Методи оцінки ефективності інвестиційного проекту

Фінансова оцінка проекту. Інвестиційний проект у процесі свого здійснення має забезпечувати досягнення наступних цілей:

• одержання прийнятного прибутку на вкладений капітал;

• підтримка стійкого фінансового стану підприємства.

Для вирішення зазначених задач використовуються такі групи коефіцієнтів фінансової оцінки проекту:

• рентабельності;

• оборотності (ділової активності);

• фінансової стійкості;

• ліквідності.

Наведений перелік коефіцієнтів фінансової оцінки не є вичерп­ним, але відповідає складу вихідної інформації і дозволяє оцінити проект з різних точок зору. Коефіцієнти визначаються для кожного кроку планування протягом проектного циклу.

Комерційна ефективність (фінансове обґрунтування) проекту виз­начається співвідношенням фінансових витрат і результатів, що за­безпечують необхідну норму прибутковості. При цьому мають вико­ристовуватися такі принципи:

• застосовуються передбачені проектом (ринкові), базисні або прогнозні ціни на всі види ресурсів;

• грошові потоки розраховуються в тих же валютах, у яких проек­том передбачається придбання ресурсів і оплата продукції;

• заробітна плата включається до складу операційних витрат у роз­мірах, встановлених проектом (з урахуванням відрахувань);

• якщо проект передбачає одночасні виробництво і споживання продукції (наприклад, деяке число комплектуючих виробів або устат­кування) , і в розрахунку враховуються тільки витрати на її виробниц­тво, а не витрати на її придбання;

• якщо проектом передбачено повне або часткове зв'язування коштів (депонування, придбання цінних паперів і ін.), вкладення відпо­відних коштів враховується (у вигляді відтоку) у грошових потоках від інвестиційної діяльності, а одержання (у вигляді припливів) —у гро­шових потоках від операційної діяльності;

• якщо проект передбачає одночасне здійснення декількох видів операційної діяльності, у розрахунку враховуються витрати за кожним з них. Комерційну ефективність можна розраховувати як для проекту в цілому, так і для окремих його учасників з урахуванням їх внесків за показниками.

Бюджетна ефективність для бюджетів різних рівнів, окремого або консолідованого бюджету відбиває вплив результатів реалізації проекту на доходи і витрати бюджету відповідного рівня (федерального, регіонального або місцевого). Основним її показником, використовуваним для обґрунтування, зокрема, фінансової підтримки передбачених у проекті заходів, є бюджетний ефект Бt, зумовлений пере­вищенням доходів відповідного бюджету Д над витратами Рt у t- му періоді:

Б=Д-Р (1)

До складу доходів (припливів) рекомендується включати надход­ження в бюджет, що належать до здійснення проекту: плату за кори­стування природними ресурсами (землею, водою і ін.), доходи від ліцензування, тендерів на розвідку, проектування, будівництво й екс­плуатацію проекту; дивіденди за цінними паперами, що належать державі і випущені для фінансування проекту; податкові надходжен­ня (включаючи прибутковий податок з заробітної плати) і рентні пла­тежі в бюджет, мита і акцизи за виробленим (затрачуваним) продук­том (ресурсом); відрахування в позабюджетні фонди (пенсійний, зай­нятості, медичного страхування та ін.).

У складі витрат (відтоків) бюджету враховують бюджетні кошти, виділювані на пряме фінансування проекту, включаючи безоплатне інвестиційне кредитування, бюджетні надбавки до ринкових цін (на паливо, енергію та ін.), кредити, що підлягають компенсації за раху­нок бюджету, різні виплати (за державними цінними паперами, осо­бам, що залишилися без роботи) тощо.

При реалізації ІП за рахунок бюджетних засобів враховується не­прямий ефект, одержуваний сторонніми організаціями й зумовлений впливом проекту на них. Він може складатися зі зміни податкових надходжень від діяльності підприємств, виплати допомоги особам, що лишилися без роботи в результаті реалізації ІП, виділення засобів бюджету для переселення і працевлаштування громадян.

Суспільна ефективність визначається на рівні народного господарства, галузі, підприємства і враховує витрати і результати, пов'язані зі здійсненням інвестиційних проектів, показники яких виходять за межі прямих фінансових інтересів їх учасників.

Порівняння різних проектів (варіантів проектів), що передбачають долю держави, вибір кращого з них і обґрунтування розмірів і форм державної підтримки проектові роблять за найбільшим значення показника інтегрального народногосподарського ефекту.

Показники суспільної ефективності містять у собі:

• кінцеві виробничі результати, створювані учасниками в ході здійснення проекту;

• соціальні й екологічні результати, розраховані виходячи зі спільного впливу всіх учасників проекту на здоров'я населення, соці­альну й екологічну обстановку в регіонах;

• прямі фінансові результати;

• кредити і позики іноземних держав, банків і фірм, надходження від імпортного мита та ін.

Враховують також непрямі фінансові результати, зумовлені здійсненням проекту і пов'язані з ними зміною доходів сторонніх організацій і громадян, ринковою вартістю земельних ділянок, бу­динків і іншого майна тощо.

Соціальні, екологічні, політичні і інші результати і витрати, що не завжди піддаються вартісній оцінці, розглядають як додаткові показ­ники відповідного рівня ефективності і враховують у процесі ухва­лення рішення з реалізації проекту і (або) його державної підтримки.

Соціальні результати відбивають внесок проекту у поліпшення соціального середовища і, у кінцевому рахунку, підвищення якості життя людей, що характеризується оцінками:

• рівня життя — доходи населення (середня заробітна плата і інші виплати); забезпеченість населення товарами і послугами споживчо­го призначення; ціни і тарифи на товари і послуги; споживання насе­ленням продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг; за­безпечення житлом, об'єктами господарсько-побутового призначен­ня і комунальних послуг;

• способу життя — зайнятість населення (кількість нових робо­чих місць); підготовка кадрів (чисельність працівників, що пройдуть перепідготовку, підвищать кваліфікацію, одержать нову професію). забезпечення населення об'єктами культури і мистецтва, охороні здоров'я, спорту, транспортного обслуговування; соціальна безпека (зниження правопорушень і злочинності);

• здоров'я і тривалості життя — поліпшення умов праці (скорочення числа робочих місць з важкими, шкідливими і небезпечними умовами праці, професійних захворювань і виробничого травматизму); розвиток сфери охорони здоров'я, забезпеченість об'єктами охорони здоров'я, рівень обслуговування.

Окремі компоненти соціальної ефективності можуть мати вартісну оцінку і відбиватись в розрахунках економічної ефективності проекту. До таких варто відносити:

· зміни робочих місць у регіоні;

· поліпшення житлових і культурно-побутових умов працівників;

· зміни структури виробничого персоналу;

· зміни надійності постачання населенню регіонів або населених пунктів окремих товарів;

· зміни рівня здоров'я працівників і населення;

· економія вільного часу населення. Однак варто визнати, що оцінка соціальної ефективності досить складна. Тому для її оцінки найчасті­ше використовують експертний метод.

Показники і розрахунок суспільної ефективності практично не відрізняються від принципів оцінки комерційної ефективності.