будівельних витрат на одиницю потужності об'єктів даного профілю;
ВБ – інші витрати, пов'язані з будівництвом об'єкта.
Вартість будівництва складає лише частину потреби в інвестиційних ресурсах, пов'язаних із введенням нових об'єктів. Поряд з вартістю будівництва об'єкта потрібно передбачити фінансування обігових активів нового підприємства. Тоді потребу в інвестиційних ресурсах під час впровадження вдію нового підприємства визначають так:
оцінці ураховуються: індексована вартість основних фондів за винятком їхнього зносу, фактична вартість матеріальних обігових фондів, сума дебіторської та кредиторської заборгованості й ін. Відповідно до методики оцінки вартості приватизованих об'єктів в Україні розрахунок чистої балансової вартості підприємства здійснюється за формулою:
(8.2)
де ЧБВ – чиста балансова вартість підприємства;
ОФ – залишкова вартість проіндексованих основних фондів підприємства;
НА – сума нематеріальних активів;
З – сума запасів матеріальних обігових фондів за залишковою вартістю;
ФР – сума усіх форм фінансових ресурсів підприємства без заборгованості;
KB – капітальні вкладення;
НБ – незакінчене будівництво;
Кі – коефіцієнт індексації основних фондів.
б) На основі прибутку. Принцип такої оцінки базується на визначені реальної суми середньорічного прибутку за ряд останніх років чи очікуваної суми середньорічного прибутку в майбутньому періоді та середньої норми прибутковості інвестицій (у якості якої, як правило, використовують реальну ставка відсотка при нарощенні або дисконтуванні коштів). Розрахунок здійснюється за формулою (8.4):
(8.3)
де ЗП – загальна потреба в інвестиційних ресурсах при будівництві і впровадженні в дію нового об'єкта;
КВБУ – загальна потреба в капітальних вкладеннях для будівництва й устаткування нового об'єкта;
ЧОФ – питома вага основних фондів у загальній сумі активів аналогічних підприємств даної галузі.
Вартість придбання діючого підприємства визначають на основі його оцінки наступними методами:
а) На основі чистої балансової вартості. Принцип такої оцінки засновано на зменшенні загальної балансової вартості активів підприємства на суму його зобов'язань.
(8.4)
де ВП – вартість підприємства на основі розміру його прибутку;
ССП – середньорічна сума реального прибутку;
СНП – середня норма прибутковості інвестицій у коефіцієнті.
в) На основі ринкової вартості. Принцип такої оцінки засновано на використанні даних про продаж аналогічних підприємств на аукціонах. До потреби в інвестиційних ресурсах для реального інвестування шляхом нового будівництва чи придбання в необхідних випадках додається потреба в цих ресурсах для технічного переозброєння чи реконструкції діючих об'єктів підприємства. Загальна потреба в інвестиційних ресурсах для реального інвестування диференціюється за окремими періодами реалізації інвестиційної стратегії.
По-друге, визначається необхідний обсяг інвестиційних ресурсів для здійснення фінансових інвестицій. Розрахунок цієї потреби ґрунтується на встановлених раніше співвідношеннях різних форм інвестування в прогнозному періоді. Для кожного з періодів потреба в інвестиційних ресурсах для здійснення фінансових інвестицій визначається за формулою:
(8.5)
де ПІФ – потреба в інвестиційних ресурсах для здійснення фінансових інвестицій;
ПІР – потреба в інвестиційних ресурсах для здійснення реальних інвестицій;
ЧІФ – частка фінансових інвестицій у прогнозному періоді;
ЧІР – частка реальних інвестицій у прогнозному періоді.
Загальна потреба в і н вести ці й них ресурсах для здійснення фінансових інвестицій визначається шляхом складання потреби в них у першому (початковому) періоді та розмірів прирощення цих ресурсів у кожному наступному періоді.
По-третє, визначається загальний обсяг необхідних інвестиційних ресурсів. Його розраховують шляхом складання потреби в інвестиційних ресурсах для реального інвестування, потреби в цих ресурсах для здійснення фінансових інвестицій і резерву.
Другим етапом розробки стратегії є вивчення можливих джерел формування інвестиційних ресурсів.Залежно від належності до суб'єкта господарювання джерела фінансування інвестицій класифікують таким чином:
- власні фінансові ресурси та внутрішні господарські резерви інвесторів: прибуток, амортизаційні відрахування, інші власні кошти;
- запозичені фінансові ресурси інвесторів: банківські та комерційні кредити;
- залучені фінансові кошти – кошти, які одержано від продажу акцій, пайових та інших внесків членів трудового колективу;
- інвестиційні асигнування з державного бюджету;
- іноземні інвестиції (див. рисунок).
Наступним етапом розробки стратегії формування інвестиційних ресурсів є визначення методів їхнього фінансування.В умовах ринкових відносин є багато методів інвестування, що ґрунтуються на використанні як власних грошових коштів, так і запозичених, зокрема, наступні:
1. Самофінансування інвестиційних витрат.
Сутність даного методу полягає в тому, що після вилучення з прибутку (доходу) податків та інших обов'язкових платежів у бюджет решта грошових накопичень залишаються в розпорядженні підприємства. За самофінансування за рахунок власних та запозичених джерел забезпечується розширене відтворення, а також вирішення соціальних завдань колективу.
