Структура банків України за розміром регулятивного капіталу[2]
Розмір регулярного капіталу банку | За станом на 01.01.2010р. | За станом на 01.07.2010р. | За станом на 01.01.2011р. | Абсолютний приріст (зменшення) | ||||
кількість | відсоток | кількість | відсоток | кількість | відсоток | порівняно з 01.01.2010р | порівняно з 01.01.2010р. | |
До 1млн. євро | 3.9 | 3.3 | 0.7 | - 5 | - 4 | |||
Від 1 до 3 млн. євро | 9.2 | 5.9 | 5.3 | - 6 | - 1 | |||
Від 3 до 5 млн. євро | 30.7 | 19.6 | 21.7 | - 14 | ||||
Від 5 до 10 млн. євро | 43.1 | 50.3 | 43.4 | - 11 | ||||
Понад 10 млн. євро | 13.1 | 20.9 | 28.9 | |||||
Усього банків | 100.0 | 100.0 | 100.0 | - 1 | - 1 |
Стабільна діяльність банківських установ та своєчасне виконання ними зобов'язань перед вкладниками значною мірою залежать від обсягів регулятивного капіталу. За 2010 рік він збільшився на 55,9%, або на 2875,4 млн. грн. і на 01.01.2010р. дорівнював 8 018.5 млн. гри. Високі темпи зростання цього показника певною мірою зумовлені прийняттям рішення про ліквідацію банку "Україна", який мав від'ємний капітал.
На 01.01.2011 р. регулятивний капітал установ групи найбільших банків становив 2 328.2 млн. гри. (29.0% від його загальної суми), великих –1277.3 млн. грн. (15.9%), середніх – 1 845.7 млн. грн. (23.0%). малих банків – 2567.3 млн. грн. (32.1%).
Збереження в 2010 році позитивної макроекономічної динаміки та належна адаптація банків до короткострокових економічних змін значно сприяли зміцненню фінансового стану і формуванню позитивних тенденцій у розвитку банківського сектору. Серед них переважали такі:
- позитивна динаміка зростання основних показників діяльності банків;
- поліпшення фінансового стану та розширення капітальної бази банків;
- стабілізація зростання попиту на банківські послуги та поліпшення фінансового стану клієнтів;
- зниження темпів кредитування усіх категорій позичальників на фоні стабілізації тенденції до зниження кредитних ризиків;
- скорочення обсягів прострочених та сумнівних кредитів;
- прискорене зростання обсягів вкладень у цінні папери;
- зниження темпів зростання залучених банківських ресурсів за умови їх збереження на нормальному рівні в цілому;
- інтенсивніше зростання обсягів строкових вкладів населення порівняно з депозитами до запитання.
Проте з точки зору сукупних ринкових потреб економіки реальні можливості банківського сектора нині ще досить обмежені, їх розширення потребує подальших дій, зокрема в напрямі нарощування капіталу, реструктуризації тощо. Про це свідчить і співвідношення капіталу до ВВП, яке в Україні становить лише близько 4%.
Протягом — 2011 року за умови економічного зростання в країні позитивна тенденція до підвищення стабільності банківської системи, яка набула розвитку в 2001 році, має зберегтися. Це справлятиме позитивний вплив на економічне зростання.
1.2. Структура та види банківських операцій
Розглянута у підрозділі 1.1 роботи роль банків у забезпеченні грошово-кредитного посередництва в суспільстві як однієї з необхідних умов підтримання неперервності відтворювального процесу відображає загальну цільову спрямованість банківської діяльності в ринкових умовах господарювання. Водночас необхідно усвідомлювати, що і сам комерційний банк є складним системним утворенням, спроможним виконувати сотні потрібних господарству операцій, а його посередницька роль аж ніяк не заперечує в цілому продуктивний характер банківської діяльності.
Йдеться передусім про те, що функціонування комерційних банків слід розглядати з точки зору на них як самостійних господарюючих суб'єктів, що виробляють і продають свій власний продукт з метою отримання прибутку. І хоча результати їхньої діяльності не набувають безпосереднього матеріального втілення У традиційному розумінні (як продукція промисловості чи сільського господарства), вони мають свою вартість, в основі якої лежать суспільні затрати. Головним продуктом комерційного банку є різноманітні послуги у вигляді надання кредитів, здійснення розрахунків, управління майном та цінностями, надання гарантій, поручительств, консультацій тощо. Основою ж при цьому виступає організація грошово-кредитних відносин, що є необхідною умовою забезпечення економіки достатньою кількістю грошових засобів.
Особливістю функціонування комерційних банків як підприємств є те, що їхній специфічний продукт набуває двоякого вираження - з одного боку, це надання різного роду послуг шляхом проведення активних, пасивних та комісійно-посередницьких операцій, а з іншого - це створення безготівкових платіжних засобів, що власне є результатом тих же операцій (рис. 1).