Перед розробкою будь-якого проекту висувається ідея, що може виникнути спонтанно або з'явитися результатом «мозкового штурму», проведених фундаментальних або прикладних досліджень, дослідно-конструкторських робіт з створення принципово нової продукції, технології.
Ідея проекту може виходити з потреб країни, окремого регіону або інвесторів у наповненні ринку визначеними товарами.
При пошуку ідей проекту величезне значення мають творчі здібності залучуваного для їх висування колективу вчених і фахівців. Тому доцільно як на етапі висування ідеї, так і на стадії її реалізації використовувати арсенал засобів творчого мислення, що включає такі методи;
- «мозкової атаки» і його варіації;
- відображення ідей на папері;
- творчого орієнтування;
- творчої конфронтації;
- системного структурування;
- системного виділення проблем.
Кожний з зазначених методів може бути доповнений іншим.
Незважаючи на розмаїття можливих джерел ідей, кожна фірма, виходячи з своїх фінансових можливостей, конкуренції, віддачі вкладеного капіталу або з прибутку, ризику і іншими факторами, визначає мету інвестиційного проекту. Оцінювати реальність ідеї можна за такими показниками:
- конкурентоспроможність продукції;
- приріст прибутку;
- збільшення обсягу;
- зниження витрат;
- можливість виходу на інші ринки;
- ефективне використання капіталу;
- підвищення іміджу фірми.
Інакше кажучи, розглядаються лише фактори, що безпосередньо впливають на ефективність діяльності фірми.
Важливим фактором пошуку ідеї є конкуренція на аналізованому ринку товарів і послуг. Розрізняють три типи конкурентного поводження: креативне, пристосовницьке і гарантуюче.
Креативне поводження характеризується діями, що створюють перевагу над суперниками (виробництво нової або принципово нової продукції, використання нових методів розподілу і збуту, нової реклами і т. д.). Істотною ознакою креативної конкуренції є прагнення ринкових контрагентів змінити існуючу структуру попиту та пропозиції.
Пристосовницькому поводженнювластиві спроби випередити дії суперників, пов'язані з модернізацією виробництва. Це особливо виявляється у випадках, коли керівництво фірми, не будучи до кінця упевненим у своїх інноваційних можливостях, прагне в можливо короткий термін скопіювати досягнення своїх конкурентів.
Гарантуюче поводження диктується прагненням фірм зберегти на тривалу перспективу вже досягнуті на ринку позиції за рахунок поліпшення якості продукції, видозміни асортиментного набору різних послуг. До такого прийому звичайно прибігають фірми, у яких є можливості істотно змінювати виробничу програму. Кожний з зазначених видів конкуренції має свої недоліки. Тому тільки за умови досконалого знання ринку можна зробити остаточний вибір у частині конкурентної боротьби за споживача продукції. В основі ухвалення рішення про розробку нової продукції як правило лежать процедури відбору ідей і пропозицій.
Кожна принципово нова ідея (не має аналогів у світі) проходить на стадії апробації своєрідний фільтр, що включає ряд послідовних етапів, протягом яких відбувається відсівання. До них відносяться:
- аналіз на відповідність цілям і можливостям фірми;
- аналіз комерційної ефективності;
- розробка продукту;
- іспит (тестування) продукту на ринку;
- повна виробнича і комерційна діяльність.
Мета і можливості фірми визначаються стратегією її розвитку з урахуванням фактора невизначеності, де важливим моментом залишається збереження конкурентоспроможності продукції шляхом прискорення її змінюваності. У зв'язку з цим кожен вид продукції, що реалізує конкретну споживчу функцію, розвивається циклічно, за допомогою зміни покоління.
Комерційна ефективність ідеї залежить від її новизни і можливості реалізації у визначений, досить короткий, термін. Тут особливо важливим фактором, що впливає на досяжність поставлених цілей, є інформація про подібні вже реалізовани ідеї, витрати і доходи та ін.
Споживчі властивості (конкурентоспроможність) продукції, що лежать в основі аналізованої ідеї, визначають вибір технології, організації і керування виробництвом. При цьому потрібно попередньо провести науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) з випуску дослідного зразка, доведення всього комплексу робіт за результатами спробної апробації на ринку.
Перевірка продукції припускає вивчення реакції покупців на стимули, використовувані фірмами при реалізації виробничої, збутової І Цінової політики. Під «реакцією» ринку розуміється будь-яка інтелектуальна або фізична діяльність покупця.
Різні рівні реакції покупця продукції можна класифікувати за визначеними ознаками, що характеризують у кінцевому рахунку попит продукцію фірми:
- пізнавальна реакція пов'язана з засвоєнням і знанням інформації про товар;
- емоційна (афективна) реакція зумовлена відношенням до товару;
- поведінкова реакція пов'язана з конкретними діями покупця при придбанні товару і його задоволеністю в процесі користування ним.
Існують і інші підходи до оцінки реакції ринку. Усі вони не позбавлені недоліків. Тому, незважаючи на теоретичну обґрунтованість підходів і їх практичну значимість, у кожному конкретному випадку фірми використовують сукупність різних методів з метою з'ясувати відношення покупців до можливості появи на ринку нових товарів. У зв'язку з цим становить інтерес розроблена консалтинговою групою МОА (США) сітка попередніх оцінок, в основі якої лежить така послідовність:
- формування повного переліку ключових факторів успіху за кожною функцією, що включає маркетинг, фінанси, НДДКР, виробництво;
- оцінка вагомості кожного фактора або групи факторів з обліком його відносної важливості;
- оцінка кожного фактора ідеї нового товару експертами комітету з нових товарів за бальною системою;
- розрахунок індексу якості на базі отриманих оцінок.
Цей метод, незважаючи на необхідність систематичного обліку впливу всіх основних факторів, орієнтований на інтереси і можливості фірми.
Остаточним етапом вибору ідеї інвестиційного проекту є оцінка передбачуваної продукції за критеріями:
- витрати на реалізацію;
- імовірність технічного і технологічного успіху:
- очікувана рентабельність виробництва і реалізації продукції;
- масштаби потенційного ринку;
- життєвий цикл продукції;
- терміни проведення НДДКР;
- сумісність з цілями фірми;
- необхідні інвестиції.
Американський професор Р. Г. Купер у 1993 р. розробив сітку оцінки нових проектів, названу моделлю «Новтов». За допомогою моделі визначають імовірність успіху і виявляють слабкі і сильні сторони проекту. Узгодженню підлягають такі рішення:
- будівництво об'єктів виробничого призначення;
- будівництво об'єктів соціально-культурної сфери;
- умови відведення земельних ділянок під будівництво;
- умови відведення земельних ділянок у тимчасове користування;
- відшкодування збитків землекористувачем, включаючи компенсацію витрат, пов'язаних зі зносом або переносом будівель;
- умови підключення до інженерних комунікацій (водопровід, каналізація, тепло - та енергопостачання тощо).
Крім того, попередній розгляд можливості реалізації ідеї проекту підлягає аналізу виробничі потужності місцевої будівельної бази, а такі проектно-будівельних і проектно-дослідницьких організацій. Таким чином, висновок про доцільність здійснення ідеї проекту можна зробити на підставі отриманих результатів маркетингових досліджень, експертних оцінок і узгодження обраного місця розташування та умов реалізації проекту з місцевими органами самоврядування. Цей етап варто визнати проміжним, однак він необхідний для ухвалення рішення про подальшу проробку питань, пов'язаних з фінансуванням проекту.