Правила визначення загального трудового стажу для призначення робітникам допомоги з тимчасової непрацездатності затв. постановою КМУ від 27.04.98 року № 1658.
Розмір допомоги, згідно з постановою КМУ від 27.04.98 р. № 571, визначається в залежності від загального трудового стажу:
більше 8 років - 100% середньої заробітної плати,
5-8 років - 80%,
менше 5 років - 60%.
В загальний стаж включають час відпустки по вагітності та пологам, за доглядом за дитиною, час навчання на курсах підвищення кваліфікації, час навчання в порядку перепідготовки і т.п.
Середня заробітна плата визначається постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 (з наступними змінами і доповненнями, внесеними, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 949
При визначенні середньої заробітної плати для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності враховується основна і додаткова заробітна плата. Квартальні та річні премії включаються в пропорційній частині.
Всі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати за винятком сум податку, аліментів, інших утримань, передбачених законодавством. Не враховуються виплати за виконання доручень разового характеру (за винятком доплат за сумісництво професій) і одноразові та компенсаційні виплати (матеріальна допомога, допомога при звільненні за скороченням чисельності працюючих, допомога при виході на пенсію, за невикористану відпустку, витрати на відрядження, премії за винахідництво), грошові винагороди за призові місця в змаганнях, соціальні і компенсаційні виплати (пенсії), вартість безкоштовно виданого спецодягу, безкоштовно наданих комунальних послуг, вартість оплачених підприємством путівок, доходи по акціям трудового колективу, виплати, пов'язані з ювілейними датами, суми відшкодування збитку.