Ідентифікація ризиків (якісний аналіз) має на меті визначити фактори, області і види ризиків, етапи і роботи (заходові), за виконання яких ризик зростає.
Оцінка ризиків (кількісний аналіз). Серед методів оцінки ризиків проектної діяльності найбільш часто застосовуються: аналіз чутливості проекту; визначення «точки беззбитковості»; перевірка стійкості.
Аналіз чутливості покликаний дати кількісну оцінку того, у якому ступені змінюється ефективність проекту (звичайно як показник ефективності для даних цілей використовується чиста приведена вартість проекту) при визначеній зміні одного з подібних параметрів проекту. Як фактори ризику (параметрів проектів) можуть бути розглянуті: ціна одиниці продукції; обсяг продажів; процентна ставка за кредитом; вартість сировини і інші витрати виробництва; обсяг інвестицій; податки та ін.
Для виявлення величини ризику проекту існує система методи кількісного аналізу. До них належать:
• метод аналогій;
• аналіз беззбитковості;
• аналіз чутливості;
• аналіз сценаріїв розвитку подій;
• метод Монте-Карло. Розглянемо сутність кожного з них.
Метод аналогій — найбільш простий у використанні. Він полягає в порівнянні розглянутого інвестиційного проекту з аналогічним здійсненим у тих же умовах, при такій же структурі джерел фінансування і так далі. Метод відрізняється великою приблизністю через ряд причин:
• відсутність повної адекватності умов здійснення навіть подібних проектів;
• неможливість обліку динаміки економічного розвитку як внутрішнього, так і зовнішнього середовища.
Метод аналогій використовується тільки при наявності повно інформації про умови реалізації інвестиційних проектів у даній області, що може бути тільки для стандартних ситуацій. Реалізація інвестиційних проектів інноваційного характеру не дозволяє застосовувати даний метод через відсутність інформації про аналоги.
Аналіз беззбитковості — найбільш часто використовуваний метод визначення взаємозв'язку між обсягами виробництва, постійними витратами і маржинальним прибутком.
Метою аналізу беззбитковості є розрахунок такого обсягу виробництва, при якому будуть просто відшкодовані витрати. Даний розрахунок звичайно здійснюється при розробці бізнес-плану. Його основним недоліком є те, що для реальності отриманих у результаті його проведення результатів потрібне дотримання декількох умов:
• сталість цін на вироблену продукцію;
• сталість цін на виробничі ресурси, що визначає величину витрат
• відсутність великих складських запасів готової продукції, забезпечує практичну рівність обсягів виробництва і реалізації продукції;
• незмінність асортименту продукції, що випускається, і його структури, що дозволяє розрахувати для кожної асортиментної групи одну точку беззбитковості.
Оскільки дотримання всіх умов досить проблематичне, результати аналізу не можна вважати досить точними.
Аналіз чутливості дозволяє визначити наслідки реалізації прогнозних характеристик інвестиційного проекту при їх можливих коливаннях у позитивну або негативну сторони.
Ефективність аналізу чутливості полягає у можливості концентрації уваги на показниках, що визначають величину чистого дисконтного доходу. Однак в аналізі чутливості мається серйозний недолік, тому що умовно приймається, що всі інші показники в процесі дослідження дорівнюють спрогнозованій величині і не відхиляються від неї, що мало реалістично. Зміна кожного з показників, що вводяться, впливає на інші.
Для інвестиційних проектів, зміна результатів за якими кардинально не впливає на загальне положення підприємства, помилка в прогнозі показників, що вводяться в розрахунок, не дуже небезпечна. Однак є проекти, що грають визначальну роль у розвитку підприємства. Для них такий підхід до оцінки ризику може привести до необернених наслідків.
Аналіз сценаріїв розвитку подій засновано на проробленні трьох припущень про можливі сценарії розвитку подій. Перше — події розвиваються в очікуваному напрямку, досягається запланований результат, тобто величина в перемінних дорівнює прогнозній. Однак валив внутрішніх, а особливо зовнішніх факторів може значно відхилити їх величину як у позитивну сторону, так і в негативну. Відповідно до цього розробляються два додаткові сценарії — оптимістичний, що враховує найбільш сприятливий збіг обставин, і песимістичний — найбільш несприятливий. Облік одночасного впливу всіх показників, що вводяться, на кінцевий результат дозволяє зробити висновок про можливу максимальну удачу або невдачу при реалізації інвестиційного проекту.
Метод Монте-Карло: розрахунок безлічі варіантів сполучення змінних величин показників, що використовуються для розрахунку чистого дисконтованого доходу, можливий з застосуванням обчислювальної техніки. Основні труднощі полягають у зборі інформації (тому що буде потрібно більш великий її масив у порівнянні з попередніми методами) і особливо у встановленні зв'язку між ними.
Будь-який інвестиційний проект реалізується за умов ризику і невизначеності досягнення запланованих результатів. Вибір методу виявлення величини ризику проекту залежить від його обсягу, складності прогнозованого впливу на фінансові результати діяльності підрозділу підприємства або підприємства в цілому.